Головна Новини Децентралізація влади Доступ до публічної інформації Запобігання проявам корупції Безвізовий режим: запитання та відповіді

Децентралізація влади

 

Реформа децентралізації дозволила громадам не просити ресурси у Києва, а розвивати і змінювати якість життя самим, – Прем’єр-міністр

Запроваджена п’ять років тому реформа децентралізації влади дала поштовх розвитку місцевого самоврядування та надала ресурси, які тепер не треба просити в Києві, а вкладати у нову якість життя безпосередньо на місцях. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Я мав свого часу велику честь представляти Концепцію реформи децентралізації влади – у квітні 2014 року. Ми почали непростий, але необхідний шлях для проведення децентралізації і формування сильного місцевого самоврядування. І ми маємо позитивний результат. У старій системі все вирішували центральні органи влади, а сьогодні рішення приймають місцеві громади. До 2014 року громадяни були виключені з прийняття рішень. А сьогодні ми сконцентрували ресурси на місцевому рівні, і кожна громада має можливості, які дозволяють не просити у Києва, а відбудовувати власні міста та селища», – сказав Володимир Гройсман.

Він зазначив, що інвестиції в якість життя – це не тільки про економіку, а й про культуру та розвиток креативних індустрій. Так, Глава Уряду нагадав, що в Україні реалізується проект «Малі міста – великі враження». Минулого року він проходив у пілотному режимі. Цього року ця практика буде поширена й посилена. Деталі цієї роботи представив Міністр культури України Євген Нищук.

«Чим ми сильні? Серед іншого – креативними індустріями. Українці надзвичайно креативні, і нам потрібно створити середовище, в якому ці індустрії могли б розвиватися – не тільки у великих містах, а й у маленьких, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – це не просто місце на карті, а велика 45-мільйонна країна».

 

«Українці не дозволять згорнути реформу», - В’ячеслав Негода про п’ять років децентралізації

Президентська виборча кампанія дещо затьмарила інші важливі в державі процеси. Тим часом 1 квітня виповнилося п’ять років початку децентралізації в Україні. Цю реформу називають однією з найуспішніших, разом із тим її супроводжує шквал критики. За роз’ясненнями Opinion звернувся до В’ячеслава Негоди, першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України.

 Пане В’ячеславе, відправна точка децентралізації – розпорядження Кабміну від 1 квітня 2014 року «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні». Що зроблено за п’ять років?

Перші результати реформи навіть перевершили сподівання. Попри величезний спротив недругів, оцінок скептиків, вона задовго до завершення стала найрезультативнішою. Остаточну оцінку зможемо зробити тоді, коли зуміємо повністю реалізувати поставлені завдання. Що вдалося зробити з часу старту реформи? Якщо коротко – те, що ніколи ніхто не робив в Україні. Навіть міжнародні партнери зізнаються: український кейс децентралізації може стати одним із найуспішніших у Європі.

Концепція, про яку ви згадали, чітко окреслила проблеми, які має вирішити реформа. Наприклад, надмірна подрібненість територіальних громад і як наслідок – неспроможність у повному обсязі виконувати повноваження органів місцевого самоврядування. Уявіть громаду, де живе 50, 100 чи 200 людей, переважно літнього віку, молодь виїхала, бо роботи немає. Бюджети великої частини місцевого самоврядування були глибоко дотаційними і переважно кошти йшли лише на зарплату апарату місцевої ради. За що ремонтувати зношену інфраструктуру, надавати якісні соціальні послуги, забезпечувати сталий розвиток громад? Та й управлінський рівень на місцях бажав бути кращим. Що робити? Залишити все, як є, як кричали окремі політикани, бо, мовляв, реформа вбиває село? Звісно, ні. Краще було б, якби реформу провели одразу з відновленням незалежності України, але цього не сталося, проблеми лише накопичувалися. І величезним кроком вперед стала злагоджена позиція всіх гілок влади – президента, уряду і парламенту – щодо необхідності впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади і децентралізації владних повноважень та ресурсів. Тому і результати хороші.

Першим кроком реалізації Концепції стала фіскальна децентралізація. Місцеві бюджети зросли з 68,6 млрд грн у 2014 році до 234 млрд грн у 2018-му – у 3,5 рази! Без урахування трансфертів. Величезний ресурс відкрив можливості місцевому самоврядуванню належно дбати про розвиток територій і не ходити по міністерствах, адміністраціях із простягнутою рукою. А далі постало питання ефективного і відповідального управління таким ресурсом. Повернімося до громади, де живе 100 людей: чи здатен апарат місцевої ради управляти бюджетом, наприклад, в обсязі 10 млн, освітою, медициною, соціальною сферою? Для початку треба могти сформувати бюджет, не кажучи вже про необхідність підготовки якісних проектів та програм розвитку. Такі громади не мали належної спроможності й не могли ефективно працювати, бо весь їхній досвід – здебільшого видача довідок.

Тому уряд розпочав процес муніципальної консолідації – формування спроможних громад, опираючись на закон про добровільне об’єднання територіальних громад. Але мало ухвалити закон – необхідно, щоб він виконувався. А для цього ми мали пояснити і місцевому самоврядуванню, і мешканцям громад, для чого потрібна реформа, для чого створювати об’єднані громади і які переваги такі громади отримають. Важливо, щоб люди розуміли суть реформи. Бо від цього залежала їхня підтримка та усвідомлені рішення про об’єднання. Тому в кожній області за підтримки міжнародних донорських організацій ми створили спеціальні підрозділи. Спершу це були офіси реформ, потім вони трансформувалися в центри розвитку місцевого самоврядування – така мережа експертів, фахівців у сферах фінансів, місцевого самоврядування, просторового розвитку та інших. Вони відвідують громади, проводять роз’яснювальну роботу, надають експертну допомогу щодо всіх процедур об’єднання в громаду. І процес пішов. Більше 4 тис. місцевих рад об’єдналися у 884 об’єднані територіальні громади з більшими повноваженнями і ресурсним забезпеченням для їх виконання.

Крім фінансів, на рівень спроможних громад держава передає землі сільськогосподарського призначення. Уже 646 ОТГ отримали в комунальну власність 1450,8 тис. га таких земель, і цей процес триватиме. Це також потужний ресурс для розвитку їхніх територій.

Усі чутки про те, що децентралізація знищить село, закриє школи і ФАПи, людям доведеться за десятки кілометрів їхати за різними довідками, реформа спростувала. Бо школи якщо десь і закрили, то тільки тому, що там навчалося по кілька учнів у класі, і за таких умов вони не могли отримати конкурентну освіту. Натомість формується новий освітній простір, опорні школи із сучасним технічним забезпеченням та кваліфікованим персоналом. Педагоги отримали можливість підвищити кваліфікацію, отримали більшу зарплату і комфортні умови для праці, а учні, крім належно обладнаних класів і сучасного навчального обладнання, – можливість займатися в різноманітних гуртках, чого в дрібних селах майже не було. Вони охочіше відвідують такі школи і, звісно, отримують якіснішу освіту. Починаючи з 2016 року, створено 778 опорних шкіл, близько 1300 філій. 331 опорна школа створена в об’єднаних громадах.

За програмою президента України з розвитку сільської медицини чітко прораховано спроможну мережу первинної меддопомоги в сільській місцевості – 4223 амбулаторії, і більше п’яти сотень – спорудження нових. Близько 30 таких амбулаторій уже введено в експлуатацію. До червня відкриють ще 382. Запроваджуються послуги телемедицини в сільській місцевості, за допомогою якої сімейний лікар може зв’язатися з тим чи іншим лікарем у районі чи області і проконсультуватися. Держава закуповує для сільських амбулаторій службові автомобілі.

Щодо довідок, то, по-перше, їх видають старости села. По-друге, в громадах створюються сучасні Центри надання адмінпослуг, плюс вони забезпечують віддалені робочі місця адміністраторів по території громади або впроваджують так званий мобільний ЦНАП. В об’єднаних громадах створено 125 таких центрів. І в цьому році планується ще не менше сотні. Громадам надає підтримку програма «U-LEAD з Європою». За час здійснення реформи ніхто не скаржився на проблеми з видачею довідок. Навпаки, з допомогою ЦНАП вдалося не тільки наблизити послуги (коли хто думав, що навіть паспорт можна замовляти й отримувати у своєму селі чи містечку без поїздок у район чи облцентр за закордонним?), але й значно покращити якість таких послуг.

А що зробити не вдалося і чому?

Якщо щось одразу і не вдавалося, то це тимчасове явище. Зрештою, реформа ще не завершена. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював новий етап децентралізації. Його тверда позиція – вона має стати незворотною, формування спроможних громад і передача їм повноважень та ресурсів мають завершитися не пізніше середини 2020 року. Це потрібно для того, щоб перевагами децентралізації скористалися всі люди, які живуть у селах і містах, щоб вони мали однакові можливості самореалізації і комфортні умови життя.

Тож попереду багато роботи. Необхідно затвердити нову територіальну основу для діяльності органів влади на рівні громад і районів. Маємо завершити передачу повноважень виконавчої влади органам місцевого самоврядування. Треба чітко розмежувати повноваження між різними рівнями органів влади і місцевого самоврядування. Серед завдань на найближчу перспективу – забезпечити співмірність обсягу фінансового ресурсу новим повноваженням місцевого самоврядування і стандартизувати видатки на галузеві делеговані повноваження. Новий етап децентралізації передбачає і приведення системи служби в органах місцевого самоврядування відповідно до сучасних стандартів. Необхідно також розмежувати посади службовців місцевого самоврядування та виборних посадових осіб. І, звісно, маємо забезпечити підвищення рівня професійної компетентності службовців місцевого самоврядування.

Виходячи з того, що ефективне місцеве самоврядування тримається на трьох китах – повноваженнях, ресурсах і відповідальності, то маємо зробити ще один важливий крок – запровадити єдину державну політику нагляду і контролю за законністю діяльності посадових осіб та органів місцевого самоврядування, як передбачають Європейська хартія місцевого самоврядування і Конституція України. Досвід об’єднаних громад чітко демонструє, що маємо удосконалити систему виборів до рад громад, районних і обласних рад, виборів старост. Жителі населених пунктів прагнуть пропорційного представництва у радах об’єднаних громад, а ті зі свого боку – у районних та обласних радах.

Парламент досі не ухвалив кілька ключових законів. Зокрема, про засади адміністративно-територіального устрою та зміни до закону про регулювання містобудівної діяльності (щодо права територіальної громади на планування всієї своєї території). У чому причина зволікань?

Без необхідної законодавчої основи реформа рухатися не зможе. Є набагато більше законопроектів, які очікують ухвалення парламентом. Чимало в процесі підготовки. Але децентралізація завжди мала високу підтримку серед народних депутатів цього скликання. Результати реформи, про які сказано, – зокрема заслуга і Верховної Ради. Хотілося б, щоб закони ухвалювалися швидше, але країна живе не лише децентралізацією.

Як триває процес формування ОТГ: динаміка, тенденції, статистика?

Дещо уповільнився. Кажу про 2018 рік. З одного боку, це очікувана ситуація з огляду на наближення чергових місцевих виборів у 2020 році. З іншого, попередній склад ЦВК періодично влаштовував «сюрпризи», чим блокував оголошення перших виборів до ОТГ. А ще воєнний стан, введений через агресію РФ, унеможливив проведення виборів у 45 ОТГ минулого року. Вибори відбулися тільки у 77 ОТГ, замість 123, як передбачало рішення ЦВК. Також здійснювалося блокування окремими облдержадміністраціями в наданні висновків щодо створення ОТГ і направлення відповідних подань до ЦВК, неприйняття перспективних планів та змін, у чому чимала «заслуга» частини й облрад, частина райдержадміністрацій мобілізувалися проти децентралізації. Ці та інші фактори не давали впевненості громадам, що хотіли об’єднатися, в підтримці з боку обласних органів влади, ЦВК. Але якщо для порівняння, першими створилися 159 ОТГ у 2015 році, через рік – ще 207, у 2017-му – 299 ОТГ. Усього, нагадаю, створено 884 ОТГ, з яких 78 очікують рішення ЦВК про призначення перших місцевих виборів.

Хто справді хотів об’єднатися на добровільних засадах, давно це зробив. Є ті, хто бажає об’єднатися чи приєднатися до вже наявних об’єднаних громад або міст обласного значення, але наштовхується на опір тих, хто не бачить своїх інтересів у такому об’єднанні.

Не сприяють формуванню нових ОТГ і прийдешні вибори. Зрештою, ніхто не казав, що втілювати реформу буде легко. Так чи інакше, у 2020 році чергові місцеві вибори відбудуться на новій територіальній основі громад. Це означає, що з 1 січня 2021 року все населення України проживатиме у спроможних громадах. Очевидно, ті громади, що не об’єднаються доти на добровільних засадах, будуть сформовані в адміністративний спосіб, бо реформа не може тривати вічно. Більше того, держава зобов’язана створити для всіх однакові умови для розвитку. Вже люди запитують про те, чому в сусідній громаді збудували дорогу, відкрили ЦНАП, закупили комунальну техніку, а в нас усе без змін? У 96 районах ще не створено жодної ОТГ і практично нічого не змінюється на краще. Але поки що. Люди прагнуть змін, і якщо хтось на місцях не поспішає їх втілювати, намагаючись зберегти для себе посаду, то невдовзі цю ситуацію має виправити закон.

Мінрегіон щомісяця моніторить процес децентралізації та реформування місцевого самоврядування. Усе-таки процес реформи триває. На місцях продовжують розглядати можливості та перспективи створення нових спроможних громад. За результатами соцдосліджень, проведених у 2018 році за підтримки програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні», 58 % населення країни, порівняно з 19 % у 2015 році, вважають, що реформа місцевого самоврядування потрібна. А 61 % жителів ОТГ відзначають покращення якості послуг у громадах.

Чи можуть президентські та парламентські вибори 2019 року, а разом з ними ймовірне переформатування влади, вплинути на подальший хід децентралізації?

Результатом будь-яких демократичних виборів буде переформатування часткове чи суттєве в органах влади. Дуже важливо реформу децентралізації продовжити і досягти поставлених урядом цілей, сформульованих у Концепції і в подальших рішеннях уряду та президента України.

Чи можливо повернути все назад і забрати у громад, у місцевого самоврядування ресурси і повноваження? На жаль, поки що так, змінивши закон. І в нашій недалекій історії це вже було, коли поступово відбувалася масштабна централізація, яка давала можливість закріпачити місцеве самоврядування і тримати його слухняним. Щоб цього не сталося, досягнення децентралізації необхідно закріпити в Конституції. Це не робиться помахом чарівної палички і потребує чимало часу, зусиль і злагодженої роботи всіх гілок влади. Але я далекий від думки, що український народ дозволить комусь згорнути децентралізацію.

 

Прем’єр-міністр про подальші плани розбудови громад: Кошти є, потрібно інвестувати у всебічний розвиток людини

Започаткована п’ять років тому реформа децентралізації дозволила передати на місця десятки мільярдів гривень, які сьогодні потрібно ефективно інвестувати у всебічний розвиток людини – в тому числі, в освіту, сферу культури, спортивну інфраструктуру. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

Одним з питань засідання стала оцінка запровадження програм розбудови в Україні мережі спортивних об’єктів. Як відомо, з 2016 року 10% коштів Державного фонду регіонального розвитку виділяються саме на будівництво та оновлення об’єктів спортивної інфраструктури. І минулого року обсяг асигнувань склав 600 млн грн, погоджені 137 проектів. Додатковий ресурс надали громади.

«Важливо, аби місцеве самоврядування не стояло осторонь проблем, – сказав Володимир Гройсман. – Іноді я чую: для чого нам фінансувати спорт і культуру, будемо краще туї висаджувати. Ні, це не так. Головне – інвестувати в людину». 

Глава Уряду наголосив, що масовий спорт – це нові стадіони, нові спортивні зали, об’єкти спортивного призначення. Це також імідж країни – як з огляду на участь українських спортсменів у змаганнях, так і з огляду на можливості проведення змагань в Україні. «За останні роки зроблено немало, але можемо зробити більше. Для цього потрібно дотримуватися чіткої пріоритезації», – додав він і запропонував поставити громадам завдання опрацювати програму розбудови стадіонів біля шкіл: за принципом розбудови дитячих садків та скорочення черги до дошкільних закладів. Стадіони, на переконання Прем'єр-міністра, стануть осередками здорового способу життя, передусім серед дітей та молоді.

 27.02.19

ЦВК може призначати перші вибори в об’єднаних громадах областей, де діяв воєнний стан

Центральна виборча комісія підтвердила, що може в межах чинного законодавства призначати перші вибори у 45 об’єднаних громадах в тих областях, де у грудні минулого року діяв воєнний стан.

Про це ЦВК повідомила у офіційному листі Мінрегіону.

«Питання щодо можливості призначення відповідних перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах на 2019 рік буде вирішуватись Центральною виборчою комісією згідно з вимогами Закону та Порядку», - йдеться у листі.

У ЦВК зазначили, що дату проведення перших місцевих виборів, а також дату початку виборчого процесу таких виборів Комісія визначає після закінчення періоду дії воєнного стану.

Нагадаємо, воєнний стан, який діяв у 10 регіонах України, закінчився два місяці тому – 26 грудня 2018 року.

Станом на 27 лютого, загалом в Україні на призначення перших виборів чекають 74 об’єднані громади.

 

26.01.2019

Переваги децентралізації мають відчути 100% українців, – Володимир Гройсман

Уряд розпочинає новий етап децентралізації, щоб донести всі переваги реформи до 100% українців. Про це в ефірі телеканалу «Інтер» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він зазначив, що сама ідея реформи, закладена ще у 2014 році, стосувалася зміни ситуації на місцевому рівні.

«Свого часу я ініціював зміни, аби в першу чергу змінити ситуацію на місцях і дати можливість мерам, місцевим радам мати кошти і повноваження вирішувати проблеми людей і розвивати території. Все, що ми зараз бачимо в громадах, – нові школи, садочки, дороги, новий транспорт, освітлення, нові клуби, стадіони – це результат децентралізації. Реформа була покликана на те, аби покращити життя людей в конкретній громаді, – сказав Володимир Гройман. – 68% громадян України живуть в умовах реформи, а 32% поки що не мають можливості отримати всі переваги децентралізації – з різних причин. Нам потрібно зробити так, аби 100% України, 100% громадян отримували нові можливості, нові кошти».

Глава Уряду наголосив, що захист реформи – в тому числі шляхом її закріплення в Конституції також важливий. «Друге завдання – захистити реформу. Це завдання нового етапу. По ньому Уряд затвердив новий план дій до 2020 року».

Довідково

У середу, 23 січня, Кабінет Міністрів України в рамках посилення можливостей місцевого самоврядування ініціював перехід до нового етапу реформи децентралізації, який передбачає закріплення вже набутих успіхів і формування спроможних громад, зміну територіального устрою, чітке розмежування повноважень та функцій контролю різних рівнів управління, а також активний розвиток форм місцевої демократії, коли жителі можуть висловити свою думку з різних питань не від виборів до виборів, а повсякчас. Метою нового етапу є запровадження і закріплення змін до 2020 року – аби провести місцеві вибори вже на новій законодавчій та територіальній основі. Зараз в Україні сформовано 876 спроможних громад, місцеві бюджети зросли на порядок – до майже 234 млрд грн. У власність громад передано 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

Новий етап передбачає формування 100 спроможних районів і 1600-1800 спроможних громад, закріплення фінансової самодостатності місцевого самоврядування, формування ефективної системи управління, упорядкування системи державного контролю без дублювання функцій.

 

 14.01.19

Чи зможе парламент ще цього скликання прийняти зміни до Конституції щодо децентралізації?

Асоціація об’єднаних територіальних громад  звернулася до Верховної Ради України з пропозицією терміново  розглянути законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації) № 2217-а.

Асоціація приєднується до позиції Президента України, Прем’єр-міністра, інших  асоціацій органів місцевого самоврядування, які висловились про необхідність якнайшвидшого внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

Об’єднані територіальні громади консолідовані в прагненні продовження процесів децентралізації, успішного реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади.

Час та суспільство вимагають якісних, глибинних та системних змін, які забезпечать відхід від централізованої моделі управління в державі, посилення  спроможності місцевого самоврядування та побудову ефективної системи територіальної організації влади в Україні, враховуючи принципи субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.

Закріплення положень щодо децентралізації державної влади в Україні та посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування в Конституції України – це єдиний спосіб гарантувати незворотність успішного завершення реформи.

Асоціація об’єднаних територіальних громад наполягає на необхідності прискорення реформи місцевого самоврядування з тим, щоб чергові місцеві вибори у 2020 році відбулися на новій територіальній основі, щоб органи місцевого самоврядування отримали нові повноваження та відповідні ресурси для забезпечення ефективного розвитку громад на принципах, закладених в Європейській хартії місцевого самоврядування.

Звернення до Голови Верховної Ради України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Звернення до Президента України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Звернення до Прем’єр-міністра України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Як повідомлялося, асоціації органів місцевого самоврядування та експерти звернулися до Верховної Ради України з пропозицією вже найближчого пленарного тижня розглянути законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації) № 2217-а.

 11.12.18

Молодь необхідно активніше залучати до розбудови громад та країни, - Володимир Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за залучення молоді до розбудови країни та впровадження спеціальних предметів патріотичного виховання дітей у школах. Про це Глава Уряду сказав під час зустрічі з лауреатами Премії Кабінету Міністрів України.

Премія є однією із складових урядової підтримки талановитих юнаків та дівчат, її розмір становить 50 тис. грн. Нагороду присуджують за активну участь у правозахисній та політичній діяльності, розвитку місцевого самоврядування, у національно-патріотичному вихованні, волонтерській діяльності, захисті територіальної цілісності України, розвитку соціально відповідального бізнесу, культурно-мистецькій та науковій діяльності.

Звертаючись до нагороджених, Володимир Гройсман наголосив, що у кожного є свій шлях і бачення майбутнього. «Але головне: ви не стоїте осторонь всіх процесів, які відбуваються в державі, – зазначив Глава Уряду. – Наші реформи – це не просто зміни. Це заснування нової української держави».

Він також звернув увагу, що зараз треба уніфікувати роботу з молодіжними організаціями, підтримувати їх. «А патріотичне виховання потрібне не поза школою, а в рамках шкільної освіти. Ми готові направляти кошти на впровадження нових програм та предметів», – сказав Прем’єр-міністр.

 05.12.18

  Вибори в ОТГ у 10 областях, де діє воєнний стан, будуть проведені по його завершенню, - Андрій Парубій

Виступаючи на Форумі місцевого самоврядування у середу, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій повідомив, що під час обговорення питання щодо запровадження воєнного стану відбулася дискусія з приводу того, як проводити вибори в тих десяти областях, де діятиме воєнний стан. За його словами, «усі учасники обговорення спільно зійшлися на тій позиції, що було би правильно, аби вибори пройшли незалежно від воєнного стану».

Андрій Парубій поінформував учасників Форуму, що було проведено консультації з Центральною виборчою комісією, з Комітетами верховної Ради України, з юридичним відділом Парламенту, спільним розумінням яких є те, що «на жаль, на сьогодні це неможливо зробити, бо процес проведення виборів вже був перерваний». «І, фактично, він не може вже повернутися в цю саму точку, він має починатися з початку. Я думаю, що не буде будь-яких труднощів і проблем, що ЦВК після завершення терміну, який визначений і Указом Президента, і Верховною Радою України, по завершенню воєнного стану буде розпочато процес, і в найближчий період вибори в громади у тих 10 областях, де був оголошений воєнний стан, будуть оголошені і проведені у відкритий демократичний спосіб, щоб ми не поставили під будь-який сумнів юридичні підстави і право вибору, і право конкуренції під час проведення цих виборів», - підкреслив Голова Парламенту.

12.11.18 

Децентралізація має стати незворотною – Президент

Президент Петро Порошенко під час Ради регіонального розвитку наголосив, що впровадження реформи децентралізації довело її економічну та політичну ефективність, і тому вона має стати незворотною.

«Децентралізація, як і інші важливі реформи, про які тут сьогодні будемо детально говорити, має стати точно незворотною. Не можна будь-кому дати навіть маленький шанс на реванш. Чотири роки поступового впровадження довели її економічну та політичну ефективність для громад та громадян», - наголосив Глава держави.

«Її ефективність зайвий раз переконує нас в тому, що наступному поколінню українців ми передамо успішну європейську Україну. Саме так і станеться, якщо лише не дамо передати країну до рук реваншистів, популістів, які атакуватимуть країну у виборчому циклі 2019-2020 років. Але я впевнений, мудрий український народ зробить відповідальний вибір, який гарантуватиме сталий розвиток територій, громад», - додав Президент.

Глава держави наголосив, що реформа децентралізації здійснювалась для того, щоб наблизити владу до людей, скоротити відстань від людини, яка має реальний фінансовий ресурс для вирішення проблем, до громади. «Хоча ця реформа ще далека до завершення, вона належить до числа тих, позитивні результати яких суспільство вже точно помітило. Поклали дорогу, відремонтували школу, зробили освітлення в сілі, селищі або місті, сміття почали нарешті вивозити не лише в містах, але і селах, водогін полагодили, майданчик спортивний зробили – це, здавалося б прості речі, хвалитися цими речами в двадцять першому столітті якось аж ніяково. Але давайте чесно казати, ці проблеми не вирішувалися десятиліттями. В провінції ще донедавна здавалося, ніби час завмер на початку дев’яностих», - зауважив Петро Порошенко.

За його словами, зміни почали відбуватись у 2014 році, адже у передвиборчій президентській програмі одним із основних ключових елементів діяльності передбачалась децентралізація. Глава держави наголосив, що децентралізація – це не лише перерозподіл грошей на місця, на задоволення самих невідкладних потреб громад, але і прийняття політичних та владних рішень, а також чіткий розподіл відповідальності між центральною і місцевою владою. «І суспільство повинно точно знати за що з кого питати, бо в багатьох громадах ми вже бачимо ознаки змін», - зауважив він.

«Держава забезпечила різноманітні механізми стимулювання відродження регіонів, починаючи від фіскальних інструментів, завершуючи правом спрощеного об’єднання навколо міст обласного значення та міжмуніципального співробітництва», - підкреслив Президент.

12.11.18 

Президент доручив регіональній владі підготувати плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки

Президент Петро Порошенко під час Ради регіонального розвитку доручив представникам регіональної влади розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки.

«Необхідно подолати спорадичність і певний хаос в реалізації політики розвитку регіонів. Тому ставлю регіональній владі завдання розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки, обговорити їх із суспільством і громадами, і прийняти їх на рівні громад. Кожна територія повинна визначити свої переваги і пріоритети, на основі яких на ваших дорожніх картах і з’являться першочергові об’єкти, які і будуть маркерами розвитку», - наголосив він.

Глава держави додав, що кожен член громади повинен мати можливість володіти інформацією про те, що буде зроблено у 2019, 2020 та 2021 році і куди підуть зароблені кошти громади.

«Наявність таких перспективних планів із затвердженими громадою проектами, механізмами фінансування в рази підвищить інвестиційні перспективи територій. І виграє той, хто буде першим», - сказав він. Президент зауважив, що і держава знайде можливість співфінансувати багато із цих проектів. «Тому, закликаючи вас до ухвалення планів розвитку, ми не зазіхаємо на кошти місцевого самоврядування. Це кошти, які ви будете самі визначати як використовувати. Навпаки – пропонуємо фінансову допомогу в реалізації особливо значимих проектів. Підставимо державне плече», - сказав Глава держави.

 

Володимир Гройсман виступає за внесення змін до Конституції в частині децентралізації

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за внесення змін до Конституції України, які б остаточно закріпили право громад на об’єднання і визначення розвитку територій. Про це він сказав під час наради, присвяченій питанням перебігу децентралізації в Україні.

«Зараз потрібен новий інструмент продовження децентралізації. Нам потрібно оновити Концепцію реформування місцевого самоврядування, затверджену в 2014 році. І наше завдання – бути ініціатором процесу змін до Конституції в частині розподілу повноважень, субсидіарності тощо», - сказав Прем’єр-міністр.

 08.11.18

У Мінрегіоні наполягають, що місцеві вибори-2020 мають пройти на новій територіальній основі

Місцеві вибори у жовтні 2020 року мають пройти на новій територіальній основі та на умовах покриття всієї території України об’єднаними тергромадами. Про це під час наради у Прем’єр-міністра України щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Ми напрацювали чіткі цілі і завдання подальшої реалізації реформи місцевого самоврядування до 2020 року. Але починати їх виконувати необхідно вже зараз. Серед першочергових – прийняття вже до кінця року ЗУ №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою України», максимальне стимулювання подальшого об’єднання тергромад або приєднання, зокрема, до міст обласного значення. У 2019 році – провести одночасні вибори до ВРУ та в останніх добровільно об’єднаних громадах. З паралельним прийняттям адміністративного рішення про об’єднання громад згідно перспективних планів. Це дозволить сформувати перспективні плани об’єднання громад з повним покриттям ОТГ території України», — зазначив Геннадій Зубко.

За його словами, здійснення цього комплексу заходів дозволить наступного, 2019 року – провести укрупнення районів в межах існуючих областей та здійснити розподіл відповідних повноважень між органами влади базового, районного та обласного рівня. До кінця 2020 року має відбутися повна інституційна реорганізація органів виконавчої влади в укрупнених районах.

 08.11.18

Глава Уряду про продовження децентралізації: Зовні всі «за» реформу, а під килимом починаються ігри, настав час посилити реформу

Започаткована Урядом України реформа децентралізації потребує активного і поглибленого продовження, адже точка неповернення змін ще не пройдена і є процеси, які становлять загрозу досягненню поставленим раніше цілям. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань посилення реформи.

«Я пам’ятаю, як в 2014 році говорили, що через реформу країна розвалиться. Як бачимо – ні! Вдала реформа децентралізації – це нові можливості і згуртованість країни. І зараз досягнутий результат треба захищати, - сказав Володимир Гройсман. - Ми бачимо приклади супротиву реформі - з боку обладміністрацій, райадміністрацій. Вони штучно стримують процес. Є й рішення судів зупинити об’єднання громад… Тож настав час з новою силою продовжити процес децентралізації».

Глава Уряду наголосив, що свого часу – в 2014 році - взяв на себе лідерство у впровадженні реформи. «І зараз треба дати новий поштовх реформи і захистити її. Зовні всі «за». Але під килимом починається гра, - зазначив Володимир Гройсман. - Децентралізацію не спинити. Я продовжу лідерство в цьому процесі і зроблю все, аби захистити бажання людей об’єднуватися».

 05.11.2018

 До 2020 року Україна має завершити процес об’єднання громад, - Зубко

 

На сьогоднішній конференції представники ОТГ, бізнесу і міжнародних фондів одноголосно підтримали ідею щодо 100% покриття об’єднаними громадами території України до 2020 року. Отримала також підтримку ідея переходу з 2019 року на адміністративне рішення щодо об’єднання. І вона може бути реалізована тільки з прийняття парламентом  законопроекту «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Про це під час другої щорічної конференції партнерів DOBRE «Стратегічний розвиток та інвестиції» наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Без цього закону ми не можемо далі рухатись. Без цього закону країна залишається в адміністративній системі, яка не дозволяє розбудовувати інфраструктуру, необхідну для  якісного життя кожного українця. І тому я звертаюсь до кожного лідера громади з проханням попрацювати з вашими народними депутатами і переконати їх в необхідності підтримки надважливого закону. За ним — майбутнє України і розвиток громад. Вже створено 838 об’єднаних громад, і ми ставимо собі завдання разом з вами до 2020 року завершити процес об’єднання», — зазначив Геннадій Зубко.

Він підкреслив, що цього року стоїть конкретне завдання – завершити створення перспективних планів. «Ми розраховуємо, що в цих планах буде приблизно 1400 — 1450 ОТГ. Наразі їх — 1206», — розповів Зубко.

 29.10.2018

Повноваження і фінанси на місця ми передали, але контроль ще треба вдосконалювати, - Володимир Гройсман

Уряд та парламент працюють злагоджено в реалізації децентралізації. І наступним кроком має бути впорядкування нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я перейшов працювати з місцевої в центральну владу на запрошення Прем’єр-міністра Яценюка саме як фахівець з питань регіональної політики. До того ж мав успішний восьмирічний досвід управління містом. Тоді за підтримки прем`єра нам вдалося закласти фундаментальні речі, які дають свій результат. Ми сформували основний пакет змін, які потрібно зробити. Після президентських виборів я знайшов підтримку і в особі глави держави. Почали впроваджувати цю глобальну реформу, а потім загорілися очі і у депутатів. Сьогодні ми працюємо злагоджено», - сказав Володимир Гройсман.

Серед питань, які ще потрібно вирішити Прем’єр-міністр назвав упорядкування державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування.

«Чи є проблеми? Так, безумовно. Ми передали фінанси та повноваження на місця, але контроль ще не є досконалим. Він має бути не зайвим та надмірним, а балансуючим. І якщо нам тепер вдасться усі ці три фактори врегулювати між собою, процес стане ще якіснішим», - зазначив Володимир Гройсман.

 24.10.18

Районний рівень змінюватиметься не тому, що так комусь хочеться, а тому, що цього вимагає час, - Сергій Шаршов

Група народних депутатів зареєстрували законопроект «Про створення, ліквідацію та зміну меж районів Полтавської області» (№9204). Основні його положення обговорили під час дебатів DESPRO на тему: «Навіщо громадам об’єднуватись?», що пройшли 23 жовтня в Полтаві.

Автори законопроекту пропонують створити на Полтавщині замість 25 існуючих районів 4 нових, укрупнених районів на основі створених госпітальних округів: Полтавський, Кременчуцький, Лубенський, Миргородський райони.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що існуючий районний рівень стає неефективним «через фактичну відсутність чи істотне зменшення його функцій. Майже всі повноваження, які належали до компетенції районних рад, перебирають на себе об’єднані громади… Це створює соціальну напругу та непрості відносини між районною владою та новоствореними громадами».

«Мабуть, вже усі зрозуміли, що районний рівень має і буде змінюватися. В ході децентралізації РДА та обласні ради, особливо там, де значна частина територій і населення вже у об’єднаних громадах, дійсно втрачають більшість повноважень і ресурсів, - прокоментував Сергій Шаршов, генеральний директор Директорату з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону. - Отже існуючий районний рівень стає усе менш ефективним. І держава має запропонувати варіант вирішення цього питання. Народні депутати - автори законопроекту № 9240 запропонували один з варіантів зміни районного рівня. Він ще обговорюватиметься і доопрацьовуватиметься, виходячи в тому числі і з ваших зауважень. Але очевидно одне – вирішувати це питання треба швидко і без популізму, оперуючи цифрами і спираючись на існуючу ситуацію з формуванням спроможних громад».

На думку урядовця, реформування районного рівня дозволить, по-перше, розмістити в регіонах підрозділи органів державної влади не хаотично, як зараз, а логічно. А по-друге, - уникнути дублювання функції районів і громад. «На рівні районів мають вирішуватися лише ті місцеві питання, які громадам самотужки вирішувати складно, наприклад: збір, утилізація та переробка сміття, надання медичних послуг вторинного рівня, будівництво та ремонт доріг, створення центрів безпеки тощо», - вважає Сергій Шаршов.

Нагадаємо, у Мінрегіоні запевняють, що районний рівень треба реформувати, але точно не ліквідувати.

 24.10.18

Децентралізація вже незворотна, - Володимир Гройсман

Процес децентралізації вже незворотній. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Кабінету Міністрів, презентуючи результати діяльності Уряду за 9 місяців 2018 року.

«Децентралізація продовжується. Зокрема, створено вже більше 800 об’єднаних, самодостатніх громад, у яких живе близько 7 млн людей. Отже процес вже незворотній. Так, треба децентралізацію підсилювати і є ще багато технічних питань. Але загалом ця реформа є успішною», - сказав Прем’єр-міністр.

Нагадаємо, 10 жовтня Центральна виборча комісія прийняла рішення про призначення на неділю, 23 грудня 2018 року, перших виборів у 125 об’єднаних територіальних громадах. Загалом після проведення цих виборів в Україні діятиме вже 830 добровільно об’єднаних територіальних громад.

 

ЦВК призначила вибори у 12 ОТГ Миколаївщини

12 жовтня 2018 року Центральна виборча комісія призначила перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

Про це повідомив координатор громадського спостереження ОПОРИ за виборами у Миколаївській області Дмитро Баштовий.

Вибори пройдуть у неділю, 23 грудня і охоплять 12 громад Миколаївщини. Так, відповідно до постанови № 156 від 12 жовтня 2018 року, виборчий процес розпочнеться 3 листопада у наступних об’єднаних громадах: Лоцкинська сільська ОТГ(Баштанський район), Березнегуватська селищна ОТГ та Висунська сільська ОТГ(Березнегуватський район), Новомар’ївська сільська ОТГ(Братський район), Калинівська сільська ОТГ(Єланецький район), Вільнозапорізька сільська ОТГ, Софіївська сільська ОТГ та Новобузька міська ОТГ(Новобузький район), Сухоєланецька сільська ОТГ(Новоодеський район), Мигіївська сільська ОТГ(Первомайський район), Горохівська сільська ОТГ та Снігурівська міська ОТГ(Снігурівський район).

За інформацією Асоціаціїї міст України, також, призначено 26 додаткових виборів у ОТГ. Виборчий процес у цих громадах розпочинається 3 листопада. Дата виборів призначена на 23 грудня 2018 року.

«Асоціація міст України вітає таке рішення Центральної виборчої комісії! З проведенням перших виборів 23 грудня завершиться процедура створення для 125 ОТГ,  у яких  проживає більше мільйона громадян. Вже з нового року вони зможуть відчути новий рівень життя, адже ці громади почнуть працювати за новими правилами, спрямовуючи ресурси у підвищення якості послуг для своїх жителів. Ці можливості надає децентралізаційна реформа, послідовним прибічником та активним учасником якої є наша Асоціація», ‒ сказав, коментуючи рішення ЦВК, Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.  

 09.10.2018

Законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації включений до порядку денного Парламенту 

Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) включений до порядку денного дев’ятої сесії Парламенту.

Про це повідомив Руслан Князевич, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя у відповідь на лист Української асоціації районних та обласних рад, що був розроблений на вимогу Резолюції XVII Всеукраїнської наради семінару для представників органів місцевого самоврядування у якому виражалася підтримка першочерговим децентралізаційним нормативним актам.

Так, відповідно до Парламентської Постанови про порядок денний дев’ятої сесії від 18 вересня, важливий децентралізаційний Законопроект має бути розглянутим.

Нагадаємо, щоб підтримати зміни до Конституції України, свої голоси мають віддати щонайменше 300 депутатів. Станом на сьогодні Законопроект попередньо схвалений із урахуванням висновку Конституційного Суду.

У разі прийняття Законопроекту, буде введена посада префекта, при обласних та районних радах створюватимуться виконавчі комітети, а система адмінтерустрою складатиметься з громади, району, регіону.

 

08.10.18

Рада Європи об’єднує зусилля із розбудови ефективного публічного управління в Україні

5 жовтня 2018 року підписано меморандум про співробітництво між Національним агентством України з питань державної служби, Всеукраїнським центром підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та Програмою «U-LEAD з Європою» і Центром експертизи реформ місцевого самоврядування Ради Європи.

Рада Європи та її програма «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» буде відігравати лідируючу роль у розробці навчальних програм та матеріалів з управління людськими ресурсами відповідно до європейських стандартів та кращих практик, базуючись на Інструментарії Ради Європи з управління людськими ресурсами, а також досвіді його впровадження у країнах – членах Ради Європи.

Рада Європи надаватиме навчальні матеріали та інструментарій, що пілотується в Україні, і буде консультувати з питань критеріїв відбору компетентних регіональних тренерів, допомагати у їх навчанні та засвідчувати проходження навчань. Відповідно Рада Європи також допомагатиме у проведенні навчальних сесій у органах місцевого самоврядування ОТГ.

Мета співробітництва - об’єднати та посилити зусилля сторін з вдосконалення професійного навчання посадових осіб місцевого самоврядування в Україні з питань управління людськими ресурсами з метою зміцнення організаційної та управлінської спроможності органів місцевого самоврядування ОТГ та забезпечення надання громадянам послуг високої якості.

03.10.18 

Глава Уряду про роботу ЦВК: Сподіваюсь, одним з перших рішень буде дата виборів в ОТГ

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман розраховує, що одним з перших рішень оновленої Центральної виборчої комісії стане дата призначення виборів в об’єднаних територіальних громадах, які є складовою децентралізації в Україні. Про це він сказав в ефірі центральних телеканалів.

«Важливо, що Верховна Рада за поданням Президента України сформувала новий склад Центральної виборчої комісії. Беззаперечно, що буде велика робота щодо підготовки виборів Президента, Парламенту. Але є і завдання, яке потрібно вирішувати негайно. Мова про вибори в об’єднані громади, де люди хочуть бути сильнішими».

Глава Уряду нагадав, що неможливість роботи ЦВК фактично заблокувала процес виборів і розвитку громад. Але це, за словами Володимира Гройсмана, «неприпустимо».

«Дуже сподіваюсь, що одним з перших рішень стане призначення дати виборів в ОТГ. Коли люди хочуть створювати комфорт для життя – ніхто не має права їх зупиняти», - зазначив Прем’єр-міністр.

Довідково

20 вересня поточного року Верховна Рада призначила 14 нових членів ЦВК. Як очікується, присягу у Верховній Раді вони складатимуть сьогодні, 3 жовтня.

Як наголошував Прем’єр-міністр, блокування роботи ЦВК, а отже, неможливість провести вибори в громадах ставила під загрозу ті позитивні зрушення, які вже є в Україні. «Це не просто зупинка виборів. Це намагання зупинити одну з ключових реформ. І для мене вона не просто чергова зміна. Я прийшов працювати в Уряд заради її впровадження, і заради неї змінив своє життя. Я готовий і далі забезпечувати лідерство в децентралізації, але потрібно вести цей процес на всіх стадіях», - відзначав тоді Володимир Гройсман.