Визначні місця району

Єланецький степ

Правічний степ... Неспішні хвилі ковили. Мінливий горизонт. Сюрчання коників та переливи жайвіра у височині. Розкинувши крила, парить велетенський птах. Спека... На мить цю застиглу картину порушує тупіт, брязкіт зброї, голоси людей і худоби. Кочові стада, за ними - племена...  І знову тиша. Так було тисячоліття тому. І протягом тисячоліть.

Бродили степами дикі коні-тарпани, прудконогі лані, олені та козулі, водилися вепри і бізони, табунами паслися дрохви і стрепети, колоніями селилися байбаки і бобри. А в небі літало стільки птахів, що від них рябіло в очах і падала на землю тінь. На пагорбах шуміли дуби й осокори, берестки та клени, росли дикі груші і вишні, глід та біла акація. Річок і річечок, мокрих балок, ярів і цівок було сотні і тисячі, а біля них ближче до води здіймалися в небо столітні верби та інші древні за віком дерева. Серед трав - ковила, типчак, житняк, келерія, тонконіг, осока, метелиця, зубрівка, полин, чебрець, будяки і буркун, гиркакиш. А ось квітів і не перелічити: польові айстри, маки, волошки, кашки, ромашки, сокирки й степові півники, білі й рожеві безсмертники, звіробій, шавлія, дзвіночки та гіацинти... В травах, на землі і в повітрі сюркотіли, дзижчали й гули джмелі і бджоли, коники і цвіркуни та всілякі жуки, літали сотні, якщо не тисячі метеликів.

Часточку цього все ж вдалося зберегти. Такою часточкою в районі є заповідник "Єланецький степ". 

Заповідник призначений для збереження та відтворення степових природних комплексів Правобережної України. Він був організований для охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор'ї ділянки цілинного степу й є першим і поки що єдиним степовим заповідником у Правобережній Україні. Його мета - збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України.

Територія заповідника являє собою яружно-балковий комплекс, який включає нижню частину кількох великих балок (Прусакової, Орлової та Рози), що належать до гідрографічної мережі річки Громоклії - лівої притоки Інгулу.

Тут охороняється 5 степових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: формації ковили Лессінга, ковили української, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили вузьколистої. Із тварин - полози чотирисмугий та жовточеревий, шпак рожевий, канюк степовий, лелека чорний, сорокопуд сірий, борсук. З хижих ссавців переважає лисиця, зустрічаються ласка, тхір степовий, інколи заходить вовк.

В заповіднику створена одна екологічна стежка, маршрут якої проходить біля вольєру зоопарку. Відвідувачі мають нагоду ознайомитися з історією появи заповідника, його рослинним і тваринним світом, побачити на власні очі спосіб життя мешканців вольєру. Маршрут по стежці діє з початку квітня до середини жовтня.

Детальніше

Мала Швейцарія на Єланеччині.

Мала Швейцарія - термін, яким з часів епохи романтизму в німецькій і ряді інших мов позначають мальовничі місцевості з лісистими узгір'ями. 

Довкілля території Маложенівської сільської ради називають "Малою Швейцарією", адже далеко не всюди є таке різнобарв'я рослинного світу та казкові витвори скелястої місцевості. Слава про таку незвичайну красу поширилась далеко за межі нашого району. Тому на свята і в будні приїжджають сюди відпочиваючі, які в результаті залишаються задоволеними від побаченого.

Крім того, що ця територія багата на кущі шипшини, маслини, глоду, диких яблунь, тут є головна його окраса - чудовий водоспад! Від споглядання якого радієш життю, хочеться творити...

"Маленька Швейцарія"
Для єланецького
                       люду звучить, 
Як прекрасна водна симфонія
І єднання з природою мить.
Ці чарівні каскади, пороги,
Що здіймаються
                  стрімко в висоту, 
Їх нам подарували
                            щедро боги, 
Щоб зберегли ми таку красу!
Незрівнянна водойми тарілка
Зразу ж поманить
                       скупатися всіх, 
Відлунює ехо щастям дзвінко
Веселий, безмежний,
                        радісний сміх!

рядки В.Ямкової, завідуючої ДНЗ "Малятко".