Головна Новини Децентралізація влади Доступ до публічної інформації Запобігання проявам корупції Безвізовий режим: запитання та відповіді

Децентралізація влади

 

Мінрегіон оприлюднив Концепцію та план реалізації державної політики з децентралізації на 2020 рік

Мінрегіон оприлюднив для громадського обговорення Концепцію та план реалізації державної політики по досягненню цілі 10.3. «Українці мають реальну можливість впливати на організацію свого життєвого простору як мешканці спроможних громад» Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2020 рік.


У Концепції йдеться, що чинна система місцевого самоврядування не відповідає потребам жителів територіальних громад у публічних послугах та не забезпечує для них комфортне і безпечне життєве середовище. В Україні створено вже понад тисячу об’єднаних територіальних громад, але 6,4 тис. громад досі не об’єдналися, і там майже відсутні інституційні та фінансові ресурси для надання якісних та доступних публічних та інших послуг.

Жителі цих необ’єднаних територіальних громад позбавлені можливості отримувати належні послуги в освітній, медичній та інших сферах, формувати сучасну інфраструктуру, одержувати інші переваги, якими користуються жителі спроможних територіальних громад.

Мінрегіон планує, що з 2020 року 100% жителів України проживають в спроможних громадах, а за 5 років мінімум до 30% зменшиться кількість громад, що потребують підтримки держави.

Заплановано також, що вся територія України буде охоплена районами, які відповідають стандартам територіального поділу країн Європейського Союзу для статистичних цілей рівня NUTS-3.

Функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування будуть розмежовані, тобто їхні повноваження що дублюватимуться.

Місцеві державні адміністрації будуть переформатовані в органи префектурного типу, основним повноваженням яких буде забезпечення адміністративного нагляду за органами місцевого самоврядування.

 30.12.19

Новий текст проекту змін до Конституції в частині децентралізації: перші коментарі

28 грудня 2019 року Президент України Володимир Зеленський направив до Верховної Ради новий законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Це доопрацьований текст законопроекту, поданого 13 грудня.


«Кілька тижнів проходили змістовні і гарячі дискусії щодо законопроекту змін до Конституції, який робить децентралізацію реальною. Перш за все, важливо було почути позицію громад, заради здатності і майбутнього розвитку яких, власне, і робиться реформа», - зазначив у коментарі “Інтерфакс-Україна” нардеп, член комісії з питань правової реформи при президенті і представник Зеленського в Конституційному Суді Федір Веніславський.

З’являються вже перші коментарі експертів і народних депутатів з приводу оновленого тексту.

Віталій Безгін, народний депутат, голова підкомітету з питань адмінтерустрою Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування:

Даний проект покликаний позбавити останніх аргументів тих, хто атакував проект винятково з метою політичних дивідендів. А також враховує техніко-юридичні зауваження і несе низку врахованих рекомендацій з боку конструктивних представників депутатських фракцій та асоціацій, що представляють органи місцевого самоврядування:

У випадку підтвердження неконституційності акту органів місцевого самоврядування, припиняти його повноваження може тільки Верховна Рада з подання Президента. Це вже точно про стримування і противаги, а не вертикаль.

Прибрано термін «правовий статус» для територіальних одиниць - щоб не було штучних спекуляцій, що це спроба у новий спосіб надати особливий статус ОРДЛО.

Прибрана згадка про територіальну громаду, як юридичну особу - врахували позиції і занепокоєння експертів

Строк повноважень громади залишається 5 років, замість запропонованих 4. Голова громади очолює виконавчий орган.

Севастополь повернули. Повернули, щоб не було спекуляцій, що владна команда забула про Крим. Хоча очевидно, що підстав для особливого статусу, як у Києва, в цього міста нема.

Плюс -  низка техніко-юридичних правок.

Вважаю, що владна команда вчергове продемонструвала, що готова дослухатись і демонструвати відкритість.

 

Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій

У доопрацьованому проекті змін до Конституції в частині децентралізації деякі зауваження враховані. Однак залишаються позиції, які можуть бути предметом політичних маніпуляцій:

П.16 статті 92 дещо видозмінено, знято слово «правовий», додано Севастополь. Тепер статус адмінтеродиниць, статус Києва та Севастополя потрібно розглядати в системі адмінтерустрою. Тобто ніяких особливих адмінтеродиниць. Можливо, це усуне політичні маніпуляції щодо можливості ОРДЛО. Відновлення Севастополя - крок назад, данина ностальгійному виборцю.

Верховна Рада не оголошує дострокові вибори, що добре. Однак припиняє повноваження органу місцевого самоврядування у випадку, коли Конституційний суд визнав акт ОМС як такий, що загрожує територіальній цілісності, загрожує національній безпеці.

По статусу префектів - ті ж позиції, що й були, з тими ж помилками. Але вже в системі виконавчої влади. Це добре.

Україна поділена на громади. Це краще, ніж «складається». Менше буде інсинуацій.

Громада не є юридичною особою. Добре, дослухались.

Голова громади очолює виконавчий орган. Краще, бо цю позицію раніше просто випустили. Реально, правда, може бути декілька органів. Голова громади має очолювати систему виконавчих органів, а не один. Але те, що не відновили авторитаризм, тобто головування на сесії ради - це добре.

ОМС обираються на п'ять років. Раніше - на 4. У проекті Порошенка теж на 4. Асоціація міст, думаю, тепер не матиме підстав критикувати проект.

Голова обласної, окружної ради обирається на невизначений термін. Це добре, усунено явний ляп.

Префект не «зупиняє», а «призупиняє» акти ОМС. Правові наслідки однакові, але натяк недвозначний - зупинка акту триває лише до розгляду в суді.

Прикінцеві положення важкі. Вкластись в терміни до черговий виборів 25 жовтня майже неможливо. Потрібно проголосувати 300 голосами на початку сесії, тобто на початку вересня. Потім президент має підписати. Потім проголосувати закон про адмінтерустрій і потім оголосити вибори. Тоді вибори найшвидше в грудні. А в жовтні - чергові. Цейтнот з цугцвангом.

А загалом, дороблений текст набагато кращий ніж попередній.

 16.12.19

Стартували консультації щодо майбутніх перспективних планів областей

Мінрегіон спільно з підкомітетом з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розпочали консультації щодо майбутніх перспективних планів формування територій громад областей.

Нагадаємо, за завданням Уряду, підготовку перспективних планів, які б покривали 100% території областей, робочі групи при облдержадміністраціях мали завершити в першій декаді грудня. Документи повинні відповідати Методиці формування спроможних територіальних громад.

Сьогодні відбулися перші консультації щодо перспективних планів Закарпатської, Черкаської та Київської областей. В ході консультацій представники облдержадміністрацій презентують підготовлені робочими групами проекти перспективних планів. Участь  в обговоренні беруть представники асоціацій органів місцевого самоврядування, регіональних офісів з розвитку місцевого самоврядування, експерти та народні депутати України. Підкомітет з питань адміністративно-територіального устрою представляє його голова, народний депутат України Віталій Безгін.

Найближчими днями такі консультації відбудуться по кожній області. На 17 грудня заплановано обговорення проектів перспективних планів Сумської Та Харківської областей.

 

Наступні місцеві вибори на новій тероснові - логічне завершення реформи і перезавантаження системи місцевого самоврядування, - В’ячеслав Негода в Страсбурзі

Уряд України працює над тим, щоб у наступному році завершити реформусистеми місцевого самоврядування, яке базується на Європейській Хартії місцевого самоврядування, провести місцеві вибори на новій територіальній основі і створити в громадах спроможну мережу закладів для надання доступних і якісних публічних послуг. На цьому наголосив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода в ході Х засідання Європейського комітету з питань демократії та управління, що цими днями проходить в Страсбурзі.

«Ментально наша країна завжди належала до Європейського дому вільних націй і нам притаманні цінності місцевої демократії. Тому реформа децентралізації має привести систему місцевого самоврядування в Україні у відповідність до Європейської хартії місцевого самоврядування, а також сформувати сучасну систему адміністративно-територіального устрою країни (…) Саме наступні місцеві вибори на новій територіальній основі мають стати логічним завершенням реформи і дозволять перезавантажити всю систему місцевого самоврядування в Україні», - підкреслив В’ячеслав Негода.

Мета Уряду – забезпечити для усіх жителів України можливість жити у спроможних громадах і отримували якісні публічні послуги і сервіси.

Нагадаємо, що вже сьогодні, серед іншого, розроблено стандарти послуг для формування оптимальні мережі соціальної інфраструктури в громадах: 25 мереж, 70 шарів геоданих та проінвентаризовано і нанесено у системі геокодування 115 500 об’єктів соціальної інфраструктури.

Заступник Міністра окрему увагу акцентував на конкретних кроках, які Уряд здійснить для завершення реформи. Зокрема, для запровадження нової територіальної основи для діяльності органів місцевої влади на рівні громад і районів планується внести зміни до Конституції України щодо місцевого самоврядування і територіальної організації влади (децентралізації). Разом з тим, зараз на завершальному етапі - консультації з місцевими громадами та їх асоціаціями щодо територій майбутніх громад. Після цього Уряд затвердить територіальну основу майбутніх громад, яка стане фундаментальною для адмінтерустрою базового рівня, який затверджуватиме парламент.

Також серед запланованого Урядом – формування нових районів. Їх моделювання відбуватиметься за європейськими стандартами, але з обов’язковими консультаціями з місцевими громадами та їх асоціаціями щодо територій майбутніх районів. Передбачається із 490 районів утворити близько 100 нових одиниць. Адмінтерустрій субрегіонального рівня також має затвердити парламент.

Ще один крок - упорядкувати систему територіальних органів виконавчої влади відповідно до нового субрегіонального рівня. Разом з тим парламент має ухвалити пакет законопроектів, який слугуватиме нормативною базою для формування та функціонування органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на новій територіальній основі.

Місцеві вибори у 2020 році мають поставити крапку у реформуванні місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

 01.12.19

Добровільне об’єднання громад триватиме до лютого 2020 року, – Альона Бабак

Термін добровільного об’єднання громад буде тривати орієнтовно до лютого 2020 року, сказала в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода міністр розвитку громад і територій Альона Бабак.

«Ми хочемо максимально продовжити термін добровільного об’єднання. Я думаю, до лютого. А далі ми вже будемо бачити: чи є необхідність через закон встановлювати, відповідно до перспективних планів, конфігурації громад, які ще не об’єднались. Тобто ми заохочуємо зараз максимально продовжити процес добровільного об’єднання. А далі, щоб не чекати ще 100 років, поки люди житимуть в бідності та без амбулаторій, шкіл і так далі, допомогти їм об’єднатися вже через законодавчий механізм», – зазначила Альона Бабак.

За даними міністра, понад 6 тисяч громад в Україні ще не об’єдналися.

«Але ми розуміємо, що оптимально може бути приблизно 1400 громад», – додала Бабак.

 15.11.19

Робота над перспективними планами: Мінрегіон направив областям  Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності громад

Міністерство розвитку громад та територій направило обласним державним адміністраціям Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад (ЗАВАНТАЖИТИ). Вони розроблені на основі Методики формування спроможних територіальних громад  та містять основні показники, які визначають соціально-економічну спроможність громад, порядок та критерії оцінки рівня їх спроможності.

Методичні рекомендації допоможуть обласним державним адміністраціям у розробці проектів змін до перспективних планів формування територій громад областей.

«Ми пропонуємо робочим групам, що діють при обласних державних адміністраціях, провести оцінку спроможності всіх об’єднаних громад – і тих, які вже створені, і тих, які передбачаються до об’єднання у майбутньому. Адже суть об’єднання саме в тому, щоб кожна громада  мала достатній людський потенціал, фінансові та майнові ресурси, які дадуть їй змогу дійсно бути спроможною надавати якісні послуги людям, вирішувати накопичені проблеми, розвивати місцеву економіку. Рекомендації щодо оцінки рівня спроможності громад допоможуть регіонам підготувати якісні перспективні плани, переконатися, що вони найоптимальніші, врешті, завершити цю роботу. Далі – перспективні плани ляжуть в основу нового адміністративно-територіального устрою базового рівня», - пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Нагадаємо, 8 листопада Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив обласним державним адміністраціям провести консультації з органами місцевого самоврядування, всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування, народними депутатами України від області щодо розробки перспективного плану формування територій громад області. Також, за дорученням Глави Уряду, до 29 листопада ОДА, за участі міжвідомчих регіональних робочих груп з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою областей, мають завершити роботу з розроблення проектів змін до перспективних планів формування територій громад областей, які охоплюють 100% території відповідних областей та відповідають Методиці формування спроможних територіальних громад. Мінрегіону було доручено надати методично-консультаційну допомогу у цій роботі.

 12.11.19

Парламент прийняв за основу законопроект, що спрощує процедуру затвердження перспективних планів формування громад

12 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019.

Важливою новацією законопроекту є норма, якою встановлено, що об'єднання громад має відбуватися виключно за перспективним планом формування громад області. Це означає, що будь-яке хаотичне об’єднання тепер буде недопустиме.

Також у проекті закону йдеться, що перспективні плани, як і тепер, розроблятимуть обласні державні адміністрації і затверджуватиме Уряд. Але процедура створення перспективних планів більше не передбачатиме етапу схвалення цих документів обласними радами.

«Цей законопроект не суперечить добровільності об’єднання громад, як дехто вважає. Навпаки, він дає можливість швидко і якісно створити незаполітизовані, незаангажовані перспективні плани. Ми дамо громадам, що хочуть добровільно об’єднатися, прагматичні, чітко прораховані орієнтири. Створюються передумови для розроблення з більшою відповідальністю перспективних планів з урахуванням фінансових можливостей, розвитку інфраструктури, доступності послуг, здатності громад ці послуги надавати. Крім того, будуть враховуватися географічні, історичні, етнічні, культурні та інші особливості територій. В результаті громади матимуть ефективну модель об’єднання і прийматимуть зважені рішення, вирішуючи, як розвиватися надалі. Важливо також, що до створення перспективних планів обов’язково будуть залучені профільні асоціації, які представляють і захищають інтереси органів місцевого самоврядування всіх рівнів», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій України В'ячеслав Негода.

За останніми даними моніторингу Мінрегіону, за 2015-2019 роки перспективними планами вдалося покрити 87,6% території України. При цьому, в Одеській області перспективний план охоплює лише 40% території, в Київській – 54%, Вінницькій – 76%, Черкаській – 75% території. Закарпатська область схвалила перспективний план місяць тому і ще не подала його на розгляд Кабміну.

Нагадаємо, в пояснювальній записці до нового урядового законопроекту йдеться, що практика реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» виявила ряд недоліків, які перешкоджають формуванню спроможних громад. Зокрема, обласні ради не завжди вчасно та раціонально приймають рішення про схвалення перспективних планів формування територій громад областей, часто політизуючи цей процес... Також через ігнорування критеріїв формування спроможних громад, обласні ради схвалюють перспективні плани, які передбачають можливості утворення об'єднаних громад, що нездатні надавати жителям якісні й доступні публічні та інші послуги.

 01.11.19

Як закінчити децентралізацію у 2020 році: план «А» і план «Б»

У 2020 році мають відбутися фундаментальні зміни в системі місцевого самоврядування та в адміністративно-територіальному устрої країни. Наступний рік поширить нарешті децентралізацію на усю Україну. Чи може бути інакше? Теоретично, може, але негативний сценарій ми не тут розглядатимемо. Спробуємо розібратися, яким має бути графік прийняття необхідних рішень Уряду і Парламенту, щоб реформа таки відбулася і успішно завершилася.

План мінімум на листопад 2019 — січень 2020

Виглядає так, що до кінця цього року в Уряді і Парламенті більшість рішень з децентралізації не прийматимуть, а готуватимуть. Але мінімум два важливих закони Верховна Рада все ж має розглянути до кінця цієї сесії (закінчується у січні 2020 року).

По-перше, ще на цій сесії народні депутати у першому читанні мають розглянути зміни до Конституції в частині децентралізації. За великим рахунком, це голосування покаже, чи є у Верховної Ради цього скликання воля для завершення децентралізації через зміни до Конституції. Якщо голосування буде позитивним, подальша розробка законопроектів буде відштовхуватися від майбутніх змін до Основного закону. Якщо ж ні, треба буде знову йти з планом «Б» — намагатися продовжувати реформу без конституційних змін і до місцевих виборів 2020 року реформувати хоча б базовий (громади) і частково субрегіональних (райони) рівні місцевого самоврядування, чітко розподілити повноваження між ними. Але поки що для плану «Б» особливих підстав нема, бо відкрито проти змін до Конституції в частині децентралізації не виступає ніхто.

Другий важливий закон, який варто ухвалити ще на цій сесії Парламенту – «Про засади адміністративно-територіального устрою». Цей закон потрібен зокрема для того, щоб Уряд отримав повноваження і вже почав розробляти майбутній адміністративно-територіальний устрій. Новий адмінтерустрій майже не залежить від змін до Конституції, тому працювати над ним вже можна.

Нагадаємо, що в основі майбутнього адмінтерустрою будуть перспективні плани формування територій громад областей, які зараз оновлюють і доопрацьовують обласні державні адміністрації.

Крім того, Мінрегіон планує до кінця 2020 року розробити Методику формування мереж соціальної інфраструктури та, відповідно до неї, затвердити моделі мереж соціальної інфраструктури. Цю мережу враховуватимуть при створенні перспективних планів. Важливо також, що підтримку з Державного бюджету у наступні роки матимуть лише об’єкти і проекти, які входитимуть до цієї мережі.

 

2020: план «А»

 

Основний план закінчення реформи у 2020 році такий: Верховна Рада до кінця цієї сесії (до кінця січня 2020 року) приймає зміни до Конституції у першому читанні. У другому читанні і остаточно Парламент приймає ці зміни вже у лютому 2020 року – тобто на початку наступної сесії. Після цього Уряд і Парламент приймають усі інші необхідні рішення, які витікають зі змін до Конституції. Зробити це треба до наступних місцевих виборів, котрі мають пройти на новій, децентралізованій основі громад і районів не пізніше жовтня 2020 року. Тобто оголосити ці вибори ЦВК має найпізніше наприкінці літа наступного року.

Які ж рішення треба прийняти після змін до Конституції? Ось перелік основних:

Закон про префектів. Запровадить систему префектур в країні на рівні районів і областей. Префекти, як передбачається, здійснюватимуть адміністративний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування та координуватимуть діяльність органів виконавчої влади на підзвітних їм територіях.

Після цього необхідно буде приймати рішення про ліквідацію місцевих державних адміністрацій та утворення префектур, створювати їхні структурні підрозділи…

Нова редакція закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Усуне дублювання повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів та органами виконавчої влади.

Закон про адміністративно-територіальний устрій. Сформує в країні чітку трирівневу систему адміністративно-територіального устрою, тобто чітко встановить, скільки в країні громад та районів (чи округів) і які їхні межі. Межі, а отже і кількість областей (регіонів) точно змінюватися не будуть.

Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. Забезпечать матеріальну та фінансову основу для виконання органами місцевого самоврядування власних та делегованих повноважень.

Новий закон «Про службу в органах місцевого самоврядування». Надасть місцевому самоврядуванню можливості залучити висококваліфікованих фахівців, запропонувати їм належні умови оплати праці, зробити службу в місцевому самоврядування престижною і сучасною.

Внесення змін до законодавства про місцеві вибориКонцепція цих змін вже готова. Вона пропонує змінити систему місцевих виборів так, щоб у місцевих радах були належним чином представлені інтереси усіх жителів і громад, передбачає зменшення впливу центральних партій на місцеві вибори тощо.

Усі ці закони непрості. Але за роки реформи положення цих законів так чи інакше обговорювались і напрацьовувалися, тому доопрацювати і прийняти їх в цілому можна протягом двох-трьох місяців після набуття чинності змінами до Конституції. Виходить, що увесь пакет змін, за умови злагодженої роботи Уряду і Парламенту, може бути готовий до кінця весни 2020 року.

Ще мінімум декілька місяців потрібно для імплементації змін – отже графік майже впритул наблизився до кінця літа, коли ЦВК має оголосити місцеві вибори вже на новій територіальній основі.

Звичайно, частина з цих законопроектів прямо місцевих виборів не стосується і приймати їх можна аж до кінця 2020 року. Але краще все ж буде, коли громади йтимуть на вибори, чітко усвідомлюючи, які повноваження і ресурси матимуть…

Сподіваємося, що сам цей план вдасться реалізувати за найближчий рік. Він логічний і не раз проговорений в експертному середовищі, його підтримує міжнародна спільнота. Але навіть якщо законодавці спіткнуться вже на етапі внесення змін до Конституції, то є план «Б».

 

План «Б»

 

Усі перераховані вище рішення, крім, звісно, створення префектур, теоретично, можна прийняти і без змін до Конституції у ті самі строки. Але тоді система врядування в країні залишиться недореформованою. На рівні району і області не буде ефективного місцевого самоврядування, бо районні та області ради і надалі не матимуть виконавчих органів і передаватимуть більшість своїх повноважень місцевим державним адміністраціям. Це нелогічно і суперечить європейським нормам. Але в таких умовах українське самоврядування працює вже десятиліття, тож великої катастрофи не повинно статися, якщо на якийсь час ця система ще збережеться.

Щоправда, за відсутності префектів, потрібно буде якось вирішувати питання з державним наглядом за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Як відомо, експерти, урядовці та представники асоціацій органів місцевого самоврядування не змогли дійти згоди у цьому питанні за умов чинної системи самоврядування в країні.

Яким би недосконалим був план «Б», головне, що він є. І це дозволяє сподіватися, що за будь-яких обставин через рік уся країна житиме у децентралізованій системі врядування.

 

Робота над перспективними планами: Мінрегіон направив областям  Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності громад

Міністерство розвитку громад та територій направило обласним державним адміністраціям Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад (ЗАВАНТАЖИТИ). Вони розроблені на основі Методики формування спроможних територіальних громад  та містять основні показники, які визначають соціально-економічну спроможність громад, порядок та критерії оцінки рівня їх спроможності.

Методичні рекомендації допоможуть обласним державним адміністраціям у розробці проектів змін до перспективних планів формування територій громад областей.

«Ми пропонуємо робочим групам, що діють при обласних державних адміністраціях, провести оцінку спроможності всіх об’єднаних громад – і тих, які вже створені, і тих, які передбачаються до об’єднання у майбутньому. Адже суть об’єднання саме в тому, щоб кожна громада  мала достатній людський потенціал, фінансові та майнові ресурси, які дадуть їй змогу дійсно бути спроможною надавати якісні послуги людям, вирішувати накопичені проблеми, розвивати місцеву економіку. Рекомендації щодо оцінки рівня спроможності громад допоможуть регіонам підготувати якісні перспективні плани, переконатися, що вони найоптимальніші, врешті, завершити цю роботу. Далі – перспективні плани ляжуть в основу нового адміністративно-територіального устрою базового рівня», - пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Нагадаємо, 8 листопада Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив обласним державним адміністраціям провести консультації з органами місцевого самоврядування, всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування, народними депутатами України від області щодо розробки перспективного плану формування територій громад області. Також, за дорученням Глави Уряду, до 29 листопада ОДА, за участі міжвідомчих регіональних робочих груп з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою областей, мають завершити роботу з розроблення проектів змін до перспективних планів формування територій громад областей, які охоплюють 100% території відповідних областей та відповідають Методиці формування спроможних територіальних громад. Мінрегіону було доручено надати методично-консультаційну допомогу у цій роботі.

 22/10/19

Добровільно не можна адміністративно – як закінчити процес об’єднання громад

Добровільний етап об’єднаних громад незабаром закінчиться. Це факт, підтверджений планами Уряду, Парламенту, Офісу Президента. Про це вже давно говорять і самі представники громад. Дійсно, п’ять років реформи — достатньо для обговорень на місцях, для прийняття рішень. Хто за цей час не захотів добровільно об’єднатися, вже, мабуть, і не захоче. Крім того, прикладів успіху об’єднаних громад достатньо, щоб усі зрозуміли – об’єднання — це оптимальний шлях для створення спроможного місцевого самоврядування у містах і селах. Тому держава і планує найближчим часом завершувати об’єднання у адміністративний спосіб. З цим погоджуються і експерти, і громадянське суспільство, і представники місцевого самоврядування. Але, як і коли закінчувати з добровільністю – думки різняться.

 

Спочатку кінцева дата – потім карти

 

Частина експертів, серед яких і Георг Мільбрадт, Спеціальний посланник Уряду Федеративної Республіки Німеччини з питань реформ в Україні, вважають, що Уряд має вказати кінцеву дату завершення добровільного етапу об’єднання і дати громадам останній шанс для прийняття самостійних рішень.

На думку експерта, яку він неодноразово висловлював у спілкуванні з представниками української влади, саме невизначеність у термінах добровільності чи не найбільше шкодило об’єднанню громад. Якби громади з самого початку знали кінцеву дату для об’єднання, вони б чітко усвідомлювали, скільки мають часу, щоб домовитися між собою і самостійно прийняти рішення про подальший розвиток. І сьогодні б громадам, які не встигли об’єднатися добровільно, не було б на кого кивати, бо їх попередили завчасно.

Георг Мільбрадт вважає, що Уряд має вказати дату завершення добровільного об’єднання громад хоча б зараз, поки громади ще мають час на прийняття рішень. На його думку, якщо громадам зараз одразу пред’явити карту їхнього майбутнього об’єднання, це може збільшити градус напруги на місцях. А отже і подальші рішення Уряду і Парламенту будуть сприйматися не так спокійно, як могли б.

Пан Мільбрадт також вважає, що добровільному об’єднанню шкодять чутки про передчасні місцеві вибори. Громади просто не розуміють, чи мають ще час і сенс об’єднуватися. Це дуже демотивує.

 

Спочатку чіткі перспективи – потім адміністративне рішення

 

В Міністерстві розвитку громад та територій України теж притримуються позиції, що об’єднання громад має бути добровільним, але до певного часу. При цьому у Мінрегіоні, судячи з останніх презентацій і виступів представників міністерства, вважають, що просто вказати кінцеву дату об’єднання замало і передчасно. Треба спочатку дати громадам чіткі орієнтири – перспективні плани без білих плям з інтерактивними картами майбутніх громад, на яких буде змодельована оптимальна мережа інфраструктури, необхідної для надання публічних послуг, викладені фінансові розрахунки тощо.

В Міністерстві переконані, що коли громади побачать свої перспективи і зрозуміють, що навіть «бідні» громади після об’єднання матимуть значно більше можливостей для розвитку, вони почнуть нарешті приймати ці рішення.

Тобто Мінрегіон хоче певним чином змоделювати спроможність громад, показати і пояснити її усім, хто ще не об’єднався, або об’єднався у конфігурації, далекій від оптимальної.

Створити перспективні плани та інтерактивну карту, які покривали б усю територію України, Мінрегіон планує до кінця 2019 року. Після цього у громад, як планують у Міністерстві, буде ще декілька місяців для добровільного об’єднання – до того, як буде прийнятий закон про адміністративно-територіальний устрій України.

На останньому засіданні Ради донорів з децентралізації Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак звернулася до міжнародних партнерів з пропозицією долучитися до створення інтерактивної мати спроможних громад і до обговорення майбутніх змін на місцях.

 

Етап добровільності вже закінчився?

 

Серед частини експертів, а також серед голів об’єднаних громад, які вже відчули, як це – бути спроможними і мати можливість розвивати свої території, є й більш радикальні думки щодо закінчення етапу добровільності. Вони пропонують взагалі не витрачати час на створення перспективних планів. Натомість пропонують Уряду спільно з обласними держадміністраціями, народними депутатами, асоціаціями органів місцевого самоврядування всіх рівнів одразу створити карти областей з новим поділом на спроможні громади і райони і прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій.

Прихильники цього шляху закінчення добровільного етапу створення спроможних громад апелюють до того, що держава вже має досвід, розрахунки і повноваження, щоб швидко завершити процес формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування. Мовляв, п’ять років триває реформа, і цього достатньо для добровільності. Усі, хто міг і хотів об’єднатися, зробили це і вже створюють нову якість послуг для людей. А міжнародний досвід свідчить, що добровільний етап завжди закінчувався адміністративним дооб’єднанням муніципалітетів. Враховуючи, що чергові місцеві вибори, які пройдуть вже наступного року, мають відбутися на основі вже повністю реформованої системи адмінтерустрою, часу на добровільність не залишилося зовсім.


Отже, очевидно, що зараз вже не обговорюється доцільність адміністративного завершення процесу формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування. Питання більше в тому, як зробити це так, щоб не припуститися помилок і у підходах, і у комунікації, не збурити громади і не знівелювати усі попередні досягнення добровільного етапу об’єднання громад.

 10.10.19

Як успішно завершити децентралізацію: пропозиції центральній владі від районних та обласних рад

Наприкінці вересня в Затоці, що на Одещині, представники органів місцевого самоврядування — керівники районних та обласних рад, а також їхніх виконавчих апаратів — дискутували про майбутнє децентралізації, обговорювали необхідні кроки для успішного закінчення реформи. Подія відбувалася в рамках щорічної всеукраїнської наради-семінару УАРОР.

Після обговорення вони сформовали резолюцію, в якій містяться основні рекомендації районних та обласних рад Верховній Раді, Президенту і Кабінету Міністрів України, що стосуються продовження і завершення децентралізації.

Децентралізована Конституція

Очевидно, що незворотність реформи органів місцевого самоврядування та територіальної організації влади гарантуватиметься її закріпленням в Основному Законі. Такі норми стануть фундаментом для нарощування необхідно нормативно-правової бази. І, як показує законотворча практика, цей є логічним, а найголовніше – зрозумілим усім сторонам процесу.

Тож представники органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня у Резолюції= продовжують наполягають на внесенні змін до Конституції України в частині децентралізації. На їхню думку, ці зміни допоможуть закріпити формат адмінтерустрою громада-район-регіон, розмежувати повноваження у системі органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів різних рівнів та органів державної влади і місцевого самоврядування за принципом субсидіарності.

Також від конституційних змін представники районів та областей чекають переформатування місцевих державних адміністрацій в інститути префекта, а також утворення виконавчих органів при обласних та районних радах. Тільки так на регіональному і субрегіональному рівні може з’явитися справжнє самоврядування, в яке держава не втручається, а лише встановлює загальні правила, координує та наглядає за законністю.

Крім того, в резолюції йдеться, що зміни до Конституції мають закріпити належну матеріально-ресурсну базу функціонування органів місцевого самоврядування.

 Рішення, які треба прийняти до місцевих виборів

Одностайною є думка керівників районних та обласних рад з приводу того, що у 2020 році чергові місцеві вибори мають відбутися на новій правовій та територіальній основі громад та районів. Це, у першу чергу, дасть неабиякий поштовх реформі, та наблизить її до фінішу.

Для цього, крім змін до Конституції України в частині децентралізації владних повноважень, необхідно прийняти ряд важливих рішень:

  • ухвалити Закон України «Про адміністративно-територіальний устрій»;

  • ухвалити Закон України «Про засади адміністративно-територіального устрою»;

  • внести зміни до виборчого законодавства, зокрема щодо забезпечення рівного і належного представництва громадян в радах;

  • розробити та ухвалити у новій редакції Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»;

  • внести зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, з урахуванням розмежування повноважень, що є необхідним для завершення бюджетної та податкової децентралізації, аби створити належну фінансову основу для здійснення повноважень органами місцевого самоврядування;

  • запровадити державний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування для забезпечення збалансованої системи децентралізованого управління в державі.

 Добровільність вичерпала себе

Представники органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня рекомендують завершити процес добровільного об’єднання громад. При цьому, як йдеться у Резолюції, важливо не забути про доступність надання послуг для людей та спроможність громад надавати більшість послуг населенню.

 Чим займатимуться райони

У резолюції йдеться, що після укрупнення районів районі ради повинні мати чіткі повноваження, зокрема:

  • управління та утримання спільних об’єктів культури, фізкультури, туризму, архітектурних пам’яток районного значення, а також управління іншим спільним комунальним майном та підприємствами комунальної власності територіальних громад району, утримання шкіл-інтернатів загального профілю, спеціалізованих шкіл;

  • надання чітко визначених спеціалізованих медичних послуг, затвердження тарифів у сфері охорони здоров’я, відповідно до методики розрахунків таких тарифів;

  • управління трудовими архівами та будинками соціальної допомоги;

  • будівництво доріг та утримання транспортної інфраструктури районного значення;

  • створення підрозділів для подолання наслідків стихійних лих та надзвичайних ситуацій;

  • захист навколишнього середовища, сприяння розвитку рекреаційного потенціалу території району;

  • сприяння соціально-економічного розвитку району, у тому числі, шляхом залучення інвестицій, грантів, міжнародної технічної допомоги.

Також керівників районних та обласних рад вважають за доцільне закріпити на рівні району повноваження щодо управління вторинною медициною та дорожнім господарством.

 Спільне фінансування для спільних об’єктівПредставники органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня пропонують закріпити на законодавчому рівні обов’язок громад співфінансувати об’єкти спільної власності територіальних громад, у тому числі заклади вторинної медичної допомоги, а також співфінансувати відповідні програми.

***

Отже, обрана влада у районах та областях цілком підтримує вектор країни на децентралізацію, бачить нові можливості в результаті успішного завершення реформи. Але при цьому представники районних та обласних рад пропонують центральній владі приймати зважені рішення, дослухатися до думки тих, хто впроваджуватиме ці рішення на місцях.

 09.10.2018

Законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації включений до порядку денного Парламенту 

Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) включений до порядку денного дев’ятої сесії Парламенту.

Про це повідомив Руслан Князевич, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя у відповідь на лист Української асоціації районних та обласних рад, що був розроблений на вимогу Резолюції XVII Всеукраїнської наради семінару для представників органів місцевого самоврядування у якому виражалася підтримка першочерговим децентралізаційним нормативним актам.

Так, відповідно до Парламентської Постанови про порядок денний дев’ятої сесії від 18 вересня, важливий децентралізаційний Законопроект має бути розглянутим.

Нагадаємо, щоб підтримати зміни до Конституції України, свої голоси мають віддати щонайменше 300 депутатів. Станом на сьогодні Законопроект попередньо схвалений із урахуванням висновку Конституційного Суду.

У разі прийняття Законопроекту, буде введена посада префекта, при обласних та районних радах створюватимуться виконавчі комітети, а система адмінтерустрою складатиметься з громади, району, регіону.

 

Парламент може одразу в цілому прийняти законопроект, що спрощує процедуру затвердження перспективних планів формування громад

9 жовтня 2019 року парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній раді України прийняти за основу та в цілому урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019.

Як повідомлялося, у разі прийняття цього законопроекту, об'єднані громади створюватимуться виключно за перспективним планом який, як і тепер, розроблятиметься обласною державною адміністрацією і затверджуватиметься Кабінетом Міністрів. Але процедура більше не передбачатиме етапу схвалення перспективних планів обласними радами.

«Більшість депутатів обласних рад завжди були конструктивно налаштовані на створення якісних перспективних планів. І ми вдячні їм. Там, де це вдавалося краще, швидко з’являлися можливості для створення спроможних громад, які своїм прикладом надихали і підштовхували до дій інших, а отже – рухали реформу в цілому. Але після п’яти років об’єднання на перспективній мапі громад усе ще є білі плями, бо десь на рівні регіонів не вдалося знаходити політичних компромісів, десь блокування відбувалося з суб’єктивних інших причин. Тому, на нашу думку, настав час для прийняття більш прагматичних рішень. Ми не усуваємо представників органів місцевого самоврядування від формування спроможних громад, бо до створенням перспективних планів будуть залучені профільні асоціації, які представляють інтереси ОМС всіх рівнів», - прокоментував рішення Комітету заступник Міністра розвитку громад та територій України В'ячеслав Негода.

За його інформацією, за 2015-2019 роки перспективними планами вдалося покрити 87% території України. При цьому, в Одеській області перспективний план охоплює лише 40% території, в Київській – 54%, Вінницькій – 76%, Черкаській – 75% території. Закарпатська область схвалила перспективний план лише декілька тижнів тому і ще не встигла подати його на розгляд до Кабміну.

Нагадаємо, в пояснювальній записці до нового урядового законопроекту йдеться, що практика реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» виявила ряд недоліків, які перешкоджають формуванню спроможних громад. Зокрема, обласні ради не завжди вчасно та раціонально приймають рішення про схвалення перспективних планів формування територій громад областей, часто політизуючи цей процес... Також через ігнорування критеріїв формування спроможних громад, обласні ради схвалюють перспективні плани, які передбачають можливості утворення об'єднаних громад, що нездатні надавати жителям якісні й доступні публічні та інші послуги.

 30.09.19

"Має бути повсюдність місцевого самоврядування", - Альона Бабак

В Україні вже створено 951 територіальну громаду у рамках реформи децентралізації.

Про це заявила міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак під час конференції в Києві на тему: "Громада для кожного", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"В Україні існує 951 об’єднана територіальна громада. В процесі переходу - 6 572 територіальні громади. Ще залишається більше 10 млн людей, яким треба пройти цей шлях", - сказала Бабак.

Міністр додала, що наступного року має бути сформована мапа України, в основі якої на базовому рівні адміністративно-територіального устрою є громада.

"Це має відбутися у наступному році, ми повинні побачити повсюдність місцевого самоврядування, яке буде представлене спроможними і сильними громадами. Ті 6 тисяч 572 громади фактично в наступному році повинні стати частиною нових ОТГ, і ми повинні вийти на цифру - близько 1400 ОТГ", - додала вона.

Бабак наголосила, що новий уряд, безумовно, продовжуватиме реформу місцевого самоврядування як одну з пріоритетних.

 25.09.19

 На політизації процесу добровільного об’єднання громад поставлять крапку

 

Уряд пропонує спростити процедури затвердження перспективних планів формування територій громад регіонів, виключивши необхідність схвалення цих документів обласними радами.

Проект відповідних змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», які підготовлені Мінрегіоном, Уряд схвалив 25 вересня 2019 року.

Необхідність таких змін обумовлено складністю процесів, що відбувалися упродовж п’яти років реформування місцевого самоврядування, під час яких проявилися низка недоліків, які продовжують перешкоджати створенню спроможних громад. Часто обласні ради ігнорували критерії формування спроможних громад і схвалювали такі перспективні плани, в яких конфігурація майбутніх ОТГ аж ніяк не забезпечували їх здатність надавати якісні й доступні послуги. Ускладнювала ситуацію і політизація цього процесу обласними радами. Як наслідок, у великій кількості регіонів досі не має перспективних планів, які б на 100% покривали їх територію, а чимало громад, які об’єдналися за такими перспективними планами, спроможними так і не стали, оскільки не були дотримані критерії спроможності.

Тільки 87,6% території України покрито перспективними планами формування територій громад областей. До прикладу, в Одеській області перспективний план охоплює тільки 40% території, Київській  – 54%, Вінницькій – 76%, Черкаській – майже 75% території. До того ж такі перспективні плани не в повній мірі враховують Методику формування спроможних громад. А у Закарпатській області перспективний план взагалі відсутній.

Тому Уряд змушений вжити заходів, які дозволять навести лад в цій сфері. Законодавчі зміни дозволять врешті завершити процес добровільного об’єднання громад і перейти до вирішення питань адміністративно-територіального устрою базового і районного рівнів.

Найближчим часом законопроект направлять на розгляд Верховної Ради України.

Довідка

19 вересня відбулася урядова нарада з питань реалізації завдань децентралізації. Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив Міністерству розвитку громад та територій України розробити проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)». Мета – активізація та упорядкування процесу формування спроможних територіальних громад, які здатні в повній мірі реалізувати покладені на них повноваження.

 

Два важливих для розвитку місцевого самоврядування законопроекти вже у Парламенті

У попередньому порядку денному другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання вже є два законопроекти, на які давно чекають громади. І хоча вони не позначені як невідкладні, чекаємо, що вже скоро ці законопроекти пройдуть профільний парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і потраплять до сесійної зали.

Важливим для розвитку місцевого самоврядування є Проект Закону «Про внесення змін до закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (№0860). Як зазначалося, він необхідний, передусім, для об’єднаних громад, для їхнього цілісного планування і розвитку. Замість десятків дорогих і складних документів з планування населених окремих пунктів громади, ОТГ з прийняттям цього законопроекту зможуть затверджувати єдиний документ з просторового планування – план об’єднаної громади.

Законопроект знаходився у парламенті з 2017 року під номером 6403. Він вже пройшов перше читання і готовий до другого. Рівень опрацювання документу такий, що потрібна лише політична воля, щоб розглянути і прийняти його швидко.

Готовий до розгляду і довгоочікуваний законопроект про службу в органах місцевого самоврядування (№1223). Це вже третя редакція за 5 років. Як відомо, Верховна Рада минулого скликання довго не могла прийняти цей закон, текст якого готовий був ще у 2015 році. А коли у 2017 році нарешті прийняла, вето на закон наклав Президент. Часу і сили повторно розглянути законопроект парламенту не вистачило, хоча нова редакція пролежала під куполом більше року. Отже місцеве самоврядування досі не має достатніх можливостей, щоб ефективно залучити нових висококваліфікованих фахівців, пропонувати їм належні умови оплати праці, робити службу в місцевому самоврядування престижною і сучасною. Парламенту дев’ятого скликання доведеться починати спочатку і пройти повну процедуру прийняття цього законопроекту – тобто, два читання.

Крім цих двох важливих для усіх громад законопроектів, на розгляді в парламентському комітеті знаходиться Проект Закону про створення, ліквідацію та зміну меж районів Львівської області (№1217), автори якого пропонують створити в області 6 районів замість 20.

Як повідомлялося, експерти УАРОР за підтримки Ради Європи після обговорень на місцях підготували проекти законів з реформування адміністративно-територіального устрою чотирьох областей: Донецької, Луганської, Тернопільської та Харківської. Ще у п’яти областях — Волинській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій та Київській – тривають обговорення, за результатами яких експерти також запропонують відповідні законопроекти. Крім того, по восьми областях — Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській — законопроекти підготували народні депутати.

Ці напрацювання, цілком вірогідно, незабаром також можуть потрапити на розгляд парламентського комітету.

Також у попередньому порядку денному другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання є готовий до другого читання законопроект про муніципальну варту (№0974), який у першому читанні був прийнятий ще у 2015 році. І хоча громади за цей час навчилися створювати муніципальну варту і без спеціального закону, можливо, це питання таки матиме більш чітке унормування.

Більше про законопроекти, необхідні для прискорення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, читайте ТУТ.


Стаття підготовлена в рамках Проекту Української асоціації районних та обласних рад «Моделювання адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні», що реалізовується за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація  і реформа місцевого самоврядування  в Україні».

02.09.19 

Президент України доручив завершити децентралізацію та провести місцеві вибори на новій територіальній основі

«Невідкладне завершення процесу децентралізації, в тому числі внесення змін до Конституції України щодо передачі реальної влади, фінансів та ресурсів на місця».

Президент України Володимир Зеленський доручив Уряду та Верховній Раді України завершити основоположну реформу – реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ключові завдання Глава держави озвучив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів, правоохоронних органів 2 вересня.

Серед завдань:

  • Невідкладне завершення процесу децентралізації, в тому числі внесення змін до Конституції України щодо передачі реальної влади , фінансів та ресурсів на місця
  • Завершення секторальної децентралізації, наближення послуг до кожного мешканця громади, забезпечення їх якості;
  • Визначити остаточні правила формування державного адміністративно-територіального устрою;
  • Закріпити межі кожної адміністративно-територіальної одиниці;
  • Завершити об’єднання територіальних громад;
  • Реформувати місцеві органи виконавчої влади, які, серед іншого, будуть контролювати законність рішень новоутворених органів місцевого самоврядування;
  • Провести місцеві вибори на новій територіальній основі.

Термін для втілення цих завдань - 2019-2020 роки.

 28.08.19

Мінрегіон очікує призначення перших виборів в нових ОТГ і закликає поквапитися всіх суб’єктів процесу

Громади, які завершують формальні процедури добровільного об’єднання, мають поквапитися. Щоб з початку 2020 року перейти на прямі міжбюджетні відносини, вони мають провести перші місцеві вибори щонайпізніше до грудня. Їм також необхідно врахувати час, який необхідний для прийняття Центрвиборчкомом рішення про призначення таких виборів. На цьому наголосили в Мінрегіоні, коментуючи нові дані процесу формування спроможних громад, що надійшли від облдержадміністрацій.

«Бути чи не бути новим об’єднаним громадам у великій мірі залежить від них самих. Ті, хто сьогодні приймає остаточні рішення про об’єднання, а таких 39 ОТГ, мають поквапитися. Адже після цього потрібно, щоб обласні держадміністрації надіслали звернення про призначення перших виборів до ЦВК. Ті, хто очікує висновків від обласних держадміністрацій, а таких 8 ОТГ, і ті, щодо виборів в яких готуються звернення до Центрвибочкому, таких є 5 ОТГ, мають допомогти ОДА вчасно виконати закон», - прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він також висловив сподівання, що Центральна виборча комісія і цього разу проявить підтримку ініціатив об’єднаних громад і найближчим часом призначить на їх території перші місцеві вибори.

«Звернення по 63 ОТГ вже надійшли до ЦВК. На їх території проживає майже 600 тисяч людей. Потрібно приймати рішення. Маю надію, що Центральна виборча комісія і без Мінрегіону це добре знає», - додав перший заступник Міністра.

Нагадаємо, минулого тижня Мінрегіон звернувся до обласних державних адміністрацій терміново переглянути перспективні плани формування територій громад і внести до них зміни, які дозволять новоствореним громадам перейти на прямі міжбюджетні відносини в 2020 році.

 20.08.2019

Виконкоми рад та префекти замість ОДА та РДА – якими будуть і коли запрацюють зміни до Конституції в частині децентралізації

Чи обов’язково змінювати Конституцію, щоб закінчити децентралізацію? Чому цього не зробили раніше? Що передбачають запропоновані Урядом зміни? Коли зміни можна прийняти і коли вони почнуть працювати? Спробували розібратися.

 

Провал 2015


На змінах до Конституції в частині децентралізації Уряд наполягав ще в 2014 році, коли приймав Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. «На першому підготовчому етапі (2014 рік) передбачається у першочерговому порядку внести до Конституції України зміни щодо утворення виконавчих органів обласних і районних рад та розподілу повноважень між ними», — йдеться у Концепції.

Проект змін до Конституції розробили, як і планувалося, до кінця 2014 року. До створення законопроекту залучили експертів, фахівців, науковців. Його оприлюднили і обговорили на усіх рівнях. Запропоновані зміни високо оцінила також Венеційська Комісія. У 2015 році Президент України подав цей проект змін до Парламенту. Але у серпні 2015 року, у зв’язку з тим, що до законопроекту внесли політично чутливі положення про особливості здійснення місцевого самоврядування в деяких районах Донецької та Луганської областей, голосування закінчилося трагічними подіями під Верховною Радою. Парламент попередньо схвалив законопроект і більше не повертався до його розгляду…

Але реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади – децентралізація – не закінчилася. Зміни продовжувалися в рамках чинної Конституції…

 

Чому знову?

 

Усі ці роки Уряд не втомлювався нагадувати, що змінити Конституцію в частині децентралізації таки доведеться, якщо Президент і Парламент не лише заявляють, а дійсно збираються довести реформу до логічного кінця. На думку урядовців і більшості експертів, продовжувати децентралізацію в рамках чинної Конституції можна, але закінчити – ні. Можна створити спроможний базовий рівень місцевого самоврядування – об’єднані громади, надати їм повноваження і ресурси. Можна також продовжувати фінансову децентралізацію, і надалі залишати більшість грошей на місцях. Але як на рівні районів та областей без конституційних змін створити ефективне самоврядування, яке не делегує своїх повноважень державі? Районні та обласні ради за чинною Конституцією і надалі мають передавати свої повноваження районним та обласним адміністраціям – державній вертикалі, – які вирішують місцеві питання, використовують гроші місцевих бюджетів, і самі ж себе контролюють. Це нелогічно і неправильно у децентралізованій системі врядування.

Коли стало очевидним, що Парламент VIII скликання не збирається повертатися до законопроекту 2015 року, а Президент не планує вносити новий, Уряд на початку 2019 року (вже більше для нового Парламенту) запропонував власну редакцію змін до Конституції в частині децентралізації, яка не містить суперечливих положень, там залишилися виключно важливі для реформи речі, серед яких — створення виконавчих органів районних та обласних рад та зміна функції обласних та районних державних адміністрацій на органи префектурного типу тощо.

Експерти, представники місцевого самоврядування та їхніх асоціацій були залучені до підготовки і підтримують ці пропозиції. А у партії, що планує створити нову парламентську більшість, вже заявляли про необхідність змін до Конституції, створення інституту префекту тощо.

Ця Верховна Рада вже у перший рік своєї роботи може увійти в історію, як та, що закріпила курс на децентралізацію в Конституції.

 

Що передбачають зміни


Головні зміни стосуються обласного та районного рівнів. Передбачається, що обласні та районні ради вже не передаватимуть свої повноваження обласним та районним державним адміністраціям, а створюватимуть власні виконкоми. Тобто на рівні областей і районів з’явиться нарешті реальне самоврядування.

Обл- та райдержадміністрацій, за законопроектом, не буде. Натомість державу у районах та областях представлятимуть префекти. Головна їхня функція — слідкувати, щоб органи місцевого самоврядування дотримувалися законів та Конституції України, і швидко реагувати на порушення. Крім того, префекти забезпечуватимуть на місцях виконання державних програм, а також координуватимуть діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади і наглядатимуть за додержанням ними Конституції та законів.

У проекті 2019 року передбачено, що префекта призначає та звільняє з посади Кабінет Міністрів України, а не Президент за поданням Уряду, як було у законопроекті 2015 року. Тобто префекти, на відміну від голів держадміністрацій, будуть суто у системі виконавчої влади – звітуватимуть, контролюватимуться і нестимуть відповідальність тільки перед Урядом.

Зміни пропонують постійну ротацію префектів, щоб ті не «обростали» зв’язками: в одному районі чи області префект працюватиме максимум три роки.

Важливо також, що зміни до Конституції дозволять закріпити в українському законодавстві поняття «громада». «Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України. Сукупність громад на відповідній території складає район. Сукупність районів на відповідній території складає регіон», — йдеться у проекті змін.

В законопроекту закріплюється і принципи повсюдності, що фактично означає необхідність передачі земель у розпорядження органів місцевого самоврядування на усій їхній території, тобто і за межами населених пунктів.

 

Що буде після змін і коли


Якщо Верховна Рада візьметься за розгляд Конституційних змін вже цієї осені, теоретично, вже за рік – восени 2020 року вона зможе дійти до остаточного голосування.

Але важливо, що після того, як зміни до Конституції в частині децентралізації будуть прийняті, нічого не відбуватиметься автоматично. Тобто зміни закріплять у Конституції філософію децентралізації, а не автоматично її впровадять.

Буде певний перехідний період, який триватиме декілька років. Щоб зміни запрацювали, потрібно буде привести законодавство у відповідність до нових норм Основного закону — змінити безліч законів та нормативів, які стосуються повноважень і ресурсів на рівні громад, районів та областей, розмежування повноважень між державними органами і органами місцевого самоврядування, налагодити роботу відповідних органів. Обласним радам теж потрібен буде час, щоб створити виконавчі органи і організувати їхню роботу.

Не одразу з’являться і префекти, бо потрібен час, щоб знайти і навчити фахівців, створити законодавчу базу для їхньої діяльності. До призначення префекта його повноваження здійснюватиме голова відповідної місцевої державної адміністрації.

Отже, прийняти зміни до Конституції — ще не означає миттєвих змін у системі врядування. Багато чого відбудеться не одразу, але країна нарешті закріпить свій курс на децентралізацію, і шансів, що хтось зможе звернути країну зі шляху розвитку, буде набагато менше.

Є думка, що зараз, в умовах війни, політичної нестабільності чи незрілості, незгуртованості суспільства, ці конституційні зміни непотрібні і навіть небезпечні. Можливо, й так, але, як зазначалося, зміни не відбудуться швидко і автоматично після голосування в Парламенті – формувати нову систему треба буде не один рік. Але якщо ж ще затягувати з прийняттям конституційних змін, країна продовжуватиме втрачати час, застрягши у недореформованій системі управління територіями, а противники децентралізації і далі ширитимуть страшилки про можливість відміни реформи…

 12.08.19

Стартував ще один проект, який допомагатиме сформувати оптимальну модель районного рівня в Україні

В Україні триває підготовка узгоджених пропозицій з формування оптимальної моделі адміністративно-територіального устрою субрегіонального (районного) рівня в кожній області України. Про це повідомили в Мінрегіоні.

Днями стартувала серія інформаційних заходів з питань реформування адмінтерустрою субрегіонального рівня. Центр політико-правових реформ за підтримки Посольства Великої Британії в Україні провели в Києві тематичний семінар-практикум. Надалі інформаційні заходи у форматі круглих столів проведуть у кожній області за участі всіх зацікавлених сторін.

У Мінрегіоні пояснили, що моделювання нових майбутніх районів має  ураховувати історичні, економічні, екологічні, географічні, демографічні особливості та етно-культурні місцеві традиції. Також важливим є поєднання цих особливостей з європейськими підходами та критеріями щодо адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня. 

«Моделювання нового субрегіонального рівня потребує широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи. Розуміння суспільством і політичними колами кожного кроку реформи, забезпечить її подальшу підтримку. Мінрегіон вдячний Посольству Великої Британії в Україні за підтримку в цій роботі. В кожній області будуть проведені інформаційні заходи, дискусії з зацікавленими сторонами, які допоможуть нам  підготувати узгоджені пропозиції майбутнього субрегіонального устрою», - сказав перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він наголосив на необхідності синхронізувати діяльність започаткованого проекту Посольством Великої Британії  з діяльністю відповідних регіональних робочих груп при обласних державних адміністраціях.

«З центру не завжди видно переваги того чи іншого формату моделі адміністративно-територіального устрою області. Тому і створені при облдержадміністраціях спеціальні робочі групи. Чимало проектів міжнародної технічної допомоги долучилися до організації інформаційних заходів з обговорення моделей адмінтерустрою субрегіонального рівня. Ми розраховуємо на тісну співпрацю цих сторін. В синергії досягнемо кращого результату», - зазначив перший заступник Міністра.

Нагадаємо, з липня 2019 року в Україні працює також Проект «Моделювання адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні у Волинській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій та Київській областях». Ініціатива впроваджується Українською асоціацією районних та обласних рад за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». Раніше УАРОР провела моделювання та напрацювала законопроекти зі встановлення та зміни меж районів Донеччини, Луганщини, Тернопільщини та Харківщини.

 07.08.19

Настав час вирішувати не лише засадничі, а й конкретні питання адміністративно-територіального устрою країни, - В’ячеслав Негода

Перед новим Парламентом і Урядом стоятиме надважливе завдання – завершити створення нового адміністративно-територіального устрою країни. Зробити це треба, як заплановано, до чергових місцевих виборів, які пройдуть у жовтні 2020 року. Отже часу мало, але, на щастя, майже усе для прийняття відповідних рішень готово, необхідна лише політична воля.


Про це повідомив перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода під час наради з обговорення законопроекту щодо засад адміністративно-територіального устрою України.

«Від представників політичних сил, які планують сформувати більшість у новому Парламенті, ми почули про готовність завершити реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади до жовтня 2020 року. А також про необхідність створити нову ефективну адміністративно-територіальну основу. Це співпадає з баченням Міністерства, експертів та міжнародних партнерів. Але, щоб втілити задуми в життя, потрібні швидкі та продумані політичні рішення. І ми вже готові запропонувати проекти для більшості цих рішень», - зазначив В’ячеслав Негода.

За його словами, одним з пріоритетних є законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою України», розроблений Мінрегіоном ще у 2016 році. «Він був прийнятий Урядом і схвалений профільним парламентським комітетом, але так і не був розглянутий Верховною Радою. Тепер процедуру розгляду доведеться починати спочатку. Але ми сподіваємося, що дискусій навколо нього буде набагато менше і відбуватимуться вони вже паралельно з обговоренням ще одного важливого законопроекту  - про новий адміністративно-територіальний устрій країни», - сказав перший заступник Міністра.

Він нагадав, що останнім часом на центральному та місцевому рівні тривають дискусії щодо шляхів завершення формування спроможних громад і початку реформування районного рівня.

«Під час дискусій вже не йдеться, потрібно чи не потрібно це робити, - учасників обговорень більше цікавить, як і коли це відбудеться. Тому восени, коли почне працювати новий Парламент і Уряд ми готові будемо виходити з пропозиціями і проектами рішень з цього питання. Час для їх прийняття дуже обмежений, тому разом з засадничими, більш теоретичними питаннями плануємо запропонувати конкретні варіанти створення нового сучасного адмінтерустрою країни», - резюмував В’ячеслав Негода.

 

Чому, як і коли мають змінитися райони

І кількість, і функції районного рівня самоврядування в України мають змінитися. По-перше, це передбачає урядова Концепція реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіальної організації влади. По-друге, цього вже вимагає реальний стан речей в управлінні територіями.

Нещодавно в Парламенті Мінрегіон презентував власне бачення реформи районного (субрегіонального) рівнямісцевого самоврядування. За розрахунками Міністерства, замість 490 чинних районів мають бути створені 102 нових - більш спроможних та ефективних.

Це, звичайно, лише попередні розрахунки. Остаточні рішення прийматиме Верховна Рада у законах, розроблених за результатами консультацій експертів та урядовців з представниками громад, районів та областей.

Отже давайте розберемося, навіщо змінювати райони, як пропонують це робити і коли.

Навіщо реформувати райони: 6 аргументів

Аргумент перший. Усе менше підстав мають райони для спільного представництва інтересів громад. До реформи чи не кожен район складався з десятків сільських, селищних, міських рад. Отже районам, теоретично, було чиї спільні інтереси представляти. Але в ході децентралізації на всій або більшій території багатьох районів сформувалися об’єднані громади, які перебрали майже усі повноваження районних держадміністрацій та районних рад, вийшли з-під їхнього підпорядкування. Звичайно, виникає питання ефективності таких районів.

Довідка: Вже 70 % людей в Україні живуть у спроможних громадах.

20 районів в Україні вже повністю покриті ОТГ. Там районні органи втратили майже усі свої функції. Ще 154 райони покриті ОТГ більш ніж на половину.

 Аргумент другий. Ресурси на рівні районів використовуються нераціонально. В районах, де більша частина території покрита ОТГ, райради та райдержадміністрації залишаються без основних повноважень. При цьому їхнє фінансування практично не зменшилося. Крім того, фахівці з РДА і райрад, які б могли краще себе реалізувати в громадах, не завжди наважуються покинути звичні місця роботи, де «і гроші платять, і працювати треба менше».

Довідка: Зараз в Україні 48,1 тисяч працівників райдержадміністрацій. В Держбюджеті на 2019 рік на утримання РДА заплановано 6,4 млрд грн. В середньому, у нас 14 працівників РДА на 10 тисяч жителів, 133 тисячі гривень на рік йде на утримання одного працівника РДА.

Аргумент третій. Райони не координують територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Розміщення і юрисдикція підрозділів податкової, поліції, пенсійного фонду, держгеокадастру, різноманітних інспекцій вже не співпадають з юрисдикцією і територією районів. «Ці послуги настільки дивно накладаються на чинний районний поділ, що за однією послугою людина змушена їхати в один район, а за іншою – в інший. Виходить так, що не держава шукає людину, а людина – державу», - говорить Олег Тимощук, юрист Української асоціації районних та обласних рад.

Аргумент четвертий. Райони більше не опікуватимуться вторинною ланкою медицини. Медична реформа, яка триває в Україні, передбачає, що з 2020 року лікарні, які зараз є районними, фінансуватимуться з державного бюджету через Національну службу здоров’я України.

Аргумент п’ятий. Послуг, за якими людям потрібно буде їхати «в район» не залишиться. Більшість послуг вже зараз люди можуть отримувати не в районі, а в громадах, у тому числі – у Центрах надання адміністративних послуг. Коли спроможні громади покриватимуть усю територію країни, їхати в район людям не буде за чим.

Є 10 загальних питань, якими опікується районна влада:

  1. забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;
  2. соціально-економічний розвиток відповідних територій;
  3. бюджет, фінанси та облік;
  4. управління майном, приватизація, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;
  5. промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв’язок;
  6. наука, освіта, культура, охорона здоров’я, фізкультура і спорту, сім’я,  молодь, діти;
  7. використання землі, природних ресурсів, охорона довкілля;
  8. зовнішньоекономічна діяльність;
  9. оборонна робота та мобілізаційна підготовка;
  10. соціальний захист, зайнятість населення, праці та заробітної плати.

Але практика свідчить, що майже усі ці питання вирішують і об’єднані громади. А те, що поки не у їхній компетенції: оборонна робота та мобілізаційна підготовка, соціальний захист, зайнятість населення, охорона праці, - може бути передане їм найближчим часом.

То що ж залишиться районній владі?.. 

Аргумент шостий. Занадто подрібнений районний рівень. В Україні 490 районів (465 – на підконтрольній Україні території). В деяких районах – Поліський (Київська область), Коломацький (Харківська область), Розівський (Запорізька область) - кількість жителів – менше 10 тисяч осіб. Ці райони неефективні ні з економічної, ні з управлінської точки зору. Не відповідає це і європейській практиці: згідно з Директивою № 1059/2003 Європейського Парламенту і Ради «Про створення загальної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS)» від 26 травня 2003 р., кількість населення територіальної одиниці рівня NUTS-3 (в Україні це рівень районів) повинна складати від 150 до 800 тис. осіб.

Якщо ми конституційно визначили свій курс на Європу, рано чи пізно, нам доведеться враховувати ці стандарти.

Читати на тему: Нинішні райони потрібні лише чиновникам, а людям потрібні якісні послуги

Як реформувати райони: пропозиції

За словами Павла Остапенка, представника експертної групи при Мінрегіоні, загальний алгоритм реформування районного рівня виглядає так:

Перше - завершити моделювання системи адмінтеродиниць базового рівня (об’єднаних територіальних громад) для кожної області. Межі нових районів мають проходити по межах ОТГ. У більшості областей, де перспективний план формування територій громад покриває увесь регіон, це не надто складна задача. А дам, де з перспективним планом зволікали, наприклад на Закарпатті та Київщині, буде складніше.

Друге – провести аналіз територіальної організації влади та мережі госпітальних округів області. При формування госпітальних округів закладалася ідея, що вони можуть бути праобразом укрупнених районів.

Третє - змоделювати систему нових районів для кожної області відповідно до розроблених методичних рекомендацій.

При Мінрегіоні працює група експертів, яка займається моделюванням адміністративно-територіального поділу в областях. Вони вже напрацювали методику формування нових районів, яку Міністерство спрямувало обласним державним адміністраціям для врахування у роботі. Цей документ поки носить рекомендаційний характер.

 

Що передбачає методика формування спроможного районного рівня.

За методикою, територія нових районів має бути компактною, географічно цілісною та зв’язною (не мати територіальних анклавів та ексклавів). Чисельність населення району має становити не менше 150 тис. осіб.

Центрами нових районів в першу чергу визначатимуться міста – обласні центри, а також міста з населенням не менше 50 тис. осіб, якщо вони розташовані на відстані не ближче 30 кілометрів від межі міста - обласного центру. Зона доступності до центрів нових районів – не більше 60 кілометрів по автомобільних дорогах.

На територіях, які поза зоною доступності цих 60 км, районними центрами пропонують визначати населені пункти, де мешкає не менше 10 тис. осіб.

 

Які повноваження матимуть нові райони.

Це чи не найголовніше питання реформування районів. Деякі експерти взагалі вважають, що повноважень навіть для великих районів не залишиться – усе перебирають на себе спроможні громади (дивись вище). Але експертна група при Мінрегіоні поки притримується думки, що є ряд функцій, з якими громади самостійно впоратися не можуть, тим більше, що, за Конституцією, районний рівень в країні має бути.

Новими повноваженнями для нових районів мають точно стати:

  1. Нагляд за дотриманням Конституції та законів прийнятих рішень ОМС.
  2. Координація діяльності терпідрозділів ЦОВВ у межах району.
  3. Місцева екологічна політика.
  4. Розробка та супровід інфраструктурних проектів районного значення, погодження проектів Державного фонду регіонального розвитку.

Цей список не остаточний, і після консультацій з представниками громад, районів та областей може змінитися.

 

Більше на тему: Суттю обговорення питань нового районного поділу має стати не кількість районів, а їх змістовне наповнення, - В’ячеслав Негода


Коли і ким будуть створені нові райони?

Щоб завершити формування ефективної децентралізованої системи місцевого самоврядування в країні, треба чергові місцеві вибори восени 2020 року провести на новій територіальній основі громад і районів. Для цього максимум до літа 2020 року мають бути прийняті усі необхідні закони і урядові рішення.

В першу чергу, вже цієї осені Парламент має прийняти концептуальний законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою», який встановлює загальні правила і процедури зміни адмінтерустрою в Україні. Запровадження цих правил дозволить Уряду та Парламенту швидко і у зрозумілий спосіб підготувати та прийняти закони про адміністративно-територіальний устрій кожної області.

Реформування районного рівня – це компетенція виключно Верховної Ради, отже добровільного етапу, як у випадку з об’єднанням громад, не буде. Крім того, щоб створити нові спроможні райони, Парламент змушений буде завершувати процес об’єднання громад в адміністративний спосіб.

Робота з планування майбутнього територіального устрою окремих областей вже триває. Експерти УАРОР за підтримки Ради Європи після обговорень на місцях підготували проекти законів з реформування адміністративно-територіального устрою чотирьох областей: Донецької, Луганської, Тернопільської та Харківської. Ще у п’яти областях - Волинській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій та Київській – відбудуться обговорення, за результатами яких експерти також запропонують відповідні законопроекти.

Крім того, по восьми областях - Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській - законопроекти підготували народні депутати.

Отже у більшості областей вже є чітке розуміння, як виглядатиме їх новий поділ на райони і громади. А поки остаточні рішення не прийняті, громади мають час об’єднатися добровільно, а представники районів – висловити свою позицію, запропонувати рішення, у тому числі -  під час експертних обговорень та дискусій, що тривають в регіонах.

 

91 район в Україні зволікає з реформою. «Наслідки чиєїсь бездіяльності в районах відображаються на якості життя людей», - В’ячеслав Негода

4277 місцевих рад об’єдналися у 924 спроможні громади. З них 33 – це міста обласного значення, які приєднали до себе більше 70 навколишніх місцевих рад. Про це повідомили в Мінрегіоні, посилаючись на дані Моніторингу процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування станом на 10 липня 2019 року (ЗАВАНТАЖИТИ). У відомстві зазначили, що це ті громади, які не побоялися взяти відповідальність у свої руки за розвиток територій і налагодження нормального життя для своїх мешканців, опираючись на децентралізацію. 

«За цими цифрами стоїть якісний розвиток місцевого самоврядування, а за ним – ефективні рішення на користь громад, доступні послуги для людей і вирішення всіх тих проблем у селах і містах, які не вирішувалися роками, а тільки поглиблювалися. На території об’єднаних громад проживає 10 мільйонів населення. Наше спільне з органами місцевого самоврядування і місцевими адміністраціями завдання – втілити реформу на всій території країни, щоб всі люди отримували необхідні послуги належної якості, щоб створювалися робочі місця там, де вони живуть, щоб їх населені пункти ставали для них комфортними і безпечними», - прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він звернув увагу на той факт, що лідерами реформи залишаються Житомирська, Чернігівська, Запорізька, Дніпропетровська та Хмельницька області. На останніх позиціях рейтингу -  Закарпатська, Кіровоградська, Вінницька, Львівська та Київська області. Повільно зменшується кількість районів, де не створено жодної громади. Протягом останнього місяця всього в трьох районах ситуація зрушилася з місця, а 91 район досі залишається без об’єднаних громад.

«Якби це був 2015 рік, початок реформи, то цю ситуацію можна було б розцінювати як тимчасову. Але ці п’ять областей, які на останніх позиціях рейтингу, довший час залишаються «стояти на місці». Те ж стосується і районів. На жаль, наслідки чиєїсь бездіяльності в районах відображаються на якості життя людей на цих територіях.  Маємо сподівання вже на новий склад парламенту, перед яким стоятиме завдання дати законодавчі інструменти для завершення реформи, забезпечення її повсюдності», - сказав перший заступник Міністра.

Він наголосив на необхідності закріпити децентралізацію в Конституції України, прийняти законодавчу базу засад адміністративно-територіального устрою, завершити в адміністративний спосіб формування спроможних громад та сформувати нові райони, запровадити державний нагляд та контроль за рішеннями органів місцевого самоврядування.

 

Уряд спрямував 3 млрд грн на проекти розвитку райцентрів та міст районного значення

Кабінет Міністрів України виконав обіцянку і схвалив усі необхідні рішення, аби направити 3 млрд грн коштів Державного фонду регіонального розвитку на розвиток районних центрів і міст районного значення. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Обіцянка виконана, – наголосив Володимир Гройсман. – Розраховуємо, що відповідний комітет Парламенту також ухвалить потрібні рішення і вони будуть реалізовані».

Нагадаємо, раніше Володимир Гройсман пропонував  закріпити законом статус ОТГ за малими містами.

 

​​​​​​​У 4-5 разів: малі міста і районні центри можуть порахувати, на скільки зростуть їхні бюджети з наступного року

 

 

 

 

З початку 2020 року усі малі міста та районні центри матимуть повноваження та ресурси, які є зараз у великих міст та об’єднаних громад. Такою є ініціатива Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Якщо Верховна Рада восени прийме відповідний закон, з початку наступного року бюджети міст і селищ – районних центрів зростуть приблизно в 4-5 разів.

Загалом в Україні створено вже більше 900 об’єднаних громад. І ще понад 200 населених пунктів – районних центрів та міст районного значення – є потенційними центрами об’єднаних громад. Однак вони усе ще не долучені до процесу створення спроможних громад. Одна з головних причин – відсутність перспективних планів формування громад областей. На жаль, часто обласні державні адміністрації та обласні ради не квапляться розробляти та вносити зміни до перспективних планів.

Як результат, понад 2,6 млн людей, що мешкають у цих 200 містах та селищах, не можуть скористатися можливостями, які мають об’єднані громади.

Щоб вирішити це питання, Мінрегіон на доручення Прем’єр-міністра України розробив окремий законопроект, який прирівнює районні центри, міста районного значення до спроможних об’єднаних громад. Законопроект також тимчасово, протягом 2019-2020 років, уповноважує Кабінет Міністрів розробляти та затверджувати перспективні плани формування територій громад областей.

На думку Володимира Гройсмана, після того, як малі міста отримають статус спроможних, вони на власному досвіді побачать, які в них з’являються можливості. Це мотивуватиме їх об’єднуватися з сусідніми селами і ставати ще сильнішими.

«На порталі «Децентралізація» є онлайн-калькулятор, створений за ініціативи Мінрегіону та за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. Цей інструмент дозволяє містам та селищам за прогнозними обсягами доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів порахувати, як зміниться бюджет громади, коли вона отримає статус об’єднаної», - повідомила Яніна Казюк, доктор державного управління, експерт з фінансів.

Як отримати доступ до калькулятора, дізнавайтеся за посиланням.

 

Треба йти далі, продовжувати децентралізацію, робити її незворотною, – Володимир Гройсман

Зупинити процес децентралізації, об’єднання громад і запровадження в них нових можливостей розвитку територій – неприпустимо. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань прискорення процесу добровільного об’єднання територіальних громад. 

Понад 200 населених пунктів – переважно районних центрів, міст районного значення та селищ міського типу – є потенційними центрами об’єднаних громад. Проте вони поки не долучені до процесів об’єднання. Нерідко – через відсутність перспективних планів та пряму протидію керівників місцевих державних адміністрацій. Як наслідок – понад 2,6 млн осіб не можуть повною мірою скористатися можливостями реформи і отримати нову якість послуг, яка вже панує у спроможних і фінансово забезпечених ОТГ.

«Ми розуміємо, що треба йти далі, продовжувати реформу, робити її незворотною. Треба зробити низку кроків. Це дасть можливість забезпечити безповоротність змін і забезпечити успіх. Мета – створити повноцінні спроможні громади по всій країні, – сказав Володимир Гройсман. – Повнота повноважень і ресурсів має бути на рівні громад».

Глава Уряду нагадав, що запропоновані Урядом рішення дадуть можливість протягом 2020 року сформувати мережу об’єднаних громад і дати можливість людям повноцінно мобілізувати ресурси і приймати рішення.

Серед таких рішень – модернізація функцій районних рад у бік перетворення на виконавчі комітети. Далі – надання статусу ОТГ районним містам. «Ми вважаємо доцільним з 1 січня 2020 року і до січня 2021 року надати районним центрам статус об’єднаних громад – разом з повноваженнями і ресурсами. Це дасть їм можливість протестувати систему, отримати досвід», – сказав Володимир Гройсман.

Окреме питання – пріоритетний перерозподіл коштів ДФРР на районні центри і міста районного значення. Обсяг ресурсів – близько 3 млрд грн. «Це посилить можливості райцентрів, укріпить їхню фінансову спроможність. А вже люди на місцях вирішать, куди направити гроші, – додав Володимир Гройсман. – Зупинити процеси децентралізації – неприпустимо».

Також під час наради обговорили необхідність змінити Конституцію, щоб зробити децентралізацію незворотною.

Основні напрями змін до Конституції, визначені Урядом і запропоновані до обговорення, наступні: закріплення чіткої системи адміністративно-територіального устрою, закріплення ефективної системи місцевого самоврядування, гарантування матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування та запровадження інституту префекта як інструмента контролю з боку держави.

Окрім того, пропонується закріпити трирівневу систему адміністративно-територіального устрою: громада, район (сукупність громад), регіон (область) та особливий статус для Києва і Севастополя. При цьому Ради громад стають представницькими органами місцевого самоврядування базового рівня з однаковим статусом та повноваженнями. Районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад, району, області. На рівні районних та обласних рад створюються свої виконавчі органи – виконавчі комітети.

Фінансову спроможність громад так само пропонується закріпити в Конституції шляхом створення дворівневої системи взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами. Така форма відносин вже зарекомендувала себе: протягом лише 2015-2017 рр. укрупнено більше 3 100 місцевих бюджетів в 665 бюджетів об’єднаних територіальних громад, які перейшли на прямі взаємовідносини з державним бюджетом та безпосередньо отримують міжбюджетні трансферти.

 

Уряд оприлюднив проект змін до Конституції в частині децентралізації

Проект змін до Конституції в частині децентралізації опублікований. Маємо фахово обговорити і донести до загалу необхідність запропонованих змін.

Про це сказав Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода під час брифінгу «Місцеві вибори на новій територіальній основі: реально чи ні?», організованого Українською асоціацією районних та обласних рад.

«Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, як і обіцяв, ініціював зміни до Конституції в частині децентралізації. Проект цих змін вже розміщений на Урядовому проталі. Я закликаю всі асоціації органів місцевого самоврядування фахово обговорити його та надати свої пропозиції. Також маємо спільно інформувати людей про необхідність конституційних змін для завершення децентралізації, її незворотності. Дуже важливо, щоб популістам і противникам реформи було важко маніпулювати, використовуючи необізнаність людей», - сказав В’ячеслав Негода.

Ознайомитися з проектом змін Конституції в частині децентралізації можна за посиланням.

 

Децентралізація переходить на другий етап, згортати реформу не можна, - Гройсман

Започаткована в 2014 році реформа децентралізації – передачі фінансових ресурсів та адміністративних повноважень на місця – виходить на другий етап, а саме – етап ефективного використання нових можливостей для регіонів. Саме тому згортати реформу будь-якими непродуманими рішеннями – неможливо. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з головами об’єднаних територіальних громад Рівненської області. Наразі в регіоні сформовано 31 громаду, які мають прямі відносини з держбюджетом. За планом громад має бути 66 – це 100% території області і 100% населення краю.

«Децентралізація має непогані успіхи. Потрібно говорити про перспективи і завдання на 2019-2020 роки. Перший етап децентралізації відбувся успішно. Кожен житель ОТГ може порівняти, що було до децентралізації і що є зараз. Мені було важливо передати не тільки кошти, а й можливості. Коли можливості починають працювати, у нас іде зростання, – сказав Володимир Гройсман. – Разом з тим усе ще є загрози реформі. Її швидко можна зупинити – достатньо 226 голосів, аби підкорегувати рішення не на користь місцевого самоврядування. Це турбує. А упускати це неможливо. І у нас є час, аби запустити другий етап децентралізації. Треба ініціювати зміни до Конституції. Якщо ми не підемо далі по децентралізації, реформа буде згорнута».

 

До кінця 2019 року Україна може отримати нову мапу районів

До кінця 2019 року Українська асоціація районних та обласних рад готова змоделювати нову мапу спроможного субрегіонального рівня країни. Тому місцеві вибори 2020 року мають всі шанси відбутися на новій територіальній основі громад і районів.

Про це повідомили експерти УАРОР.

Так, вже напрацьований покроковий план реалізації відповідних заходів та попереднє бачення кількості районів у кожній області.

Як наголошують фахівці, досвід, отриманий у Донецькій, Луганській, Тернопільській та Харківській областях, довів ефективність критеріїв, що лягли в основу моделювання. Мова йде про чисельність населення, кількість громад, площу територій та доступність до нових райцентрів.

Також й надалі планується застосовувати форму широких обговорень. За словами експертів, тільки безпосередня комунікація з представниками місцевого самоврядування конкретної області може дати необхідний ефект при вирішенні питань територіальної організації влади.

Серед новацій, які застосовуватиме Асоціація у своїх заходах, - залучення регіональних та місцевих засобів масової інформації з метою популяризації процесів децентралізації.

Крім того, майбутні обговорення зачіпатимуть тему розмежування повноважень.

Експерти зазначили, що питання розмежування повноважень як ніколи на часі, як і питання адмінтерустрою. Тому на основі почутого будуть розроблятися конкретні пропозиції, що збалансують повноваження та усунуть таку ситуацію як конкуренція компетенцій.

Нагадаємо, що проект з моделювання адмінтерустрою у вищеперелічених областях завершився у березні. За результатами напрацьовано 4 законопроекти про зміну та встановлення меж районів. Ініціатива реалізовувалась за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». Результати Проекту позитивно схвалені парламентаріями, високопосадовцями центральних органів державної влади, місцевим самоврядування та фаховими експертами.

 

До чергових місцевих виборів маємо забезпечити належне представництво громад у місцевих радах, - В’ячеслав Негода

Чергові місцеві вибори мають пройти на новій територіальній основі громад і районів. Це – одне з головних завдань нового етапу децентралізації. І, за умови ефективної роботи Верховної Ради, вже є все для швидкого вирішення цього питання. Паралельно маємо розв’язати не менш важливу проблему – створити умови для належного представництва громад у місцевих радах.

Про це сказав перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода під час першого засідання робочої групи з розроблення змін до виборчого законодавства щодо забезпечення пропорційного представництва громадян у радах громад та територіальних громад у районних та обласних радах.

За його словами, через специфіку виборчої системи, після місцевих виборів 2015 року у більшості обласних та районних рад виборчі округи представлені нерівномірно, або взагалі не представлені.

Експертне дослідження, проведене за сприяння Проекту ОБСЄ в Україні, показало, що у 22 обласних радах (крім Миколаївської та Черкаської) деякі райони та міста обласного значення не представлені жодним депутатом, а деякі - двома і більше. В районних радах теж часто нема представництва тих чи інших громад району, а деякі представлені декількома депутатами (завантажити інформаційну довідку).

«Найгірша ситуація у Київській області, де в обласній раді не представлені навіть досить потужні громади: Переяслав-Хмельницький, Буча, Васильків. Тобто важливі рішення щодо розвитку регіону приймаються без врахування інтересів цих громад. Це порушення Конституції, а точніше статті 140, де йдеться, що «органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради», - сказав Володимир Ковтунець, голова експертної групи, що проводила дослідження.

За його словами, проблема з представництвом громадян у місцевій раді є й в об’єднаних громадах. Через нерівномірну кількість мешканців у населених пунктах ОТГ, практично неможливо зробити так, щоб кожен населений пункт був представлений хоча б одним депутатом в раді ОТГ (завантажити інформаційну довідку).

«Очевидно, що чинна виборча система себе не виправдовує, і її треба удосконалювати. Маємо зробити так, щоб інтереси усіх громадян були представлені в місцевих радах. Варто також деполітизувати місцеве самоврядування, щоб життя в громадах не залежало від забаганок партійних еліт. Сьогодні ми спільно з нашими міжнародними експертами починаємо розробляти необхідні зміни до законодавства. Але хочу наголосити - спиратися вони мають на те, що до чергових місцевих виборів по всій території України буде сформований новий адміністративно-територіальний устрій на рівні громад і районів», - зазначив В’ячеслав Негода.

 

Уряд направив 2,1 млрд грн на підтримку об’єднаних громад

Кабінет Міністрів України розподілив бюджетну субвенцію на розвиток об’єднаних територіальних громад в обсязі 2,1 млрд грн. Коментуючи це рішення, Глава Уряду Володимир Гройсман зазначив, що йдеться про будівництво, реконструцію та ремонти тисяч об’єктів, важливих для громад.

«Ми виконуємо свою функцію підтримки ОТГ, - сказав Володимир Гройсман. - Там, де децентралізація не пройшла – вона пройде. Всі це мають усвідомити. Ми доб’ємось того, аби покриття реформою було 100%. Що таке децентралізація? Тільки за 2016-2018 рік ОТГ отримали можливості будівництва, реконструкції понад 6000 об’єктів. Це те, що стосується якості життя людей».

 

Реформа децентралізації дозволила громадам не просити ресурси у Києва, а розвивати і змінювати якість життя самим, – Прем’єр-міністр

Запроваджена п’ять років тому реформа децентралізації влади дала поштовх розвитку місцевого самоврядування та надала ресурси, які тепер не треба просити в Києві, а вкладати у нову якість життя безпосередньо на місцях. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Я мав свого часу велику честь представляти Концепцію реформи децентралізації влади – у квітні 2014 року. Ми почали непростий, але необхідний шлях для проведення децентралізації і формування сильного місцевого самоврядування. І ми маємо позитивний результат. У старій системі все вирішували центральні органи влади, а сьогодні рішення приймають місцеві громади. До 2014 року громадяни були виключені з прийняття рішень. А сьогодні ми сконцентрували ресурси на місцевому рівні, і кожна громада має можливості, які дозволяють не просити у Києва, а відбудовувати власні міста та селища», – сказав Володимир Гройсман.

Він зазначив, що інвестиції в якість життя – це не тільки про економіку, а й про культуру та розвиток креативних індустрій. Так, Глава Уряду нагадав, що в Україні реалізується проект «Малі міста – великі враження». Минулого року він проходив у пілотному режимі. Цього року ця практика буде поширена й посилена. Деталі цієї роботи представив Міністр культури України Євген Нищук.

«Чим ми сильні? Серед іншого – креативними індустріями. Українці надзвичайно креативні, і нам потрібно створити середовище, в якому ці індустрії могли б розвиватися – не тільки у великих містах, а й у маленьких, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – це не просто місце на карті, а велика 45-мільйонна країна».

 

«Українці не дозволять згорнути реформу», - В’ячеслав Негода про п’ять років децентралізації

Президентська виборча кампанія дещо затьмарила інші важливі в державі процеси. Тим часом 1 квітня виповнилося п’ять років початку децентралізації в Україні. Цю реформу називають однією з найуспішніших, разом із тим її супроводжує шквал критики. За роз’ясненнями Opinion звернувся до В’ячеслава Негоди, першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України.

 Пане В’ячеславе, відправна точка децентралізації – розпорядження Кабміну від 1 квітня 2014 року «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні». Що зроблено за п’ять років?

Перші результати реформи навіть перевершили сподівання. Попри величезний спротив недругів, оцінок скептиків, вона задовго до завершення стала найрезультативнішою. Остаточну оцінку зможемо зробити тоді, коли зуміємо повністю реалізувати поставлені завдання. Що вдалося зробити з часу старту реформи? Якщо коротко – те, що ніколи ніхто не робив в Україні. Навіть міжнародні партнери зізнаються: український кейс децентралізації може стати одним із найуспішніших у Європі.

Концепція, про яку ви згадали, чітко окреслила проблеми, які має вирішити реформа. Наприклад, надмірна подрібненість територіальних громад і як наслідок – неспроможність у повному обсязі виконувати повноваження органів місцевого самоврядування. Уявіть громаду, де живе 50, 100 чи 200 людей, переважно літнього віку, молодь виїхала, бо роботи немає. Бюджети великої частини місцевого самоврядування були глибоко дотаційними і переважно кошти йшли лише на зарплату апарату місцевої ради. За що ремонтувати зношену інфраструктуру, надавати якісні соціальні послуги, забезпечувати сталий розвиток громад? Та й управлінський рівень на місцях бажав бути кращим. Що робити? Залишити все, як є, як кричали окремі політикани, бо, мовляв, реформа вбиває село? Звісно, ні. Краще було б, якби реформу провели одразу з відновленням незалежності України, але цього не сталося, проблеми лише накопичувалися. І величезним кроком вперед стала злагоджена позиція всіх гілок влади – президента, уряду і парламенту – щодо необхідності впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади і децентралізації владних повноважень та ресурсів. Тому і результати хороші.

Першим кроком реалізації Концепції стала фіскальна децентралізація. Місцеві бюджети зросли з 68,6 млрд грн у 2014 році до 234 млрд грн у 2018-му – у 3,5 рази! Без урахування трансфертів. Величезний ресурс відкрив можливості місцевому самоврядуванню належно дбати про розвиток територій і не ходити по міністерствах, адміністраціях із простягнутою рукою. А далі постало питання ефективного і відповідального управління таким ресурсом. Повернімося до громади, де живе 100 людей: чи здатен апарат місцевої ради управляти бюджетом, наприклад, в обсязі 10 млн, освітою, медициною, соціальною сферою? Для початку треба могти сформувати бюджет, не кажучи вже про необхідність підготовки якісних проектів та програм розвитку. Такі громади не мали належної спроможності й не могли ефективно працювати, бо весь їхній досвід – здебільшого видача довідок.

Тому уряд розпочав процес муніципальної консолідації – формування спроможних громад, опираючись на закон про добровільне об’єднання територіальних громад. Але мало ухвалити закон – необхідно, щоб він виконувався. А для цього ми мали пояснити і місцевому самоврядуванню, і мешканцям громад, для чого потрібна реформа, для чого створювати об’єднані громади і які переваги такі громади отримають. Важливо, щоб люди розуміли суть реформи. Бо від цього залежала їхня підтримка та усвідомлені рішення про об’єднання. Тому в кожній області за підтримки міжнародних донорських організацій ми створили спеціальні підрозділи. Спершу це були офіси реформ, потім вони трансформувалися в центри розвитку місцевого самоврядування – така мережа експертів, фахівців у сферах фінансів, місцевого самоврядування, просторового розвитку та інших. Вони відвідують громади, проводять роз’яснювальну роботу, надають експертну допомогу щодо всіх процедур об’єднання в громаду. І процес пішов. Більше 4 тис. місцевих рад об’єдналися у 884 об’єднані територіальні громади з більшими повноваженнями і ресурсним забезпеченням для їх виконання.

Крім фінансів, на рівень спроможних громад держава передає землі сільськогосподарського призначення. Уже 646 ОТГ отримали в комунальну власність 1450,8 тис. га таких земель, і цей процес триватиме. Це також потужний ресурс для розвитку їхніх територій.

Усі чутки про те, що децентралізація знищить село, закриє школи і ФАПи, людям доведеться за десятки кілометрів їхати за різними довідками, реформа спростувала. Бо школи якщо десь і закрили, то тільки тому, що там навчалося по кілька учнів у класі, і за таких умов вони не могли отримати конкурентну освіту. Натомість формується новий освітній простір, опорні школи із сучасним технічним забезпеченням та кваліфікованим персоналом. Педагоги отримали можливість підвищити кваліфікацію, отримали більшу зарплату і комфортні умови для праці, а учні, крім належно обладнаних класів і сучасного навчального обладнання, – можливість займатися в різноманітних гуртках, чого в дрібних селах майже не було. Вони охочіше відвідують такі школи і, звісно, отримують якіснішу освіту. Починаючи з 2016 року, створено 778 опорних шкіл, близько 1300 філій. 331 опорна школа створена в об’єднаних громадах.

За програмою президента України з розвитку сільської медицини чітко прораховано спроможну мережу первинної меддопомоги в сільській місцевості – 4223 амбулаторії, і більше п’яти сотень – спорудження нових. Близько 30 таких амбулаторій уже введено в експлуатацію. До червня відкриють ще 382. Запроваджуються послуги телемедицини в сільській місцевості, за допомогою якої сімейний лікар може зв’язатися з тим чи іншим лікарем у районі чи області і проконсультуватися. Держава закуповує для сільських амбулаторій службові автомобілі.

Щодо довідок, то, по-перше, їх видають старости села. По-друге, в громадах створюються сучасні Центри надання адмінпослуг, плюс вони забезпечують віддалені робочі місця адміністраторів по території громади або впроваджують так званий мобільний ЦНАП. В об’єднаних громадах створено 125 таких центрів. І в цьому році планується ще не менше сотні. Громадам надає підтримку програма «U-LEAD з Європою». За час здійснення реформи ніхто не скаржився на проблеми з видачею довідок. Навпаки, з допомогою ЦНАП вдалося не тільки наблизити послуги (коли хто думав, що навіть паспорт можна замовляти й отримувати у своєму селі чи містечку без поїздок у район чи облцентр за закордонним?), але й значно покращити якість таких послуг.

А що зробити не вдалося і чому?

Якщо щось одразу і не вдавалося, то це тимчасове явище. Зрештою, реформа ще не завершена. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював новий етап децентралізації. Його тверда позиція – вона має стати незворотною, формування спроможних громад і передача їм повноважень та ресурсів мають завершитися не пізніше середини 2020 року. Це потрібно для того, щоб перевагами децентралізації скористалися всі люди, які живуть у селах і містах, щоб вони мали однакові можливості самореалізації і комфортні умови життя.

Тож попереду багато роботи. Необхідно затвердити нову територіальну основу для діяльності органів влади на рівні громад і районів. Маємо завершити передачу повноважень виконавчої влади органам місцевого самоврядування. Треба чітко розмежувати повноваження між різними рівнями органів влади і місцевого самоврядування. Серед завдань на найближчу перспективу – забезпечити співмірність обсягу фінансового ресурсу новим повноваженням місцевого самоврядування і стандартизувати видатки на галузеві делеговані повноваження. Новий етап децентралізації передбачає і приведення системи служби в органах місцевого самоврядування відповідно до сучасних стандартів. Необхідно також розмежувати посади службовців місцевого самоврядування та виборних посадових осіб. І, звісно, маємо забезпечити підвищення рівня професійної компетентності службовців місцевого самоврядування.

Виходячи з того, що ефективне місцеве самоврядування тримається на трьох китах – повноваженнях, ресурсах і відповідальності, то маємо зробити ще один важливий крок – запровадити єдину державну політику нагляду і контролю за законністю діяльності посадових осіб та органів місцевого самоврядування, як передбачають Європейська хартія місцевого самоврядування і Конституція України. Досвід об’єднаних громад чітко демонструє, що маємо удосконалити систему виборів до рад громад, районних і обласних рад, виборів старост. Жителі населених пунктів прагнуть пропорційного представництва у радах об’єднаних громад, а ті зі свого боку – у районних та обласних радах.

Парламент досі не ухвалив кілька ключових законів. Зокрема, про засади адміністративно-територіального устрою та зміни до закону про регулювання містобудівної діяльності (щодо права територіальної громади на планування всієї своєї території). У чому причина зволікань?

Без необхідної законодавчої основи реформа рухатися не зможе. Є набагато більше законопроектів, які очікують ухвалення парламентом. Чимало в процесі підготовки. Але децентралізація завжди мала високу підтримку серед народних депутатів цього скликання. Результати реформи, про які сказано, – зокрема заслуга і Верховної Ради. Хотілося б, щоб закони ухвалювалися швидше, але країна живе не лише децентралізацією.

Як триває процес формування ОТГ: динаміка, тенденції, статистика?

Дещо уповільнився. Кажу про 2018 рік. З одного боку, це очікувана ситуація з огляду на наближення чергових місцевих виборів у 2020 році. З іншого, попередній склад ЦВК періодично влаштовував «сюрпризи», чим блокував оголошення перших виборів до ОТГ. А ще воєнний стан, введений через агресію РФ, унеможливив проведення виборів у 45 ОТГ минулого року. Вибори відбулися тільки у 77 ОТГ, замість 123, як передбачало рішення ЦВК. Також здійснювалося блокування окремими облдержадміністраціями в наданні висновків щодо створення ОТГ і направлення відповідних подань до ЦВК, неприйняття перспективних планів та змін, у чому чимала «заслуга» частини й облрад, частина райдержадміністрацій мобілізувалися проти децентралізації. Ці та інші фактори не давали впевненості громадам, що хотіли об’єднатися, в підтримці з боку обласних органів влади, ЦВК. Але якщо для порівняння, першими створилися 159 ОТГ у 2015 році, через рік – ще 207, у 2017-му – 299 ОТГ. Усього, нагадаю, створено 884 ОТГ, з яких 78 очікують рішення ЦВК про призначення перших місцевих виборів.

Хто справді хотів об’єднатися на добровільних засадах, давно це зробив. Є ті, хто бажає об’єднатися чи приєднатися до вже наявних об’єднаних громад або міст обласного значення, але наштовхується на опір тих, хто не бачить своїх інтересів у такому об’єднанні.

Не сприяють формуванню нових ОТГ і прийдешні вибори. Зрештою, ніхто не казав, що втілювати реформу буде легко. Так чи інакше, у 2020 році чергові місцеві вибори відбудуться на новій територіальній основі громад. Це означає, що з 1 січня 2021 року все населення України проживатиме у спроможних громадах. Очевидно, ті громади, що не об’єднаються доти на добровільних засадах, будуть сформовані в адміністративний спосіб, бо реформа не може тривати вічно. Більше того, держава зобов’язана створити для всіх однакові умови для розвитку. Вже люди запитують про те, чому в сусідній громаді збудували дорогу, відкрили ЦНАП, закупили комунальну техніку, а в нас усе без змін? У 96 районах ще не створено жодної ОТГ і практично нічого не змінюється на краще. Але поки що. Люди прагнуть змін, і якщо хтось на місцях не поспішає їх втілювати, намагаючись зберегти для себе посаду, то невдовзі цю ситуацію має виправити закон.

Мінрегіон щомісяця моніторить процес децентралізації та реформування місцевого самоврядування. Усе-таки процес реформи триває. На місцях продовжують розглядати можливості та перспективи створення нових спроможних громад. За результатами соцдосліджень, проведених у 2018 році за підтримки програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні», 58 % населення країни, порівняно з 19 % у 2015 році, вважають, що реформа місцевого самоврядування потрібна. А 61 % жителів ОТГ відзначають покращення якості послуг у громадах.

Чи можуть президентські та парламентські вибори 2019 року, а разом з ними ймовірне переформатування влади, вплинути на подальший хід децентралізації?

Результатом будь-яких демократичних виборів буде переформатування часткове чи суттєве в органах влади. Дуже важливо реформу децентралізації продовжити і досягти поставлених урядом цілей, сформульованих у Концепції і в подальших рішеннях уряду та президента України.

Чи можливо повернути все назад і забрати у громад, у місцевого самоврядування ресурси і повноваження? На жаль, поки що так, змінивши закон. І в нашій недалекій історії це вже було, коли поступово відбувалася масштабна централізація, яка давала можливість закріпачити місцеве самоврядування і тримати його слухняним. Щоб цього не сталося, досягнення децентралізації необхідно закріпити в Конституції. Це не робиться помахом чарівної палички і потребує чимало часу, зусиль і злагодженої роботи всіх гілок влади. Але я далекий від думки, що український народ дозволить комусь згорнути децентралізацію.

 

Прем’єр-міністр про подальші плани розбудови громад: Кошти є, потрібно інвестувати у всебічний розвиток людини

Започаткована п’ять років тому реформа децентралізації дозволила передати на місця десятки мільярдів гривень, які сьогодні потрібно ефективно інвестувати у всебічний розвиток людини – в тому числі, в освіту, сферу культури, спортивну інфраструктуру. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

Одним з питань засідання стала оцінка запровадження програм розбудови в Україні мережі спортивних об’єктів. Як відомо, з 2016 року 10% коштів Державного фонду регіонального розвитку виділяються саме на будівництво та оновлення об’єктів спортивної інфраструктури. І минулого року обсяг асигнувань склав 600 млн грн, погоджені 137 проектів. Додатковий ресурс надали громади.

«Важливо, аби місцеве самоврядування не стояло осторонь проблем, – сказав Володимир Гройсман. – Іноді я чую: для чого нам фінансувати спорт і культуру, будемо краще туї висаджувати. Ні, це не так. Головне – інвестувати в людину». 

Глава Уряду наголосив, що масовий спорт – це нові стадіони, нові спортивні зали, об’єкти спортивного призначення. Це також імідж країни – як з огляду на участь українських спортсменів у змаганнях, так і з огляду на можливості проведення змагань в Україні. «За останні роки зроблено немало, але можемо зробити більше. Для цього потрібно дотримуватися чіткої пріоритезації», – додав він і запропонував поставити громадам завдання опрацювати програму розбудови стадіонів біля шкіл: за принципом розбудови дитячих садків та скорочення черги до дошкільних закладів. Стадіони, на переконання Прем'єр-міністра, стануть осередками здорового способу життя, передусім серед дітей та молоді.

 27.02.19

ЦВК може призначати перші вибори в об’єднаних громадах областей, де діяв воєнний стан

Центральна виборча комісія підтвердила, що може в межах чинного законодавства призначати перші вибори у 45 об’єднаних громадах в тих областях, де у грудні минулого року діяв воєнний стан.

Про це ЦВК повідомила у офіційному листі Мінрегіону.

«Питання щодо можливості призначення відповідних перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах на 2019 рік буде вирішуватись Центральною виборчою комісією згідно з вимогами Закону та Порядку», - йдеться у листі.

У ЦВК зазначили, що дату проведення перших місцевих виборів, а також дату початку виборчого процесу таких виборів Комісія визначає після закінчення періоду дії воєнного стану.

Нагадаємо, воєнний стан, який діяв у 10 регіонах України, закінчився два місяці тому – 26 грудня 2018 року.

Станом на 27 лютого, загалом в Україні на призначення перших виборів чекають 74 об’єднані громади.

 

26.01.2019

Переваги децентралізації мають відчути 100% українців, – Володимир Гройсман

Уряд розпочинає новий етап децентралізації, щоб донести всі переваги реформи до 100% українців. Про це в ефірі телеканалу «Інтер» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він зазначив, що сама ідея реформи, закладена ще у 2014 році, стосувалася зміни ситуації на місцевому рівні.

«Свого часу я ініціював зміни, аби в першу чергу змінити ситуацію на місцях і дати можливість мерам, місцевим радам мати кошти і повноваження вирішувати проблеми людей і розвивати території. Все, що ми зараз бачимо в громадах, – нові школи, садочки, дороги, новий транспорт, освітлення, нові клуби, стадіони – це результат децентралізації. Реформа була покликана на те, аби покращити життя людей в конкретній громаді, – сказав Володимир Гройман. – 68% громадян України живуть в умовах реформи, а 32% поки що не мають можливості отримати всі переваги децентралізації – з різних причин. Нам потрібно зробити так, аби 100% України, 100% громадян отримували нові можливості, нові кошти».

Глава Уряду наголосив, що захист реформи – в тому числі шляхом її закріплення в Конституції також важливий. «Друге завдання – захистити реформу. Це завдання нового етапу. По ньому Уряд затвердив новий план дій до 2020 року».

Довідково

У середу, 23 січня, Кабінет Міністрів України в рамках посилення можливостей місцевого самоврядування ініціював перехід до нового етапу реформи децентралізації, який передбачає закріплення вже набутих успіхів і формування спроможних громад, зміну територіального устрою, чітке розмежування повноважень та функцій контролю різних рівнів управління, а також активний розвиток форм місцевої демократії, коли жителі можуть висловити свою думку з різних питань не від виборів до виборів, а повсякчас. Метою нового етапу є запровадження і закріплення змін до 2020 року – аби провести місцеві вибори вже на новій законодавчій та територіальній основі. Зараз в Україні сформовано 876 спроможних громад, місцеві бюджети зросли на порядок – до майже 234 млрд грн. У власність громад передано 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

Новий етап передбачає формування 100 спроможних районів і 1600-1800 спроможних громад, закріплення фінансової самодостатності місцевого самоврядування, формування ефективної системи управління, упорядкування системи державного контролю без дублювання функцій.

 

 14.01.19

Чи зможе парламент ще цього скликання прийняти зміни до Конституції щодо децентралізації?

Асоціація об’єднаних територіальних громад  звернулася до Верховної Ради України з пропозицією терміново  розглянути законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації) № 2217-а.

Асоціація приєднується до позиції Президента України, Прем’єр-міністра, інших  асоціацій органів місцевого самоврядування, які висловились про необхідність якнайшвидшого внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

Об’єднані територіальні громади консолідовані в прагненні продовження процесів децентралізації, успішного реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади.

Час та суспільство вимагають якісних, глибинних та системних змін, які забезпечать відхід від централізованої моделі управління в державі, посилення  спроможності місцевого самоврядування та побудову ефективної системи територіальної організації влади в Україні, враховуючи принципи субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.

Закріплення положень щодо децентралізації державної влади в Україні та посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування в Конституції України – це єдиний спосіб гарантувати незворотність успішного завершення реформи.

Асоціація об’єднаних територіальних громад наполягає на необхідності прискорення реформи місцевого самоврядування з тим, щоб чергові місцеві вибори у 2020 році відбулися на новій територіальній основі, щоб органи місцевого самоврядування отримали нові повноваження та відповідні ресурси для забезпечення ефективного розвитку громад на принципах, закладених в Європейській хартії місцевого самоврядування.

Звернення до Голови Верховної Ради України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Звернення до Президента України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Звернення до Прем’єр-міністра України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Як повідомлялося, асоціації органів місцевого самоврядування та експерти звернулися до Верховної Ради України з пропозицією вже найближчого пленарного тижня розглянути законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації) № 2217-а.

 11.12.18

Молодь необхідно активніше залучати до розбудови громад та країни, - Володимир Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за залучення молоді до розбудови країни та впровадження спеціальних предметів патріотичного виховання дітей у школах. Про це Глава Уряду сказав під час зустрічі з лауреатами Премії Кабінету Міністрів України.

Премія є однією із складових урядової підтримки талановитих юнаків та дівчат, її розмір становить 50 тис. грн. Нагороду присуджують за активну участь у правозахисній та політичній діяльності, розвитку місцевого самоврядування, у національно-патріотичному вихованні, волонтерській діяльності, захисті територіальної цілісності України, розвитку соціально відповідального бізнесу, культурно-мистецькій та науковій діяльності.

Звертаючись до нагороджених, Володимир Гройсман наголосив, що у кожного є свій шлях і бачення майбутнього. «Але головне: ви не стоїте осторонь всіх процесів, які відбуваються в державі, – зазначив Глава Уряду. – Наші реформи – це не просто зміни. Це заснування нової української держави».

Він також звернув увагу, що зараз треба уніфікувати роботу з молодіжними організаціями, підтримувати їх. «А патріотичне виховання потрібне не поза школою, а в рамках шкільної освіти. Ми готові направляти кошти на впровадження нових програм та предметів», – сказав Прем’єр-міністр.

 05.12.18

  Вибори в ОТГ у 10 областях, де діє воєнний стан, будуть проведені по його завершенню, - Андрій Парубій

Виступаючи на Форумі місцевого самоврядування у середу, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій повідомив, що під час обговорення питання щодо запровадження воєнного стану відбулася дискусія з приводу того, як проводити вибори в тих десяти областях, де діятиме воєнний стан. За його словами, «усі учасники обговорення спільно зійшлися на тій позиції, що було би правильно, аби вибори пройшли незалежно від воєнного стану».

Андрій Парубій поінформував учасників Форуму, що було проведено консультації з Центральною виборчою комісією, з Комітетами верховної Ради України, з юридичним відділом Парламенту, спільним розумінням яких є те, що «на жаль, на сьогодні це неможливо зробити, бо процес проведення виборів вже був перерваний». «І, фактично, він не може вже повернутися в цю саму точку, він має починатися з початку. Я думаю, що не буде будь-яких труднощів і проблем, що ЦВК після завершення терміну, який визначений і Указом Президента, і Верховною Радою України, по завершенню воєнного стану буде розпочато процес, і в найближчий період вибори в громади у тих 10 областях, де був оголошений воєнний стан, будуть оголошені і проведені у відкритий демократичний спосіб, щоб ми не поставили під будь-який сумнів юридичні підстави і право вибору, і право конкуренції під час проведення цих виборів», - підкреслив Голова Парламенту.

12.11.18 

Децентралізація має стати незворотною – Президент

Президент Петро Порошенко під час Ради регіонального розвитку наголосив, що впровадження реформи децентралізації довело її економічну та політичну ефективність, і тому вона має стати незворотною.

«Децентралізація, як і інші важливі реформи, про які тут сьогодні будемо детально говорити, має стати точно незворотною. Не можна будь-кому дати навіть маленький шанс на реванш. Чотири роки поступового впровадження довели її економічну та політичну ефективність для громад та громадян», - наголосив Глава держави.

«Її ефективність зайвий раз переконує нас в тому, що наступному поколінню українців ми передамо успішну європейську Україну. Саме так і станеться, якщо лише не дамо передати країну до рук реваншистів, популістів, які атакуватимуть країну у виборчому циклі 2019-2020 років. Але я впевнений, мудрий український народ зробить відповідальний вибір, який гарантуватиме сталий розвиток територій, громад», - додав Президент.

Глава держави наголосив, що реформа децентралізації здійснювалась для того, щоб наблизити владу до людей, скоротити відстань від людини, яка має реальний фінансовий ресурс для вирішення проблем, до громади. «Хоча ця реформа ще далека до завершення, вона належить до числа тих, позитивні результати яких суспільство вже точно помітило. Поклали дорогу, відремонтували школу, зробили освітлення в сілі, селищі або місті, сміття почали нарешті вивозити не лише в містах, але і селах, водогін полагодили, майданчик спортивний зробили – це, здавалося б прості речі, хвалитися цими речами в двадцять першому столітті якось аж ніяково. Але давайте чесно казати, ці проблеми не вирішувалися десятиліттями. В провінції ще донедавна здавалося, ніби час завмер на початку дев’яностих», - зауважив Петро Порошенко.

За його словами, зміни почали відбуватись у 2014 році, адже у передвиборчій президентській програмі одним із основних ключових елементів діяльності передбачалась децентралізація. Глава держави наголосив, що децентралізація – це не лише перерозподіл грошей на місця, на задоволення самих невідкладних потреб громад, але і прийняття політичних та владних рішень, а також чіткий розподіл відповідальності між центральною і місцевою владою. «І суспільство повинно точно знати за що з кого питати, бо в багатьох громадах ми вже бачимо ознаки змін», - зауважив він.

«Держава забезпечила різноманітні механізми стимулювання відродження регіонів, починаючи від фіскальних інструментів, завершуючи правом спрощеного об’єднання навколо міст обласного значення та міжмуніципального співробітництва», - підкреслив Президент.

12.11.18 

Президент доручив регіональній владі підготувати плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки

Президент Петро Порошенко під час Ради регіонального розвитку доручив представникам регіональної влади розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки.

«Необхідно подолати спорадичність і певний хаос в реалізації політики розвитку регіонів. Тому ставлю регіональній владі завдання розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки, обговорити їх із суспільством і громадами, і прийняти їх на рівні громад. Кожна територія повинна визначити свої переваги і пріоритети, на основі яких на ваших дорожніх картах і з’являться першочергові об’єкти, які і будуть маркерами розвитку», - наголосив він.

Глава держави додав, що кожен член громади повинен мати можливість володіти інформацією про те, що буде зроблено у 2019, 2020 та 2021 році і куди підуть зароблені кошти громади.

«Наявність таких перспективних планів із затвердженими громадою проектами, механізмами фінансування в рази підвищить інвестиційні перспективи територій. І виграє той, хто буде першим», - сказав він. Президент зауважив, що і держава знайде можливість співфінансувати багато із цих проектів. «Тому, закликаючи вас до ухвалення планів розвитку, ми не зазіхаємо на кошти місцевого самоврядування. Це кошти, які ви будете самі визначати як використовувати. Навпаки – пропонуємо фінансову допомогу в реалізації особливо значимих проектів. Підставимо державне плече», - сказав Глава держави.

 

Володимир Гройсман виступає за внесення змін до Конституції в частині децентралізації

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за внесення змін до Конституції України, які б остаточно закріпили право громад на об’єднання і визначення розвитку територій. Про це він сказав під час наради, присвяченій питанням перебігу децентралізації в Україні.

«Зараз потрібен новий інструмент продовження децентралізації. Нам потрібно оновити Концепцію реформування місцевого самоврядування, затверджену в 2014 році. І наше завдання – бути ініціатором процесу змін до Конституції в частині розподілу повноважень, субсидіарності тощо», - сказав Прем’єр-міністр.

 08.11.18

У Мінрегіоні наполягають, що місцеві вибори-2020 мають пройти на новій територіальній основі

Місцеві вибори у жовтні 2020 року мають пройти на новій територіальній основі та на умовах покриття всієї території України об’єднаними тергромадами. Про це під час наради у Прем’єр-міністра України щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Ми напрацювали чіткі цілі і завдання подальшої реалізації реформи місцевого самоврядування до 2020 року. Але починати їх виконувати необхідно вже зараз. Серед першочергових – прийняття вже до кінця року ЗУ №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою України», максимальне стимулювання подальшого об’єднання тергромад або приєднання, зокрема, до міст обласного значення. У 2019 році – провести одночасні вибори до ВРУ та в останніх добровільно об’єднаних громадах. З паралельним прийняттям адміністративного рішення про об’єднання громад згідно перспективних планів. Це дозволить сформувати перспективні плани об’єднання громад з повним покриттям ОТГ території України», — зазначив Геннадій Зубко.

За його словами, здійснення цього комплексу заходів дозволить наступного, 2019 року – провести укрупнення районів в межах існуючих областей та здійснити розподіл відповідних повноважень між органами влади базового, районного та обласного рівня. До кінця 2020 року має відбутися повна інституційна реорганізація органів виконавчої влади в укрупнених районах.

 08.11.18

Глава Уряду про продовження децентралізації: Зовні всі «за» реформу, а під килимом починаються ігри, настав час посилити реформу

Започаткована Урядом України реформа децентралізації потребує активного і поглибленого продовження, адже точка неповернення змін ще не пройдена і є процеси, які становлять загрозу досягненню поставленим раніше цілям. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань посилення реформи.

«Я пам’ятаю, як в 2014 році говорили, що через реформу країна розвалиться. Як бачимо – ні! Вдала реформа децентралізації – це нові можливості і згуртованість країни. І зараз досягнутий результат треба захищати, - сказав Володимир Гройсман. - Ми бачимо приклади супротиву реформі - з боку обладміністрацій, райадміністрацій. Вони штучно стримують процес. Є й рішення судів зупинити об’єднання громад… Тож настав час з новою силою продовжити процес децентралізації».

Глава Уряду наголосив, що свого часу – в 2014 році - взяв на себе лідерство у впровадженні реформи. «І зараз треба дати новий поштовх реформи і захистити її. Зовні всі «за». Але під килимом починається гра, - зазначив Володимир Гройсман. - Децентралізацію не спинити. Я продовжу лідерство в цьому процесі і зроблю все, аби захистити бажання людей об’єднуватися».

 05.11.2018

 До 2020 року Україна має завершити процес об’єднання громад, - Зубко

 

На сьогоднішній конференції представники ОТГ, бізнесу і міжнародних фондів одноголосно підтримали ідею щодо 100% покриття об’єднаними громадами території України до 2020 року. Отримала також підтримку ідея переходу з 2019 року на адміністративне рішення щодо об’єднання. І вона може бути реалізована тільки з прийняття парламентом  законопроекту «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Про це під час другої щорічної конференції партнерів DOBRE «Стратегічний розвиток та інвестиції» наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Без цього закону ми не можемо далі рухатись. Без цього закону країна залишається в адміністративній системі, яка не дозволяє розбудовувати інфраструктуру, необхідну для  якісного життя кожного українця. І тому я звертаюсь до кожного лідера громади з проханням попрацювати з вашими народними депутатами і переконати їх в необхідності підтримки надважливого закону. За ним — майбутнє України і розвиток громад. Вже створено 838 об’єднаних громад, і ми ставимо собі завдання разом з вами до 2020 року завершити процес об’єднання», — зазначив Геннадій Зубко.

Він підкреслив, що цього року стоїть конкретне завдання – завершити створення перспективних планів. «Ми розраховуємо, що в цих планах буде приблизно 1400 — 1450 ОТГ. Наразі їх — 1206», — розповів Зубко.

 29.10.2018

Повноваження і фінанси на місця ми передали, але контроль ще треба вдосконалювати, - Володимир Гройсман

Уряд та парламент працюють злагоджено в реалізації децентралізації. І наступним кроком має бути впорядкування нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я перейшов працювати з місцевої в центральну владу на запрошення Прем’єр-міністра Яценюка саме як фахівець з питань регіональної політики. До того ж мав успішний восьмирічний досвід управління містом. Тоді за підтримки прем`єра нам вдалося закласти фундаментальні речі, які дають свій результат. Ми сформували основний пакет змін, які потрібно зробити. Після президентських виборів я знайшов підтримку і в особі глави держави. Почали впроваджувати цю глобальну реформу, а потім загорілися очі і у депутатів. Сьогодні ми працюємо злагоджено», - сказав Володимир Гройсман.

Серед питань, які ще потрібно вирішити Прем’єр-міністр назвав упорядкування державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування.

«Чи є проблеми? Так, безумовно. Ми передали фінанси та повноваження на місця, але контроль ще не є досконалим. Він має бути не зайвим та надмірним, а балансуючим. І якщо нам тепер вдасться усі ці три фактори врегулювати між собою, процес стане ще якіснішим», - зазначив Володимир Гройсман.

 24.10.18

Районний рівень змінюватиметься не тому, що так комусь хочеться, а тому, що цього вимагає час, - Сергій Шаршов

Група народних депутатів зареєстрували законопроект «Про створення, ліквідацію та зміну меж районів Полтавської області» (№9204). Основні його положення обговорили під час дебатів DESPRO на тему: «Навіщо громадам об’єднуватись?», що пройшли 23 жовтня в Полтаві.

Автори законопроекту пропонують створити на Полтавщині замість 25 існуючих районів 4 нових, укрупнених районів на основі створених госпітальних округів: Полтавський, Кременчуцький, Лубенський, Миргородський райони.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що існуючий районний рівень стає неефективним «через фактичну відсутність чи істотне зменшення його функцій. Майже всі повноваження, які належали до компетенції районних рад, перебирають на себе об’єднані громади… Це створює соціальну напругу та непрості відносини між районною владою та новоствореними громадами».

«Мабуть, вже усі зрозуміли, що районний рівень має і буде змінюватися. В ході децентралізації РДА та обласні ради, особливо там, де значна частина територій і населення вже у об’єднаних громадах, дійсно втрачають більшість повноважень і ресурсів, - прокоментував Сергій Шаршов, генеральний директор Директорату з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону. - Отже існуючий районний рівень стає усе менш ефективним. І держава має запропонувати варіант вирішення цього питання. Народні депутати - автори законопроекту № 9240 запропонували один з варіантів зміни районного рівня. Він ще обговорюватиметься і доопрацьовуватиметься, виходячи в тому числі і з ваших зауважень. Але очевидно одне – вирішувати це питання треба швидко і без популізму, оперуючи цифрами і спираючись на існуючу ситуацію з формуванням спроможних громад».

На думку урядовця, реформування районного рівня дозволить, по-перше, розмістити в регіонах підрозділи органів державної влади не хаотично, як зараз, а логічно. А по-друге, - уникнути дублювання функції районів і громад. «На рівні районів мають вирішуватися лише ті місцеві питання, які громадам самотужки вирішувати складно, наприклад: збір, утилізація та переробка сміття, надання медичних послуг вторинного рівня, будівництво та ремонт доріг, створення центрів безпеки тощо», - вважає Сергій Шаршов.

Нагадаємо, у Мінрегіоні запевняють, що районний рівень треба реформувати, але точно не ліквідувати.

 24.10.18

Децентралізація вже незворотна, - Володимир Гройсман

Процес децентралізації вже незворотній. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Кабінету Міністрів, презентуючи результати діяльності Уряду за 9 місяців 2018 року.

«Децентралізація продовжується. Зокрема, створено вже більше 800 об’єднаних, самодостатніх громад, у яких живе близько 7 млн людей. Отже процес вже незворотній. Так, треба децентралізацію підсилювати і є ще багато технічних питань. Але загалом ця реформа є успішною», - сказав Прем’єр-міністр.

Нагадаємо, 10 жовтня Центральна виборча комісія прийняла рішення про призначення на неділю, 23 грудня 2018 року, перших виборів у 125 об’єднаних територіальних громадах. Загалом після проведення цих виборів в Україні діятиме вже 830 добровільно об’єднаних територіальних громад.

 

ЦВК призначила вибори у 12 ОТГ Миколаївщини

12 жовтня 2018 року Центральна виборча комісія призначила перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

Про це повідомив координатор громадського спостереження ОПОРИ за виборами у Миколаївській області Дмитро Баштовий.

Вибори пройдуть у неділю, 23 грудня і охоплять 12 громад Миколаївщини. Так, відповідно до постанови № 156 від 12 жовтня 2018 року, виборчий процес розпочнеться 3 листопада у наступних об’єднаних громадах: Лоцкинська сільська ОТГ(Баштанський район), Березнегуватська селищна ОТГ та Висунська сільська ОТГ(Березнегуватський район), Новомар’ївська сільська ОТГ(Братський район), Калинівська сільська ОТГ(Єланецький район), Вільнозапорізька сільська ОТГ, Софіївська сільська ОТГ та Новобузька міська ОТГ(Новобузький район), Сухоєланецька сільська ОТГ(Новоодеський район), Мигіївська сільська ОТГ(Первомайський район), Горохівська сільська ОТГ та Снігурівська міська ОТГ(Снігурівський район).

За інформацією Асоціаціїї міст України, також, призначено 26 додаткових виборів у ОТГ. Виборчий процес у цих громадах розпочинається 3 листопада. Дата виборів призначена на 23 грудня 2018 року.

«Асоціація міст України вітає таке рішення Центральної виборчої комісії! З проведенням перших виборів 23 грудня завершиться процедура створення для 125 ОТГ,  у яких  проживає більше мільйона громадян. Вже з нового року вони зможуть відчути новий рівень життя, адже ці громади почнуть працювати за новими правилами, спрямовуючи ресурси у підвищення якості послуг для своїх жителів. Ці можливості надає децентралізаційна реформа, послідовним прибічником та активним учасником якої є наша Асоціація», ‒ сказав, коментуючи рішення ЦВК, Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.  

 

Чи об’єднуватимуть об’єднаних: нові критерії спроможності громад

Йде до завершення процес створення спроможних громад на усій території України. Приблизно 4500 місцевих рад створили майже 1000 об’єднаних громад. Але близько 6500 і досі не беруть участі у реформі. Вже зрозуміло, що не далі як наступного року усі необ’єднані громади добровільно чи адміністративно об’єднаються чи доєднаються до ОТГ. Така ж доля може чекати і деякі дрібні об’єднані громади, створені не за перспективним планом і всупереч методиці формування громад, якщо нові пропозиції Уряду до зміни критеріїв спроможності стануть офіційними.

Ми спробували проаналізувати урядові пропозиції останніх днів, щоб громадам, об’єднаним і необ’єднаним, було зрозуміліше, до чого їм готуватися.

 Не об’єднатися не вийде

Головна теза у виступах представників уряду, а також народних депутатів і представників офісу Президента – уся територія України вже наступного року, до місцевих виборів, має бути покрита спроможними громадами. Хоча зрозуміло, що маються на увазі потенційно спроможні громади. Бо зробити одразу усі громади спроможними, звичайно, неможливо, а от змоделювати об’єднання, спроможні до розвитку – більш реальне задання.

Тим не менш, кожна сільська, селищна, міська рада в Україні вже наступного року буде у складі об’єднання – факт, з яким вже ніхто не сперечається.

 Об’єднаних теж об’єднуватимуть?

З сотень визнаних спроможними об’єднаних громад далеко не всі реально спроможні. У минулі роки рішення про їхню спроможність були більше політичними, ніж об’єктивними. Це факт, який визнають і в Уряді. Саме тому, майбутнє об’єднання, скоріше за все, торкнеться і якоїсь частини створених ОТГ.

Давайте розбиратися, яким ОТГ варто готуватися до добровільного чи адміністративного укрупнення і чому.

 Нові критерії спроможності

В Уряді планують змінити методику формування спроможних громад, уточнивши критерії цієї спроможності. Поки це лише пропозиції, але громадам варто б було на них уже зважати.

Чинна методика передбачає, що «спроможна територіальна громада — територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні … забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці».

Там же згадується, що, крім міст обласного значення і районних центрів, ОТГ можуть утворюватися і навколо населеного пункту, яке «має відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеня, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку)».

Зараз ці критерії планують доповнити. По-перше, є пропозиція встановити мінімальну кількість населення для створення ОТГ. Пропозиція — в ОТГ має проживати не менше 5 тисяч осіб. Однак навряд чи цей критерій буде жорстким, особливо для тих вже об’єднаних громад, де відхилення від цього показника невелике, а інші критерії — в нормі.

Щодо інших критеріїв.

Спроможними пропонують визнавати лише ті громади, індекс податкоспроможності яких не менше 0,3. Тобто в спроможній ОТГ розмір податку на доходи фізичних осіб на одну людину має складати не менше 30% від загального показника по країні.

Також в Уряді пропонують визнавати спроможними громади, частка місцевих податків та зборів у власних доходах якої не менше 10%.

Інфраструктура як критерій спроможності 

Чотирирічний досвід роботи об’єднаних громад свідчить — навіть якщо громада має усю необхідну для надання послуг інфраструктуру, це ще не означає, що вона спроможна надавати усі ці послуги якісно. І навпаки, якщо громада не має, скажімо, власного ЦНАП, це теж не завжди значить, що вона неспроможна надавати якісні адміністративні послуги.

Буває наприклад так, що громада має десяток загальноосвітніх шків, у більшій половині з яких вчиться менше 50 учнів. Вартість навчання цих учнів величезна, а якість – далеко не найвища. Є також громади, де застарілі бібліотеки працюють чи не в кожному селі, але туди ніхто не ходить. Існують навіть випадки, коли ОТГ не забирає на свій баланс навчальні, культурні чи медичні заклади, що є на її території. Їхнє фінансування досі здійснюється через район. Чи можна назвати такі громади спроможними?..

Але буває й так, що громада, не маючи власного ЦНАП, чи лікарні, надає ці послуги жителям якісно через співробітництво з сусідньою громадою, що має цю інфраструктуру.

Саме тому в Уряді вирішили, що при перегляді перспективних планів формування громад необхідно зважати ще й на оптимальність мережі об’єктів надання послуг, на те, щоб послуга була максимально якісною, а не лише максимально наближеною.

У Мінрегіоні вже спільно з іншими міністерствами і з усіма облдержадміністраціями інвентаризують мережу закладів надання послуг по всій країні: освіти, медицини, соціальних послуг, культури, спорту, безпеки тощо. В Уряді хочуть до кінця року змоделювати бачення, як зробити цю мережу закладів ефективною. І в майбутньому надавати державну підтримку лише тим закладам, які до цієї мережі увійдуть.

Ця оптимальна модель має корелюватися з майбутніми уточненими та допрацьованими перспективними планами формування громад.

Що в підсумку 

Чи всі з уже створених ОТГ відповідають критеріям спроможності, про які заговорили в Уряді? Звичайно, ні. Тому таким громадам варто вже зараз чесно собі у цьому зізнатися і сформувати варіанти свого подальшого розвитку. Робити це краще спільно з обласними держадміністраціями, які надалі одноосібно відповідатимуть за створення перспективних планів формування громад області (після прийняття законопроекту №2189).

Чи є ще час для консультацій, обговорень і пошуків оптимальних моделей об’єднання громад? В Мінрегіоні вважають, що так. Там розуміють, що механічне укрупнення неспроможних громад автоматично не призведе до їх спроможності, треба приймати виважені, прораховані і узгоджені рішення, які наблизять якісні послуги до людей, створять однакові можливості для соціально-економічного розвитку кожної громади в країні. А для цього зусиль лише Мінрегіону замало – необхідна співпраця усіх учасників реформи: органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, уряду, місцевих державних адміністрацій та міжнародних партнерів…

 

24.12.19

20 висновків про проект змін до Конституції

Центр політико-правових реформ дав свої висновки до законопроекту Президента України Володимира Зеленського № 2598 «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)».

 

Автор: Ігор Коліушко, експерт з питань конституційного та адміністративного права


Висновок перший. Законопроект загалом відповідає поставленим завданням і приводить конституційне регулювання адміністративно-територіального устрою України, місцевого самоврядування та територіальної організації виконавчої влади до цілей визначених Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, затвердженої Кабінетом Міністрів України 01.04.2014 року. Проте посилання на дану Концепцію в пояснювальній записці до Законопроекту відсутнє.

Висновок другий. Проект не був оприлюднений і представлений для обговорення громадськості до внесення його Президентом у Верховну Раду.  Очевидно, через це в Законопроекті містяться недоліки юридичної техніки, зокрема неоднозначні за своїм змістом та незрозумілі за призначенням норми.

Висновок третій. Назва законопроекту «щодо децентралізації влади» не зовсім коректна. Даними змінами створюються лише умови для децентралізації. Власне децентралізація має здійснюватися подальшими законами та їх виконанням. Тому краще і точніше назвати Законопроект згідно з назвою Концепції, на реалізацію якої він готувався і ухвалюватиметься – «щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади».

Висновок четвертий. Законопроект вносить до пункту 16 статті 92 зміни, які означають, що виключно законами визначається адміністративно-територіальний устрій і правовий статус адміністративно-територіальних одиниць. Це правильна норма, але незрозуміло, чому вона вноситься в пункт 16, а не в пункт 13, який встановлює, що виключно законами визначається територіальний устрій України. При цьому пункт 13 не вилучається. Так, територіальний устрій поняття ширше, ніж адміністративно-територіальний, але все, що може бути регульоване законом, якраз і складає обсяг поняття адміністративно-територіальний устрій. Адже законами не регулюються розташування гірських хребтів чи русел річок. Конституційний Суд в одному з рішень сказав, що пункт 13 про територіальний устрій «означає, що правовий режим адміністративно-територіальних одиниць як окремих складових адміністративно-територіального устрою України повинен визначатися законами України.» (Рішення КСУ №11-рп/2001).

Ще одне застереження стосується дискусій про те, що відтепер законом можна буде встановити особливості для певних адміністративно-територіальних одиниць. По-перше, це можна зробити й сьогодні на основі пункту 13. Так вже було, наприклад, із запровадженням військово-цивільних адміністрацій у двох областях України. По-друге, це можливо робити лише з врахуванням інших положень Конституції України, зокрема щодо унітарності нашої держави (стаття 2). По-третє, інакше в Конституції поступити неможливо. У вище згаданому Рішенні Конституційний Суд зазначив, що регулювання територіального  устрою виключно законами «є однією з важливих гарантій єдності й цілісності державної території України». Якщо цих положень у статті 92 не буде, то це означатиме можливість регулювання статусу адміністративно-територіальних одиниць підзаконними актами та рішеннями органів місцевого самоврядування.

Висновок п’ятий. Абсолютно правильно, відповідно до давно обговорених напрямків реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади Законопроект запроваджує інститут префектів. Але при цьому недоречно виключає їх зі складу виконавчої влади. Це випливає із непотрібних змін до пункту 12 статті 92, пункту 9 статті 116, а також явно вказується в частинах 1-2 статті 118. По-перше, це не відповідає теорії та зарубіжному досвіду. За характером виконуваних повноважень, за способом призначення і належністю до державної служби, очевидно, префекти повинні відноситися до виконавчої влади. Можливо, даними формулюваннями автори Законопроекту роблять спробу конституювати так звану «президентську вертикаль», як часто, абсолютно не відповідно до права, називають у нас сьогодні місцеві державні адміністрації. В цьому контексті такі формулювання породжують загрозу надмірного посилення влади Президента України. Префекти повинні належати до виконавчої влади. Те що їх призначає Президент за поданням Кабінету Міністрів нічого не змінює. До прикладу, Президент так само призначає суддів за поданням Вищої ради правосуддя, але це не означає, що судді не належать до судової влади, а являють якусь «президентську вертикаль».

Висновок шостий. Недоліком Законопроекту, проте не критичним, можна вважати нерозмежованість статусів префектів областей і префектів округів. У принципі, це можна буде зробити в законі, але не настільки глибоко, як вартувало б. Без сумніву, є логіка в призначенні префектів областей Президентом за поданням Уряду. Президент як гарант суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина має потребу і можливість взаємодіяти з префектами областей. Але щодо взаємодії з префектами округів, як і з головами РДА сьогодні, він не має і не матиме насамперед можливості. Тому в нас часто якість кадрових рішень щодо призначення на посади голів РДА була низькою. Ефективнішим рішенням може бути визначення у Конституції, що префектів округів призначає Кабінет Міністрів, перед ним вони відповідальні і він скасовує в разі потреби їхні рішення.

Висновок сьомий. Є застереження щодо визначення у Законопроекті повноважень префектів. Цьому присвячена стаття 119. Її пункт 4 надає префекту повноваження вносити Президенту подання про зупинення дії ухваленого органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає Конституції та створює загрози… Але ж частина друга статті 144 в редакції Законопроекту визначає, що «дію актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє префект з одночасним зверненням до суду». По-перше, незрозуміло коли префект має зупиняти сам, а коли вносити подання Президенту. По-друге, якщо й шукати тут логіку і розмежовувати ці випадки, то вона виходить алогічна – коли дрібні порушення, префект діє оперативно сам, а коли великі загрози, то вносить подання Президенту і держава очікує на його реагування. Тому пункт 4 у статті 119 має бути змінений або вилучений.

Загрозливим є пункт 5 частини першої статті 119. Він встановлює, що префект «здійснює інші повноваження, визначені законами України». На основі такої норми в законах можна надати йому стільки повноважень, що для місцевого самоврядування вже не залишиться місця. Такі юридично невизначені норми шкідливі в Конституції, вони породжують як мінімум бажання невиправдано перерозподіляти повноваження... Даний пункт міг би формулюватися таким чином, що префект може мати інші наглядові та координаційні повноваження, визначені законом. Оскільки саме для цього запроваджується інститут префектів.

Висновок восьмий. Запропонована Законопроектом назва нової адміністративно-територіальної одиниці субрегіонального рівня – округ – є дуже невдалою через поширене вживання цього терміну в якості родового поняття різноманітних територіальних утворень – військовий округ, госпітальний округ, освітній округ, прокурорський округ, виборчий округ … Це призводитиме до плутанини у вживанні всіх цих термінів. Крім того стане неможливо використовувати абревіатури, оскільки і область і округ починаються на букву «о». Цих труднощів можна легко уникнути, назвавши цю адміністративно-територіальну одиницю властивою їй історичною назвою – повіт. Це відповідало б історичним традиціям як Східної України, так і Західної. За результатами обговорення на круглих столах в більшості областей України термін «повіт» був підтриманий як основний варіант. Іншим історичним варіантом назви АТО субрегіонального рівня може бути «округа», але вона також має недоліки.

Висновок дев’ятий. У частині першій статті 133 Законопроекту всупереч пропозиціям експертів не вводиться поняття «регіон», з подальшим визначенням у цій статті, що регіонами України є Автономна Республіка Крим та області. Це не дозволяє легалізувати та визначити для вживання в законодавстві терміни регіон, регіональний, та однозначно їх розуміти. Хоча про це багато років пишеться в науковій та експертній літературі. В Україні вживаються терміни регіональна політика, регіональний розвиток, але кожен раз їх треба конкретно визначати, пояснюючи що саме мається на увазі. У зарубіжній теорії та літературі важливе місце займає регіональне самоврядування, а в Україні часто неправильно розуміється зарубіжне законодавство і наукова література через невизначення у нас терміну «регіон».

Крім того, наприклад, сьогодні неможливо зареєструвати нову політичну партію, оскільки в Законі про політичні партії сказано, що рішення про створення політичної партії «має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, … зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим». Коректніше в подібних випадках оперувати терміном «регіон», який охоплює і області, і АРК. При цьому, звичайно, самі терміни АРК і області не зникають із вжитку.

Висновок десятий. Некоректною є норма в частині другій статті 133 Законопроекту, що «територію України складають громади». Територія України визначена і закріплена міжнародними договорами, вона існувала і була визначеною до народження ідеї запровадити громади. Територія України пов’язана з суверенітетом України і не може залежати від внутрішніх адміністративно-територіальних реформ. Крім того, таке формулювання може призвести до логічного висновку, що територія Чорнобильської зони, військових полігонів, великих заповідних територій тощо не належить до території України, оскільки там немає громад. Або ще загрозливіше – оскільки на окупованих територіях АРК і Донбасу не функціонують громади за українським законодавством, хтось може стверджувати, що вони не відносяться до території України. Очевидно, що породжувати таких проблем непотрібно. Тим більше, що не зрозуміло яка мета переслідувалася включанням цієї норми в Конституцію. Все, що потрібно врегулювати є в інших нормах – громади як АТО , хто їх утворює, змінює, називає тощо…  Насправді все повинно бути навпаки – територія України, як первинно існуюча і базова для існування країни категорія, може ділитися чи поділятися на адміністративно-територіальні одиниці, а не складатися з них. Крім того, такий запис у Законопроекті створює загрозу невідповідності статті 157 Конституції України.

Висновок одинадцятий. Ще одна некоректна норма – положення про те, що «декілька суміжних громад становлять округ», частина третя статті 133. Це також невластиво адміністративно-територіальному поділу країни на субрегіональному рівні. Субрегіональні адміністративно-територіальні одиниці не виникають природним чином, як поселення, наприклад, а створюються державою. Тому територія країни ділиться на адміністративно-територіальні, військові, госпітальні, освітні та інші округи для відповідних потреб державного управління. Крім того, зважаючи на значення слова «суміжні», тобто такі, що мають спільну межу, знаходяться при межі, такий запис вимагатиме утворювати дуже маленькі округи, оскільки громади, які не є між собою суміжні, не зможуть за цією нормою належати до одного округу. Можливо, в цьому і була причина конструювання такої норми. Це підтверджує і слово «декілька» на початку. Але для потреб організації ефективного державного управління на всій території країни, територія України має бути поділена приблизно на 125 повітів чи округів. До складу більшості з них входитиме 10-12, а часом і більше 20 громад. Звичайно, в більшості таких АТО далеко не всі громади будуть суміжні між собою. Отже, цю норму необхідно вилучити з тексту законопроекту, оскільки вона суперечить завданням реформи, визначеним у Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Висновок дванадцятий. Частина третя статті 140 Законопроекту встановлює, що громада є юридичною особою. Це вірно теоретично і відповідає досвіду більшості європейських країн на захід від України. Проте для нашого пострадянського права це нова і досить радикальна зміна. Сьогодні в нас поняття юридичної особи визначається Цивільним кодексом у статті 80 – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. На цій нормі спекулювали так звані «реєстратори громад», в своїй антисуспільній діяльності, спрямованій на розколювання та дестабілізацію ситуації в багатьох громадах України. Цитоване визначення цивільного законодавства не враховує випадку громада – юридична особа. Тому багато громадян України не розуміють цієї пропозиції в Законопроекті і бояться її. Усунути ці проблеми можна, виклавши цю частину в редакції: «Громада є юридичною особою з особливим статусом визначеним законом». У подальших законах і змінах до Цивільного кодексу можна буде врегулювати це нове для нашої правової системи явище.

Висновок тринадцятий. У частині першій статті 140 Законопроекту сказано, що місцеве самоврядування здійснюється громадою «безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб», а в частині 5 цієї статті в переліку органів місцевого самоврядування відсутній голова громади, незважаючи на те, що згідно частини першої статті 144 голова громади відповідно до закону ухвалює акти, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Сукупність  цих норм породжує проблеми для практики. Можливо, на думку авторів Законопроекту посадові особи в частині першій 140 статті з’являються на позначення саме голів громад, проте це значно ширший термін, він охоплює і посадових осіб органів місцевого самоврядування. Крім того, саме наявність повноваження видавати акти має бути ознакою органу влади чи місцевого самоврядування, а не колегіальність чи одноособовість. Мабуть, автори Законопроекту вирішили відтворити радянське розуміння поняття органу влади, коли саме – колегіальний спосіб ухвалення рішень був ознакою органу влади, не було тоді одноособових органів влади. Проте в європейському адміністративному просторі це не так. І ми давно мали б легалізувати одноособові органи влади, раз ми їх створюємо за європейським взірцем. Отже, і голова громади, і префект мають визнаватися відповідно органом місцевого самоврядування та органом виконавчої влади. Відтак згадка про посадових осіб у частині першій статті 140 та частині другій статті 144 мають бути вилучені, а голова громади доданий до переліку органів місцевого самоврядування в частині п’ятій статті 140.

Висновок чотирнадцятий. У частині першій статті 141 Законопроекту визначається, що право голосу на місцевих виборах обмежується новою нормою «які постійно проживають на території громади». Як це буде встановлюватися, які критерії постійного проживання? В Україні є мільйони людей, які зареєстровані в одній громаді, а реально живуть в іншій. Тисячі людей взагалі ніде не зареєстровані. Така норма не відповідає європейським тенденціям щодо надання права голосу на місцевих виборах всім хто має відношення до життя громади, навіть іноземцям, як правило, тим хто проживає, чи володіє нерухомістю, чи є почесним громадянином міста тощо. В окремих західних країнах є можливість мати кілька місць проживання. І це робиться саме для  надання можливості активної участі особи у житті кількох територіальних громад, де особа має життєві інтереси.  Отже, доцільно не записувати таке неоднозначне визначення в Конституцію, а віддати це на регулювання законом.

Висновок п’ятнадцятий. Законопроект передбачає прямі вибори окружних (повітових) рад. Сьогодні більшість експертів не бачать достатнього обсягу самоврядних повноважень для формування і утримання окружних рад. А представники самоврядування в громадах побоюються, що в разі їх наявності знову почнеться перетягування каната повноважень між радами громад і округів. Проте в перспективі ситуація може змінитися, тому в Конституції є сенс говорити про представницькі органи на цьому рівні. На нашу думку, добрим є варіант з непрямими виборами цих рад, який був у попередньому варіанті Законопроекту. Проте такий спосіб формування органу місцевого самоврядування не відповідає статті 71 Конституції України. Отже, вихід можна шукати в зміні статусу окружних (повітових) рад. Якщо їх назвати не органами місцевого самоврядування, а органами міжмуніципального співробітництва, то суперечності з статтею 71 не буде. Або передбачити утворення координаційних рад на рівні округу (повіту) з числа делегованих туди депутатів рад громад, не називаючи їх окружними радами.  Формування цих рад з числа депутатів рад громад суттєво здешевить їх утворення та функціонування і усуне конкуренцію з їх боку стосовно рад громад.

Висновок шістнадцятий. Положення  частини п’ятої статті 141 Законопроекту про однорічний термін повноважень голів обласних і окружних рад та вибори їх на ротаційній основі були логічними в попередньому варіанті цього Законопроекту, де пропонувалися непрямі вибори цих рад, тобто депутатство в цих радах мали поєднувати вибрані депутати рад громад. Тепер, коли передбачаються прямі вибори і обласної і окружної рад такі норми виглядають сумнівними.

Висновок сімнадцятий. Частиною другою статті 144 Законопроекту встановлюється право префекта зупиняти дію акту органу місцевого самоврядування та ще й їхніх посадових осіб з одночасним зверненням до суду. Так, дійсно, повинно бути, коли в Україні сформується корпус гарантовано правослухняних префектів і найбільша загроза порушення законодавства виходитиме від органів місцевого самоврядування. Але якщо станеться так, що префекти більше порушують закон, зловживають своїми повноваженнями, неправомірно тиснуть на місцеве самоврядування? В цьому випадку префект не повинен мати права самостійно зупиняти дію акта, а має лише звертатися в суд, який вирішить чи зупиняти його дію в якості забезпечення позову. Але такий розвиток подій потребуватиме нових змін у Конституцію. Тому пропонується відкласти це визначення на регулювання законом, сформулювавши частину другу статті 144 таким чином: «Дію актів органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє суд, а у випадках встановлених законом – префект одночасно із зверненням до суду».

Крім того, категорично не варто поширювати це право префекта на посадових осіб органів місцевого самоврядування (звичайно, мається на увазі, що голова громади є органом місцевого самоврядування). Це і перевантажить префектів, і створить надмірну можливість для них втручатися в діяльність місцевого самоврядування.

Висновок вісімнадцятий. Законопроект знову, як і той що вносився Президентом Порошенком у 2015 році, передбачає наділення Президента правом достроково припиняти повноваження органів місцевого самоврядування у разі ухвалення ними акту, що не відповідає Конституції та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці. Як і тоді це право маскується під рішення Конституційного Суду та Верховної Ради, хоча насправді зупинка повноважень органу місцевого самоврядування та призначення тимчасового державного уповноваженого виконувати функції цього органу відбувається одномоментно за рішенням Президента. І в 2015 році, і тепер ці норми викликають чималу тривогу. Є підстави побоюватися, що можливі серйозні зловживання такими повноваженнями.

Висновок дев’ятнадцятий. Якщо ж ці повноваження Президента все ж залишати, то їх варто суттєво скоригувати. По-перше, префект повинен вносити подання не про зупинку акта (це він робить самостійно або робить суд в якості забезпечення позову), а про зупинку повноважень органу місцевого самоврядування, який ухвалив неконституційне рішення, яке створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці. Президент, відповідно в цьому випадку має не акт зупиняти, а видавати указ про зупинення повноважень органу місцевого самоврядування з одночасним зверненням до Конституційного Суду. Конституційний Суд має перевіряти не акти місцевого самоврядування (це принижує авторитет Конституційного Суду, опускає його до рівня префекта округу), а перевіряти указ Президента на конституційність, тобто на наявність конституційних підстав для його видання. Такий підхід, по-перше, суттєво спрощує конституційне регулювання цих процесів, а по-друге, чітко показує суспільству хто приймає рішення, а хто його лише перевіряє. При такому підході непотрібно вносити зміни до статті 150 Конституції.

Висновок двадцятий. Не видно переконливих аргументів для ускладнення і виписування двох варіантів дій у дев’ятій частині статті 141 Законопроекту. 180 днів вистачило б для всіх випадків призначення позачергових виборів. Це ж не пізніше, швидше можна. Тому варто вилучити останні рядки про варіант передбачений статтею 144 і 120 днів. Тим більше, що коли повноваження припиняються у зв’язку з неконституційними діями органу місцевого самоврядування, то рекомендується навпаки не поспішати з виборами, щоб ситуація переосмислилася громадою. А тут вибори чомусь прискорюються.


Всі інші положення Законопроекту, не згадані в цьому Висновку (зокрема – вилучення переліку областей, вилучення спеціального статусу Севастополя і можливості спеціального статусу інших міст, двозначне поняття слова «громада», 4-річний термін повноважень органів місцевого самоврядування), підтримуються експертами ЦППР.

Всі альтернативні редакції, запропоновані у цьому Висновку, можна подивитися в порівняльній таблиці, яка додається.

Таким чином, хоча законопроект і досягає цілей, але в разі його ухвалення в такій редакції, породить чимало проблем і загроз. Тому він потребує доопрацювання. Найпростіше і найшвидше це можна зробити, якщо Президент організує оперативну комунікацію авторів цього законопроекту, провідних конституціоналістів і експертів з питань реформи місцевого самоврядування і за  результатами спільного опрацювання оперативно внесе новий варіант законопроекту на заміну зареєстрованому.

Інший варіант - після висновку Конституційного Суду, Верховна Рада може внести до Законопроекту поправки і повторно відправити його на висновок Конституційного Суду. Краще внести зміни пізніше, ніж внести їх неякісно.

І, звичайно, Законопроект потребує широкої комунікації. Насамперед потрібний діалог з його авторами. Не виключено, що якихось глибинних їхніх задумів ми просто не зрозуміли.