Головна Новини Децентралізація влади Доступ до публічної інформації Запобігання проявам корупції Безвізовий режим: запитання та відповіді

Децентралізація влади

 22.09.2020

 

ЮНІСЕФ відкрив подачу заявок від громад на Премію дітей та молоді “Найкраща ініціатива громади 2020”

Цього року Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у партнерстві з Міністерством молоді та спорту вперше відзначить проекти у сфері молодіжної та дитячої політики, які самі діти та молодь назвуть найкращими. Позмагатися за Премію дітей та молоді “Найкраща ініціатива громади 2020” запрошуються громади з усієї України.


До участі у конкурсі приймаються проекти від громад, які відповідають трьом головним вимогам:

  1. вирішують актуальну проблему для дітей та/чи молоді,
  2. мають конкретні і вимірювані результати,
  3. реалізовані у 2020 році.

Подані на конкурс роботи будуть оцінюватись у два етапи. На першому етапі члени експертного журі відберуть десять фіналістів. На другому - діти та молодь - представники Молодіжних та Дитячих дорадчих рад громад-учасниць ініціативи “Громада, дружня до дітей та молоді” оберуть проект, який, на їхній погляд, є найбільш актуальним та новаторським.

Подати заявку для участі у конкурсі можна до 15 жовтня за посиланням: https://forms.gle/12q7vPMwtz7QsSnR6

Зверніть увагу, що в анкеті необхідно буде завантажити коротке (60-90 секунд) презентаційне відео, яке відображає успіхи поданого проекту.

Результати конкурсу будуть оголошені у Всесвітній день дитини, 20 листопада 2020 року.

Премія дітей та молоді впроваджується у рамках ініціативи “Громада, дружня до дітей та молоді”. Ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді» — це глобальний рух, який об’єднує місцеву владу, громадянське суспільство та бізнес у досягненні консенсусу в ключових напрямах розвитку добробуту всіх дітей та молоді. З часу створення у 1996 році, до програми приєдналися понад 3000 муніципальних округів у 38 країнах на п’яти континентах. На сьогодні ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді» охоплює понад 30 мільйонів дітей.

29 березня 2018 року відбулося підписання Меморандуму щодо впровадження в Україні ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді» між ЮНІСЕФ, Урядом України та партнерами. Партнерами ініціативи в Україні є Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA); Міністерство розвитку громад і територій України; Міністерство соціальної політики України; Міністерство культури, молоді та спорту України; Уповноважений Президента України з прав дитини; Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України»; Асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» та Громадська спілка «Національна молодіжна рада України».

Додаткова інформація за телефоном +380959346241

або пишіть сюди opryshko@unicef.org

 18.09.2020 

Парламент прийняв закон, який сприяє розвитку фізкультурно-спортивної інфраструктури в громадах

17 вересня Верховна Рада України прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку фізичної культури і спорту» (законопроєкт № 3550), повідомляє Асоціація міст України.

За цим законом органи місцевого самоврядування отримали право надавати в оренду комунальне майно без проведення аукціону:

  • державним та комунальним спортивним клубам, ДЮСШ, школам вищої спортивної майстерності, центрам олімпійської підготовки, центрам студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчим закладам, центрам фізичного здоров’я населення, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також базам олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки;
  • неприбутковим громадським об'єднанням фізкультурно-спортивної спрямованості, утвореним ними спортивним клубам (крім тих, що займаються професійним спортом), ДЮСШ, школам вищої спортивної майстерності, центрам олімпійської підготовки, центрам студентського спорту закладів вищої освіти, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями.

Підприємствам, установам і організаціям, що отримали в оренду державне та/або комунальне майно без проведення аукціону, заборонено укладати договори суборенди щодо цього майна.

Громадські об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості та утворені ними заклади фізичної культури і спорту, що отримали в оренду державне/комунальне майно без проведення аукціону:

  • повинні використовувати його виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг;
  • не можуть використовувати його в комерційних цілях.

 16.09.2020

«Місцеві вибори 2020: Нові можливості та нові виклики»: запис та основні цитати спікерів

11 вересня відбулася відкрита дискусія «Місцеві вибори 2020: Нові можливості та нові виклики», під час якої народні депутати, члени ЦВК, експерти та представники місцевого самоврядування обговорили важливі та актуальні питання місцевих виборів 2020.

Учасники понад двогодинної дискусії встигли охопити питання формування виборчих округів, партизації, особливості одночасного висування кандидатів, представництва громад, та багато іншого. Наводимо окремі цитати запрошених спікерів та запрошуємо переглядати запис відкритої дискусії:

Екс-заступник Голови Центральної виборчої комісії, заслужений юрист України, Андрій Магера про розбіжність меж виборчих округів:
"Відповідно до Закону №805, ...одна територіальна комісія має відповідати за один територіальний округ. Там різночитань бути не може. Якщо ми зараз дивимося на питання виключно строків, і не бачимо питання матерії, то, на жаль, це може породити питання у майбутньому: на етапі висування кандидатів, реєстрації, і найбільше - на етапі встановлення результатів виборів відповідних міських виборів. Тому, як на мене, краще виправити цю помилку зараз, ніж виправляти її потім."

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська про виборчі округи Києва:
"В Києві було б логічно створити 14 округів, а не 13, розбивши Дарницький район на 2 окремих округи. Це б спростило як організацію процесу, адміністрування, логістику у цих округах, так і відповідало принципу, міжнародним стандартам стосовно територіальної організації виборів в частині приблизної кількості виборців. Це відображено в Законі, але немає чіткого числа, від якого потрібно відштовхуватися, щоб не створити умови, коли один округ в рази більший, ніж інший, що де-факто сталося".

Член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий про дійсність використаних бюлетенів:
"Багато зараз є різних сюжетів, тестів, проб, коли дають виборцям проголосувати по новій пропорційній системі по новому виборчому бюлетеню. Я б хотів акцентувати увагу, що у випадку, коли пишуть не по трафарету, чомусь не зараховують цей голос, і кажуть, що було проголосовано неправильно. Насправді уточненими положенням Виборчого кодексу чітко виписано, що якщо можливо встановити волевиявленість цієї цифри, яка написана, навіть якщо не по трафарету, то, відповідно, голос має враховуватися тому кандидату. ...Я хочу, щоб виборці не лякалися цього процесу: навіть не по трафарету - все буде враховано".

Народний депутат України Віталій Безгін про неприйняття (чи не ухвалення) законопроекту №3971:
"Те, що сталося, вже сталося. Я не думаю, що цей законопроект має якісь перспективи бути повернутим в зал і проголосованим в комплексі, як він є. По всіх цих нормах, ...про агітацію, справку про несудимість, охорони дільниць, тобто бюлетенів, з боку правоохоронних органів - все це буде виноситись окремими короткими актами, рекомендуватися головувати за основу в цілому. Сподіваюся, що хоч якісь речі постфактум нам вдасться врегулювати".

Правник, експерт виборчого права, Володимир Венгер про проблематику висування кандидатів партіями:
"У нас на сьогодні міста-обласні центри "зайшли" в райони. З огляду на це, якщо подивитися на партійну структуру місцевих організацій політичних партій, вони фактично мають ввійти в склад районних організацій відповідних партій. Відповідні статутні органи цих організацій повинні так чи інакше впливати на процеси висування, на процеси визначення уповноважених, довірених осіб, і багато ін. цікавих речей. Чи встигли всі партії переформатуватися? В процесі виборчому зараз у нас іде переформатування Міністерства юстиції в цьому аспекті, і Реєстр громадських формувань ...теж переформатовується. Отримати вичерпну інформацію, на жаль, від Мін'юсту не видається можливим. ...Таким чином законодавець штовхає всі партії висувати через єдино можливий варіант - через обласні організації партій своїх кандидатів. І фактично, піднімається рівень самоврядування на рівень області".

Перший Заступник Керівника Виконавчої дирекції ВАГ Іван Фурсенко про адміністративне забезпечення у окремих регіонах:
"У окремих областях є застосування адміністративного ресурсу в сільських територіях, коли шляхом впливу районних державних адміністрацій не дають змогу працівникам соціальної сфери бути частиною територіальних виборчих комісій на місцях. Для сільської території це величезна проблема, тому що далеко не всі жителі зможуть прийняти участь в підрахунку нових бюлетенів, розкласти і правильно порахувати".

Вииконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан про проект постанови №3693:
"На якому фоні відбувається наше обговорення сьогодні? ...В цей час Парламент планує прийняти створення Тимчасової слідчої комісії по розслідуванню на предмет законності дій або бездіяльності рішень або актів органів місцевого самоврядування. Ця Тимчасова слідча комісія, на наш погляд, ...впливає на виборчий процес".

Заступник Голови Секретаріату Асоціації УАРОР Олександр Даниленко про представництво громад:
"Ми вже бачимо наперед, що буде таки дуже серйозний буде перекіс у сторону того, що дуже багато об'єднаних громад не матимуть представництва у районних і обласних радах. ...Як це вплине на процес децентралізації і реформи місцевого самоврядування?"

Виконавчий директор Асоціації об'єднаних територіальних громад України Валентина Полтавець про складність розвитку місцевого самоврядування за нинішніх обставин:
"Ми зробили реформу [місцевого самоврядування] на території майже 12 тис. органів місцевого самоврядування, у яких цього місцевого самоврядування просто не було, воно було дуже формальне. Воно там ще не виникло, його там ще немає. І ми дійсно накладаємо на цю ситуацію політизацію, партизацію. Ми не проти розвитку політичних партій. Але зараз буде розвиватися політична система за рахунок місцевого самоврядування.  Йому буде дуже важко пробиватися через каркас, який зараз політичні партії накладають на місцеве самоврядування".

Народний депутат 2-го скликання, експерт виборчого права, Володимир Ковтунець про партизацію:
"Безумовно, суспільство потребує потужних ідеологічних партій, які б працювали стабільно тривалий час. ...Це потрібно, але цим способом ми мети не досягаємо. Скоріше отака партизація місцевих виборів призведе до розвалу партій. Партії, у яких частка мажоритарників до депутатів за списками складала десь 1:3, через 4 роки зникли. Партії, у яких це відношення було близьким до 1, ...тобто партії, які вкорінені у суспільстві, функціонують більш-менш успішно і до нинішнього часу. А це штучне запровадження партизації, особливо у невеликих громадах, вдарить по партіях у іншому напрямку, ніж планується. Треба буде нашим активістам думати, яким чином цю партійну структуру робити добросовісно на довгий час. ...Ця виборча кампанія тому не допоможе".

 

Експертка проекту DESPRO, народна депутатка 8-го скликання Олена Бойко:
"Виклики для нас будуть величезними. У першу чергу, це будуть виклики і для Центральної виборчої комісії, і для територіальних виборчих комісій. Для членів дільничних виборчих комісій побажаю лише терпіння, мужності і мудрості. Не брати в руки зайве, що вам дають, рахувати самостійно. Виборцям - звичайно, думати про те, де ви ставите свою галочку. Це місцеве самоврядування: і красиве прізвище це не завжди [лише] красиве прізвище. Чи знаєте ви це прізвище? Я закликаю вас не допустити парашутистів. Парашутист це не завжди та, людина, яка хоче вам добра. Добра вам може хотіти лише, той, хто є ви, або сусід. який знає проблематику вашого місцевого самоврядування, який знає, де у вас не та дорога, і де потрібно садочок, а де школа. Ця людина точно буде переживати за свою малу батьківщину. ...Думайте, де ви ставите галочку, думайте, кого ви обираєте."

15.09.2020 

Проект Державного бюджету на 2021 рік: основні цифри та пропозиції експертів

Законопроект зокрема передбачає встановлення прямих міжбюджетних відносин з новими територіальними громадами.


Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України  "Про Державний бюджет України на 2021 рік" і направив його на розгляд Верховної Ради України.

У проекті Держбюджету на 2021 рік передбачені доходи на рівні 1,1 трлн грн, а витрати - 1,3 трлн грн. Граничний дефіцит бюджету пропонується встановити на рівні 270 млрд грн.

Законопроект пропонує передбачити зростання доходів на 9,4%, а видатків — на 5,1%.

Також прогнозується, що з 1 січня 2021 року:

  • мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 липня — до 6,5 тис. грн.
  • прожитковий мінімум на 1 особу становитиме 2189 грн, а з 1 липня – 2294 грн.

У зв’язку зі збільшенням мінімальної зарплати звичайно прогнозований ріст зарплати педагогам.

Крім того, у галузі «Освіта» заплановані видатки на:

  • забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,4 млрд грн;
  • будівництво, ремонт, реконструкцію шкіл – 1,0 млрд  грн;
  • інклюзивну освіту – 0,5 млрд грн;
  • професійно–технічну  освіту у закладах соціальної реабілітації та адаптації – 292,0 млн грн;
  • створення навчально-практичних центрів ПТУ – 150,0 млн грн.

Витрати на охорону здоров’я пропонується збільшити на 27,5 млрд грн (в тому числі на зарплату медичним працівникам).

Також 19,4 млрд грн в Держбюджеті передбачено на боротьбу з коронавірусом (15,8 млрд грн - за програмою медичних гарантій, 2,6 млрд грн  - за програмою закупівлі вакцин, 1 млрд грн - за програмою запобігання поширенню COVID-19 в школах). Крім цього, в проекті передбачено придбання обладнання для опорних лікарень, розвиток екстреної медичної допомоги - по 1,0 млрд грн.

Видатки на ремонт та будівництво доріг пропонується збільшити наступного року на 20,7 млрд грн. Згідно з проектом Держбюджету загальні витрати на дороги в 2021 році - 150 млрд грн.

У законопроекті враховано наступний етап реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади - передбачено встановлення прямих міжбюджетних відносин з територіальними громадами, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами перших місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Тож для тих райдержадміністрацій, які пов’язані з ліквідацією районів, буде передбачена бюджетна програма, кошти якої розподілятимуться у порядку, встановленому КМУ.

Також проектом Держбюджету на 2021 рік  передбачено:

  • ДФРР – 9,4 млрд грн;
  • субвенція в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 1,65 млрд грн;
  • розбудова мережі ЦНАПів – 0,5 млрд грн;
  • розвиток спортивної інфраструктури- 0,5 млрд грн;
  • створення містобудівного кадастру на державному рівні  - 70,0 млн грн;
  • субвенція на розроблення планів просторового розвитку територій – 62,6 млн грн;
  • державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву – 6,9 млн грн;
  • компенсація кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам – 17,6 млн грн;
  • здешевлення вартості іпотечних кредитів– 35,0 млн грн;
  •  підтримка регіональної політики України – 1,0 млн грн.

Новинка: наступного року в Україні запрацює Національна соціальна сервісна служба України - нова інституція державної виконавчої влади, що забезпечить реалізацію державної політики соціального захисту населення і захист прав дітей, на діяльність якої передбачено 113,0 млн грн.

Разом з тим, слід переглянути деякі позиції законопроекту, зокрема:

  • В процесі виконання місцевих бюджетів протягом року може виникнути ряд нагальних проблем у зв’язку із завершенням процесу об’єднання громад та завершення адміністративно-територіальної реформи, з якими органи місцевого самоврядування не в змозі будуть самостійно впоратись. Доцільним є передбачення такий фінансовий ресурс як «стабілізаційна дотація» хоча б в обсязі 2,0 млрд грн.
  • Збільшити обсяги базової дотації із одночасним зменшенням реверсної дотації.
  • Внаслідок скорочення темпів росту ПДФО у громадах у 2020-2021 роках у зв’язку з впровадження карантинних заходів через COVID-19 та зважаючи, що показники базової і реверсної дотацій розраховуються на основі даних 2019 року необхідно переглянути бюджетну політику горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів.
  • Загальна протяжність доріг в Україні становить - 420 тис. км, з яких майже 60 %, або 250 тис. км становлять вулиці і дороги комунальної власності в населених пунктах. Доцільним є визначення мінімального відсотку (10%) спрямування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг  загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (21,3 млрд грн.) на дороги комунальної власності. Оскільки ОДА не визначають чітких пріоритетів для фінансування відновлення місцевих доріг, зокрема, забезпечення доступності освітніх та медичних послуг, а відтак не враховуються першочергові потреби громад. Кошти субвенції переважно спрямовується на дороги місцевого значення, а не на вулиці і дороги комунальної власності у населених пунктах. Доцільно також визначити чіткі критерії розподілу зазначеної субвенції на відновлення мережі доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із врахуванням потреб громад.
  • Доцільним є залишення спрямування частини акцизного податку з пального до місцевих бюджетів (13,44%) або відновлення дії механізму справляння акцизу з роздрібного продажу пального, який діяв до 1 січня 2017 року. Продовження перехідного періоду спрямування акцизу з пального місцевим бюджетам дає змогу забезпечувати фінансування широкого комплексу програм, зменшення надходжень від акцизу негативно позначиться на виконанні соціально-значущих функцій. Завдяки цим коштам органи місцевого самоврядування вперше за багато років суттєво збільшили видатки на оновлення власної інфраструктури та змогли здійснити значні обсяги робіт по освітленню вулиць, ЖКГ, будівництву та ремонту доріг, благоустрою, громадському транспорту, ремонту будівель, заходах з енергоефективності тощо.

 11.09.2020

У спільному листі до голови Верховної Ради України міжнародні партнери закликали розглянути необхідні для продовження реформи місцевого самоврядування законопроекти (копія листа).

«У 2014 році в Україні було започатковано амбітну реформу децентралізації, що мала на меті зміцнення демократичного врядування та забезпечення підзвітності органів влади, збільшення залучення громадян, покращення якості державних послуг та сприяння економічному розвиткові. Ми, як міжнародні партнери України, високо цінуємо цю реформу і значний прогрес, досягнутий у її впровадженні, зокрема, завершення процесу об'єднання громад та створення нового територіального устрою. Реформа децентралізації обіцяє стати однією з найуспішніших реформ в Україні, популярною серед громадян, та передумовою для впровадження інших реформ і розбудови міцної та стабільної держави. Новостворені громади - це найкращий майданчик не тільки для відпрацювання рішень, прийнятих на базі консенсусу, а також і для сприяння соціальному та економічному розвиткові країни, як це було доведено численними прикладами інших країн», - йдеться у листі.

Також у листі зазначено, що починаючи з 2014 року Європейський Союз, його країни-члени та інші міжнародні партнери надають важливу підтримку реформі місцевого самоврядування відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, що її було ратифіковано Україною. «Ми вважаємо, що Верховна Рада України грає ключову роль у забезпеченні виконання цієї Хартії. Подальший успіх децентралізації, її незворотність та сталість нової системи місцевого самоврядування буде залежати значною мірою від подальшого зміцнення нормативно-правової бази», - йдеться у зверненні.

Аби ця нормативно-правова база дозволила Україні скористатися усім потенціалом децентралізації, міжнародні партнери звернулися до голови українського Парламенту з проханням врахувати такі аспекти:

Реорганізація адміністративно-територіального устрою має на меті створення громад, які можуть самостійно приймати рішення щодо вирішення нагальних потреб та реалізації планів своїх громад. Фінансова база такої незалежності складається на 60% з податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), який сьогодні отримують міста обласного значення (МОЗ) та об'єднанні територіальні громади (ОТГ). ПДФО є невід'ємною складовою функціонування громад, оскільки витрати для виконання передбачених законом повноважень українськими громадами є набагато вищими за ті надходження, які зможуть зібрати найзаможніші громади через місцеві податки та збори.

З огляду на вищезазначене, міжнародні партнери вважають за необхідне, аби в положеннях Бюджетного кодексу, в частині, яка дає право всім громадам та містам залишати 60% надходжень ПДФО в бюджетах місцевих громад, вони були чітко визначені як власний дохід громад, яким вони можуть вільно розпоряджатися, а не цільові субвенції або трансфериЗаконопроект №3614 є відповідним механізмом для досягнення цієї мети, і, у разі його неприйняття, існує ризик, що загальний процес об'єднання буде працювати «на холостому ходу» та стане марним. Підписанти цього листа, які також є членами Європейського Союзу, вірять в те, що схвалення цього закону до проведення Саміту між ЄС та Україною, який відбудеться 01 жовтня, дасть надзвичайно потужний сигнал про відданість України реформам.

Представники донорських організацій вважають, що вирішення всіх технічних питань щодо завершення адміністративно-територіальної реформи, які безпосередньо впливають на проведення місцевих виборів, згідно з Європейською хартією місцевого самоврядування, є важливим. Водночас, у них викликають занепокоєння пропозиції щодо запровадження законодавства про соціологічні опитування та дослідження у день виборів. На думку міжнародних партнерів, таке законодавство ризикує підірвати цілісність та довіру до процесу місцевих виборів, який наразі є доволі складним і відбувається під додатковим навантаженням через пандемію СОVІD-19.

Також донори вважають, що буде надзвичайно важливим, якщо у законодавстві будуть чітко прописані повноваження органів місцевого самоврядування різних рівнів. Тому, на їхній погляд, нові закони «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації» мають бути ретельно опрацьовані, з врахуванням положень Європейської хартії місцевого самоврядування і після всебічного обговорення з представниками громадянського суспільства, місцевими асоціаціями та експертного середовища. Як і завжди, донорська спільнота висловлює готовність надати допомогу Уряду України у проведенні всебічних та змістовних громадських консультацій з цього питання.

«Ми вітатимемо нагоду обговорити шляхи вирішення невирішених юридичних та регуляторних питань, які пов'язані із децентралізацією, місцевим самоврядуванням та адміністративно-територіальною реформою з Вами та іншими членами Верховної Ради України. Ми закликаємо різні політичні фракції та всіх членів Верховної ради вирішити питання, які наразі заважають подальшому просуванню реформи децентралізації та місцевого самоврядування в Україні. Переконані, що успіх цієї реформи є ключовим для демократичного розвитку України, її процвітання, європейської інтеграції і безпеки», - йдеться у листі.

 03.09.2020

Комітет розглянув законопроект, який дає відповіді на багато питань учасників децентралізації

Як реорганізовуватимуться громади та райони? Ці питання внормує урядовий  законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів» (№ 3651)

Прийняти документ за основу за наслідками його розгляду у першому читанні рекомендував сьогодні Верховні Раді України Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій зазначив, що документ є одним з пакету законопроектів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Він вносився на розгляд парламенту одночасно з Постановою «Про утворення та ліквідацію районів», яку парламент затвердив у липні. Законопроект врегулює питання реорганізації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та інших зобов’язань. Така необхідність обумовлена утворенням в Україні 1469 територіальних громад та 136 нових районів.

Також проектом пропонується уповноважити Кабінет Міністрів України утворювати та ліквідовувати районні державні адміністрації.

На засіданні Комітету прозвучало, що законопроект був підготовлений задовго до прийняття змін до виборчого законодавства, тому окремі проектні норми вже не актуальні. Також надійшла низка слушних пропозицій від учасників реформи. Однак Комітет готовий при підготовці законопроекту до другого читання врахувати всі пропозиції та поправки, що не були предметом розгляду у першому читанні документу.

31.08.2020 

І місцеве самоврядування, і виконавча влада є однаково важливими для побудови міцної державності

«Місцеве самоврядування формується виборцями на місцях, а виконавча влада формується виборцями на державному рівні. Не може бути сильної держави із сильним місцевим самоврядуванням та слабкою виконавчою владою. Обидва ці напрямки мають бути збалансованими»

В Україні тривають консультації щодо розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами державної виконавчої влади всіх рівнів та їх фінансового забезпечення. Міністерство розвитку громад та територій цього разу запросило на відкриту дискусію «Вектори децентралізації: про завдання та подальші кроки» ключових учасників реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади Житомирської області.

Партнерську підтримку заходу надав Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.

 

 

 

cutt.ly/VfgsS8Z

 Які наступні кроки фінансової децентралізації пропонує обговорити Мінрегіон? Законопроект винесли на громадське обговорення

Мінрегіон підготував пропозиції змін до податкового законодавства, які розширять можливості нарощування надходжень до місцевих бюджетів. Пропозиції підготовлені в контексті реалізації завдань фінансової децентралізації і базуються на основоположному документі реформи -  Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Про це повідомили в Офісі підтримки реформ при Мінрегіоні.

Нагадаємо, запроваджені у 2015 році перші кроки фінансової децентралізації забезпечили суттєве зростання місцевих бюджетів. Якщо до реформи, у 2014 році, власні доходи загального фонду місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн, то вже у 2015 році цей показник склав 98,2 млрд грн, у 2016 році – 146,6 млрд грн, у 2017 році – 192,7 млрд грн, у 2018 році – 234,1 млрд грн., у 2019 – 275 млрд грн. Серед основних бюджетоутворюючих податків для громад став податок на доходи фізичних осіб. 60% ПДФО у 2015 році держава передала на рівень спроможних громад.

Сьогодні Мінрегіон пропонує для широкого громадського обговорення наступні кроки фінансової децентралізації (проект закону ЗАВАНТАЖИТИ):

  • зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб
  • спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів
  • розширення повноважень органів місцевого самоврядування стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів
  • скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам
  • відновлення індексації нормативно-грошової оцінки землі

Зарахування ПДФО за місцем розташування відокремлених підрозділів юридичних осіб

Як є сьогодні: платники податків, які розташовані на території громади, і які мають відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення і т.п.), сплачують ПДФО не за місцем їх розташування, а за місцем реєстрації та територіального розміщення материнської структури (за основним місцем обліку).

З точки зору чинного податкового законодавства - це не є порушенням, оскільки податок на доходи фізичних осіб податковими агентами було нараховано, задекларовано, утримано та перераховано до бюджету.

Пропонується: внести зміни до Податкового кодексу і ними врегулювати питання сплати ПДФО відокремленими та структурними підрозділами підприємств, які розташовані на іншій, ніж юридична особа, території. Зокрема, пропонується доповнити відповідні статті Податкового кодексу України повним переліком всіх видів підрозділів, які може мати суб’єкт господарювання – юридична особа згідно зі ст.64 Господарського кодексу України, і які провадять свою діяльність на іншій території, ніж така юридична особа, а також шляхом внесення змін до статті 127 Податкового кодексу встановити відповідальність за порушення порядку зарахування ПДФО до місцевих бюджетів.

Спрощення регуляторної процедури для органів місцевого самоврядування при встановленні місцевих податків і зборів

Як є сьогодні: рутинний процес: 1) фінансове навантаження - місцеві ради створюють постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики, а їх виконавчі органи - створюють у своєму складі структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів; 2) тривалість в часі – Закон про регуляторну політику зобов’язує регуляторні органи дотримуватися визначеної цим Законом процедури підготовки, прийняття та відстеження результативності регуляторних актів. Така процедура передбачає: розробку планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; підготовку проекту регуляторного акту; підготовку аналізу його регуляторного впливу; опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту; безпосереднє оприлюднення проекту разом а аналізом регуляторного впливу; роботу із зацікавленими суб’єктами (отримання зауважень і пропозицій, проведення громадських слухань, круглих столів тощо); прийняття регуляторного акту; офіційне оприлюднення прийнятого регуляторного акту; проведення відстеження результативності регуляторного акту; підготовку та оприлюднення звіту про відстеження результативності регуляторного акту.

ХОЧА повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів чітко регламентовані нормами Податкового кодексу України. Ним визначені елементи місцевих податків і зборів, граничні ставки місцевих податків і зборів, порядок їх запровадження та сплати на відповідній території. Органи місцевого самоврядування зобов’язані дотримуватися визначеного Податковим кодексом порядку і не можуть запроваджувати норми, які ним не встановлені. Тобто, прийняття рішень про місцеві податки і збори не створює нових адміністративних відносин між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання і також не може призвести до прийняття економічно недоцільних та неефективних рішень.

Пропонується: не застосовувати вимоги законодавства про регуляторну політику до рішень про місцеві податки і збори. Спрощення процедури запровадження місцевих податків і зборів дасть можливість органам місцевого самоврядування зменшити витрати людських та фінансових ресурсів та підвищити ефективність їх використання для виконання інших важливих завдань.

Розширення повноважень ОМС стосовно адміністрування податків і зборів, що надходять до місцевих бюджетів

Як є сьогодні: чинним законодавством не в достатній мірі врегульовано питання щодо ефективного контролю за виконанням платниками своїх податкових зобов’язань, що призводить до значних втрат місцевих бюджетів. Податковим кодексом визначено, що функцією державних податкових інспекцій є сервісне обслуговування платників. Тобто питання, пов’язані з адмініструванням податків та зборів, залишаються поза увагою податкових інспекцій.

Пропонується: надати органам місцевого самоврядування повноваження в частині адміністрування місцевих податків і зборів. Це питання можливо вирішити шляхом закріплення за органами місцевого самоврядування працівників податкових органів, які б забезпечували виконання фіскальної функції на території відповідної ОМС (або на територіях кількох ОМС).

Скасування пільг щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам

Як є сьогодні: пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% податку (75% - це пільга). Це надає необґрунтовані фінансово-економічні преференції таким підприємствам. Пропонується:  скасувати таку пільгу.

Щодо індексації нормативно-грошової оцінки землі

Як є сьогодні: пунктом 289.1. статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Але, Законами України № 2245 від 07.12.2017 та № 2628 від 23.11.2018 було встановлено, що на період 2017-2023 років індексація нормативної грошової оцінки здійснюється один раз на 7 років. Це негативно впливає на надходження до місцевих бюджетів і не стимулює органи місцевого самоврядування до нарощування їх дохідної бази.

Пропонується: відновити індексацію нормативно-грошової оцінки землі

«Розроблений Мінрегіоном законопроект – один з пакету нормативно-правових документів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.  Ми винесли його на громадське обговорення. Переконаний, що всі сьогодні зацікавлені у розвитку місцевого самоврядування, у зміцненні його фінансових м’язів, тому ми розраховуємо на підтримку всіх сторін – і місцевого самоврядування, і Мінфіну, і парламенту», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Раніше Мінрегіон виніс на громадське обговорення нові редакції законопроектів про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, зміни до Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування.

Днями парламентський Комітет з питань бюджету рекомендував Верховній Раді України прийняти в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614.

 

 

 

Постанова про утворення та ліквідацію районів готова до розгляду у Верховній Раді

1 липня Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній Раді прийняти Проект Постанови про утворення та ліквідацію районів №3650.

«Утворення нових районів забезпечить відповідність системи адміністративно-територіального устрою районного рівня сучасним вимогам та європейським стандартам. Це також сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування», - сказав під час засідання Комітету Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

«Ми рекомендуватимемо парламенту приймати редакцію постанови, доопрацьовану у Комітеті. Це не через те, що є якісь конфлікти чи непорозуміння з Міністерством. Ми усвідомлювали, що через брак часу певні речі доведеться вирішувати на рівні Верховної Ради, але з залученням фахівців Мінрегіону», - прокоментував народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін.

Як повідомлялося, чергові місцеві вибори у жовтні 2020 року мають пройти на новій територіальній основі громад і районів. Після місцевих виборів усі громади вийдуть з-під впливу району (районних органів влади). Район матиме свої повноваження і джерела наповнення бюджету, і вони ніяк не перетинатимуться, як це маємо в чинній системі, з повноваженнями і ресурсами громад. Усі громади будуть рівними за статусом і матимуть прямі міжбюджетні відносини з державою. Усіх громади матимуть повноваження і джерела ресурсів, які зараз є у міст обласного значення. Основною функцією районів буде координація територіальних підрозділів органів виконавчої влади.

 Більше ніякого розподілу місцевих бюджетів районом: бюджети всіх 1470 територіальних громад будуть на прямих міжбюджетних відносинах (законопроект+інфографіка)

Жодні сільські, селищні, міські бюджети більше не залежатимуть від району. Всі 1470 територіальних громад, межі яких днями затвердив Уряд, перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.


Це також випливає з проекту закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи» № 3614, який зареєстровано в парламенті. Законопроект – один з пакету нормативно-правових документів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

«Більше ніякого втручання району у бюджети громад. В об’єднаних громадах вже мабуть дехто забув, як воно, щоразу випрошувати в району кошти, бо після об’єднання перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. А ті громади, які досі лишаються поза реформою, а таких близько 6,5 тисяч, можуть про таке тільки мріяти. І мрії, все-таки, збуваються, з огляду на те, що всі 1470 територіальних громад, межі яких нещодавно затвердив Уряд, будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом з січня 2021 року. Чутки про те, що тепер всі місцеві бюджети знову «заженуть під район» - від лукавого», - прокоментував «Децентралізації» заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Виходячи із законопроекту, доходи і видатки між бюджетами районів та територіальних громад розмежують. Районні бюджети пропонується виключити із системи горизонтального вирівнювання. Тобто районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію і не будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом.

Формування районних бюджетів здійснюватиметься за рахунок:

► власних доходів:

  • податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада,
  • плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, що видані РДА,
  • орендна плата за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради;
  • орендна плата за водні об’єкти, що надаються РДА та райрадами (до розмежування між громадами)
  • інші доходи.

► дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів.

Бюджети 1470 територіальних громад, згідно з чинним бюджетним та податковим законодавством, будуть на прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом. Серед їх основних надходжень:

  • ПДФО 60 %
  • місцеві податки і збори
  • рентні платежі
  • акцизний податок
  • доходи від використання комунального майна
  • плата за надання адміністративних послуг
  • трансферти (дотації, субвенції) тощо.

Отже, всі 1470 територіальних громад будуть незалежними – органи влади районного рівня не матимуть на них жодного адміністративного та фінансового впливу.

 

 Мінрегіон оприлюднив проекти майбутніх районів в Україні. Ще можливі зміни

Проект формату майбутніх районів – їхню кількість та склад по кожній області і АР Крим - Мінрегіон направив на погодження до центральних органів виконавчої влади, облдержадміністрацій та асоціацій органів місцевого самоврядування.

Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій.

У відомстві зазначили, що карти майбутніх районів підготовлені на основі пропозицій обласних державних адміністрацій та тривалих консультацій з асоціаціями і експертним середовищем та наголосили, що це є в своїй сукупності лише першим проектним документом, який ще зазнає змін в ході погоджень та попередніх обговорень на рівні Уряду, перед його схваленням.

«Мінрегіон спрямував на погодження проект постанови Верховної Ради України щодо майбутніх районів в Україні. Звісно, що цей проект не є догмою. Ще вноситимуться пропозиції, які будуть обов’язково розглянуті і, якщо вони не суперечитимуть критеріям, яким мають відповідати майбутні райони, будуть враховані. Ключове – майбутні райони повинні бути оптимальними за своїми параметрами для того, щоб в них організувати ефективну систему державного управління, зокрема - формування на цьому рівні дієвих органів виконавчої влади», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Пропозицій щодо майбутніх районів було по декілька варіантів, як від експертів, так і від облдержадміністрацій. Всі вони цього і минулого року пройшли широке обговорення. Відповідно до доручення КМУ, обласні державні адміністрації надали свої пропозиції, виходячи з «Методичних рекомендацій щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня». Рекомендації визначають нижчу межу кількості населення в майбутньому районі – 150 тисяч жителів. Цей критерій, в свою чергу, базується на «Номенклатурі територіальних одиниць NUTS-3» Європейського Союзу.

Чому виникла необхідність зміни районного поділу?

Всього в Україні 490 районів. З провадженням реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, 26 районів повністю покриті об’єднаними громадами, на рівень яких в рамках децентралізації владних повноважень перейшли майже всі повноваження райдержадміністрацій та районних рад. Території 164 районів покриті ОТГ від 50% до 99%. Це означає, що РДА цих районів здійснюють свої повноваження на менше половині їх території. І лише на території 75 районів (16%) не утворено жодної ОТГ. Фактично, інститут РДА повноцінно функціонує лише на території 75 районів.

В Мінрегіоні звертають увагу на те, що райони є штучними утвореннями для організації на їх території, в першу чергу, державної виконавчої влади, і ключовим тут є максимальна ефективність з мінімальними затратами на її утримання. Послуги, які раніше громадяни отримували в райцентрах, надаватимуться на найближчому до людей рівні – рівні громад, як це сьогодні вже відбувається в об’єднаних громадах, у Центрах надання адміністративних послуг.

  

Реорганізація органів місцевої влади після утворення нових районів: Мінрегіон розробив законопроект

Мінрегіон із залученням експертів розробив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів» (ЗАВАНТАЖИТИ текст законопроекту).

«За планом реформи, до середини липня цього року передбачаємо, що Верховна Рада прийме постанову про утворення в Україні нових районів. У зв’язку з цим, вже зараз треба розуміти, як після ліквідації нинішніх і створення нових районів будуть реорганізовуватися місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, як вирішуватимуться між ними питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та інших зобов’язань», - прокоментував необхідність розробки законопроекту заступник Міністра розвитку громад та територій України В'ячеслав Негода.

Проект закону, серед іншого, пропонує врегулювати питання призначення виборів старост, правонаступництва майна, прав та обов’язків районних рад ліквідованих районів, завершення повноважень та правонаступництва органів місцевого самоврядування.

Також законопроект пропонує уповноважити Кабінет Міністрів України утворювати та ліквідовувати місцеві (районні) державні адміністрації.

Крім того, проект закону визначає особливості державної реєстрації органів місцевого самоврядування в умовах зміни адміністративно-територіального устрою, а також - особливості найменування адміністративно-територіальних одиниць та інше.

Законопроект направлено на погодження всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади.


Нагадуємо, що поставити запитання до експертів та представників Мінрегіону, у тому числі і стосовно цього законопроекту і надати свої пропозиції до нього, ви можете у спеціальній рубриці порталу Децентралізація «Запитання/відповіді»: https://decentralization.gov.ua/questions

26.05.2020

                             

 Чому не потрібні районні ради? Відповіді для уповноважених

Автор: Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, для ZN.UA


Найближчим часом уряд і профільний комітет Верховної Ради повинні підготувати і подати до парламенту проєкт постанови про нове формування районів, фактично - про адміністративно-територіальний устрій.

Влада також повинна визначитися і з системою управління на субрегіональному (районному) рівні. Адже там, по суті, стикаються інтереси місцевого самоврядування і виконавчої влади.

Критично важливо, щоб субрегіональний рівень під час реформи став опорою центральної влади в районі, а не інструментом маніпуляції місцевих еліт. Що зараз і відбувається, коли і уряд, і парламентський комітет стали заручниками слабкості президентської вертикалі і в регіонах, і в районах при фінальному затвердженні перспективних планів областей.

Перший етап децентралізації та об'єднання громад прогнозовано залишив районні ради без повноважень. Крім одного - можливості місцевих і регіональних еліт шантажувати центральну владу з допомогою тиску на голову районної державної адміністрації (РДА) через норму Конституції та закону, яка дозволяє рішенням райради порушити питання про зняття голови райадміністрації.

Вимкнення ж на субрегіональному рівні опції районної ради вже на найближчих місцевих виборах дасть змогу збалансувати владу, виключивши прояви феодалізму і диктату місцевих князків у майбутньому. Ключовим стане державний інтерес.

Як це працює? І чи можливо це в умовах чинної Конституції? Пояснюю.

Район як осередок адміністративної еліти

Формування адміністративно-територіального устрою — необхідна умова створення ефективної публічної влади. І він має відповідати завданням, які покладаються на органи місцевого самоврядування та територіальні органи виконавчої влади на рівнях адміністративно-територіального устрою.

З базовим рівнем, громадами, нібито, все зрозуміло. Тут зосереджено більшість повноважень: і таких, що забезпечують безпечне та комфортне проживання жителів, їх ще називають власними, і з надання соціальних послуг, де є державний інтерес, — делегованих повноважень.

На цьому рівні не формуються територіальні органи виконавчої влади, — для цього немає ні інституційної спроможності, ні потреби. Хоча підрозділи таких органів можуть бути, якщо вони обслуговують безпосередньо громадян — поліції, служби з надзвичайних ситуацій, соціального захисту.

Більш-менш зрозуміло і з регіональним рівнем. Для місцевого самоврядування це перевірений практикою європейських країн рівень, де здійснюється регіональний розвиток, тобто концентрація ресурсів для подолання диспропорцій в розвитку території. Щодо виконавчої влади на цьому рівні теж є логічне застосування — специфічні та складні завдання, які не можуть бути вирішені на субрегіональному рівні.

Саме на рівні нових великих районів закінчується управлінська вертикаль виконавчої влади і вирішується найбільше питань, які стосуються повноважень уряду, — всі ті, які не передаються на обласний за принципом субсидіарності. Фактично нові райони повинні розвантажити області, як громади розвантажили райони, перебравши на себе їхні повноваження. Це диктує вимоги щодо центрів нових районів, що, як правило, мають бути досить великими містами, де концентруватиметься адміністративна еліта. 

Фактор медичної реформи

А от із місцевим самоврядуванням на субрегіональному рівні далеко не все однозначно. Надання вторинної медичної допомоги як найбільш природне повноваження цього рівня після централізації охорони здоров'я на рівні Національної служби здоров'я України (НСЗУ) вже не може бути основним, виправдовуючи створення районних рад. Створення повітових шкіл не на часі — потрібно спочатку закінчити оптимізацію шкіл, що можливо лише після формування громад.

Можна говорити про утримання спортивних закладів, шкіл мистецтв з районного рівня, однак видатки на ці потреби порівняно невисокі, тому створювати окремо політичний орган на цьому рівні не є виправданим. Ці програми цілком можуть реалізовуватися в рамках міжмуніципального співробітництва. Формування трудових резервів через профтехосвіту найкраще здійснювати на регіональному рівні. Утримання та капітальний ремонт доріг, що з'єднують громади, як показує практика, потребують концентрації фінансових, інституційних і виробничих ресурсів, що, знову ж таки, доцільно реалізовувати на рівні області.

Залишається достатньо серйозна проблема з утриманням самих лікарень. Адже тарифи на медичні послуги покриватимуть тільки медичний компонент, як освітня субвенція розраховується лише на забезпечення освітнього процесу. Решта — комунальні послуги, ремонт приміщень, утримання господарського персоналу — за рахунок місцевих податків і зборів і закріпленого загальнодержавного податку на доходи фізичних осіб.

Причому зараз ці лікарні утримуються за рахунок бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, обласних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, які взяли на себе цю ношу. І в цьому сенсі обласні лікарні нічим не відрізняються від районних і міських, — утримання приміщень мало залежить від складності медичних послуг.

Тому маємо три варіанти. Перший — передати утримання лікарень на обласний рівень. Це найпростіше рішення, яке, однак, містить той недолік, що в цьому разі обласна рада матиме справу із сотнями лікарень, і її пріоритети будуть далеко не однозначними. Зрештою, за тим же принципом субсидіарності, якщо послуга може надаватися на нижчому рівні, то варто її передавати саме туди.

Другий варіант — районний рівень, для чого створюється представницький орган місцевого самоврядування — районна рада, яка і приймає рішення щодо перерозподілу коштів районного бюджету.

І, нарешті, третій — утримання з бюджетів базового рівня. Цей варіант нібито найбільш природний, адже апріорі такі лікарні перебувають у власності саме територіальних громад. А районні та обласні ради відповідно до Конституції тільки управляють цією власністю. Проблема полягає в тому, що лікарні обслуговують жителів кількох громад, тому логічно, щоб кошти на їх утримання формувалися за рахунок бюджетів таких громад.

Технічно це полягає в передачі коштів до бюджету тієї громади, на території якої розташовується лікарня. В рамках міжмуніципального співробітництва це не зовсім виходить, оскільки воно передбачає добровільність, яка не завжди і не всюди спостерігається навіть щодо сфери власних повноважень, наприклад водозабезпечення чи утилізації сміття. Тому питання можна вирішити через обов'язкові міжбюджетні трансферти в рамках статті 93 Бюджетного кодексу, яка передбачає, що такі трансферти здійснюються, якщо на території громади немає або недостатньо інфраструктури, необхідної для надання необхідних соціальних послуг.

Розрахунок таких трансфертів потрібно здійснювати відповідно до єдиного порядку, затвердженого Кабміном. І відмова включення таких трансфертів до складу бюджету громади має розцінюватись як бюджетне правопорушення, санкції за яке передбачають навіть зупинку казначейського обслуговування місцевого бюджету.

Усі три варіанти передбачають перерозподіл фінансових ресурсів, закріплених за місцевими бюджетами. Нині відповідно до Бюджетного кодексу за районними бюджетами, бюджетами міст обласного значення та об'єднаними територіальними громадами передбачено закріплення частки ПДФО, яку під час фіскальної реформи 2014 року було визначено, виходячи із загального обсягу делегованих повноважень. Після формування громад, яке передбачається до проведення місцевих виборів, усі вони отримають однакові повноваження та однаковий набір джерел доходу.

Тобто в районних бюджетах не залишається доходів. І якщо формувати районний рівень самоврядування хоча б для фінансування утримання лікарень, то гроші потрібно забирати насамперед від громад. І частину — з обласного рівня, яка зараз спрямовується на утримання обласних лікарень. Це не дуже сподобається мерам міст та ОТГ, а також обласним лідерам. Альтернативою може бути перерозподіл ПДФО на користь обласного чи базового рівня залежно від того, який варіант буде прийнято. Можна залишити статус-кво для обласних лікарень, які продовжуватимуть утримувати поки що з обласного бюджету, що зніме потребу в прийнятті політично чутливого рішення щодо перерозподілу частки ПДФО між рівнями.

Та, знову ж таки, жертвою стає субрегіональний рівень, — на ньому не залишається ні повноважень, ні, відповідно, коштів. Тобто потреби у формуванні районних рад об'єктивно немає. Принаймні доти, доки практика застосування міжбюджетних трансфертів між громадами, реформування освітньої сфери, дорожнього господарства не актуалізують питання доцільності формування повноцінного самоврядування на субрегіональному рівні.

Точка, де починаються політичні ігри

З одного боку, асоціації місцевого самоврядування базового рівня вимагають виключити районні ради з Конституції у змінах до неї. З іншого — замовчують питання доцільності формування районних рад уже на чергових місцевих виборах, які, очевидно, відбудуться за чинного конституційного поля. Можливо, розрахунок на те, що Мінфін виділить окремо джерела для районних бюджетів, не забираючи при цьому в інших рівнів.

Однак цього не буде — державний бюджет і так потерпає від непомірного дефіциту, а додаткового навантаження місцевого самоврядування повноваженнями, які виправдовували б виділення такого ресурсу, немає. Більш того, програми соціального захисту і, відповідно, апарат для їх обслуговування будуть переведені на державний бюджет, що може порушити питання про зменшення частки ПДФО для місцевих бюджетів на користь державного.

Доцільність збереження районних рад деякі політики виправдовують нормами Конституції, яка передбачає існування районних рад. Так, але тільки у тому разі, якщо відповідно до статті 140 є "спільні інтереси територіальних громад", які представляють районні та обласні ради. Щодо обласних рад такі інтереси, очевидно, існують, а от щодо районних — ні. Тому і об'єктивної потреби в існуванні районних рад навіть за чинної Конституції немає.

Такі інтереси не можуть бути визначені в рамках міжмуніципальних відносин, бо останні передбачені статтею 141 Основного Закону України. А от "спільні інтереси територіальних громад" мають бути визначені саме законом і забезпечені ресурсами. А їх наразі якраз і немає. Загалом районний рівень згадується в Конституції тричі: вперше в статті 133, де чітко визначається, що райони є складовою адміністративно-територіального устрою. Вдруге — в статті 118, де існує імператив у створенні районних державних адміністрацій для здійснення насамперед виконавчої влади, і додатково — як виконавчого органу районних рад. І втретє — у тій же статті 140, де районні ради розглядаються лише як опція, а не обов'язок.

Можна було б обмежитися створенням районних рад без повноважень. Ну вибрали депутатів, дали їм значки, збираються раз на місяць у політичному клубі під назвою "районна рада". Однак небезпека таїться в нормі статті 119 Конституції, яка передбачає можливість вотуму недовіри голові районної державної адміністрації з боку районної ради.

Тобто державний орган, який має бути основою виконавчої влади на території, буде постійно під загрозою політично вмотивованого рішення з боку місцевих бізнес-груп. Навіть якщо в новій редакції закону про місцеві державні адміністрації закріпити норму, що вотум недовіри голові РДА може оголошуватися лише з питань здійснення цією райдержадміністрацією функцій виконавчого органу районної ради, це не усуне проблеми політичних маніпуляцій, що послаблюватимуть виконавчу владу.

Знову ж таки, звідкись потрібно брати кошти для фінансування апарату районної ради. Суми порівняно невеликі, але маніфестаційні, адже сам факт виділення таких коштів з бюджетів громад чи обласних бюджетів свідчитиме про політичну зацікавленість тримати центральний уряд в постійній напрузі. А якщо з державного бюджету — ще й про суїцидальні схильності центральної влади.

Зрештою, не пізніше липня парламент відповідно до Конституції прийматиме постанову про оголошення чергових місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. І йому не уникнути прийняття рішення, чи будуть обиратися депутати до районних рад. По суті, про те, чи консервується неофеодалізм, або ж триває реформа територіальної організації влади.

19.05.2020

 

 Цього тижня плануємо завершити процес формування перспективних планів, - В’ячеслав Негода

Сподіваємося, що на цьому тижні Уряд затвердить перспективні плани формування громад уже усіх областей. Це фінальні рішення, які мають стати основою для майбутнього адміністративно-територіального устрою базового рівня.

Про це сказав В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад та територій під час онлайн-пресконференції для регіональних ЗМІ «Місцеве самоврядування та територіальна організація влади: «геолокація» реформи».

«Після затвердження перспективних планів Уряд окремим рішенням має затвердити адміністративні центри і території громад, як передбачено законом. Після цього будуть прийняті фінальні рішення Уряду стосовно субрегіонального рівня – ліквідації старих і утворення нових районів. Потім, щоб розмежувати повноваження, потрібно буде приймати нові редакції базових законів «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про місцеві державні адміністрації». А щоб підкріпити повноваження фінансами, необхідно буде вносити зміни до Бюджетного і Податкового кодексів», - окреслив план подальших кроків реформи В’ячеслав Негода.

За його словами, Мінрегіон розраховує, що до кінця року вдасться завершити процес формування усієї нормативної бази, яка дасть можливість перейти до децентралізованої системи побудови влади в країні.

 

«Ми неодноразово говорили, що найбільш відповідальний етап реформи припаде на 2020 рік, коли перед місцевими виборами потрібно буде приймати остаточні рішення з формування громад і районів, з розмежування повноважень і фінансів. Так і відбувається. І ми вдячні усім, хто разом з нами готовий довести реформу до кінця. Зараз ми маємо підтримку і профільного комітету Верховної Ради, і Офісу Президента, що дозволяє сподіватися на вчасне прийняття необхідних рішень», - зазначив В’ячеслав Негода.

 

 16.05.2020

 

Гроші мають іти за повноваженнями, а не навпаки. Триває обговорення питань розмежування повноважень органів влади на місцях

Місцеві вибори у жовтні цього року відбудуться на новій територіальній основі громад і районів. Вже з наступного року усі громади, незалежно від того, сільські вони, селищні чи міські, повинні мати однакові повноваження і джерела ресурсів. І для цього треба прийняти нові редакції базових законів.

Про це сказав заступник Міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода під час відеоконференції щодо розмежування повноважень органів місцевого самоврядування в рамках підготовки законопроектів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації».

За його словами, одразу після остаточних рішень про новий адміністративно-територіальний устрій, які мають бути прийняті не пізніше кінця червня цього року, треба буде змінити законодавство, що стосується повноважень органів самоврядування різних рівнів, а також повноважень місцевих державних адміністрацій і територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади.

«У нових редакціях законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» треба чітко визначити, хто які повноваження матиме, як ці повноваження фінансуються і виконуються. Від цього буде залежати, як будуватиметься з наступного року бюджетна система країни. Гроші мають йти за повноваженнями. Не має бути так, що спочатку передбачаємо фінанси на певний рівень самоврядування, а потім думатимемо, які повноваження на цей рівень передавати», - сказав В’ячеслав Негода.

Він також нагадав, що паралельно треба вносити зміни до галузевих законів, які визначають повноваження місцевої влади у сфері освіти, медицини, соцзахисту, культури, спорту, ЖКГ, будівництва та інших.

«Пакет змін до законодавства в частині повноважень місцевої влади має бути прийнятим до кінця року. У цьому випадку, з 1 січня наступного року матимемо нову, набагато зрозумілішу та ефективну роботу усієї системи влади на місцях», - сказав заступник Міністра.

Віра Козіна, керівник групи експертів з юридичних питань Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні, зазначила, що зміни до законодавства розробляються з урахуванням положень чинної Конституції України: «Зараз у змінах до законодавства ми маємо вивірити повноваження органів місцевого самоврядування усіх рівнів, чітко вказати, звідки вони фінансуватимуться і як виконуватимуться. І тоді, коли зміни до Конституції будуть прийняті, ми можемо швидко привести законодавство у відповідність до них».

За її словами, основна мета змін до законодавства, над якими працюють експерти, – подолати хаос, який є зараз у повноваженнях місцевої влади. «Сьогодні понад 800 секторальних законів регулюють повноваження в окремих сферах господарювання, економіки органів місцевого самоврядування. Крім того, близько 200 повноважень передбачено в законах про місцеве самоврядування і про місцеві державні адміністрації. І дуже часто ці повноваження між собою не кореспондуються. Звідси – шалені правові колізії, незабезпеченість повноважень фінансовими ресурсами і так далі», - сказала Віра Козіна.

Також, вона нагадала, що в Україні різні рівні місцевого самоврядування часто виконують однакові повноваження. Особливо гостро ця проблема стала після формування об’єднаних громад, які перебрали частину повноважень районів. Крім того, повноваження районних і обласних рад у чинному законодавстві визначені практично однаковими.

І ще одне важливе питання – українське  законодавство не відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування, яку ми давно ратифікували.

«Ми пропонуємо нові редакції законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». Тут правками вже не обійтися. При цьому, ми передбачаємо достатній період для завершення адміністративно-територіальної реформи та заходи для забезпечення безперебійної діяльності усіх суб’єктів владних повноважень у цей перехідний період. Також ми передбачаємо додатковий час для створення та уведення у дію електронних реєстрів, кодифікаторів та інших допоміжних сервісів», - сказала Віра Козіна.

У сьогоднішньому онлайн-обговоренні, яке відбувається за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, беруть участь близько 60 учасників – урядовці, народні депутати, представники асоціацій органів місцевого самоврядування, експерти.

 

 07.05.2020

12 областей мають затверджені Урядом перспективні плани формування громад з охопленням всієї їх території

Перспективні плани формування територій громад Вінницької, Донецької, Черкаської та Чернівецької областей затвердив Кабінет Міністрів України на засіданні 6 травня.

Документи розроблені у відповідності до Методики формування спроможних громад та з охопленням всієї території областей.

Згідно з розпорядженнями, у Вінницькій області передбачено 63 спроможні (об’єднані) територіальні громади, у Донецькій – 66, у Черкаській – 67, у Чернівецькій – 52.

Ознайомитися з документами можна буде після їх публікації на Урядовому порталі.

Раніше Уряд затвердив перспективні плани формування територій громад Житомирської, ЛуганськоїМиколаївської, Харківської, Івано-Франківської, Тернопільської, Херсонської та Хмельницької областей.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив 5 травня на засіданні Комітету  з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, що перспективні плани всіх регіонів Уряд затвердить найближчим часом.

 06.05.2020

 Залучення інвестицій до об’єднаних територіальних громад - запрошення до участі у вебінарі ​​​​​​​

Постійно думаєте де взяти кошти для розвитку своєї громади? Переконані, що інвестори приходять лише у великі міста та підтримують мільйонні проєкти? Маєте негативний досвід пошуку інвесторів? Долучайтеся до вебінару та дізнайтеся як знайти кошти на розвиток Вашої громади. Тренер заходу Єгор Шишенок – генеральний директор компанії «Якість гарантовано».

ЩО: вебінар «Залучення інвестицій до ОТГ»

КОЛИ: 12 травня о 16:00.

МІСЦЕ: платформа My Оwn Сonference

Реєстрація за посиланням: https://bit.ly/3b3aQO4

Запрошуємо долучитися до онлайн заходу активних громадян, мешканців ОТГ, депутатів місцевих рад, їх помічників, громадських діячів міста, студентів та всіх, хто хочуть отримати знання для розвитку власної громади. 

Під час вебінару учасники дізнаються про:

  • що таке інвестиції та як отримати прибуток;
  • чому інвестор інвестує та яка від цього користь;
  • що потрібно аби інвестор хотів інвестувати у Вашу громаду;
  • з чого почати пошуки потенційних інвесторів;
  • різні форми залучення інвестицій та досвід громад по залученню інвестицій за кордоном.

Участь в заході безкоштовна.

Вебінари спрямовані на підвищення системного впливу громадян на політичні процеси в Україні через освіту.

Разом ми змінюємо людей, щоб змінити країну!

За додатковою інформацією звертайтеся:

Інна Душка, організаторка заходів Інституту «Республіка»:

Телефон: +380961724018;

Емейл: event.inrespublica@gmail.com


Довідка

Захід організований за підтримки Національного Демократичного Інституту.

 27.04.2020

 Децентралізація в Конституції: триває обговорення змін до Основного Закону. В травні направлять на розгляд ВРУ

Продовжується робота з підготовки проекту змін до Конституції України, які закріплять реформовану систему місцевого самоврядування та територіальної організації влади, децентралізацію владних повноважень. Попри карантин, цей процес не зупинявся. З часу останньої зустрічі з цього питання науковців, конституціоналістів, народних депутатів України, експертів та лінгвістів, яка відбулася 13 березня, її учасники підготували пропозиції щодо рівнів адмінтерустрою, територіальної організації влади на кожному з рівнів, повноваження місцевих виконавчих органів влади та, окремо, органів місцевого самоврядування. При їх підготовці за основу брали пропозиції, напрацьовані в ході регіональних публічних дискусій з місцевим самоврядуванням, які відбулися у період з 27 березня по 4 квітня. А лінгвісти підготували своє бачення термінології: назв майбутніх районів та посад очільників місцевих органів виконавчої влади, опираючись на українські суспільно-політичні традиції.

Сьогодні відбулося предметне обговорення підготовлених пропозицій у форматі відеоконференції. Учасники – всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, народні депутати України, представники Мінрегіону, конституціоналісти, науковці, експерти.

«Попри карантин, робота над втіленням завдань реформи місцевого самоврядування не припинялася. Маємо пропозиції, сформовані в ході регіональних дискусій, маємо бачення конституціоналістів та науковців, як це можливо чи неможливо трансформувати в законодавчі норми. Зараз спільно рухаємося по кожному блоку, де є розбіжності – шукаємо компроміс. Але важливо за компромісом не загубити основне - ефективні результати реформи, маємо зміцнити громади. Також потрібно вирішити проблему адмінтерустрою. Без цього далі реформа стане нерухомою», - сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Він висловив сподівання, що після сьогоднішньої дискусії розпочнеться робота над самим текстом змін до Конституції України.

«Мінімальні зміни з максимальним результатом – такий має бути наш орієнтир. Завжди хочеться ідеальну модель (ред.: місцевого самоврядування та територіальної організації влади), але таких не буває. Потрібно шукати модель, яку прийме парламент», - додав заступник Міністра.

Народний депутат України Олександр Корнієнко наголосив, що підготовлений проект змін також обговорять з делегатами областей. Нагадаємо, в ході кожної регіональної дискусії, області обирали делегатів для подальшої участі в обговоренні змін до Конституції України. 

Він також зазначив, що проект змін до Основного Закону планується внести на розгляд парламенту та направити до Конституційного суду в травні. Голосування за законопроект в цілому можливо буде провести в ході V сесії Верховної Ради (вересень).

Учасники сьогоднішнього обговорення приділили увагу кільком тематичним блокам:  структура адмінтерустрою, місцеве самоврядування – його повноважність та ресурсне забезпечення, державна влада і нагляд.

«Децентралізація» і надалі інформуватиме про хід процесу підготовки змін до Конституції України. Стежте за рубрикою «Зміни до Конституції».

 

 24.04.2020

Дайджест децентралізації на ТК РАДА - скільки спроможних громад буде створено в Україні 

У новому випуску програми «Децентралізація. Дайджест новин», створеної за сприяння Швейцарсько-українського проекту DESPRO: уряд затвердив перші перспективні плани формування громад областей. Заплановано, що загалом в Україні буде більше 1400 спроможних громад.

Також в програмі  - позиція Спікера ВРУ Дмитра Разумкова про те, що місцеві вибори необхідно проводити вчасно. Спікер сподівається, що після завершення карантину будуть здійсненні всі необхідні заходи, щоби чергові місцеві  вибори пройшли за планом 25 жовтня 2020 року.

За результатами онлайн-консультацій щодо нового субрегіонального поділу областей України, проведених Міністерством розвитку громад і територій України, планується, що в Україні буде від 105 до 115 нових районів замість 467 теперішніх.

 

 Також були висвітлені актуальні новини з українських регіонів та громад.

 21.04.2020

 Верховна Рада прийняла законопроект, необхідний для завершення формування спроможних громад і нових районів

 

16 квітня 2020 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №2653 від 20.12.2019.

Законопроект дає можливість Уряду прийняти необхідні рішення для затвердження адміністративно-територіального устрою на рівні громад: вводить поняття адміністративного центру територіальної громади та території територіальної громади; пропонує до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України уповноважити Кабінет Міністрів України визначати адміністративні центри та території територіальних громад.

«Завдяки сьогоднішньому рішенню Верховної Ради, Уряд матиме змогу завершити процес створення спроможних громад в Україні. Останніми місяцями тривали непрості дискусії з усіма учасниками реформи: органами місцевого самоврядування, їхніми асоціаціями, обласними державними адміністраціями, експертами, урядовцями, народними депутатами. За результатами цих обговорень ОДА фіналізували перспективні плани формування громад областей. Вчора Уряд вже прийняв три з них. Міністерство докладатиме максимум зусиль, щоб найближчими тижнями були прийняті перспективні плани усіх областей. Саме ці плани і ляжуть в основу майбутнього адміністративно-територіального устрою на рівні громад», - зазначив заступник Міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода.

Законопроект №2653 також дає повноваження Уряду подавати до Верховної Ради України проекти законодавчих актів щодо утворення і ліквідації районів.

«Усі учасники реформи сходяться на думці, що чинний районний поділ не відповідає сучасним вимогам. Старі райони стають усе менш ефективними, бо більшість повноважень переходять на рівень спроможних громад. Отже перегляд функцій і меж районів – це вже необхідність. Для людей питання реформування районів не таке чутливе, бо усі послуги з наступного року надаватимуться в громадах. Нові райони будуть потрібні лише для організації та координації державних органів виконавчої влади на місцях», - нагадав В’ячеслав Негода.

Заступник міністра подякував за державницьку позицію профільному парламентському комітету і народним депутатам, які голосували за законопроект, а також відзначив значну роль усіх асоціацій органів місцевого самоврядування у розробці і підтримці цього законопроекту.

Він також нагадав, що реалізація закладених в законопроекті положень дозволить провести у 2020 році місцеві вибори на новій територіальній основі громад і районів.

Як повідомлялося, розпочалося експертне обговорення законопроекту про новий районний поділ.

  21.04.2020

 Процес пішов: Уряд затвердив перші перспективні плани, які охоплюють 100% території областей

 

Кабінет Міністрів України затвердив перспективні плани формування територій громад Житомирської, Миколаївської та Харківської областей. Відповідні розпорядження Уряд прийняв на засіданні 15 квітня. Про це повідомив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

«Уряд підтвердив свою тверду позицію щодо продовження процесу формування спроможних громад та децентралізації і дав старт завершальному етапу затвердження перспективних планів. Документи, затверджені сьогодні, охоплюють всю територію названих областей. Перспективні плани готували обласні державні адміністрації спільно з Мінрегіоном, Мінфіном, Мінекономіки, Мін’юстом, всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування», - пояснив В’ячеслав Негода.

Він припустив, що в найближчі тижні буде затверджено перспективні плани всіх областей. За попередніми даними, у документах, більшість з яких поки що є проектними, налічується трохи більше 1400 спроможних громад.

«В ці дні тривають завершальні консультації з облдержадміністраціями щодо перспективних планів. Вони проходять в онлайн форматі. Та тільки після затвердження Урядом всіх документів, ми зможемо сказати, скільки в Україні буде громад. Зрештою, важлива не кількість, а здатність кожної громади надавати своїм мешканцям якісні послуги. Коли ми говоримо про послуги, то маємо на увазі не тільки видачу якихось довідок, як це дехто вважає. Хоча і це важливо. Але мова йде також про здатність громади вирішувати всі питання місцевого значення та бути стратегом у плануванні свого успішного майбутнього і ефективним виконавцем своїх стратегій», - сказав В’ячеслав Негода.

За його словами, перспективні плани стануть основою адміністративно-територіального устрою базового рівня.

 Перспективні плани: розпочалися останні узгодження перед розглядом на Уряді 

Розпочалися останні обговорення проектів перспективних планів формування територій громад областей перед розглядом цих документів на засіданні Кабінету Міністрів. Усі перспективні плани Уряд має прийняти вже у квітні.

Про це сказав заступник Міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода під час онлайн-наради з підготовки перспективних планів формування територій громад Волинської, Житомирської, Луганської, Миколаївської, Харківської, Хмельницької областей.

За його словами, навіть після трьох раундів консультацій по більшості перспективних планів усе ще є пропозиції ОДА, з якими не погоджується Мінрегіон чи асоціації органів місцевого самоврядування. Є навіть варіанти, що не відповідають методиці формування спроможних громад. І ці спірні моменти треба остаточно обговорити і зафіксувати фінальне рішення по ним.

«Відповідно до регламенту Кабінету Міністрів, якщо є зауваження до проекту нормативного акту (у нашому випадку, це перспективний план), і розробник не може їх усунути на стадії погодження, це фіксується у таблиці розбіжностей і проводиться узгоджувальна нарада. І на ній або той, хто дав зауваження, погоджується з позицією розробника, або розробник погоджується з зауваженнями. Після цього формується нова редакція проекту рішення. Зараз якраз ці погоджувальні наради ми і розпочинаємо. Розробником у нас є ОДА, зауваження надають Мінрегіон, Мінфін, Мінекономіки, Мін’юст, інші ЦОВВ та всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування», - пояснив В’ячеслав Негода.

 

За його словами, ці обговорення - остання стадія перед тим, як проекти перспективного плану потраплять на розгляд урядового комітету і Кабінету Міністрів.

На відміну від попередніх етапів консультацій, до погоджувальних нарад вже не залучають представників органів місцевого самоврядування та народних депутатів. Їхні думки і пропозиції були зафіксовані під час перших трьох турів обговорень.

«Депутати не залучені, і це логічно, коли робота йде вже над конкретним проектом урядового рішення. Я лише в ролі спостерігача. І, якщо моя думка потрібна, я готовий її висловити», - сказав долучений до наради народний депутат Віталій Безгін, який співголовував на попередніх обговореннях.

«В квітні ми маємо подати усі перспективні плани на розгляд уряду. Звичайно, ми не створимо скрізь ідеальні плани – які б задовольнили усіх. Це неможливо, коли багато учасників процесу. По багатьох громадах доведеться приймати компромісні рішення, які спираються здебільшого на методику формування спроможних громад. Там, де ми не змогли дійти спільної згоди, маємо відштовхуватися від критеріїв, які дають громадам найбільші можливості для розвитку», - зазначив В’ячеслав Негода.

Наступного тижня погоджувальні онлайн-наради мають відбутися по перспективних планах усіх областей.


Довідка

 

Відеоконференції з підготовки перспективних планів формування територій громад та з формування адміністративно-територіальних одиниць базового субрегіонального рівня проходять за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.

 

 Децентралізація та розвиток громад: 9 онлайн-ресурсів для навчання

Для тих, хто має можливість під час карантину сидіти вдома і має бажання вчитися, дізнаватися більше про місцеве самоврядування, розвиток регіонів та громад, портал «Децентралізація» підготував добірку онлайн-ресурсів для саморозвитку.


Платформа онлайн-навчання U-LEARN від програми «U-LEAD з Європою: http://u-learn.org.ua/. Тут вже доступні навчальні модулі «Соціальні послуги в ОТГ», «Етична дилема», «Основи реформування системи охорони здоров'я з допомогою eHealth», «Цифрові комунікації в громаді» та «Сучасні інструменти для формування спроможної освітньої мережі в громаді». Також, на платформі є електронні посібники «Перші кроки для новостворених ОТГ. Методичні рекомендації та зразки документів», «Путівник керівника. Успішна громада: надання якісних послуг громадянам та сприяння сталому розвитку». Крім того, оприлюднені вступи до курсів «Залучення громадян до процесів прийняття рішень», «Стратегічна комунікація: вступ», «Електронний документообіг».

Онлайн-курс «Ефективна взаємодія органів місцевого самоврядування з громадськістю» на платформі Prometheus: https://is.gd/5MwSdE. Безкоштовний курс створений за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Онлайн-курс «Малий Бізнес в ОТГ. Місія можлива!» від Асоціації міст України: https://olimp.oa.edu.ua/. Курс вчить, як створити свій бізнес в громаді, з чого почати, де знайти натхнення, як оформити ФОП та який зв’язок існує між розвитком громади та розвитком бізнесу.

Онлайн-курс «Децентралізація: від патерналізму до відповідального розвитку» на платформі Prometheus: https://is.gd/umF7Xp. Автор і викладач курсу - Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства. Курс створений за підтримки програми USAID DOBRE. Це вже другий онлайн курс Анатолія Ткачука. Перший - «Децентралізація в Україні – теорія та практика» - був створений у 2017 році. І його теж не завадить пройти: https://is.gd/u81Zr8.

Онлайн-навчання на Спільноті практик: сталий розвиток від DESPRO: https://udl.despro.org.ua/. Зареєструйтеся на Спільноті і матимете доступ до класних матеріалів. Зараз наприклад там розпочинається навчання «Продаж Корпоративного Спонсорства», присвячене залученню спонсорів до фінансування і партнерів до організації та проведення заходу чи масштабної події в громаді.

Онлайн-курс «Створення інституцій місцевого економічного розвитку громад» на платформі Prometheus: https://is.gd/FdoXTC. Розробник курсу - PPV Knowledge Networks – агенція економічного розвитку, що створює та розвиває бізнеси та бізнес-мережі. Курс створений у 2017 році за підтримки Асоціації міст України.

Онлайн-курс «Ґендерно-орієнтоване бюджетування для розвитку громад» на платформі Prometheus: https://is.gd/EXBIDx. Курс висвітлює підхід до впровадження ґендерно-орієнтованого бюджетування, що поєднує два процеси: забезпечення ґендерної рівності й управління публічними фінансами. Курс розроблений на замовлення Асоціації міст України.

Онлайн-курс «Ефективний бюджетний процес в органах місцевого самоврядування» на платформі Prometheus: https://is.gd/mQd7YR. Курс містить базову інформацію, яка допоможе представникам органів місцевого самоврядування ефективно управляти коштами місцевих бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу. Курс розроблений за підтримки Асоціації міст України.

Онлайн-гра «Моя громада»: http://myhromada.info/. Гра, яка дозволяє відчути себе у ролі голови об’єднаної громади. Непрості ситуації, боротьба за добробут громадян, за  ресурси і рейтинги. Грати можна кілька разів і питання майже не повторюватимуться. Гра створена у 2019 році за сприяння програми «U-LEAD з Європою».

Онлайн-бібліотека порталу «Децентралізація»: https://decentralization.gov.ua/library. Ми за 5 років зібрали тут для вас вже більше 500 матеріалів: посібників, методичних рекомендацій, зразків документів, досліджень, моніторингів, відео тощо.  Їх можна сортувати за темою, типом, роком створення та автором. Дуже зручно, спробуйте.

Вимушену ізоляцію краще провести з користю!

01.04.2020

 Громадам не варто надто перейматися, якими будуть майбутні райони: результати онлайн-обговорення формування субрегіонального рівня 6 областей

Реформа районів не повинна дуже хвилювати громади, бо важлива в першу чергу для державної влади. Держава, взявши курс на децентралізацію, усі повноваження з районів віддає на рівень спроможних громад. Отже люди після завершення реформи, будуть отримувати усі послуги у своїй громаді, у тому числі ті, за якими вони зараз їдуть до райцентрів. Нові райони (повіти чи округи) будуть потрібні лише державній владі для організації нагляду за законністю та для координації діяльності своїх виконавчих органів на місцях.

Про це сказав заступник Міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода під час відеоконференції щодо формування адмінтерустрою субрегіонального рівня Харківської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської та Чернівецької областей, яку Мінрегіон провів спільно з парламентським Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

«Формуючи нові райони, в першу чергу ми маємо орієнтуватися не на доступність до центру, а на кількість жителів. Бо у центр району жителям громад вже не потрібно буде їхати, як зараз. Але у районах діятимуть виконавчі органи державної влади, навантаження на яких має бути приблизно однаковим в усіх районах. Тому таким важливим критерієм є кількість населення. За нашими рекомендаціями, які ґрунтуються на європейській практиці, у кожному з майбутніх районах мають проживати не менше 150 тисяч мешканців», - сказав В’ячеслав Негода.

У Миколаївській області ОДА пропонує створити чотири райони: Миколаївський, Вознесенський, Первомайський та Баштанський.

Ця позиція була підтримана і співпадає з позицією більшості експертів. Також її підтримав народний депутат від Миколаївської області Артем Чорноморов.

У Рівненській області ОДА пропонує три перспективні райони: Дубенський, Рівненський, Сарненський.

Експерти і народні депутати, що брали участь у конференції, порадили ОДА переглянути запропоновану конфігурацію, а також розглянути можливість створення чотирьох районів - з додатковим районом у північній частині області.

Народний депутат від Рівненської області Олександр Аліксійчук також зазначив, що варіант ОДА недосконалий і його потрібно доопрацювати і по конфігурації, і по кількості районів.

У Кіровоградській області ОДА пропонує створити чотири райони: Голованівський, Маловисківський, Кропивницький, Олександрійський.

Частина експертів запропонували створити три райони – без Голованівського, чисельність населення якого не відповідає методичним рекомендаціям Мінрегіону.

При цьому, народний депутат Віталій Безгін підтримав варіант ОДА. На його думку, хоч по населенню показники перспективного Голованівського району не дотягують, але по логістиці, через великі відстані до центру, більш прийнятним є все ж варіант чотирьох районів.

Учасники конференції порадили ОДА переглянути свої пропозиції: або зупинитися на варіанті трьох районів, або знайти можливості, щоб усі чотири майбутніх райони відповідали методиці.

У Чернівецькій області експерти пропонують два варіанти формування нових районів. Більшість вважають за доцільне створити три райони: Сторожинецький, Чернівецький та Хотинський. Є варіант двох районів: Чернівецького та Хотинського. Учасники конференції рекомендували ОДА опрацювати ці пропозиції і наступного тижня запропонувати свій варіант.

У Полтавській області ОДА пропонує створити чотири райони: Кременчуцький, Лубенський, Миргородський і Полтавський.

Усі експерти, а також народний депутат від Полтавщини Олексій Мовчан погодилися з кількістю районів, а також з тим, що проект ОДА можна взяти за основу.

У Харківській області ОДА пропонує створити сім районів: Валківський, Красноградський, Куп’янський, Ізюмський, Лозівський, Чугуєвський, Харківський.

Думки експертів розділилися. Є пропозиція створити чотири райони: Куп’янський, Ізюмський, Первомайський (або Лозівський), Харківський. Інша пропозиція – шість районів: Куп’янський, Ізюмський, Лозівський, Люботинський, Чугуєвський, Харківський.

Народний депутат від Харківської області Дмитро Микиша вважає, що в регіоні має бути 5 районів та окремо Харківський, який співпадає з межами міста Харкова.

Отже Харківській ОДА необхідно буде знайти компромісний варіант, який би максимально відповідав методиці формування субрегіонального рівня.

Нагадаємо, 26 березня відбулася відеоконференція щодо формування адмінтерустрою субрегіонального рівня Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Херсонської, Хмельницької областей.


 Довідка

Відеоконференції щодо формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня проходять за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. 

 

24.03.2020 

Децентралізація та розвиток громад: 9 онлайн-ресурсів для навчання

Для тих, хто має можливість під час карантину сидіти вдома і має бажання вчитися, дізнаватися більше про місцеве самоврядування, розвиток регіонів та громад, портал «Децентралізація» підготував добірку онлайн-ресурсів для саморозвитку.


Платформа онлайн-навчання U-LEARN від програми «U-LEAD з Європою: http://u-learn.org.ua/. Тут вже доступні навчальні модулі «Соціальні послуги в ОТГ», «Етична дилема», «Основи реформування системи охорони здоров'я з допомогою eHealth», «Цифрові комунікації в громаді» та «Сучасні інструменти для формування спроможної освітньої мережі в громаді». Також, на платформі є електронні посібники «Перші кроки для новостворених ОТГ. Методичні рекомендації та зразки документів», «Путівник керівника. Успішна громада: надання якісних послуг громадянам та сприяння сталому розвитку». Крім того, оприлюднені вступи до курсів «Залучення громадян до процесів прийняття рішень», «Стратегічна комунікація: вступ», «Електронний документообіг».

Онлайн-курс «Ефективна взаємодія органів місцевого самоврядування з громадськістю» на платформі Prometheus: https://is.gd/5MwSdE. Безкоштовний курс створений за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

Онлайн-курс «Малий Бізнес в ОТГ. Місія можлива!» від Асоціації міст України: https://olimp.oa.edu.ua/. Курс вчить, як створити свій бізнес в громаді, з чого почати, де знайти натхнення, як оформити ФОП та який зв’язок існує між розвитком громади та розвитком бізнесу.

Онлайн-курс «Децентралізація: від патерналізму до відповідального розвитку» на платформі Prometheus: https://is.gd/umF7Xp. Автор і викладач курсу - Анатолій Ткачук, директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства. Курс створений за підтримки програми USAID DOBRE. Це вже другий онлайн курс Анатолія Ткачука. Перший - «Децентралізація в Україні – теорія та практика» - був створений у 2017 році. І його теж не завадить пройти: https://is.gd/u81Zr8.

Онлайн-навчання на Спільноті практик: сталий розвиток від DESPRO: https://udl.despro.org.ua/. Зареєструйтеся на Спільноті і матимете доступ до класних матеріалів. Зараз наприклад там розпочинається навчання «Продаж Корпоративного Спонсорства», присвячене залученню спонсорів до фінансування і партнерів до організації та проведення заходу чи масштабної події в громаді.

Онлайн-курс «Створення інституцій місцевого економічного розвитку громад» на платформі Prometheus: https://is.gd/FdoXTC. Розробник курсу - PPV Knowledge Networks – агенція економічного розвитку, що створює та розвиває бізнеси та бізнес-мережі. Курс створений у 2017 році за підтримки Асоціації міст України.

Онлайн-курс «Ґендерно-орієнтоване бюджетування для розвитку громад» на платформі Prometheus: https://is.gd/EXBIDx. Курс висвітлює підхід до впровадження ґендерно-орієнтованого бюджетування, що поєднує два процеси: забезпечення ґендерної рівності й управління публічними фінансами. Курс розроблений на замовлення Асоціації міст України.

Онлайн-курс «Ефективний бюджетний процес в органах місцевого самоврядування» на платформі Prometheus: https://is.gd/mQd7YR. Курс містить базову інформацію, яка допоможе представникам органів місцевого самоврядування ефективно управляти коштами місцевих бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу. Курс розроблений за підтримки Асоціації міст України.

Онлайн-гра «Моя громада»: http://myhromada.info/. Гра, яка дозволяє відчути себе у ролі голови об’єднаної громади. Непрості ситуації, боротьба за добробут громадян, за  ресурси і рейтинги. Грати можна кілька разів і питання майже не повторюватимуться. Гра створена у 2019 році за сприяння програми «U-LEAD з Європою».

Онлайн-бібліотека порталу «Децентралізація»: https://decentralization.gov.ua/library. Ми за 5 років зібрали тут для вас вже більше 500 матеріалів: посібників, методичних рекомендацій, зразків документів, досліджень, моніторингів, відео тощо.  Їх можна сортувати за темою, типом, роком створення та автором. Дуже зручно, спробуйте.

16.03.2020

 В'ячеслав Негода: "З Конституцією чи без, критично важливо завершити децентралізацію до місцевих виборів"

Якщо ми не підемо далі, то заморозимо розбалансовану систему влади ще на п'ять років. Зараз у нас, по суті, дві України.


Заступник міністра розвитку громад і територій України В'ячеслав Негода в інтерв'ю виданню «Дзеркало тижня» розповів про перебіг та майбутнє децентралізації. 

— В'ячеславе Андроновичу, якщо говорити про глобальний класичний фініш децентралізації, не ускладнений війною й політичними ризиками, то до чого ми в результаті маємо прийти?

— До того, щоб нашим людям було комфортно жити в будь-якому селі або місті України, щоб туди їхали туристи, щоб там розвивалися економіка й місцева політика. Центром життя має стати людина в будь-якій точці України, а не Київ, куди досі люди їдуть шукати роботу й щастя. Децентралізація, в цьому контексті, — інструмент, із допомогою якого можна побудувати ефективну систему місцевої влади на всіх рівнях: громада–субрегіон–регіон. Нині ми реалізуємо стратегію муніципального розвитку, яка повинна докорінно змінити обличчя країни. В України є всі шанси стати країною без розбитих доріг, покинутих сіл і зруйнованих будинків. Для цього громади мають повірити в реформу, отримати повноваження, ресурси й долучитися до відповідального самоврядування.

— У якій точці реформи ми нині перебуваємо?

— Тут є безліч показників, але якщо відштовхуватися від базового завдання, то вже створено 1050 ОТГ (об'єднаних територіальних громад), у які добровільно об'єдналися майже 4800 українських сіл, селищ і міст. Не ввійшли в процес об'єднання близько 6160 громад, що становить понад 56 відсотків від загальної кількості. Тобто тут ми ще не перейшли екватор. Хоча за кількістю жителів об'єднаних громад (включно з містами обласного значення) туди перейшло 73%. Безумовно, не всі ОТГ вже зараз мають умови для ефективного розвитку, однак навіть перші результати процесу об'єднання, який розгортається, показали, що обраний нами шлях правильний.

Тим часом не слід забувати, що ми проходимо доволі глобальне горизонтальне перетворення системи державного управління, куди входять зразу кілька базових реформ. Мова не тільки про децентралізацію, а й про реформу адміністративно-територіального устрою, про зміну системи виконавчої влади загалом. Таких комплексних завдань одночасно не вирішували ні поляки, ні більшість європейських країн. Польща, яка має сталі традиції системи влади, реформувала адміністративно-територіальний устрій ще в 1970-х роках. А вже в 1990-х успішно провела децентралізацію. Ми ж сьогодні, по суті, ламаємо ще радянську модель територіально-адміністративного устрою та управління державою загалом.

Фактично, в нас іде квазіреформа і через ОТГ у країні створюються нові суб'єкти адміністративно-територіального устрою. І тут основна проблема: юрисдикція цих новостворених громад не поширюється на всю територію України. Бо це не записано в жодному з наявних законодавчих актів. У нас не прийнято закону про адміністративно-територіальний устрій. Тобто нам критично важливо прийняти такий закон, закріпити юридичний статус нових громад і перевести реформу з базового на субрегіональний (районний) та регіональний рівні. Однак вирішити проблеми цих двох рівнів можна тільки внесенням змін до Конституції. Про що, я думаю, ви мене обов'язково запитаєте.

— Таким чином, для юридичного завершення реформи необхідно, по-перше, прийняти закон про адмінтерустрій, закріпивши статус ОТГ і нарізавши нові райони. По-друге, впровадити реальне місцеве самоврядування на регіональному рівні, віддавши важелі виконавчої влади обласній раді, паралельно позначивши опцію префекта, що наглядає чи контролює від імені держави на рівні області. Так?

— Абсолютно, але з невеликим уточненням: обласна рада отримає право на створення власних виконавчих органів, а префект — функції виконавчої влади.

— Але, перш ніж запитати вас про ризики, які супроводжують завершення реформи, прошу уточнити: чому ми не можемо якщо не відіграти реформу назад, то, можливо, зупинитися, перечекавши війну і всі пов'язані з нею політичні маніпуляції.

— Наважитися на такий крок після п'яти (!) років реформи — означає зрадити мільйони людей, які весь цей час ціною титанічних зусиль ламали схеми й долали опір місцевих чиновників, еліт, земельних латифундистів, що давно зрослися своїми бізнесами-інтересами. Люди впоралися, пройшли складні організаційні процедури, сформували свої органи місцевого самоврядування, відчули різницю й усвідомили, як і куди можна йти далі. Безумовно, ви можете сказати, що на всіх форумах голів ОТГ більше говорять про проблеми, яких справді не бракує. Однак я навіть уявити боюся, що можна ось так узяти й забрати в людей їхнє життя і майбутнє. Та вони й самі ніколи не дозволять державі це зробити. Відвідайте будь-яку громаду й самі поговоріть із людьми.

Ба більше, ми досягли такого рубежу, коли вичерпаний ліміт часу для добровільного об'єднання громад. І тут держава мусить правильно й чітко поставити крапку, прийнявши вольове рішення завершити процес в обов'язковому порядку. Тому що зараз у нас, по суті, дві України. Одна живе у форматі децентралізації з повноваженнями й ресурсами, а друга несе на собі тягар ще радянської системи й управляється з рівня місцевих адміністрацій. А це вже дискримінація. І якщо ми не підемо далі й не завершимо реформу нинішнього року, то заморозимо таку розбалансовану систему влади ще на п'ять років. Тому що восени в нас чергові вибори до органів місцевого самоврядування. І вони мають пройти в єдиному форматі в нових об'єднаних громадах. Інакше ми поглибимо соціально-економічний розрив між старою та новою системами місцевого самоврядування, прирікаючи країну на ручне управління. І в нас залишається дуже мало як календарного, так і парламентського часу, щоб ухвалити низку надзвичайно важливих законів і завершити реформу.

— Однак набір аргументів у початкових опонентів децентралізації теж досить вагомий: війна, слабкість центральної влади, в тому числі зумовлена зміною уряду та економічною кризою, вимушений перехід у нішу місцевої політики витіснених із великої політики еліт Януковича й Порошенка та, як наслідок, посилення відцентрових процесів і остаточна феодалізація регіонів. Що на це скажете?

— По-перше, подумаймо й даймо відповідь на запитання: а яка країна сильніша? Та, яка відбудовує себе знизу, розвиває інфраструктуру й економіку на місцях, чи та, в якій міста і села занепадають? Ми вже шість років перебуваємо у стані війни. Чим сильніші наші громади, чим розвиненіші, тим вищі наші шанси на перемогу. Бо перемога — це передусім сила й самодостатність країни. А вони починаються звідти, де людина живе. З того, як вона живе й ким почувається.

По-друге, стосовно можливих відцентрових процесів та ослаблення державної влади загалом: я переконаний, що у світі немає такої практики, коли б муніципалітети, громади ставали вогнищами якогось сепаратизму. Такими суб'єктами зазвичай виступали регіони, великі території. І ось тут саме наше завдання — передати основні повноваження і фінанси для місцевого розвитку не на рівень регіону, де завжди виникатиме спокуса порулити й визнати за собою якусь унікальність, а громадам. Ви відчуваєте різницю?

І, нарешті, по-третє. Коли ми говоримо про децентралізацію та передачу повноважень і ресурсів громадам, апріорі йдеться про паралельну побудову сильної системи територіальної виконавчої влади. Зараз функції і повноваження змішані. Обласні й районні державні адміністрації вмістили в себе функції і держави, і місцевого самоврядування. Обласні й районні ради позбавлені можливості виконувати функції місцевого самоврядування, не маючи законодавчих підстав для формування власних виконавчих органів. Усе це, за шаблоном радянської адміністративно-командної системи державного управління, виконують облдержадміністрації та райдержадміністрації. При цьому вони розтягнулися в багатолітньому шпагаті між Києвом і регіональними бізнес-елітами, частіше граючи на користь останніх.

Про яке місцеве самоврядування і про яку ефективність роботи місцевої виконавчої влади тут, взагалі, можна говорити, коли вона великою мірою залежить від рішень обласних і районних рад? Тому, щоб посилити як місцеве самоврядування, так і центральну владу на місцях, їх потрібно чітко розвести. Жорстко окреслити коло компетенцій і передати основну частину повноважень і фінансів на найбільш низовий рівень — громадам.

Треба створити таку систему, щоб у разі заходження за лінію національних інтересів на рівні регіону або громад блискавично спрацьовували державні запобіжники. Сильне місцеве самоврядування і сильна виконавча влада на місцях — це два крила самодостатньої держави, які мають забезпечити стабільний місцевий та регіональний розвиток. І я зараз можу назвати десятки громад у тих-таки прифронтових Донецькій та Луганській областях, яким завдяки децентралізації тепер вдається вирішувати дуже серйозні проблеми й, по суті, відбудовувати себе заново. Сильна громада завжди патріотична і не схильна ні до якого сепаратизму. Чого не скажеш про слабку й незадоволену життям.

Що стосується зміни та ротації еліт, їх повернення на місцевий рівень, то це нормальний процес. Еліти — це сила країни. Сильні кадри потрібні скрізь. І в центральній владі, і в місцевій. Нехай повертаються й керують, хай працюють на країну в її інтересах.

 — Ключове — в її інтересах. Ви ж не станете заперечувати, що успіх цієї ключової реформи безпосередньо залежить від того, в рамках якої — правової чи неправової — держави вона проходить? Якщо вертикаль МВС, СБУ, прокуратури й судів корумпована і куплена, подальша феодалізація регіонів неминуча. Житель навіть найновішої й найпередовішої громади без відчуття безпеки та захищеності — ніхто. Хоч би які повноваження та ресурси ви йому давали.

— Коли ми тільки починали реформу, то розуміли, що її успіх чи неуспіх залежатиме від безлічі чинників. Бо громада — це, фактично, замкнений життєвий цикл людини від народження до похорону. І це реальність. Упродовж свого життя людина отримує від держави певні послуги — освітні, медичні, соціальні, культурні тощо. І одна з головних послуг — справді безпека. Без відчуття захищеності свого життя, майна, майбутнього дітей навряд чи можна говорити про якісь успіхи. Тому, поряд з інституційними змінами, які ми впроваджуємо, звертаємо увагу на створення якісного освітнього простору, медичних послуг, соціального захисту, а також системи центрів безпеки. Ідеться про можливе формування місцевих поліцейських дільниць, пожежних бригад, які мають допомагати формувати в жителів громад відчуття захищеності.

Не хотів би щось непрофесійно коментувати про правоохоронну та судову системи, що теж перебувають у стані трансформації та змін відповідно до нових, якісніших стандартів роботи. Стосовно "феодалізації" — то такого поняття в процесі децентралізації немає. У моєму розумінні, завдання полягає саме в тому, щоб створити законодавчі умови для місцевого самоврядування та його органів, щоб виключити тиск на них різних бізнес-груп.

При цьому даймо відповідь на запитання: а ким легше керувати — головою дрібної сільської ради, який володіє всіма паями і торговими точками в окрузі, чи головою великої територіальної громади, сформованої великою кількістю людей на великій території? Така громада апріорі більше захищена від латифундистів і, як ви кажете, феодалів. Але, говорячи про аграрний сектор, слід віддавати належне і бізнесу, який створює робочі місця та платить податки. І паралельно чітко припиняти його спроби створювати кишенькові органи місцевого самоврядування в громадах.

Треба визнати, що сьогодні, вийшовши на фінальну стадію формування перспективних планів об'єднання громад в областях, ми відчуваємо дуже сильний вплив і тиск із боку місцевих бізнес-еліт. Інколи на папір покладені не абсолютно прагматичні інтереси людей, а бажання окремих персонажів, які контролюють ситуацію в районі чи частині області. Точиться дуже серйозна боротьба, в якій, я думаю, ми все-таки переможемо.

— Катерина Гандзюк теж думала, що переможе, коли ходила на акції й робила фільм про бізнес-імперію голови Херсонської обласної ради Мангера. Не перемогла. Як і ще понад 50 громадських активістів, котрі зазнали нападів у регіонах за роки реформи. Ба більше, їхні справи не розслідуються. А справа Гандзюк зрушила з місця тільки завдяки громадським активістам та тискові міжнародної спільноти. Ви усвідомлюєте, в якій країні і в рамках якої непорушної Системи проводите цю реформу?

— Правова держава, забезпечення прав громадян, їхньої безпеки — це умова успіху не тільки будь-якої реформи, а й країни загалом. Проте я думаю, що наявність проблеми ще вищого порядку не повинна виключати наших дій на своєму рівні. І ці запитання ви все-таки маєте ставити іншим посадовим особам.

— В'ячеславе Андроновичу, я знаю, звісно, яким посадовим особам ставити ці запитання. Але ж це ви щойно самі заговорили про необхідність створювати муніципальну поліцію. А я тільки хотіла уточнити, чи розумієте ви, що, лобіюючи цю новелу, можете подарувати нашим мерам ще по одній кишеньковій феодальній армії?

— Інно, можна в кожному кроці будь-якої реформи бачити якісь небезпеки. Мені не дуже подобається, що ви вже не вперше використовуєте визначення "феодальний". Але це ваше право. Я ж, зі свого боку, стою на позиції, що ми створюємо умови для розвитку сучасної місцевої демократії. Де не залишиться місця для проявів, про які ми з вами говоримо. Та й тепер навряд чи варто використовувати такі визначення для всіх областей, а тим більше для всіх громад. Скрізь ситуація різна.

Що стосується запитання про муніципальну поліцію, то я говорив про поліцейські дільниці в системі МВС, які створюються за сприяння органів місцевого самоврядування. Якщо ж думати про створення муніципальної поліції, то тут два боки медалі. З одного боку — чому б не дозволити мерії великих міст мати власні механізми підтримання правопорядку? Це світова практика, коли взаємодіють місцева та державна поліції. Ми нічого самі не придумали. З іншого — все справді має працювати на основі закону, і в нас не повинна скластися ситуація, коли кожен мер має свій приватний батальйон. Можливі порушення закону такими підрозділами мають оперативно припинятися сильною виконавчою державною владою на місцях. Але паркуваннями, адміністративними порушеннями тощо все-таки може займатися місцева поліція. Вчімося довіряти місцевому самоврядуванню. Але до цієї теми можна буде повернутися тільки після впровадження ефективної системи державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування на рівні Конституції України.

 — Сумніватися і окреслювати ризики — це передусім мій обов'язок. І я маю справді великі сумніви, що центральна влада, в яку ось уже сьомий рік (!) вмонтовано силову вертикаль на чолі з Аваковим, у змозі якісно припиняти які б то не було незаконні рішення. Але ви вже відповіли на це запитання. Тому наступне. Чому на старті децентралізації не вийшло створити єдиний координуючий центр реформи й синхронізуватися з міністерствами соціальної політики, освіти й охорони здоров'я? Тема захисту прав дітей взагалі випала з вашого поля зору. По суті, погоджувати всі дії вам доводиться навздогін.

— Ну все ж у нас п'ять років був профільний віцепрем'єр. Тому тут навряд чи була системна помилка. Скоріше, недоробка щодо координації. Тому що в названих міністерствах справді не завжди було повне розуміння процесу, який розгортається. Дискусії про створення єдиного координуючого органу реформи періодично виникали, але для цього є уряд, урядові комітети, є профільний парламентський комітет. Проблеми часто виникають не через відсутність чи наявність якогось органу, а від нерозуміння важливості та своєчасності прийняття рішень.

І взагалі, ми з вами говоримо про передачу повноважень, а це завжди вельми болісний процес для інститутів, що вже склалися. Щодо питання про захист прав дітей, то вам відомо, що для забезпечення прав дітей в Україні навіть уводився Уповноважений президента України з прав дитини. Що стосується Мінрегіону, то разом з іншими ЦОВВ і місцевими органами влади ми будуємо ефективну (спроможну) мережу шкільної та дошкільної освіти, основне завдання якої — якісні знання й здоров'я дітей.

Гадаю все ж, основною помилкою тут було те, що нам не вдалося 2015 року провести зміни в Конституцію, які стосуються децентралізації. Тоді б у нас була більш системна й послідовна реформа, яка нині могла б уже реально фінішувати. У результаті нам довелося йти за планом Б, що було й залишається дуже непростим. І це також впливає на координацію всіх сфер, яких торкається реформа. Однак не буває стерильних реформ. Реформа — це процес, із труднощами й проблемами, які треба вирішувати. Згадайте, як п'ять років поспіль один із голів ОДА демонстративно заявляв, що не допустить децентралізації у своїй області. І все для цього робив.

— Думаю, у пулу експертів із захисту прав дітей знайдеться, що вам привселюдно відповісти. Ну а я можу тільки задатися риторичним питанням, чому згаданий вами уповноважений пан Кулеба, маючи офіційні повноваження, не лобіював цю сферу під час децентралізації. Що стосується засекреченого вами голови ОДА, то прізвище Геннадія Москаля всі знають.

— А на рівні районів що відбувалося?.. Насправді найтяжчий процес. І на жаль, часто місцева влада нам не допомагала. Зокрема, мене завжди дивувало, чому президент не звільняв Москаля після таких заяв. Подібні заяви провокували приховане саботування реформи в інших областях: чому одному можна, а мені не можна? Насправді система виконавчої влади має працювати чітко та відповідально, а всі рішення уряду — виконуватися беззаперечно. Тим більше, коли йдеться про таку реформу. І тут був наявним дисбаланс розуміння реформи різними галузями влади.

—  Чому парламент не прийняв зміни до Конституції в 2015-му і, швидше за все не прийме і зараз, абсолютно зрозуміло. Зашитий в обидва законопроекти "особливий статус"  — ключовий дріггер. Але от що все ж перешкодило прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій і просунутися в цьому варіанті реформи, якщо чесно, не зовсім зрозуміло.

— У Конституції України чітко позначено, що в систему адміністративно-територіального устрою входять конкретні області, АРК Крим, село, селище, місто тощо. Як ми могли прийняти закон із зовсім іншими адміністративними одиницями — громадами? Чинна Конституція не дає такої можливості. Дискусія щодо цього триває й нині. У результаті всі наші нові ОТГ можуть опинитися на грані неконституційності, а реальний обласний рівень місцевого самоврядування так і не з'явитися. Нам потрібно в терміновому порядку завершити цей процес.

Водночас уже тепер у рамках чинної Конституції можна приступити до другого етапу реформи й на рівні закону внести корективи у межі районів. Але, знову ж, який сенс робити, коли ми не закінчили формування базового рівня — громад? Замкнене коло. Простий приклад: у парламент уже двічі було внесено законопроєкт про основи адміністративно-територіального устрою, де позначено основні процедурні питання. І навіть цей документ іде практично на межі фолу з Конституцією. Негативні оцінки, які він одержав у Науково-експертного і юридичного управління ВР, абсолютно слушні. Коли ми використовуємо термін "громада", а його немає в Конституції, даруйте…

— В'ячеславе Андроновичу, ви прекрасно знаєте про останній документ, підписаний у Мінську, де по суті ОРДЛО легітимізовано як суб'єкт переговорів, що б нам не пояснювали в ОП. До речі, пан Єрмак, роз'яснюючи свою позицію ще раз усім нагадав, що згідно з мінськими домовленостями, Україна взяла на себе зобов'язання погоджувати зміни в Конституцію, пов'язані з децентралізацією, з учасниками переговорної групи.

Тобто реформу давно переведено в політичне поле й будь-який новий пункт або кома болісні для суспільства й ризиковані для національної безпеки та унітарності. Тим паче ні ви, ні я не знаємо точно, що може бути закладено в бажанні викинути з Конституції чітке перерахування областей і регулювання їх створення окремим законом. Цей пункт, внесений у грудневий президентський проєкт, власне й викликав найбільші побоювання експертного співтовариства.

При цьому ваш давній колега Анатолій Ткачук (один з авторів реформи) неодноразово заявляв, що в такій ситуації ліпше дати спокій Конституції і продовжувати реформу, нехай навіть на межі конституційного фолу. Маючи на увазі сценарій, коли парламент окремим законом дає уряду право закінчити процес об'єднання громад, провести реформу адміністративно-територіального устрою і нарізати нові райони. Що стосується наглядової функції, зокрема над містами, то закрити опцію префектів він пропонує профільному міністерству.

— Президент справді двічі подавав свій законопроєкт про внесення змін у Конституцію, і його двічі було відкликано. Саме тому, що реакція в експертному співтоваристві, а також серед представників місцевого самоврядування, була пов'язана з надмірно надуманими недовірою і неприйняттям деяких статей законопроєкту. Нині йде процес громадського обговорення й ми напрацьовуємо пропозиції практично з нуля. Ми почали його на засіданні профільного комітету за участю представників усіх фракцій і донорських організацій, що супроводжують реформу в Україні. І гадаю, що на виході ми одержимо більш зважений і збалансований законопроєкт про внесення змін у Конституцію в частині децентралізації. Всі дражливі питання має бути знято. Ми зобов'язані дійти компромісу.

Це стосується і питання переліку в Конституції областей. На цю тему можна дискутувати, тому що перелік областей у Конституції — якраз ознака федеративних держав. І з погляду прагматичної експертної оцінки, він у Конституції не потрібен. Але от із погляду політичної ситуації, він нам нічим не заважає й цю норму в Конституції слід залишити. Щоб заспокоїти людей. Компромісними мають також стати питання підпорядкованості й повноважень префектів, механізм загальнонаціонального нагляду над законністю рішень органів місцевого самоврядування. Без консенсусу в цих ключових точках буде неможливо знайти 300 голосів і провести цей законопроєкт через парламент.

А те, що це зробити конче потрібно, — моя чітка позиція. І щоб не говорив мій давній і шановний колега Анатолій Ткачук, ми не зможемо якісно закінчити реформу без розведення повноважень обласних адміністрацій і обласних рад, не зможемо трансформувати владу на субрегіональному рівні. Тобто, навіть якщо ми закінчимо об'єднання громад і наріжемо райони, на обласному рівні місцеве самоврядування продовжать здійснювати обласні державні адміністрації. Як, утім, і на районному. Такого немає в жодній європейській країні. Але ми ратифікували Європейську хартію місцевого самоврядування. До того ж у Конституції треба обов'язково визначити систему й назви нових адміністративно-територіальних одиниць. Інакше, навіть закінчивши базовий рівень, нарізавши райони й провівши місцеві вибори, ми матимемо якесь сурогатне самоврядування на двох абсолютно різних якісних рівнях. Ба більше, ми продовжимо утримувати районні ради, повноваження яких під великим сумнівом. А йти на межі конституційного фолу — це безвідповідально.

— Тобто ви пропонуєте всі потрібні зміни в Конституцію, що стосуються децентралізації, вивести за рамки політичного поля? І слідами громадського обговорення створити винятково професійний документ як результат компромісу всіх учасників обговорення.

— Пропоную не я, а команда, яка працює над пошуком концептуальних рішень майбутніх змін.

— І ви насправді вважаєте це можливим? Враховуючи наші мінські зобов'язання.

— Я не хотів би глибоко звертатися до цієї теми, але по-перше, дозволю собі нагадати вам, що в нас є закон про особливості здійснення місцевого самоврядування на території Донецької та Луганської областей. Його знову пролонгували і він діє. По-друге, ми розробляємо законодавство для всієї території України. Приміром, уряд затвердив перспективні плани майбутніх громад на всій території Донецької та Луганської областей. Як і коли їх вводитимуть — вже питання іншого плану. І точно не мого рівня. Однак я гадаю, що невдовзі ми зможемо оцінити документ, який буде без політики, але для децентралізації та розвитку місцевої демократії. Не треба перенасичувати законопроєкт якимись додатковими опціями, що сьогодні не на часі.

— В'ячеславе Андроновичу, з одного боку, ви — людина, яка віддала цій реформі більшу частину свого життя. З іншого, — частина системи виконавчої влади. І саме ваше прізвище називали серед реальних авторів першого найбільш спірного президентського законопроєкту. Нинішні ваші, зізнаюся, досить несподівані пропозиції ви з кимось із влади вже обговорювали? Із профільним міністром? Із новим прем'єром? Чи є взагалі у вас союзники?

— Влада зацікавлена у реформі в інтересах розвитку місцевого самоврядування і громад. Це я можу точно сказати. Жодних підводних каменів, які б спеціально виставлялися в певних місцях, немає. Так, суспільство неодноразово обпікалося й тепер дує на воду. Можливо, це правильно. Що стосується обговорення і координації питань конституційної реформи, то в уряді це прем'єрміністр України Денис Шмигаль, наш міністр Олексій Чернишов, інші члени уряду. У нас є велика підтримка з боку профільного парламентського комітету, очолюваного Андрієм Клочком. Не можу не сказати, що основна людина, з якою ми обговорюємо всі кроки, це народний депутат України, керівник підкомітету з питань організації державної влади, держслужби й органів місцевого самоврядування Олександр Корнієнко. А щодо "реального авторства" попередніх конституційних законопроєктів ваші припущення дуже перебільшені.

— Ви не боїтеся, що вас і вашу багаторічну працю політики можуть просто банально використовувати?

— Людину, яка нічого у своєму житті не боїться, навряд чи можна назвати здоровою. Але я вірю людям. Багато років працюю чесно і на результат. Дуже сподіваюся, що в такому реальному результаті зацікавлені й країна, й нинішня влада. Мене справді можна використовувати. Але тільки для того, щоб закінчити децентралізацію. Дуже добре, коли є група чиновників, народних депутатів і експертів, знання й можливості яких можна використовувати, щоб успішно провести реформу. Не я називаю цю реформу найліпшою реформою в Україні. Про це говорять європейці, донори, соціологічні дослідження, які ми проводимо щороку.

Децентралізація за всіх її недоліків — успішна. Суспільство нам повірило. І ми маємо правильно продовжити та закінчити реформу. А часу залишилося мало. І я б дуже не хотів, аби ви чи хтось інший протиставляли мене комусь у цій історії — експертам, владі… Ми всі в одному човні.

— Від кого нині залежить закінчення реформи в першу чергу?

— Від уряду і парламенту. Поки зависло питання з прийняттям змін у Конституцію, треба реалізовувати запасний варіант, у терміновому порядку прийняти закон №2653 і дати уряду повноваження закінчити процес формування майбутніх громад. А також розробити й проголосувати закони про новий субрегіональний рівень. У нас залишилося дев'ять пленарних тижнів. Тобто не пізніше травня ці голосування мають відбутися. Щоб ЦВК розгорнула свою підготовку до нових виборів, а ми хоч і в усіченому варіанті, але перейшли до повсюдності й субсидіарності місцевого самоврядування в країні.

Безумовно, свої корективи може внести проблема пандемії коронавірусної інфекції. Український парламент може піти на карантин. Але навіть це не скасовує стратегічних цілей, які ми з вами зазначили. Можливо, трохи відсуває в часі їх реалізацію.

 12.03.2020

Публічні консультації щодо змін до Конституції – погляд міжнародних експертів

25 лютого 2020 року в Києві відбулась презентація плану публічного обговорення змін до Конституції України в частині децентралізації влади за участі представників Верховної Ради України, уряду, Офісу Президента України, асоціацій місцевого самоврядування, міжнародних організацій та установ, експертної спільноти, де учасники у форматі структурованого обговорення визначилися з питаннями формату, тематики, очікуваних результатів, прозорості майбутніх обговорень в регіонах.

Міжнародні експерти, які взяли участь в експертній панелі заходу «Через консенсус – до змін до Конституції України щодо децентралізації», поділилися зарубіжним досвідом впровадження децентралізації та дали рекомендації, як громадські консультації в регіонах можуть допомогти досягти консенсусу з різних питань.

У своєму виступі професор Ґеорґ Мільбрадт, спеціальний посланник уряду Федеративної Республіки Німеччина з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні, зазначив, що децентралізація дуже популярна серед населення, люди її підтримують і що вона є безпрограшним вибором і для держави, і для населення. Він також пояснив шляхи досягнення консенсусу серед суспільства стосовно змін до Конституції.

«Перш за все, це питання довіри, і консультації є дуже хорошим методом побудови цієї довіри «знизу догори» серед громадян України та зацікавлених сторін через повагу та діалог. Надалі ідея полягає у тому, щоб отримати знання з місцевого рівня та почути думку, страхи та сподівання громадян, які живуть у цій великій країні. Тут також надзвичайно вагому роль відіграють асоціації місцевого самоврядування. Зрештою, важливо буде довести, що думки було враховано та що процес інклюзивний. Крім того, важливим є зворотний зв'язок, і для цього потрібна ґрунтовна документація цього процесу».

Він також підкреслив, що існує спільна основа для розробки конституційних змін – Європейська хартія місцевого самоврядування.

«Європейська хартія місцевого самоврядування є головним орієнтиром для всіх європейських країн, вона відображена у багатьох конституціях. Отже сам текст є також міцною основою для формулювання статей. Звичайно, він має бути впроваджений в український контекст».

Пан Мільбрадт зазначив важливість розмежування власних та делегованих завдань місцевого самоврядування.

«Основоположним та нагальним питанням, що стоїть перед усім місцевим самоврядуванням в Україні, є нечіткий розподіл того, які завдання держава делегує ОМС для виконання («делеговані завдання»), а які повністю підпадають під відповідальність місцевих органів самоврядування та дискреційні повноваження («власні завдання»). Що стосується автономності завдань та фінансової самостійності, органам місцевого самоврядування дозволяється регулювати та керувати значною часткою державних справ на свою відповідальність. Для цього вони також повинні мати достатні фінансові ресурси, які можуть використовувати на власний розсуд. Розмежування власних та делегованих завдань також має наслідки для потенційної системи нагляду за органами місцевого самоврядування, оскільки нагляд за власними та делегованими повноваженнями базується на різних критеріях і керується різними принципами».

Пан Мільбрадт також окреслив завдання нагляду та специфіку цього механізму по відношенню до місцевого самоврядування.

«Найважливіше завдання нагляду – дозволити органам місцевого самоврядування найкращим чином виконувати свої обов'язки та повноваження на користь своїх мешканців, надаючи поради та підтримку. Отже, нагляд в першу чергу здійснюється в партнерстві між ОМС та державою, і це стосується всіх систем Європи, які дотримуються Європейської хартії місцевого самоврядування. Будь-який механізм нагляду повинен підтримувати місцеве самоврядування з метою надання надійних порад та рекомендацій у дусі довіри та співпраці».

Ріво Нооркийв, експерт з питань місцевого самоврядування і територіально-адміністративного устрою (Естонія), наголосив на ролі Європейської хартії місцевого самоврядування в наданні прав місцевому самоврядуванню та необхідності внесення змін до Конституції.

«Конституція – це вісь конституційних та політичних обговорень. Вона не повинна бути надто деталізованою, адже тоді необхідно буде часто вносити у неї зміни. І у випадку з Конституцією, і у випадку з Європейською хартією місцевого самоврядування, важливо робити акцент на цінностях, які вони несуть. Хартія надає місцевим органам влади права, які повинні гарантуватися національним законодавством. Хартія також пропонує можливість посилити узгодженість між Конституцією та європейським правовим простором. Я вважаю, що внесення змін до Конституції є надзвичайно важливим, і під час цього процесу необхідно знайти найбільш корисні рішення для українського народу задля продовження децентралізації. Важливо передбачити майбутню Україну, у якій люди хотіли б жити; традиційні речі, які варто зберегти, і ті, які потрібно змінити».

Він також поділився своєю думкою щодо результатів, які мають принести публічні дискусії в регіонах.

«Публічні обговорення, засновані на значному досвіді, повинні призвести до угоди, яка задовольняє зацікавлених сторін у погляді на майбутнє. Регіональні обговорення повинні визначити чіткі цілі реформи та створити готовність до змін. Самі по собі поправки до Конституції є лише передумовою; важливо, щоб за бажаними результатами стояли люди».

Ріво Нооркийв наголосив на надзвичайній необхідності працювати над створенням довіри та підтримкою комунікацїі в цьому процесі.

«Безумовно, потрібно працювати над створенням атмосфери довіри, яка сприяє появі спільних ідей. Дуже важливо інвестувати у створення високоякісних дискусійних процесів та шукати лідерів, яким можуть довіряти різні зацікавлені сторони. Все відбувається тоді, коли є політична воля та сприятлива громадська думка».

Хелена Лінде, старша експертка з юридичних питань, Департамент права, Шведська асоціація місцевих влад та регіонів (SALAR), також акцентувала увагу на довірі, повазі та діалозі як важливих аспектах відносин між місцевою та державною владою.

«У Швеції існує 290 муніципалітетів різних за розміром та спроможністю, але усі мають однакові завдання. Що є насправді викликом. За ці два дні в Україні я дуже багато чула про довіру, і в нашій країні все побудовано на довірі. Але як вона будується? Довіра будується знизу, з повагою та в діалозі. І я б сказала, що нашими головними інструментами у побудові діалогу між місцевою владою та державою є оцінка, порівняння, моніторинг та прозорість. Тоді у жителів буде можливість порівнювати».

10.03.2020

Обговорення та пропозиції до проекту змін до Конституції в частині децентралізації

 

У грудні 2019 року Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проект закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади). 

У січні 2020 року, після дискусій в експертному середовищі, у місцевому самоврядуванні і у суспільстві,  запропоновані зміни були відкликані з Парламенту для доопрацювання.

Зараз напрацьовується нова редакція змін до Конституції в частині децентралізації, тривають обговорення на центральному та регіональному рівнях. 

З описом проблем, метою змін та нормами законопроєкту, які мали б вирішувати зазначені проблеми, можна ознайомитися ТУТ.

Враховуючи чутливість питання і значну кількість думок з цього приводу, ми започаткували спеціальну рубрику для обговорення та пропозиції до конституційних змін.

Тут публікуємо думки конституціоналістів, урядовців, народних депутатів, експертів, представників місцевого самоврядування.

 

Сподіваємося, синергія думок і поглядів будівничих держави на те, як вона має розвиватися найближчі десятиліття, допоможе знайти «золоту середину» і не помилитися.

 

18.02.2020

Або ми завершуємо процес децентралізації, або втрачаємо час і віру людей у зміни на краще, - В’ячеслав Негода

 

Децентралізація буде успішною, матиме цінність, якщо люди отримуватимуть усі необхідні послуги там, де вони живуть, - у своїх громадах. Отже кожна громада в країні має бути спроможною надавати ці послуги своїм жителям якісно і доступно. І такі громади по всій країні будуть створені вже восени цього року, інакше ми втратимо шанс, якого надалі може і не бути.

Про це сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода під час конференції «Наближаючи послуги», присвяченій середньостроковим результатам напряму з покращення якості надання адмінпослуг Програми «U-LEAD з Європою».

За словами заступника Міністра, спроможність громади надавати послуги - це не лише про створення необхідної інфраструктури, це і про фінансові та людські ресурси, і про територію, і про податки, і про робочі місця. «Тільки коли усі ці показники достатні, громада може стати зручною і комфортною для людей, такою, звідки не тікатимуть у пошуках кращої долі», - сказав В’ячеслав Негода.

Він зазначив також, що зараз триває найвідповідальніший і, мабуть, найскладніший етап реформи – завершення формування базового рівня місцевого самоврядування – спроможних громад. «Ми хочемо, щоб усі розуміли, що децентралізація – це не реформа уряду чи парламенту. Це реформа самих громад. Тому ми розраховуємо на їхню підтримку і розуміння, особливо у тих випадках, коли доведеться приймати складні рішення», - сказав заступник Міністра.

 На думку В’ячеслава Негоди, реформи не повинні робитися довго: «Навіть позитивні зміни в ході децентралізації, яку зараз підтримують майже 70% жителів країни, можуть втомити, якщо ми затягуватимемо з їх завершенням. Тому вже до осені, до чергових місцевих виборів ми плануємо створити спроможні громади по усій країні, дати їм необхідні повноваження та джерела ресурсів. Ми маємо план і знаємо, як закінчити реформу – які рішення і коли прийняти. І зараз важливо не відійти від цього плану і не втратити шанс створити одну з найкращих систем місцевого самоврядування в Європі. Або ми закінчуємо реформу, і кожна громада, кожен її житель отримують можливості для розвитку, або втрачаємо найдорогоцінніше – час і віру людей у зміни на краще». 

 

13.02.2020 

Цього року перші вибори в ОТГ відбудуться одночасно з черговими місцевими виборами - ЦВК

Центральна виборча комісія внесла зміни до своєї постанови від 29 листопада 2018 року №234 "Про Порядок призначення перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів".

Зокрема, змінами передбачено, що у рік проведення чергових місцевих виборів перші місцеві вибори призначаються на дату чергових місцевих виборів.

На думку доповідача члена ЦВК Павла Любченка, для такого рішення Комісії є декілька суттєвих підстав.

За його словами, Виборчим кодексом України, який вступив у дію 1 січня 2020 року, зокрема, передбачено, що проведення інших видів місцевих виборів, окрім перших, регулюється ще законом про місцеві вибори. Таким чином, перші вибори повинні відбуватися відповідно до нового Виборчого кодексу України та актів, прийнятих в його розвиток. Разом з тим, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу для Центральної виборчої комісії передбачено шестимісячний строк для приведення своїх актів у відповідність до його вимог.

Відповідно до статті 141 Конституції України чергові місцеві вибори проводяться на всій території України. Це означає, що строк повноважень всіх депутатів, обраних на перших, позачергових, додаткових місцевих виборах, закінчується із відкриттям першої сесії ради. Тобто, у разі призначення перших виборів на останню неділю квітня, строк повноважень депутатів, які б були обрані на них, тривав би фактично лише кілька місяців.

Окрім того, для організації та проведення зазначених перших місцевих виборів необхідно орієнтовно 35 млн 300 тис. гривень, які б були витрачені на обрання депутатів на незначний період.

Водночас, значна кількість з числа останніх проміжних виборів, які призначалися територіальними виборчими комісіями, не відбулись тому, що не виявилося жодного бажаючого зареєструватися кандидатом. Це свідчить про вкрай низьку активність і зацікавленість громадян до участі у таких виборах напередодні чергових місцевих виборів.

Також, як зауважив Павло Любченко, відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад", перехід ОТГ на прямі відносини з державним бюджетом для отримання додаткового ресурсу і розширення джерельної бази місцевих бюджетів відбувається тільки з початком нового бюджетного періоду. Тому, навіть у разі проведення перших виборів, об’єднані територіальні громади не матимуть можливості істотно покращити свою фінансову спроможність і розширити свої можливості для вирішення питань місцевого значення.

Таку позицію  підтримали усі члени Комісії.

11.02.2020

 

Децентралізація: п’ять важливих законопроектів для завершення реформи (інфографіка)

Перших п’ять пріоритетних законів, необхідних для втілення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, - на розгляді Верховної Ради України. Кожен з них – невід’ємна частина законодавчої основи реформи. Разом вони - частина дорожньої карти Мінрегіону до системних змін у сферах місцевого самоврядування, публічних послуг, місцевого економічного розвитку. Про це сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода, коментуючи подальші кроки Мінрегіону для завершення децентралізації після завершення засідання профільного парламентського Комітету.

«Ми очікуємо на прийняття Закону №2653, який уповноважить Уряд затверджувати адмінцентри та території громад. Він вже прийнятий у першому читанні. Відкладати це питання на пізніше не можна, якщо хочемо провести восени місцеві вибори на новій територіальній основі громад. Іншим важливим завданням є встановлення законодавчих процедур з вирішення питань адмінтерустрою в країні і для цього потрібно прийняти відповідний Закон про засади адміністративно-територіального устрою України - під номером 2804. Так само потрібно дати новоутвореним громадам можливість комплексного просторового планування своїх територій, без чого будь-які стратегії, плани і проекти розвитку будуть наштовхуватися на різні законодавчі перепони. Цей законопроект також на розгляді парламенту», - сказав В’ячеслав Негода.

За його словами, процес формування спроможних громад підняв на поверхню проблему взаємодії сусідніх громад з великими містами. З цією метою можна буде утворювати агломерації, які де-факто існують.

«І тоді великі міста і прилеглі села, селища чи містечка зможуть об’єднувати свої зусилля і вирішувати спільні проблеми», - зазначив заступник Міністра.

Оптимізація та створення мережі Центрів надання адміністративних послуг – також на порядку денному реформи.

«У якій громаді людина не жила б, вона має мати можливість отримати якісні і доступні публічні послуги. Зосередити їх можна і потрібно в ЦНАПах. І тут необхідно чітко розширити повноваження місцевих рад на створення таких центрів та регламентувати набір і порядок надання цих послуг, а також інші питання, які дадуть змогу таким структурам бути організаційно і фінансово стійкими. Багато послуг вже надаються в електронному вигляді. Тому варто подбати про єдиний державний веб-портал таких послуг. Розраховуємо на парламент, що і цей законопроект він невдовзі розгляне», - сказав В’ячеслав Негода.

06.02.2020 

В Мінрегіоні розповіли, коли очікувати завершення процесу формування спроможних громад та нових районів

Децентралізація – серед пріоритетів Мінрегіону. Завершиться реформа в 2020 році проведенням восени місцевих виборів на новій територіальній основі громад. Про це сказав Віце-прем’єр-міністр – Міністр розвитку громад та територій Денис Шмигаль на засіданні парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Віце-прем’єр-міністр – Міністр анонсував, що невдовзі в регіонах проведуть широкі публічні дискусії щодо підготовки пропозицій змін до Конституції України щодо реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, децентралізації владних повноважень.

«Такі дискусії мусять бути. Почнемо з областей, запросимо представників місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування. Це перший етап. Другий – експертна дискусія. Третій – обговорення на рівні парламентських комітетів, Венеціанської комісії. Тільки тоді проект змін розгляне парламент», - зазначив Денис Шмигаль.

 

Зараз в Україні триває системна робота з підготовки перспективних планів формування територій громад областей. Ці документи стануть основою адміністративно-територіального устрою базового рівня. Мінрегіон провів 48 консультативних зустрічей за участю народних депутатів України, асоціацій органів місцевого самоврядування, представників органів місцевого самоврядування щодо оптимізації перспективних планів областей. Проаналізовано та оптимізовано 24 перспективні плани з урахуванням нових критеріїв оцінки рівня спроможності територіальних громад. Кількість проектних спроможних громад становить понад 1410. Про це повідомив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода під час засідання Комітету. 

«В ході консультацій основну увагу ми звертали на збереження діючих об’єднаних територіальних громад або розширення їх складу для посилення спроможності. Ми зробили цю роботу відкритою, публічною», - сказав В’ячеслав Негода.

 

Участь у публічних консультаціях, ініційованих Мінрегіоном та підкомітетом з питань адмінтерустрою Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, взяли більше 800 представників органів місцевого самоврядування.

Заступник Міністра поінформував про подальші кроки з підготовки перспективних планів. Очікується, що Верховна Рада України найближчим часом прийме проект Закону № 2653, який уповноважить Уряд визначати адміністративні центри територіальних громад та затверджувати території громад.

«Розроблені перспективні плани облдержадміністрації подають до Кабінету Міністрів, який затверджує ці документи. А на їх основі - затверджує території громад. Далі – проведення консультацій щодо формування територій нових районів і підготовка проекту закону щодо утворення нових районів», - зазначив заступник Міністра.

Першою і поки єдиною, яка вже направила на затвердження Уряду проект перспективного плану, стала Київська обласна державна адміністрація.

За словами Віталія Безгіна, голови підкомітету з питань адмінтерустрою, до 10 лютого всі обласні державні адміністрації мають направити перспективні плани на затвердження Уряду.

Планується, що до квітня 2020 року в Україні вже буде затверджений адміністративно-територіальний устрій базового рівня, до червня – субрегіонального рівня. У третьому кварталі очікується прийнятті нової редакції Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та необхідних змін до Податкового та Бюджетного кодексів. Четвертий квартал – прийняття актів, спрямованих на виконання названих законів.

  

Нагадаємо, що зараз перспективні плани областей покривають трохи більше 90% територій областей. Утворено 1045 ОТГ. Щоб прискорити процес, за пропозицією Уряду, парламент спростив процедуру затвердження перспективних планів областей, прийнявши в грудні минулого року відповідний Закон. Це дозволило розробити більш збалансовані перспективні плани областей, які відповідають Методиці формування спроможних громад. Також Уряд удосконалив підходи до формування спроможних громад:  визначено критерії оцінки рівня спроможності громади, тобто її людського потенціалу, фінансових та майнових ресурсів, які дадуть змогу надавати якісні послуги жителям, вирішувати накопичені проблеми, розвивати місцеву економіку.

ПЕРЕГЛЯНУТИ презентацію щодо стану підготовки та затвердження перспективних планів формування територій громад областей.

Раніше «Децентралізація» публікувала дані соціологічного дослідження, проведеного Інститутом Горшеніна в співпраці з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, які засвідчили підтримку суспільством децентралізації на рівні 68,3%.

 

04.02.2020 

Уряд змінив методику формування спроможних громад

24 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад».

У новій редакції Методики акцент зроблений на порядку розроблення перспективних планів та формуванні спроможних громад.

Встановлені критерії, які дають можливість оцінити рівень спроможності громади:

  1. чисельність населення, що постійно проживає на території спроможної територіальної громади;
  2. чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих на території спроможної територіальної громади;
  3. площа території спроможної територіальної громади;
  4. індекс податкоспроможності бюджету спроможної територіальної громади;
  5. частка місцевих податків та зборів у доходах бюджету спроможної територіальної громади.

Рівень спроможності визначається за сумою вказаних вище критеріїв і може бути низьким, середнім та високим.

Рівень спроможності громад буде враховуватися при розробленні чи внесенні змін до перспективних планів. При цьому, кількість громад з низьким рівнем спроможності не може перевищувати 10 % від загальної кількості спроможних громад області.

Також відтепер при формуванні спроможних територіальних громад мають братися до уваги ще й оптимальні мережі соціальної інфраструктури та доступність публічних послуг.

У постанові Уряду також йдеться, що облдержадміністрації у двотижневий термін повинні внести на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції щодо приведення перспективних планів формування територій громад у відповідність до цієї постанови.

Як відомо, 20 грудня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019. Закон передбачає зокрема, що об'єднання громад надалі відбуватиметься виключно за перспективним планом і без обов'язкової участі обласних рад. Ці зміни також враховані у оновленій Методиці. 

 

 

 В цьому році ми повинні завершити децентралізацію, - В’ячеслав Негода

Завершувати у 2020 році реформування базового та субрегіонального рівнів адміністративно-територіального устрою, розмежовувати повноваження між державною та місцевою владою і проводити місцеві вибори на новій територіальні основі громад та районів необхідно (до моменту внесення змін) в рамках чинної Конституції. Цей шлях є складним. Але він все ж дозволяє реалізувати основні цілі, закладені у Концепції реформи: сформувати ефективне місцеве самоврядування особливо на рівні громад, спроможне створювати і підтримувати гідні умови життя людей, здатне надавати якісні та доступні публічні послуги у кожній громаді, а також оптимізувати систему територіальних органів виконавчої влади.

Про це сказав заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода під час наради з обговорення Концепції державної політики та Плану заходів із досягнення цілі 10.3. «Українці мають реальну можливість впливати на організацію свого життєвого простору як мешканці спроможних громад» Програми діяльності Кабінету Міністрів України, що відбулася за участі представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, провідних експертів, проектів міжнародної технічної допомоги.

«Звісно, що очікуємо зміни до Конституції в частині децентралізації і продовжуємо активно працювати, щоб цього року завершити основний етап реформи. Необхідно дещо відкоригувати оптимальний план, але основні завдання на 2020 рік разом з прихильниками децентралізації ми повинні виконати. Для цього маємо політичну волю, розуміння важливості змін з боку більшості громад, а також міжнародну підтримку», - сказав В’ячеслав Негода.

Мінрегіон планує, зокрема, що до кінця 2020 року, після місцевих виборів, усі жителі України мешкатимуть в спроможних громадах, а за 5 років мінімум до 30% зменшиться кількість громад, що потребують підтримки держави.

Заплановано також, що вся територія України буде охоплена районами, які відповідають стандартам територіального поділу країн Європейського Союзу.

Крім того, функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування будуть розмежовані, тобто їхні повноваження не дублюватимуться.

Щоб реалізувати заплановане, протягом найближчих місяців треба доопрацювати і затвердити на Уряді перспективні плани формування громад, прийняти закони «Про адміністративно-територіальний устрій», «Про засади адміністративно-територіального устрою», «Про місцеве самоврядування в Україні» (нова редакція), змінити законодавство, що регулює діяльність місцевих державних адміністрації, а також внести зміни до бюджетного та податкового законодавства.

Як повідомлялося, Мінрегіон оприлюднив Концепцію та план реалізації державної політики з децентралізації на 2020 рік.

 

Мінрегіон оприлюднив Концепцію та план реалізації державної політики з децентралізації на 2020 рік

Мінрегіон оприлюднив для громадського обговорення Концепцію та план реалізації державної політики по досягненню цілі 10.3. «Українці мають реальну можливість впливати на організацію свого життєвого простору як мешканці спроможних громад» Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2020 рік.


У Концепції йдеться, що чинна система місцевого самоврядування не відповідає потребам жителів територіальних громад у публічних послугах та не забезпечує для них комфортне і безпечне життєве середовище. В Україні створено вже понад тисячу об’єднаних територіальних громад, але 6,4 тис. громад досі не об’єдналися, і там майже відсутні інституційні та фінансові ресурси для надання якісних та доступних публічних та інших послуг.

Жителі цих необ’єднаних територіальних громад позбавлені можливості отримувати належні послуги в освітній, медичній та інших сферах, формувати сучасну інфраструктуру, одержувати інші переваги, якими користуються жителі спроможних територіальних громад.

Мінрегіон планує, що з 2020 року 100% жителів України проживають в спроможних громадах, а за 5 років мінімум до 30% зменшиться кількість громад, що потребують підтримки держави.

Заплановано також, що вся територія України буде охоплена районами, які відповідають стандартам територіального поділу країн Європейського Союзу для статистичних цілей рівня NUTS-3.

Функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування будуть розмежовані, тобто їхні повноваження що дублюватимуться.

Місцеві державні адміністрації будуть переформатовані в органи префектурного типу, основним повноваженням яких буде забезпечення адміністративного нагляду за органами місцевого самоврядування.

 30.12.19

Новий текст проекту змін до Конституції в частині децентралізації: перші коментарі

28 грудня 2019 року Президент України Володимир Зеленський направив до Верховної Ради новий законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Це доопрацьований текст законопроекту, поданого 13 грудня.


«Кілька тижнів проходили змістовні і гарячі дискусії щодо законопроекту змін до Конституції, який робить децентралізацію реальною. Перш за все, важливо було почути позицію громад, заради здатності і майбутнього розвитку яких, власне, і робиться реформа», - зазначив у коментарі “Інтерфакс-Україна” нардеп, член комісії з питань правової реформи при президенті і представник Зеленського в Конституційному Суді Федір Веніславський.

З’являються вже перші коментарі експертів і народних депутатів з приводу оновленого тексту.

Віталій Безгін, народний депутат, голова підкомітету з питань адмінтерустрою Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування:

Даний проект покликаний позбавити останніх аргументів тих, хто атакував проект винятково з метою політичних дивідендів. А також враховує техніко-юридичні зауваження і несе низку врахованих рекомендацій з боку конструктивних представників депутатських фракцій та асоціацій, що представляють органи місцевого самоврядування:

У випадку підтвердження неконституційності акту органів місцевого самоврядування, припиняти його повноваження може тільки Верховна Рада з подання Президента. Це вже точно про стримування і противаги, а не вертикаль.

Прибрано термін «правовий статус» для територіальних одиниць - щоб не було штучних спекуляцій, що це спроба у новий спосіб надати особливий статус ОРДЛО.

Прибрана згадка про територіальну громаду, як юридичну особу - врахували позиції і занепокоєння експертів

Строк повноважень громади залишається 5 років, замість запропонованих 4. Голова громади очолює виконавчий орган.

Севастополь повернули. Повернули, щоб не було спекуляцій, що владна команда забула про Крим. Хоча очевидно, що підстав для особливого статусу, як у Києва, в цього міста нема.

Плюс -  низка техніко-юридичних правок.

Вважаю, що владна команда вчергове продемонструвала, що готова дослухатись і демонструвати відкритість.

 

Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій

У доопрацьованому проекті змін до Конституції в частині децентралізації деякі зауваження враховані. Однак залишаються позиції, які можуть бути предметом політичних маніпуляцій:

П.16 статті 92 дещо видозмінено, знято слово «правовий», додано Севастополь. Тепер статус адмінтеродиниць, статус Києва та Севастополя потрібно розглядати в системі адмінтерустрою. Тобто ніяких особливих адмінтеродиниць. Можливо, це усуне політичні маніпуляції щодо можливості ОРДЛО. Відновлення Севастополя - крок назад, данина ностальгійному виборцю.

Верховна Рада не оголошує дострокові вибори, що добре. Однак припиняє повноваження органу місцевого самоврядування у випадку, коли Конституційний суд визнав акт ОМС як такий, що загрожує територіальній цілісності, загрожує національній безпеці.

По статусу префектів - ті ж позиції, що й були, з тими ж помилками. Але вже в системі виконавчої влади. Це добре.

Україна поділена на громади. Це краще, ніж «складається». Менше буде інсинуацій.

Громада не є юридичною особою. Добре, дослухались.

Голова громади очолює виконавчий орган. Краще, бо цю позицію раніше просто випустили. Реально, правда, може бути декілька органів. Голова громади має очолювати систему виконавчих органів, а не один. Але те, що не відновили авторитаризм, тобто головування на сесії ради - це добре.

ОМС обираються на п'ять років. Раніше - на 4. У проекті Порошенка теж на 4. Асоціація міст, думаю, тепер не матиме підстав критикувати проект.

Голова обласної, окружної ради обирається на невизначений термін. Це добре, усунено явний ляп.

Префект не «зупиняє», а «призупиняє» акти ОМС. Правові наслідки однакові, але натяк недвозначний - зупинка акту триває лише до розгляду в суді.

Прикінцеві положення важкі. Вкластись в терміни до черговий виборів 25 жовтня майже неможливо. Потрібно проголосувати 300 голосами на початку сесії, тобто на початку вересня. Потім президент має підписати. Потім проголосувати закон про адмінтерустрій і потім оголосити вибори. Тоді вибори найшвидше в грудні. А в жовтні - чергові. Цейтнот з цугцвангом.

А загалом, дороблений текст набагато кращий ніж попередній.

 16.12.19

Стартували консультації щодо майбутніх перспективних планів областей

Мінрегіон спільно з підкомітетом з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розпочали консультації щодо майбутніх перспективних планів формування територій громад областей.

Нагадаємо, за завданням Уряду, підготовку перспективних планів, які б покривали 100% території областей, робочі групи при облдержадміністраціях мали завершити в першій декаді грудня. Документи повинні відповідати Методиці формування спроможних територіальних громад.

Сьогодні відбулися перші консультації щодо перспективних планів Закарпатської, Черкаської та Київської областей. В ході консультацій представники облдержадміністрацій презентують підготовлені робочими групами проекти перспективних планів. Участь  в обговоренні беруть представники асоціацій органів місцевого самоврядування, регіональних офісів з розвитку місцевого самоврядування, експерти та народні депутати України. Підкомітет з питань адміністративно-територіального устрою представляє його голова, народний депутат України Віталій Безгін.

Найближчими днями такі консультації відбудуться по кожній області. На 17 грудня заплановано обговорення проектів перспективних планів Сумської Та Харківської областей.

 

Наступні місцеві вибори на новій тероснові - логічне завершення реформи і перезавантаження системи місцевого самоврядування, - В’ячеслав Негода в Страсбурзі

Уряд України працює над тим, щоб у наступному році завершити реформусистеми місцевого самоврядування, яке базується на Європейській Хартії місцевого самоврядування, провести місцеві вибори на новій територіальній основі і створити в громадах спроможну мережу закладів для надання доступних і якісних публічних послуг. На цьому наголосив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода в ході Х засідання Європейського комітету з питань демократії та управління, що цими днями проходить в Страсбурзі.

«Ментально наша країна завжди належала до Європейського дому вільних націй і нам притаманні цінності місцевої демократії. Тому реформа децентралізації має привести систему місцевого самоврядування в Україні у відповідність до Європейської хартії місцевого самоврядування, а також сформувати сучасну систему адміністративно-територіального устрою країни (…) Саме наступні місцеві вибори на новій територіальній основі мають стати логічним завершенням реформи і дозволять перезавантажити всю систему місцевого самоврядування в Україні», - підкреслив В’ячеслав Негода.

Мета Уряду – забезпечити для усіх жителів України можливість жити у спроможних громадах і отримували якісні публічні послуги і сервіси.

Нагадаємо, що вже сьогодні, серед іншого, розроблено стандарти послуг для формування оптимальні мережі соціальної інфраструктури в громадах: 25 мереж, 70 шарів геоданих та проінвентаризовано і нанесено у системі геокодування 115 500 об’єктів соціальної інфраструктури.

Заступник Міністра окрему увагу акцентував на конкретних кроках, які Уряд здійснить для завершення реформи. Зокрема, для запровадження нової територіальної основи для діяльності органів місцевої влади на рівні громад і районів планується внести зміни до Конституції України щодо місцевого самоврядування і територіальної організації влади (децентралізації). Разом з тим, зараз на завершальному етапі - консультації з місцевими громадами та їх асоціаціями щодо територій майбутніх громад. Після цього Уряд затвердить територіальну основу майбутніх громад, яка стане фундаментальною для адмінтерустрою базового рівня, який затверджуватиме парламент.

Також серед запланованого Урядом – формування нових районів. Їх моделювання відбуватиметься за європейськими стандартами, але з обов’язковими консультаціями з місцевими громадами та їх асоціаціями щодо територій майбутніх районів. Передбачається із 490 районів утворити близько 100 нових одиниць. Адмінтерустрій субрегіонального рівня також має затвердити парламент.

Ще один крок - упорядкувати систему територіальних органів виконавчої влади відповідно до нового субрегіонального рівня. Разом з тим парламент має ухвалити пакет законопроектів, який слугуватиме нормативною базою для формування та функціонування органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на новій територіальній основі.

Місцеві вибори у 2020 році мають поставити крапку у реформуванні місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

 01.12.19

Добровільне об’єднання громад триватиме до лютого 2020 року, – Альона Бабак

Термін добровільного об’єднання громад буде тривати орієнтовно до лютого 2020 року, сказала в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода міністр розвитку громад і територій Альона Бабак.

«Ми хочемо максимально продовжити термін добровільного об’єднання. Я думаю, до лютого. А далі ми вже будемо бачити: чи є необхідність через закон встановлювати, відповідно до перспективних планів, конфігурації громад, які ще не об’єднались. Тобто ми заохочуємо зараз максимально продовжити процес добровільного об’єднання. А далі, щоб не чекати ще 100 років, поки люди житимуть в бідності та без амбулаторій, шкіл і так далі, допомогти їм об’єднатися вже через законодавчий механізм», – зазначила Альона Бабак.

За даними міністра, понад 6 тисяч громад в Україні ще не об’єдналися.

«Але ми розуміємо, що оптимально може бути приблизно 1400 громад», – додала Бабак.

 15.11.19

Робота над перспективними планами: Мінрегіон направив областям  Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності громад

Міністерство розвитку громад та територій направило обласним державним адміністраціям Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад (ЗАВАНТАЖИТИ). Вони розроблені на основі Методики формування спроможних територіальних громад  та містять основні показники, які визначають соціально-економічну спроможність громад, порядок та критерії оцінки рівня їх спроможності.

Методичні рекомендації допоможуть обласним державним адміністраціям у розробці проектів змін до перспективних планів формування територій громад областей.

«Ми пропонуємо робочим групам, що діють при обласних державних адміністраціях, провести оцінку спроможності всіх об’єднаних громад – і тих, які вже створені, і тих, які передбачаються до об’єднання у майбутньому. Адже суть об’єднання саме в тому, щоб кожна громада  мала достатній людський потенціал, фінансові та майнові ресурси, які дадуть їй змогу дійсно бути спроможною надавати якісні послуги людям, вирішувати накопичені проблеми, розвивати місцеву економіку. Рекомендації щодо оцінки рівня спроможності громад допоможуть регіонам підготувати якісні перспективні плани, переконатися, що вони найоптимальніші, врешті, завершити цю роботу. Далі – перспективні плани ляжуть в основу нового адміністративно-територіального устрою базового рівня», - пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Нагадаємо, 8 листопада Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив обласним державним адміністраціям провести консультації з органами місцевого самоврядування, всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування, народними депутатами України від області щодо розробки перспективного плану формування територій громад області. Також, за дорученням Глави Уряду, до 29 листопада ОДА, за участі міжвідомчих регіональних робочих груп з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою областей, мають завершити роботу з розроблення проектів змін до перспективних планів формування територій громад областей, які охоплюють 100% території відповідних областей та відповідають Методиці формування спроможних територіальних громад. Мінрегіону було доручено надати методично-консультаційну допомогу у цій роботі.

 12.11.19

Парламент прийняв за основу законопроект, що спрощує процедуру затвердження перспективних планів формування громад

12 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019.

Важливою новацією законопроекту є норма, якою встановлено, що об'єднання громад має відбуватися виключно за перспективним планом формування громад області. Це означає, що будь-яке хаотичне об’єднання тепер буде недопустиме.

Також у проекті закону йдеться, що перспективні плани, як і тепер, розроблятимуть обласні державні адміністрації і затверджуватиме Уряд. Але процедура створення перспективних планів більше не передбачатиме етапу схвалення цих документів обласними радами.

«Цей законопроект не суперечить добровільності об’єднання громад, як дехто вважає. Навпаки, він дає можливість швидко і якісно створити незаполітизовані, незаангажовані перспективні плани. Ми дамо громадам, що хочуть добровільно об’єднатися, прагматичні, чітко прораховані орієнтири. Створюються передумови для розроблення з більшою відповідальністю перспективних планів з урахуванням фінансових можливостей, розвитку інфраструктури, доступності послуг, здатності громад ці послуги надавати. Крім того, будуть враховуватися географічні, історичні, етнічні, культурні та інші особливості територій. В результаті громади матимуть ефективну модель об’єднання і прийматимуть зважені рішення, вирішуючи, як розвиватися надалі. Важливо також, що до створення перспективних планів обов’язково будуть залучені профільні асоціації, які представляють і захищають інтереси органів місцевого самоврядування всіх рівнів», - прокоментував заступник Міністра розвитку громад та територій України В'ячеслав Негода.

За останніми даними моніторингу Мінрегіону, за 2015-2019 роки перспективними планами вдалося покрити 87,6% території України. При цьому, в Одеській області перспективний план охоплює лише 40% території, в Київській – 54%, Вінницькій – 76%, Черкаській – 75% території. Закарпатська область схвалила перспективний план місяць тому і ще не подала його на розгляд Кабміну.

Нагадаємо, в пояснювальній записці до нового урядового законопроекту йдеться, що практика реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» виявила ряд недоліків, які перешкоджають формуванню спроможних громад. Зокрема, обласні ради не завжди вчасно та раціонально приймають рішення про схвалення перспективних планів формування територій громад областей, часто політизуючи цей процес... Також через ігнорування критеріїв формування спроможних громад, обласні ради схвалюють перспективні плани, які передбачають можливості утворення об'єднаних громад, що нездатні надавати жителям якісні й доступні публічні та інші послуги.

 01.11.19

Як закінчити децентралізацію у 2020 році: план «А» і план «Б»

У 2020 році мають відбутися фундаментальні зміни в системі місцевого самоврядування та в адміністративно-територіальному устрої країни. Наступний рік поширить нарешті децентралізацію на усю Україну. Чи може бути інакше? Теоретично, може, але негативний сценарій ми не тут розглядатимемо. Спробуємо розібратися, яким має бути графік прийняття необхідних рішень Уряду і Парламенту, щоб реформа таки відбулася і успішно завершилася.

План мінімум на листопад 2019 — січень 2020

Виглядає так, що до кінця цього року в Уряді і Парламенті більшість рішень з децентралізації не прийматимуть, а готуватимуть. Але мінімум два важливих закони Верховна Рада все ж має розглянути до кінця цієї сесії (закінчується у січні 2020 року).

По-перше, ще на цій сесії народні депутати у першому читанні мають розглянути зміни до Конституції в частині децентралізації. За великим рахунком, це голосування покаже, чи є у Верховної Ради цього скликання воля для завершення децентралізації через зміни до Конституції. Якщо голосування буде позитивним, подальша розробка законопроектів буде відштовхуватися від майбутніх змін до Основного закону. Якщо ж ні, треба буде знову йти з планом «Б» — намагатися продовжувати реформу без конституційних змін і до місцевих виборів 2020 року реформувати хоча б базовий (громади) і частково субрегіональних (райони) рівні місцевого самоврядування, чітко розподілити повноваження між ними. Але поки що для плану «Б» особливих підстав нема, бо відкрито проти змін до Конституції в частині децентралізації не виступає ніхто.

Другий важливий закон, який варто ухвалити ще на цій сесії Парламенту – «Про засади адміністративно-територіального устрою». Цей закон потрібен зокрема для того, щоб Уряд отримав повноваження і вже почав розробляти майбутній адміністративно-територіальний устрій. Новий адмінтерустрій майже не залежить від змін до Конституції, тому працювати над ним вже можна.

Нагадаємо, що в основі майбутнього адмінтерустрою будуть перспективні плани формування територій громад областей, які зараз оновлюють і доопрацьовують обласні державні адміністрації.

Крім того, Мінрегіон планує до кінця 2020 року розробити Методику формування мереж соціальної інфраструктури та, відповідно до неї, затвердити моделі мереж соціальної інфраструктури. Цю мережу враховуватимуть при створенні перспективних планів. Важливо також, що підтримку з Державного бюджету у наступні роки матимуть лише об’єкти і проекти, які входитимуть до цієї мережі.

 

2020: план «А»

 

Основний план закінчення реформи у 2020 році такий: Верховна Рада до кінця цієї сесії (до кінця січня 2020 року) приймає зміни до Конституції у першому читанні. У другому читанні і остаточно Парламент приймає ці зміни вже у лютому 2020 року – тобто на початку наступної сесії. Після цього Уряд і Парламент приймають усі інші необхідні рішення, які витікають зі змін до Конституції. Зробити це треба до наступних місцевих виборів, котрі мають пройти на новій, децентралізованій основі громад і районів не пізніше жовтня 2020 року. Тобто оголосити ці вибори ЦВК має найпізніше наприкінці літа наступного року.

Які ж рішення треба прийняти після змін до Конституції? Ось перелік основних:

Закон про префектів. Запровадить систему префектур в країні на рівні районів і областей. Префекти, як передбачається, здійснюватимуть адміністративний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування та координуватимуть діяльність органів виконавчої влади на підзвітних їм територіях.

Після цього необхідно буде приймати рішення про ліквідацію місцевих державних адміністрацій та утворення префектур, створювати їхні структурні підрозділи…

Нова редакція закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Усуне дублювання повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів та органами виконавчої влади.

Закон про адміністративно-територіальний устрій. Сформує в країні чітку трирівневу систему адміністративно-територіального устрою, тобто чітко встановить, скільки в країні громад та районів (чи округів) і які їхні межі. Межі, а отже і кількість областей (регіонів) точно змінюватися не будуть.

Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. Забезпечать матеріальну та фінансову основу для виконання органами місцевого самоврядування власних та делегованих повноважень.

Новий закон «Про службу в органах місцевого самоврядування». Надасть місцевому самоврядуванню можливості залучити висококваліфікованих фахівців, запропонувати їм належні умови оплати праці, зробити службу в місцевому самоврядування престижною і сучасною.

Внесення змін до законодавства про місцеві вибориКонцепція цих змін вже готова. Вона пропонує змінити систему місцевих виборів так, щоб у місцевих радах були належним чином представлені інтереси усіх жителів і громад, передбачає зменшення впливу центральних партій на місцеві вибори тощо.

Усі ці закони непрості. Але за роки реформи положення цих законів так чи інакше обговорювались і напрацьовувалися, тому доопрацювати і прийняти їх в цілому можна протягом двох-трьох місяців після набуття чинності змінами до Конституції. Виходить, що увесь пакет змін, за умови злагодженої роботи Уряду і Парламенту, може бути готовий до кінця весни 2020 року.

Ще мінімум декілька місяців потрібно для імплементації змін – отже графік майже впритул наблизився до кінця літа, коли ЦВК має оголосити місцеві вибори вже на новій територіальній основі.

Звичайно, частина з цих законопроектів прямо місцевих виборів не стосується і приймати їх можна аж до кінця 2020 року. Але краще все ж буде, коли громади йтимуть на вибори, чітко усвідомлюючи, які повноваження і ресурси матимуть…

Сподіваємося, що сам цей план вдасться реалізувати за найближчий рік. Він логічний і не раз проговорений в експертному середовищі, його підтримує міжнародна спільнота. Але навіть якщо законодавці спіткнуться вже на етапі внесення змін до Конституції, то є план «Б».

 

План «Б»

 

Усі перераховані вище рішення, крім, звісно, створення префектур, теоретично, можна прийняти і без змін до Конституції у ті самі строки. Але тоді система врядування в країні залишиться недореформованою. На рівні району і області не буде ефективного місцевого самоврядування, бо районні та області ради і надалі не матимуть виконавчих органів і передаватимуть більшість своїх повноважень місцевим державним адміністраціям. Це нелогічно і суперечить європейським нормам. Але в таких умовах українське самоврядування працює вже десятиліття, тож великої катастрофи не повинно статися, якщо на якийсь час ця система ще збережеться.

Щоправда, за відсутності префектів, потрібно буде якось вирішувати питання з державним наглядом за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Як відомо, експерти, урядовці та представники асоціацій органів місцевого самоврядування не змогли дійти згоди у цьому питанні за умов чинної системи самоврядування в країні.

Яким би недосконалим був план «Б», головне, що він є. І це дозволяє сподіватися, що за будь-яких обставин через рік уся країна житиме у децентралізованій системі врядування.

 

Робота над перспективними планами: Мінрегіон направив областям  Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності громад

Міністерство розвитку громад та територій направило обласним державним адміністраціям Методичні рекомендації щодо оцінки рівня спроможності територіальних громад (ЗАВАНТАЖИТИ). Вони розроблені на основі Методики формування спроможних територіальних громад  та містять основні показники, які визначають соціально-економічну спроможність громад, порядок та критерії оцінки рівня їх спроможності.

Методичні рекомендації допоможуть обласним державним адміністраціям у розробці проектів змін до перспективних планів формування територій громад областей.

«Ми пропонуємо робочим групам, що діють при обласних державних адміністраціях, провести оцінку спроможності всіх об’єднаних громад – і тих, які вже створені, і тих, які передбачаються до об’єднання у майбутньому. Адже суть об’єднання саме в тому, щоб кожна громада  мала достатній людський потенціал, фінансові та майнові ресурси, які дадуть їй змогу дійсно бути спроможною надавати якісні послуги людям, вирішувати накопичені проблеми, розвивати місцеву економіку. Рекомендації щодо оцінки рівня спроможності громад допоможуть регіонам підготувати якісні перспективні плани, переконатися, що вони найоптимальніші, врешті, завершити цю роботу. Далі – перспективні плани ляжуть в основу нового адміністративно-територіального устрою базового рівня», - пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Нагадаємо, 8 листопада Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив обласним державним адміністраціям провести консультації з органами місцевого самоврядування, всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування, народними депутатами України від області щодо розробки перспективного плану формування територій громад області. Також, за дорученням Глави Уряду, до 29 листопада ОДА, за участі міжвідомчих регіональних робочих груп з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою областей, мають завершити роботу з розроблення проектів змін до перспективних планів формування територій громад областей, які охоплюють 100% території відповідних областей та відповідають Методиці формування спроможних територіальних громад. Мінрегіону було доручено надати методично-консультаційну допомогу у цій роботі.

 22/10/19

Добровільно не можна адміністративно – як закінчити процес об’єднання громад

Добровільний етап об’єднаних громад незабаром закінчиться. Це факт, підтверджений планами Уряду, Парламенту, Офісу Президента. Про це вже давно говорять і самі представники громад. Дійсно, п’ять років реформи — достатньо для обговорень на місцях, для прийняття рішень. Хто за цей час не захотів добровільно об’єднатися, вже, мабуть, і не захоче. Крім того, прикладів успіху об’єднаних громад достатньо, щоб усі зрозуміли – об’єднання — це оптимальний шлях для створення спроможного місцевого самоврядування у містах і селах. Тому держава і планує найближчим часом завершувати об’єднання у адміністративний спосіб. З цим погоджуються і експерти, і громадянське суспільство, і представники місцевого самоврядування. Але, як і коли закінчувати з добровільністю – думки різняться.

 

Спочатку кінцева дата – потім карти

 

Частина експертів, серед яких і Георг Мільбрадт, Спеціальний посланник Уряду Федеративної Республіки Німеччини з питань реформ в Україні, вважають, що Уряд має вказати кінцеву дату завершення добровільного етапу об’єднання і дати громадам останній шанс для прийняття самостійних рішень.

На думку експерта, яку він неодноразово висловлював у спілкуванні з представниками української влади, саме невизначеність у термінах добровільності чи не найбільше шкодило об’єднанню громад. Якби громади з самого початку знали кінцеву дату для об’єднання, вони б чітко усвідомлювали, скільки мають часу, щоб домовитися між собою і самостійно прийняти рішення про подальший розвиток. І сьогодні б громадам, які не встигли об’єднатися добровільно, не було б на кого кивати, бо їх попередили завчасно.

Георг Мільбрадт вважає, що Уряд має вказати дату завершення добровільного об’єднання громад хоча б зараз, поки громади ще мають час на прийняття рішень. На його думку, якщо громадам зараз одразу пред’явити карту їхнього майбутнього об’єднання, це може збільшити градус напруги на місцях. А отже і подальші рішення Уряду і Парламенту будуть сприйматися не так спокійно, як могли б.

Пан Мільбрадт також вважає, що добровільному об’єднанню шкодять чутки про передчасні місцеві вибори. Громади просто не розуміють, чи мають ще час і сенс об’єднуватися. Це дуже демотивує.

 

Спочатку чіткі перспективи – потім адміністративне рішення

 

В Міністерстві розвитку громад та територій України теж притримуються позиції, що об’єднання громад має бути добровільним, але до певного часу. При цьому у Мінрегіоні, судячи з останніх презентацій і виступів представників міністерства, вважають, що просто вказати кінцеву дату об’єднання замало і передчасно. Треба спочатку дати громадам чіткі орієнтири – перспективні плани без білих плям з інтерактивними картами майбутніх громад, на яких буде змодельована оптимальна мережа інфраструктури, необхідної для надання публічних послуг, викладені фінансові розрахунки тощо.

В Міністерстві переконані, що коли громади побачать свої перспективи і зрозуміють, що навіть «бідні» громади після об’єднання матимуть значно більше можливостей для розвитку, вони почнуть нарешті приймати ці рішення.

Тобто Мінрегіон хоче певним чином змоделювати спроможність громад, показати і пояснити її усім, хто ще не об’єднався, або об’єднався у конфігурації, далекій від оптимальної.

Створити перспективні плани та інтерактивну карту, які покривали б усю територію України, Мінрегіон планує до кінця 2019 року. Після цього у громад, як планують у Міністерстві, буде ще декілька місяців для добровільного об’єднання – до того, як буде прийнятий закон про адміністративно-територіальний устрій України.

На останньому засіданні Ради донорів з децентралізації Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак звернулася до міжнародних партнерів з пропозицією долучитися до створення інтерактивної мати спроможних громад і до обговорення майбутніх змін на місцях.

 

Етап добровільності вже закінчився?

 

Серед частини експертів, а також серед голів об’єднаних громад, які вже відчули, як це – бути спроможними і мати можливість розвивати свої території, є й більш радикальні думки щодо закінчення етапу добровільності. Вони пропонують взагалі не витрачати час на створення перспективних планів. Натомість пропонують Уряду спільно з обласними держадміністраціями, народними депутатами, асоціаціями органів місцевого самоврядування всіх рівнів одразу створити карти областей з новим поділом на спроможні громади і райони і прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій.

Прихильники цього шляху закінчення добровільного етапу створення спроможних громад апелюють до того, що держава вже має досвід, розрахунки і повноваження, щоб швидко завершити процес формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування. Мовляв, п’ять років триває реформа, і цього достатньо для добровільності. Усі, хто міг і хотів об’єднатися, зробили це і вже створюють нову якість послуг для людей. А міжнародний досвід свідчить, що добровільний етап завжди закінчувався адміністративним дооб’єднанням муніципалітетів. Враховуючи, що чергові місцеві вибори, які пройдуть вже наступного року, мають відбутися на основі вже повністю реформованої системи адмінтерустрою, часу на добровільність не залишилося зовсім.


Отже, очевидно, що зараз вже не обговорюється доцільність адміністративного завершення процесу формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування. Питання більше в тому, як зробити це так, щоб не припуститися помилок і у підходах, і у комунікації, не збурити громади і не знівелювати усі попередні досягнення добровільного етапу об’єднання громад.

 10.10.19

Як успішно завершити децентралізацію: пропозиції центральній владі від районних та обласних рад

Наприкінці вересня в Затоці, що на Одещині, представники органів місцевого самоврядування — керівники районних та обласних рад, а також їхніх виконавчих апаратів — дискутували про майбутнє децентралізації, обговорювали необхідні кроки для успішного закінчення реформи. Подія відбувалася в рамках щорічної всеукраїнської наради-семінару УАРОР.

Після обговорення вони сформовали резолюцію, в якій містяться основні рекомендації районних та обласних рад Верховній Раді, Президенту і Кабінету Міністрів України, що стосуються продовження і завершення децентралізації.

Децентралізована Конституція

Очевидно, що незворотність реформи органів місцевого самоврядування та територіальної організації влади гарантуватиметься її закріпленням в Основному Законі. Такі норми стануть фундаментом для нарощування необхідно нормативно-правової бази. І, як показує законотворча практика, цей є логічним, а найголовніше – зрозумілим усім сторонам процесу.

Тож представники органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня у Резолюції= продовжують наполягають на внесенні змін до Конституції України в частині децентралізації. На їхню думку, ці зміни допоможуть закріпити формат адмінтерустрою громада-район-регіон, розмежувати повноваження у системі органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів різних рівнів та органів державної влади і місцевого самоврядування за принципом субсидіарності.

Також від конституційних змін представники районів та областей чекають переформатування місцевих державних адміністрацій в інститути префекта, а також утворення виконавчих органів при обласних та районних радах. Тільки так на регіональному і субрегіональному рівні може з’явитися справжнє самоврядування, в яке держава не втручається, а лише встановлює загальні правила, координує та наглядає за законністю.

Крім того, в резолюції йдеться, що зміни до Конституції мають закріпити належну матеріально-ресурсну базу функціонування органів місцевого самоврядування.

 Рішення, які треба прийняти до місцевих виборів

Одностайною є думка керівників районних та обласних рад з приводу того, що у 2020 році чергові місцеві вибори мають відбутися на новій правовій та територіальній основі громад та районів. Це, у першу чергу, дасть неабиякий поштовх реформі, та наблизить її до фінішу.

Для цього, крім змін до Конституції України в частині децентралізації владних повноважень, необхідно прийняти ряд важливих рішень:

  • ухвалити Закон України «Про адміністративно-територіальний устрій»;

  • ухвалити Закон України «Про засади адміністративно-територіального устрою»;

  • внести зміни до виборчого законодавства, зокрема щодо забезпечення рівного і належного представництва громадян в радах;

  • розробити та ухвалити у новій редакції Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»;

  • внести зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, з урахуванням розмежування повноважень, що є необхідним для завершення бюджетної та податкової децентралізації, аби створити належну фінансову основу для здійснення повноважень органами місцевого самоврядування;

  • запровадити державний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування для забезпечення збалансованої системи децентралізованого управління в державі.

 Добровільність вичерпала себе

Представники органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня рекомендують завершити процес добровільного об’єднання громад. При цьому, як йдеться у Резолюції, важливо не забути про доступність надання послуг для людей та спроможність громад надавати більшість послуг населенню.

 Чим займатимуться райони

У резолюції йдеться, що після укрупнення районів районі ради повинні мати чіткі повноваження, зокрема:

  • управління та утримання спільних об’єктів культури, фізкультури, туризму, архітектурних пам’яток районного значення, а також управління іншим спільним комунальним майном та підприємствами комунальної власності територіальних громад району, утримання шкіл-інтернатів загального профілю, спеціалізованих шкіл;

  • надання чітко визначених спеціалізованих медичних послуг, затвердження тарифів у сфері охорони здоров’я, відповідно до методики розрахунків таких тарифів;

  • управління трудовими архівами та будинками соціальної допомоги;

  • будівництво доріг та утримання транспортної інфраструктури районного значення;

  • створення підрозділів для подолання наслідків стихійних лих та надзвичайних ситуацій;

  • захист навколишнього середовища, сприяння розвитку рекреаційного потенціалу території району;

  • сприяння соціально-економічного розвитку району, у тому числі, шляхом залучення інвестицій, грантів, міжнародної технічної допомоги.

Також керівників районних та обласних рад вважають за доцільне закріпити на рівні району повноваження щодо управління вторинною медициною та дорожнім господарством.

 Спільне фінансування для спільних об’єктівПредставники органів місцевого самоврядування обласного та районного рівня пропонують закріпити на законодавчому рівні обов’язок громад співфінансувати об’єкти спільної власності територіальних громад, у тому числі заклади вторинної медичної допомоги, а також співфінансувати відповідні програми.

***

Отже, обрана влада у районах та областях цілком підтримує вектор країни на децентралізацію, бачить нові можливості в результаті успішного завершення реформи. Але при цьому представники районних та обласних рад пропонують центральній владі приймати зважені рішення, дослухатися до думки тих, хто впроваджуватиме ці рішення на місцях.

 09.10.2018

Законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації включений до порядку денного Парламенту 

Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) включений до порядку денного дев’ятої сесії Парламенту.

Про це повідомив Руслан Князевич, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя у відповідь на лист Української асоціації районних та обласних рад, що був розроблений на вимогу Резолюції XVII Всеукраїнської наради семінару для представників органів місцевого самоврядування у якому виражалася підтримка першочерговим децентралізаційним нормативним актам.

Так, відповідно до Парламентської Постанови про порядок денний дев’ятої сесії від 18 вересня, важливий децентралізаційний Законопроект має бути розглянутим.

Нагадаємо, щоб підтримати зміни до Конституції України, свої голоси мають віддати щонайменше 300 депутатів. Станом на сьогодні Законопроект попередньо схвалений із урахуванням висновку Конституційного Суду.

У разі прийняття Законопроекту, буде введена посада префекта, при обласних та районних радах створюватимуться виконавчі комітети, а система адмінтерустрою складатиметься з громади, району, регіону.

 

Парламент може одразу в цілому прийняти законопроект, що спрощує процедуру затвердження перспективних планів формування громад

9 жовтня 2019 року парламентський Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній раді України прийняти за основу та в цілому урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)» №2189 від 30.09.2019.

Як повідомлялося, у разі прийняття цього законопроекту, об'єднані громади створюватимуться виключно за перспективним планом який, як і тепер, розроблятиметься обласною державною адміністрацією і затверджуватиметься Кабінетом Міністрів. Але процедура більше не передбачатиме етапу схвалення перспективних планів обласними радами.

«Більшість депутатів обласних рад завжди були конструктивно налаштовані на створення якісних перспективних планів. І ми вдячні їм. Там, де це вдавалося краще, швидко з’являлися можливості для створення спроможних громад, які своїм прикладом надихали і підштовхували до дій інших, а отже – рухали реформу в цілому. Але після п’яти років об’єднання на перспективній мапі громад усе ще є білі плями, бо десь на рівні регіонів не вдалося знаходити політичних компромісів, десь блокування відбувалося з суб’єктивних інших причин. Тому, на нашу думку, настав час для прийняття більш прагматичних рішень. Ми не усуваємо представників органів місцевого самоврядування від формування спроможних громад, бо до створенням перспективних планів будуть залучені профільні асоціації, які представляють інтереси ОМС всіх рівнів», - прокоментував рішення Комітету заступник Міністра розвитку громад та територій України В'ячеслав Негода.

За його інформацією, за 2015-2019 роки перспективними планами вдалося покрити 87% території України. При цьому, в Одеській області перспективний план охоплює лише 40% території, в Київській – 54%, Вінницькій – 76%, Черкаській – 75% території. Закарпатська область схвалила перспективний план лише декілька тижнів тому і ще не встигла подати його на розгляд до Кабміну.

Нагадаємо, в пояснювальній записці до нового урядового законопроекту йдеться, що практика реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» виявила ряд недоліків, які перешкоджають формуванню спроможних громад. Зокрема, обласні ради не завжди вчасно та раціонально приймають рішення про схвалення перспективних планів формування територій громад областей, часто політизуючи цей процес... Також через ігнорування критеріїв формування спроможних громад, обласні ради схвалюють перспективні плани, які передбачають можливості утворення об'єднаних громад, що нездатні надавати жителям якісні й доступні публічні та інші послуги.

 30.09.19

"Має бути повсюдність місцевого самоврядування", - Альона Бабак

В Україні вже створено 951 територіальну громаду у рамках реформи децентралізації.

Про це заявила міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак під час конференції в Києві на тему: "Громада для кожного", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"В Україні існує 951 об’єднана територіальна громада. В процесі переходу - 6 572 територіальні громади. Ще залишається більше 10 млн людей, яким треба пройти цей шлях", - сказала Бабак.

Міністр додала, що наступного року має бути сформована мапа України, в основі якої на базовому рівні адміністративно-територіального устрою є громада.

"Це має відбутися у наступному році, ми повинні побачити повсюдність місцевого самоврядування, яке буде представлене спроможними і сильними громадами. Ті 6 тисяч 572 громади фактично в наступному році повинні стати частиною нових ОТГ, і ми повинні вийти на цифру - близько 1400 ОТГ", - додала вона.

Бабак наголосила, що новий уряд, безумовно, продовжуватиме реформу місцевого самоврядування як одну з пріоритетних.

 25.09.19

 На політизації процесу добровільного об’єднання громад поставлять крапку

 

Уряд пропонує спростити процедури затвердження перспективних планів формування територій громад регіонів, виключивши необхідність схвалення цих документів обласними радами.

Проект відповідних змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», які підготовлені Мінрегіоном, Уряд схвалив 25 вересня 2019 року.

Необхідність таких змін обумовлено складністю процесів, що відбувалися упродовж п’яти років реформування місцевого самоврядування, під час яких проявилися низка недоліків, які продовжують перешкоджати створенню спроможних громад. Часто обласні ради ігнорували критерії формування спроможних громад і схвалювали такі перспективні плани, в яких конфігурація майбутніх ОТГ аж ніяк не забезпечували їх здатність надавати якісні й доступні послуги. Ускладнювала ситуацію і політизація цього процесу обласними радами. Як наслідок, у великій кількості регіонів досі не має перспективних планів, які б на 100% покривали їх територію, а чимало громад, які об’єдналися за такими перспективними планами, спроможними так і не стали, оскільки не були дотримані критерії спроможності.

Тільки 87,6% території України покрито перспективними планами формування територій громад областей. До прикладу, в Одеській області перспективний план охоплює тільки 40% території, Київській  – 54%, Вінницькій – 76%, Черкаській – майже 75% території. До того ж такі перспективні плани не в повній мірі враховують Методику формування спроможних громад. А у Закарпатській області перспективний план взагалі відсутній.

Тому Уряд змушений вжити заходів, які дозволять навести лад в цій сфері. Законодавчі зміни дозволять врешті завершити процес добровільного об’єднання громад і перейти до вирішення питань адміністративно-територіального устрою базового і районного рівнів.

Найближчим часом законопроект направлять на розгляд Верховної Ради України.

Довідка

19 вересня відбулася урядова нарада з питань реалізації завдань децентралізації. Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук доручив Міністерству розвитку громад та територій України розробити проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей)». Мета – активізація та упорядкування процесу формування спроможних територіальних громад, які здатні в повній мірі реалізувати покладені на них повноваження.

 

Два важливих для розвитку місцевого самоврядування законопроекти вже у Парламенті

У попередньому порядку денному другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання вже є два законопроекти, на які давно чекають громади. І хоча вони не позначені як невідкладні, чекаємо, що вже скоро ці законопроекти пройдуть профільний парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і потраплять до сесійної зали.

Важливим для розвитку місцевого самоврядування є Проект Закону «Про внесення змін до закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (№0860). Як зазначалося, він необхідний, передусім, для об’єднаних громад, для їхнього цілісного планування і розвитку. Замість десятків дорогих і складних документів з планування населених окремих пунктів громади, ОТГ з прийняттям цього законопроекту зможуть затверджувати єдиний документ з просторового планування – план об’єднаної громади.

Законопроект знаходився у парламенті з 2017 року під номером 6403. Він вже пройшов перше читання і готовий до другого. Рівень опрацювання документу такий, що потрібна лише політична воля, щоб розглянути і прийняти його швидко.

Готовий до розгляду і довгоочікуваний законопроект про службу в органах місцевого самоврядування (№1223). Це вже третя редакція за 5 років. Як відомо, Верховна Рада минулого скликання довго не могла прийняти цей закон, текст якого готовий був ще у 2015 році. А коли у 2017 році нарешті прийняла, вето на закон наклав Президент. Часу і сили повторно розглянути законопроект парламенту не вистачило, хоча нова редакція пролежала під куполом більше року. Отже місцеве самоврядування досі не має достатніх можливостей, щоб ефективно залучити нових висококваліфікованих фахівців, пропонувати їм належні умови оплати праці, робити службу в місцевому самоврядування престижною і сучасною. Парламенту дев’ятого скликання доведеться починати спочатку і пройти повну процедуру прийняття цього законопроекту – тобто, два читання.

Крім цих двох важливих для усіх громад законопроектів, на розгляді в парламентському комітеті знаходиться Проект Закону про створення, ліквідацію та зміну меж районів Львівської області (№1217), автори якого пропонують створити в області 6 районів замість 20.

Як повідомлялося, експерти УАРОР за підтримки Ради Європи після обговорень на місцях підготували проекти законів з реформування адміністративно-територіального устрою чотирьох областей: Донецької, Луганської, Тернопільської та Харківської. Ще у п’яти областях — Волинській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій та Київській – тривають обговорення, за результатами яких експерти також запропонують відповідні законопроекти. Крім того, по восьми областях — Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській — законопроекти підготували народні депутати.

Ці напрацювання, цілком вірогідно, незабаром також можуть потрапити на розгляд парламентського комітету.

Також у попередньому порядку денному другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання є готовий до другого читання законопроект про муніципальну варту (№0974), який у першому читанні був прийнятий ще у 2015 році. І хоча громади за цей час навчилися створювати муніципальну варту і без спеціального закону, можливо, це питання таки матиме більш чітке унормування.

Більше про законопроекти, необхідні для прискорення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, читайте ТУТ.


Стаття підготовлена в рамках Проекту Української асоціації районних та обласних рад «Моделювання адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні», що реалізовується за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація  і реформа місцевого самоврядування  в Україні».

02.09.19 

Президент України доручив завершити децентралізацію та провести місцеві вибори на новій територіальній основі

«Невідкладне завершення процесу децентралізації, в тому числі внесення змін до Конституції України щодо передачі реальної влади, фінансів та ресурсів на місця».

Президент України Володимир Зеленський доручив Уряду та Верховній Раді України завершити основоположну реформу – реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ключові завдання Глава держави озвучив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів, правоохоронних органів 2 вересня.

Серед завдань:

  • Невідкладне завершення процесу децентралізації, в тому числі внесення змін до Конституції України щодо передачі реальної влади , фінансів та ресурсів на місця
  • Завершення секторальної децентралізації, наближення послуг до кожного мешканця громади, забезпечення їх якості;
  • Визначити остаточні правила формування державного адміністративно-територіального устрою;
  • Закріпити межі кожної адміністративно-територіальної одиниці;
  • Завершити об’єднання територіальних громад;
  • Реформувати місцеві органи виконавчої влади, які, серед іншого, будуть контролювати законність рішень новоутворених органів місцевого самоврядування;
  • Провести місцеві вибори на новій територіальній основі.

Термін для втілення цих завдань - 2019-2020 роки.

 28.08.19

Мінрегіон очікує призначення перших виборів в нових ОТГ і закликає поквапитися всіх суб’єктів процесу

Громади, які завершують формальні процедури добровільного об’єднання, мають поквапитися. Щоб з початку 2020 року перейти на прямі міжбюджетні відносини, вони мають провести перші місцеві вибори щонайпізніше до грудня. Їм також необхідно врахувати час, який необхідний для прийняття Центрвиборчкомом рішення про призначення таких виборів. На цьому наголосили в Мінрегіоні, коментуючи нові дані процесу формування спроможних громад, що надійшли від облдержадміністрацій.

«Бути чи не бути новим об’єднаним громадам у великій мірі залежить від них самих. Ті, хто сьогодні приймає остаточні рішення про об’єднання, а таких 39 ОТГ, мають поквапитися. Адже після цього потрібно, щоб обласні держадміністрації надіслали звернення про призначення перших виборів до ЦВК. Ті, хто очікує висновків від обласних держадміністрацій, а таких 8 ОТГ, і ті, щодо виборів в яких готуються звернення до Центрвибочкому, таких є 5 ОТГ, мають допомогти ОДА вчасно виконати закон», - прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він також висловив сподівання, що Центральна виборча комісія і цього разу проявить підтримку ініціатив об’єднаних громад і найближчим часом призначить на їх території перші місцеві вибори.

«Звернення по 63 ОТГ вже надійшли до ЦВК. На їх території проживає майже 600 тисяч людей. Потрібно приймати рішення. Маю надію, що Центральна виборча комісія і без Мінрегіону це добре знає», - додав перший заступник Міністра.

Нагадаємо, минулого тижня Мінрегіон звернувся до обласних державних адміністрацій терміново переглянути перспективні плани формування територій громад і внести до них зміни, які дозволять новоствореним громадам перейти на прямі міжбюджетні відносини в 2020 році.

 20.08.2019

Виконкоми рад та префекти замість ОДА та РДА – якими будуть і коли запрацюють зміни до Конституції в частині децентралізації

Чи обов’язково змінювати Конституцію, щоб закінчити децентралізацію? Чому цього не зробили раніше? Що передбачають запропоновані Урядом зміни? Коли зміни можна прийняти і коли вони почнуть працювати? Спробували розібратися.

 

Провал 2015


На змінах до Конституції в частині децентралізації Уряд наполягав ще в 2014 році, коли приймав Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. «На першому підготовчому етапі (2014 рік) передбачається у першочерговому порядку внести до Конституції України зміни щодо утворення виконавчих органів обласних і районних рад та розподілу повноважень між ними», — йдеться у Концепції.

Проект змін до Конституції розробили, як і планувалося, до кінця 2014 року. До створення законопроекту залучили експертів, фахівців, науковців. Його оприлюднили і обговорили на усіх рівнях. Запропоновані зміни високо оцінила також Венеційська Комісія. У 2015 році Президент України подав цей проект змін до Парламенту. Але у серпні 2015 року, у зв’язку з тим, що до законопроекту внесли політично чутливі положення про особливості здійснення місцевого самоврядування в деяких районах Донецької та Луганської областей, голосування закінчилося трагічними подіями під Верховною Радою. Парламент попередньо схвалив законопроект і більше не повертався до його розгляду…

Але реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади – децентралізація – не закінчилася. Зміни продовжувалися в рамках чинної Конституції…

 

Чому знову?

 

Усі ці роки Уряд не втомлювався нагадувати, що змінити Конституцію в частині децентралізації таки доведеться, якщо Президент і Парламент не лише заявляють, а дійсно збираються довести реформу до логічного кінця. На думку урядовців і більшості експертів, продовжувати децентралізацію в рамках чинної Конституції можна, але закінчити – ні. Можна створити спроможний базовий рівень місцевого самоврядування – об’єднані громади, надати їм повноваження і ресурси. Можна також продовжувати фінансову децентралізацію, і надалі залишати більшість грошей на місцях. Але як на рівні районів та областей без конституційних змін створити ефективне самоврядування, яке не делегує своїх повноважень державі? Районні та обласні ради за чинною Конституцією і надалі мають передавати свої повноваження районним та обласним адміністраціям – державній вертикалі, – які вирішують місцеві питання, використовують гроші місцевих бюджетів, і самі ж себе контролюють. Це нелогічно і неправильно у децентралізованій системі врядування.

Коли стало очевидним, що Парламент VIII скликання не збирається повертатися до законопроекту 2015 року, а Президент не планує вносити новий, Уряд на початку 2019 року (вже більше для нового Парламенту) запропонував власну редакцію змін до Конституції в частині децентралізації, яка не містить суперечливих положень, там залишилися виключно важливі для реформи речі, серед яких — створення виконавчих органів районних та обласних рад та зміна функції обласних та районних державних адміністрацій на органи префектурного типу тощо.

Експерти, представники місцевого самоврядування та їхніх асоціацій були залучені до підготовки і підтримують ці пропозиції. А у партії, що планує створити нову парламентську більшість, вже заявляли про необхідність змін до Конституції, створення інституту префекту тощо.

Ця Верховна Рада вже у перший рік своєї роботи може увійти в історію, як та, що закріпила курс на децентралізацію в Конституції.

 

Що передбачають зміни


Головні зміни стосуються обласного та районного рівнів. Передбачається, що обласні та районні ради вже не передаватимуть свої повноваження обласним та районним державним адміністраціям, а створюватимуть власні виконкоми. Тобто на рівні областей і районів з’явиться нарешті реальне самоврядування.

Обл- та райдержадміністрацій, за законопроектом, не буде. Натомість державу у районах та областях представлятимуть префекти. Головна їхня функція — слідкувати, щоб органи місцевого самоврядування дотримувалися законів та Конституції України, і швидко реагувати на порушення. Крім того, префекти забезпечуватимуть на місцях виконання державних програм, а також координуватимуть діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади і наглядатимуть за додержанням ними Конституції та законів.

У проекті 2019 року передбачено, що префекта призначає та звільняє з посади Кабінет Міністрів України, а не Президент за поданням Уряду, як було у законопроекті 2015 року. Тобто префекти, на відміну від голів держадміністрацій, будуть суто у системі виконавчої влади – звітуватимуть, контролюватимуться і нестимуть відповідальність тільки перед Урядом.

Зміни пропонують постійну ротацію префектів, щоб ті не «обростали» зв’язками: в одному районі чи області префект працюватиме максимум три роки.

Важливо також, що зміни до Конституції дозволять закріпити в українському законодавстві поняття «громада». «Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України. Сукупність громад на відповідній території складає район. Сукупність районів на відповідній території складає регіон», — йдеться у проекті змін.

В законопроекту закріплюється і принципи повсюдності, що фактично означає необхідність передачі земель у розпорядження органів місцевого самоврядування на усій їхній території, тобто і за межами населених пунктів.

 

Що буде після змін і коли


Якщо Верховна Рада візьметься за розгляд Конституційних змін вже цієї осені, теоретично, вже за рік – восени 2020 року вона зможе дійти до остаточного голосування.

Але важливо, що після того, як зміни до Конституції в частині децентралізації будуть прийняті, нічого не відбуватиметься автоматично. Тобто зміни закріплять у Конституції філософію децентралізації, а не автоматично її впровадять.

Буде певний перехідний період, який триватиме декілька років. Щоб зміни запрацювали, потрібно буде привести законодавство у відповідність до нових норм Основного закону — змінити безліч законів та нормативів, які стосуються повноважень і ресурсів на рівні громад, районів та областей, розмежування повноважень між державними органами і органами місцевого самоврядування, налагодити роботу відповідних органів. Обласним радам теж потрібен буде час, щоб створити виконавчі органи і організувати їхню роботу.

Не одразу з’являться і префекти, бо потрібен час, щоб знайти і навчити фахівців, створити законодавчу базу для їхньої діяльності. До призначення префекта його повноваження здійснюватиме голова відповідної місцевої державної адміністрації.

Отже, прийняти зміни до Конституції — ще не означає миттєвих змін у системі врядування. Багато чого відбудеться не одразу, але країна нарешті закріпить свій курс на децентралізацію, і шансів, що хтось зможе звернути країну зі шляху розвитку, буде набагато менше.

Є думка, що зараз, в умовах війни, політичної нестабільності чи незрілості, незгуртованості суспільства, ці конституційні зміни непотрібні і навіть небезпечні. Можливо, й так, але, як зазначалося, зміни не відбудуться швидко і автоматично після голосування в Парламенті – формувати нову систему треба буде не один рік. Але якщо ж ще затягувати з прийняттям конституційних змін, країна продовжуватиме втрачати час, застрягши у недореформованій системі управління територіями, а противники децентралізації і далі ширитимуть страшилки про можливість відміни реформи…

 12.08.19

Стартував ще один проект, який допомагатиме сформувати оптимальну модель районного рівня в Україні

В Україні триває підготовка узгоджених пропозицій з формування оптимальної моделі адміністративно-територіального устрою субрегіонального (районного) рівня в кожній області України. Про це повідомили в Мінрегіоні.

Днями стартувала серія інформаційних заходів з питань реформування адмінтерустрою субрегіонального рівня. Центр політико-правових реформ за підтримки Посольства Великої Британії в Україні провели в Києві тематичний семінар-практикум. Надалі інформаційні заходи у форматі круглих столів проведуть у кожній області за участі всіх зацікавлених сторін.

У Мінрегіоні пояснили, що моделювання нових майбутніх районів має  ураховувати історичні, економічні, екологічні, географічні, демографічні особливості та етно-культурні місцеві традиції. Також важливим є поєднання цих особливостей з європейськими підходами та критеріями щодо адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня. 

«Моделювання нового субрегіонального рівня потребує широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи. Розуміння суспільством і політичними колами кожного кроку реформи, забезпечить її подальшу підтримку. Мінрегіон вдячний Посольству Великої Британії в Україні за підтримку в цій роботі. В кожній області будуть проведені інформаційні заходи, дискусії з зацікавленими сторонами, які допоможуть нам  підготувати узгоджені пропозиції майбутнього субрегіонального устрою», - сказав перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він наголосив на необхідності синхронізувати діяльність започаткованого проекту Посольством Великої Британії  з діяльністю відповідних регіональних робочих груп при обласних державних адміністраціях.

«З центру не завжди видно переваги того чи іншого формату моделі адміністративно-територіального устрою області. Тому і створені при облдержадміністраціях спеціальні робочі групи. Чимало проектів міжнародної технічної допомоги долучилися до організації інформаційних заходів з обговорення моделей адмінтерустрою субрегіонального рівня. Ми розраховуємо на тісну співпрацю цих сторін. В синергії досягнемо кращого результату», - зазначив перший заступник Міністра.

Нагадаємо, з липня 2019 року в Україні працює також Проект «Моделювання адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні у Волинській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій та Київській областях». Ініціатива впроваджується Українською асоціацією районних та обласних рад за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». Раніше УАРОР провела моделювання та напрацювала законопроекти зі встановлення та зміни меж районів Донеччини, Луганщини, Тернопільщини та Харківщини.

 07.08.19

Настав час вирішувати не лише засадничі, а й конкретні питання адміністративно-територіального устрою країни, - В’ячеслав Негода

Перед новим Парламентом і Урядом стоятиме надважливе завдання – завершити створення нового адміністративно-територіального устрою країни. Зробити це треба, як заплановано, до чергових місцевих виборів, які пройдуть у жовтні 2020 року. Отже часу мало, але, на щастя, майже усе для прийняття відповідних рішень готово, необхідна лише політична воля.


Про це повідомив перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода під час наради з обговорення законопроекту щодо засад адміністративно-територіального устрою України.

«Від представників політичних сил, які планують сформувати більшість у новому Парламенті, ми почули про готовність завершити реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади до жовтня 2020 року. А також про необхідність створити нову ефективну адміністративно-територіальну основу. Це співпадає з баченням Міністерства, експертів та міжнародних партнерів. Але, щоб втілити задуми в життя, потрібні швидкі та продумані політичні рішення. І ми вже готові запропонувати проекти для більшості цих рішень», - зазначив В’ячеслав Негода.

За його словами, одним з пріоритетних є законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою України», розроблений Мінрегіоном ще у 2016 році. «Він був прийнятий Урядом і схвалений профільним парламентським комітетом, але так і не був розглянутий Верховною Радою. Тепер процедуру розгляду доведеться починати спочатку. Але ми сподіваємося, що дискусій навколо нього буде набагато менше і відбуватимуться вони вже паралельно з обговоренням ще одного важливого законопроекту  - про новий адміністративно-територіальний устрій країни», - сказав перший заступник Міністра.

Він нагадав, що останнім часом на центральному та місцевому рівні тривають дискусії щодо шляхів завершення формування спроможних громад і початку реформування районного рівня.

«Під час дискусій вже не йдеться, потрібно чи не потрібно це робити, - учасників обговорень більше цікавить, як і коли це відбудеться. Тому восени, коли почне працювати новий Парламент і Уряд ми готові будемо виходити з пропозиціями і проектами рішень з цього питання. Час для їх прийняття дуже обмежений, тому разом з засадничими, більш теоретичними питаннями плануємо запропонувати конкретні варіанти створення нового сучасного адмінтерустрою країни», - резюмував В’ячеслав Негода.

 

Чому, як і коли мають змінитися райони

І кількість, і функції районного рівня самоврядування в України мають змінитися. По-перше, це передбачає урядова Концепція реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіальної організації влади. По-друге, цього вже вимагає реальний стан речей в управлінні територіями.

Нещодавно в Парламенті Мінрегіон презентував власне бачення реформи районного (субрегіонального) рівнямісцевого самоврядування. За розрахунками Міністерства, замість 490 чинних районів мають бути створені 102 нових - більш спроможних та ефективних.

Це, звичайно, лише попередні розрахунки. Остаточні рішення прийматиме Верховна Рада у законах, розроблених за результатами консультацій експертів та урядовців з представниками громад, районів та областей.

Отже давайте розберемося, навіщо змінювати райони, як пропонують це робити і коли.

Навіщо реформувати райони: 6 аргументів

Аргумент перший. Усе менше підстав мають райони для спільного представництва інтересів громад. До реформи чи не кожен район складався з десятків сільських, селищних, міських рад. Отже районам, теоретично, було чиї спільні інтереси представляти. Але в ході децентралізації на всій або більшій території багатьох районів сформувалися об’єднані громади, які перебрали майже усі повноваження районних держадміністрацій та районних рад, вийшли з-під їхнього підпорядкування. Звичайно, виникає питання ефективності таких районів.

Довідка: Вже 70 % людей в Україні живуть у спроможних громадах.

20 районів в Україні вже повністю покриті ОТГ. Там районні органи втратили майже усі свої функції. Ще 154 райони покриті ОТГ більш ніж на половину.

 Аргумент другий. Ресурси на рівні районів використовуються нераціонально. В районах, де більша частина території покрита ОТГ, райради та райдержадміністрації залишаються без основних повноважень. При цьому їхнє фінансування практично не зменшилося. Крім того, фахівці з РДА і райрад, які б могли краще себе реалізувати в громадах, не завжди наважуються покинути звичні місця роботи, де «і гроші платять, і працювати треба менше».

Довідка: Зараз в Україні 48,1 тисяч працівників райдержадміністрацій. В Держбюджеті на 2019 рік на утримання РДА заплановано 6,4 млрд грн. В середньому, у нас 14 працівників РДА на 10 тисяч жителів, 133 тисячі гривень на рік йде на утримання одного працівника РДА.

Аргумент третій. Райони не координують територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Розміщення і юрисдикція підрозділів податкової, поліції, пенсійного фонду, держгеокадастру, різноманітних інспекцій вже не співпадають з юрисдикцією і територією районів. «Ці послуги настільки дивно накладаються на чинний районний поділ, що за однією послугою людина змушена їхати в один район, а за іншою – в інший. Виходить так, що не держава шукає людину, а людина – державу», - говорить Олег Тимощук, юрист Української асоціації районних та обласних рад.

Аргумент четвертий. Райони більше не опікуватимуться вторинною ланкою медицини. Медична реформа, яка триває в Україні, передбачає, що з 2020 року лікарні, які зараз є районними, фінансуватимуться з державного бюджету через Національну службу здоров’я України.

Аргумент п’ятий. Послуг, за якими людям потрібно буде їхати «в район» не залишиться. Більшість послуг вже зараз люди можуть отримувати не в районі, а в громадах, у тому числі – у Центрах надання адміністративних послуг. Коли спроможні громади покриватимуть усю територію країни, їхати в район людям не буде за чим.

Є 10 загальних питань, якими опікується районна влада:

  1. забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;
  2. соціально-економічний розвиток відповідних територій;
  3. бюджет, фінанси та облік;
  4. управління майном, приватизація, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;
  5. промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв’язок;
  6. наука, освіта, культура, охорона здоров’я, фізкультура і спорту, сім’я,  молодь, діти;
  7. використання землі, природних ресурсів, охорона довкілля;
  8. зовнішньоекономічна діяльність;
  9. оборонна робота та мобілізаційна підготовка;
  10. соціальний захист, зайнятість населення, праці та заробітної плати.

Але практика свідчить, що майже усі ці питання вирішують і об’єднані громади. А те, що поки не у їхній компетенції: оборонна робота та мобілізаційна підготовка, соціальний захист, зайнятість населення, охорона праці, - може бути передане їм найближчим часом.

То що ж залишиться районній владі?.. 

Аргумент шостий. Занадто подрібнений районний рівень. В Україні 490 районів (465 – на підконтрольній Україні території). В деяких районах – Поліський (Київська область), Коломацький (Харківська область), Розівський (Запорізька область) - кількість жителів – менше 10 тисяч осіб. Ці райони неефективні ні з економічної, ні з управлінської точки зору. Не відповідає це і європейській практиці: згідно з Директивою № 1059/2003 Європейського Парламенту і Ради «Про створення загальної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS)» від 26 травня 2003 р., кількість населення територіальної одиниці рівня NUTS-3 (в Україні це рівень районів) повинна складати від 150 до 800 тис. осіб.

Якщо ми конституційно визначили свій курс на Європу, рано чи пізно, нам доведеться враховувати ці стандарти.

Читати на тему: Нинішні райони потрібні лише чиновникам, а людям потрібні якісні послуги

Як реформувати райони: пропозиції

За словами Павла Остапенка, представника експертної групи при Мінрегіоні, загальний алгоритм реформування районного рівня виглядає так:

Перше - завершити моделювання системи адмінтеродиниць базового рівня (об’єднаних територіальних громад) для кожної області. Межі нових районів мають проходити по межах ОТГ. У більшості областей, де перспективний план формування територій громад покриває увесь регіон, це не надто складна задача. А дам, де з перспективним планом зволікали, наприклад на Закарпатті та Київщині, буде складніше.

Друге – провести аналіз територіальної організації влади та мережі госпітальних округів області. При формування госпітальних округів закладалася ідея, що вони можуть бути праобразом укрупнених районів.

Третє - змоделювати систему нових районів для кожної області відповідно до розроблених методичних рекомендацій.

При Мінрегіоні працює група експертів, яка займається моделюванням адміністративно-територіального поділу в областях. Вони вже напрацювали методику формування нових районів, яку Міністерство спрямувало обласним державним адміністраціям для врахування у роботі. Цей документ поки носить рекомендаційний характер.

 

Що передбачає методика формування спроможного районного рівня.

За методикою, територія нових районів має бути компактною, географічно цілісною та зв’язною (не мати територіальних анклавів та ексклавів). Чисельність населення району має становити не менше 150 тис. осіб.

Центрами нових районів в першу чергу визначатимуться міста – обласні центри, а також міста з населенням не менше 50 тис. осіб, якщо вони розташовані на відстані не ближче 30 кілометрів від межі міста - обласного центру. Зона доступності до центрів нових районів – не більше 60 кілометрів по автомобільних дорогах.

На територіях, які поза зоною доступності цих 60 км, районними центрами пропонують визначати населені пункти, де мешкає не менше 10 тис. осіб.

 

Які повноваження матимуть нові райони.

Це чи не найголовніше питання реформування районів. Деякі експерти взагалі вважають, що повноважень навіть для великих районів не залишиться – усе перебирають на себе спроможні громади (дивись вище). Але експертна група при Мінрегіоні поки притримується думки, що є ряд функцій, з якими громади самостійно впоратися не можуть, тим більше, що, за Конституцією, районний рівень в країні має бути.

Новими повноваженнями для нових районів мають точно стати:

  1. Нагляд за дотриманням Конституції та законів прийнятих рішень ОМС.
  2. Координація діяльності терпідрозділів ЦОВВ у межах району.
  3. Місцева екологічна політика.
  4. Розробка та супровід інфраструктурних проектів районного значення, погодження проектів Державного фонду регіонального розвитку.

Цей список не остаточний, і після консультацій з представниками громад, районів та областей може змінитися.

 

Більше на тему: Суттю обговорення питань нового районного поділу має стати не кількість районів, а їх змістовне наповнення, - В’ячеслав Негода


Коли і ким будуть створені нові райони?

Щоб завершити формування ефективної децентралізованої системи місцевого самоврядування в країні, треба чергові місцеві вибори восени 2020 року провести на новій територіальній основі громад і районів. Для цього максимум до літа 2020 року мають бути прийняті усі необхідні закони і урядові рішення.

В першу чергу, вже цієї осені Парламент має прийняти концептуальний законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою», який встановлює загальні правила і процедури зміни адмінтерустрою в Україні. Запровадження цих правил дозволить Уряду та Парламенту швидко і у зрозумілий спосіб підготувати та прийняти закони про адміністративно-територіальний устрій кожної області.

Реформування районного рівня – це компетенція виключно Верховної Ради, отже добровільного етапу, як у випадку з об’єднанням громад, не буде. Крім того, щоб створити нові спроможні райони, Парламент змушений буде завершувати процес об’єднання громад в адміністративний спосіб.

Робота з планування майбутнього територіального устрою окремих областей вже триває. Експерти УАРОР за підтримки Ради Європи після обговорень на місцях підготували проекти законів з реформування адміністративно-територіального устрою чотирьох областей: Донецької, Луганської, Тернопільської та Харківської. Ще у п’яти областях - Волинській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій та Київській – відбудуться обговорення, за результатами яких експерти також запропонують відповідні законопроекти.

Крім того, по восьми областях - Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській - законопроекти підготували народні депутати.

Отже у більшості областей вже є чітке розуміння, як виглядатиме їх новий поділ на райони і громади. А поки остаточні рішення не прийняті, громади мають час об’єднатися добровільно, а представники районів – висловити свою позицію, запропонувати рішення, у тому числі -  під час експертних обговорень та дискусій, що тривають в регіонах.

 

91 район в Україні зволікає з реформою. «Наслідки чиєїсь бездіяльності в районах відображаються на якості життя людей», - В’ячеслав Негода

4277 місцевих рад об’єдналися у 924 спроможні громади. З них 33 – це міста обласного значення, які приєднали до себе більше 70 навколишніх місцевих рад. Про це повідомили в Мінрегіоні, посилаючись на дані Моніторингу процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування станом на 10 липня 2019 року (ЗАВАНТАЖИТИ). У відомстві зазначили, що це ті громади, які не побоялися взяти відповідальність у свої руки за розвиток територій і налагодження нормального життя для своїх мешканців, опираючись на децентралізацію. 

«За цими цифрами стоїть якісний розвиток місцевого самоврядування, а за ним – ефективні рішення на користь громад, доступні послуги для людей і вирішення всіх тих проблем у селах і містах, які не вирішувалися роками, а тільки поглиблювалися. На території об’єднаних громад проживає 10 мільйонів населення. Наше спільне з органами місцевого самоврядування і місцевими адміністраціями завдання – втілити реформу на всій території країни, щоб всі люди отримували необхідні послуги належної якості, щоб створювалися робочі місця там, де вони живуть, щоб їх населені пункти ставали для них комфортними і безпечними», - прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він звернув увагу на той факт, що лідерами реформи залишаються Житомирська, Чернігівська, Запорізька, Дніпропетровська та Хмельницька області. На останніх позиціях рейтингу -  Закарпатська, Кіровоградська, Вінницька, Львівська та Київська області. Повільно зменшується кількість районів, де не створено жодної громади. Протягом останнього місяця всього в трьох районах ситуація зрушилася з місця, а 91 район досі залишається без об’єднаних громад.

«Якби це був 2015 рік, початок реформи, то цю ситуацію можна було б розцінювати як тимчасову. Але ці п’ять областей, які на останніх позиціях рейтингу, довший час залишаються «стояти на місці». Те ж стосується і районів. На жаль, наслідки чиєїсь бездіяльності в районах відображаються на якості життя людей на цих територіях.  Маємо сподівання вже на новий склад парламенту, перед яким стоятиме завдання дати законодавчі інструменти для завершення реформи, забезпечення її повсюдності», - сказав перший заступник Міністра.

Він наголосив на необхідності закріпити децентралізацію в Конституції України, прийняти законодавчу базу засад адміністративно-територіального устрою, завершити в адміністративний спосіб формування спроможних громад та сформувати нові райони, запровадити державний нагляд та контроль за рішеннями органів місцевого самоврядування.

 

Уряд спрямував 3 млрд грн на проекти розвитку райцентрів та міст районного значення

Кабінет Міністрів України виконав обіцянку і схвалив усі необхідні рішення, аби направити 3 млрд грн коштів Державного фонду регіонального розвитку на розвиток районних центрів і міст районного значення. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Обіцянка виконана, – наголосив Володимир Гройсман. – Розраховуємо, що відповідний комітет Парламенту також ухвалить потрібні рішення і вони будуть реалізовані».

Нагадаємо, раніше Володимир Гройсман пропонував  закріпити законом статус ОТГ за малими містами.

 

​​​​​​​У 4-5 разів: малі міста і районні центри можуть порахувати, на скільки зростуть їхні бюджети з наступного року

 

 

 

 

З початку 2020 року усі малі міста та районні центри матимуть повноваження та ресурси, які є зараз у великих міст та об’єднаних громад. Такою є ініціатива Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Якщо Верховна Рада восени прийме відповідний закон, з початку наступного року бюджети міст і селищ – районних центрів зростуть приблизно в 4-5 разів.

Загалом в Україні створено вже більше 900 об’єднаних громад. І ще понад 200 населених пунктів – районних центрів та міст районного значення – є потенційними центрами об’єднаних громад. Однак вони усе ще не долучені до процесу створення спроможних громад. Одна з головних причин – відсутність перспективних планів формування громад областей. На жаль, часто обласні державні адміністрації та обласні ради не квапляться розробляти та вносити зміни до перспективних планів.

Як результат, понад 2,6 млн людей, що мешкають у цих 200 містах та селищах, не можуть скористатися можливостями, які мають об’єднані громади.

Щоб вирішити це питання, Мінрегіон на доручення Прем’єр-міністра України розробив окремий законопроект, який прирівнює районні центри, міста районного значення до спроможних об’єднаних громад. Законопроект також тимчасово, протягом 2019-2020 років, уповноважує Кабінет Міністрів розробляти та затверджувати перспективні плани формування територій громад областей.

На думку Володимира Гройсмана, після того, як малі міста отримають статус спроможних, вони на власному досвіді побачать, які в них з’являються можливості. Це мотивуватиме їх об’єднуватися з сусідніми селами і ставати ще сильнішими.

«На порталі «Децентралізація» є онлайн-калькулятор, створений за ініціативи Мінрегіону та за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. Цей інструмент дозволяє містам та селищам за прогнозними обсягами доходів, видатків та міжбюджетних трансфертів порахувати, як зміниться бюджет громади, коли вона отримає статус об’єднаної», - повідомила Яніна Казюк, доктор державного управління, експерт з фінансів.

Як отримати доступ до калькулятора, дізнавайтеся за посиланням.

 

Треба йти далі, продовжувати децентралізацію, робити її незворотною, – Володимир Гройсман

Зупинити процес децентралізації, об’єднання громад і запровадження в них нових можливостей розвитку територій – неприпустимо. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань прискорення процесу добровільного об’єднання територіальних громад. 

Понад 200 населених пунктів – переважно районних центрів, міст районного значення та селищ міського типу – є потенційними центрами об’єднаних громад. Проте вони поки не долучені до процесів об’єднання. Нерідко – через відсутність перспективних планів та пряму протидію керівників місцевих державних адміністрацій. Як наслідок – понад 2,6 млн осіб не можуть повною мірою скористатися можливостями реформи і отримати нову якість послуг, яка вже панує у спроможних і фінансово забезпечених ОТГ.

«Ми розуміємо, що треба йти далі, продовжувати реформу, робити її незворотною. Треба зробити низку кроків. Це дасть можливість забезпечити безповоротність змін і забезпечити успіх. Мета – створити повноцінні спроможні громади по всій країні, – сказав Володимир Гройсман. – Повнота повноважень і ресурсів має бути на рівні громад».

Глава Уряду нагадав, що запропоновані Урядом рішення дадуть можливість протягом 2020 року сформувати мережу об’єднаних громад і дати можливість людям повноцінно мобілізувати ресурси і приймати рішення.

Серед таких рішень – модернізація функцій районних рад у бік перетворення на виконавчі комітети. Далі – надання статусу ОТГ районним містам. «Ми вважаємо доцільним з 1 січня 2020 року і до січня 2021 року надати районним центрам статус об’єднаних громад – разом з повноваженнями і ресурсами. Це дасть їм можливість протестувати систему, отримати досвід», – сказав Володимир Гройсман.

Окреме питання – пріоритетний перерозподіл коштів ДФРР на районні центри і міста районного значення. Обсяг ресурсів – близько 3 млрд грн. «Це посилить можливості райцентрів, укріпить їхню фінансову спроможність. А вже люди на місцях вирішать, куди направити гроші, – додав Володимир Гройсман. – Зупинити процеси децентралізації – неприпустимо».

Також під час наради обговорили необхідність змінити Конституцію, щоб зробити децентралізацію незворотною.

Основні напрями змін до Конституції, визначені Урядом і запропоновані до обговорення, наступні: закріплення чіткої системи адміністративно-територіального устрою, закріплення ефективної системи місцевого самоврядування, гарантування матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування та запровадження інституту префекта як інструмента контролю з боку держави.

Окрім того, пропонується закріпити трирівневу систему адміністративно-територіального устрою: громада, район (сукупність громад), регіон (область) та особливий статус для Києва і Севастополя. При цьому Ради громад стають представницькими органами місцевого самоврядування базового рівня з однаковим статусом та повноваженнями. Районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад, району, області. На рівні районних та обласних рад створюються свої виконавчі органи – виконавчі комітети.

Фінансову спроможність громад так само пропонується закріпити в Конституції шляхом створення дворівневої системи взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами. Така форма відносин вже зарекомендувала себе: протягом лише 2015-2017 рр. укрупнено більше 3 100 місцевих бюджетів в 665 бюджетів об’єднаних територіальних громад, які перейшли на прямі взаємовідносини з державним бюджетом та безпосередньо отримують міжбюджетні трансферти.

 

Уряд оприлюднив проект змін до Конституції в частині децентралізації

Проект змін до Конституції в частині децентралізації опублікований. Маємо фахово обговорити і донести до загалу необхідність запропонованих змін.

Про це сказав Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода під час брифінгу «Місцеві вибори на новій територіальній основі: реально чи ні?», організованого Українською асоціацією районних та обласних рад.

«Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, як і обіцяв, ініціював зміни до Конституції в частині децентралізації. Проект цих змін вже розміщений на Урядовому проталі. Я закликаю всі асоціації органів місцевого самоврядування фахово обговорити його та надати свої пропозиції. Також маємо спільно інформувати людей про необхідність конституційних змін для завершення децентралізації, її незворотності. Дуже важливо, щоб популістам і противникам реформи було важко маніпулювати, використовуючи необізнаність людей», - сказав В’ячеслав Негода.

Ознайомитися з проектом змін Конституції в частині децентралізації можна за посиланням.

 

Децентралізація переходить на другий етап, згортати реформу не можна, - Гройсман

Започаткована в 2014 році реформа децентралізації – передачі фінансових ресурсів та адміністративних повноважень на місця – виходить на другий етап, а саме – етап ефективного використання нових можливостей для регіонів. Саме тому згортати реформу будь-якими непродуманими рішеннями – неможливо. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з головами об’єднаних територіальних громад Рівненської області. Наразі в регіоні сформовано 31 громаду, які мають прямі відносини з держбюджетом. За планом громад має бути 66 – це 100% території області і 100% населення краю.

«Децентралізація має непогані успіхи. Потрібно говорити про перспективи і завдання на 2019-2020 роки. Перший етап децентралізації відбувся успішно. Кожен житель ОТГ може порівняти, що було до децентралізації і що є зараз. Мені було важливо передати не тільки кошти, а й можливості. Коли можливості починають працювати, у нас іде зростання, – сказав Володимир Гройсман. – Разом з тим усе ще є загрози реформі. Її швидко можна зупинити – достатньо 226 голосів, аби підкорегувати рішення не на користь місцевого самоврядування. Це турбує. А упускати це неможливо. І у нас є час, аби запустити другий етап децентралізації. Треба ініціювати зміни до Конституції. Якщо ми не підемо далі по децентралізації, реформа буде згорнута».

 

До кінця 2019 року Україна може отримати нову мапу районів

До кінця 2019 року Українська асоціація районних та обласних рад готова змоделювати нову мапу спроможного субрегіонального рівня країни. Тому місцеві вибори 2020 року мають всі шанси відбутися на новій територіальній основі громад і районів.

Про це повідомили експерти УАРОР.

Так, вже напрацьований покроковий план реалізації відповідних заходів та попереднє бачення кількості районів у кожній області.

Як наголошують фахівці, досвід, отриманий у Донецькій, Луганській, Тернопільській та Харківській областях, довів ефективність критеріїв, що лягли в основу моделювання. Мова йде про чисельність населення, кількість громад, площу територій та доступність до нових райцентрів.

Також й надалі планується застосовувати форму широких обговорень. За словами експертів, тільки безпосередня комунікація з представниками місцевого самоврядування конкретної області може дати необхідний ефект при вирішенні питань територіальної організації влади.

Серед новацій, які застосовуватиме Асоціація у своїх заходах, - залучення регіональних та місцевих засобів масової інформації з метою популяризації процесів децентралізації.

Крім того, майбутні обговорення зачіпатимуть тему розмежування повноважень.

Експерти зазначили, що питання розмежування повноважень як ніколи на часі, як і питання адмінтерустрою. Тому на основі почутого будуть розроблятися конкретні пропозиції, що збалансують повноваження та усунуть таку ситуацію як конкуренція компетенцій.

Нагадаємо, що проект з моделювання адмінтерустрою у вищеперелічених областях завершився у березні. За результатами напрацьовано 4 законопроекти про зміну та встановлення меж районів. Ініціатива реалізовувалась за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». Результати Проекту позитивно схвалені парламентаріями, високопосадовцями центральних органів державної влади, місцевим самоврядування та фаховими експертами.

 

До чергових місцевих виборів маємо забезпечити належне представництво громад у місцевих радах, - В’ячеслав Негода

Чергові місцеві вибори мають пройти на новій територіальній основі громад і районів. Це – одне з головних завдань нового етапу децентралізації. І, за умови ефективної роботи Верховної Ради, вже є все для швидкого вирішення цього питання. Паралельно маємо розв’язати не менш важливу проблему – створити умови для належного представництва громад у місцевих радах.

Про це сказав перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода під час першого засідання робочої групи з розроблення змін до виборчого законодавства щодо забезпечення пропорційного представництва громадян у радах громад та територіальних громад у районних та обласних радах.

За його словами, через специфіку виборчої системи, після місцевих виборів 2015 року у більшості обласних та районних рад виборчі округи представлені нерівномірно, або взагалі не представлені.

Експертне дослідження, проведене за сприяння Проекту ОБСЄ в Україні, показало, що у 22 обласних радах (крім Миколаївської та Черкаської) деякі райони та міста обласного значення не представлені жодним депутатом, а деякі - двома і більше. В районних радах теж часто нема представництва тих чи інших громад району, а деякі представлені декількома депутатами (завантажити інформаційну довідку).

«Найгірша ситуація у Київській області, де в обласній раді не представлені навіть досить потужні громади: Переяслав-Хмельницький, Буча, Васильків. Тобто важливі рішення щодо розвитку регіону приймаються без врахування інтересів цих громад. Це порушення Конституції, а точніше статті 140, де йдеться, що «органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради», - сказав Володимир Ковтунець, голова експертної групи, що проводила дослідження.

За його словами, проблема з представництвом громадян у місцевій раді є й в об’єднаних громадах. Через нерівномірну кількість мешканців у населених пунктах ОТГ, практично неможливо зробити так, щоб кожен населений пункт був представлений хоча б одним депутатом в раді ОТГ (завантажити інформаційну довідку).

«Очевидно, що чинна виборча система себе не виправдовує, і її треба удосконалювати. Маємо зробити так, щоб інтереси усіх громадян були представлені в місцевих радах. Варто також деполітизувати місцеве самоврядування, щоб життя в громадах не залежало від забаганок партійних еліт. Сьогодні ми спільно з нашими міжнародними експертами починаємо розробляти необхідні зміни до законодавства. Але хочу наголосити - спиратися вони мають на те, що до чергових місцевих виборів по всій території України буде сформований новий адміністративно-територіальний устрій на рівні громад і районів», - зазначив В’ячеслав Негода.

 

Уряд направив 2,1 млрд грн на підтримку об’єднаних громад

Кабінет Міністрів України розподілив бюджетну субвенцію на розвиток об’єднаних територіальних громад в обсязі 2,1 млрд грн. Коментуючи це рішення, Глава Уряду Володимир Гройсман зазначив, що йдеться про будівництво, реконструцію та ремонти тисяч об’єктів, важливих для громад.

«Ми виконуємо свою функцію підтримки ОТГ, - сказав Володимир Гройсман. - Там, де децентралізація не пройшла – вона пройде. Всі це мають усвідомити. Ми доб’ємось того, аби покриття реформою було 100%. Що таке децентралізація? Тільки за 2016-2018 рік ОТГ отримали можливості будівництва, реконструкції понад 6000 об’єктів. Це те, що стосується якості життя людей».

 

Реформа децентралізації дозволила громадам не просити ресурси у Києва, а розвивати і змінювати якість життя самим, – Прем’єр-міністр

Запроваджена п’ять років тому реформа децентралізації влади дала поштовх розвитку місцевого самоврядування та надала ресурси, які тепер не треба просити в Києві, а вкладати у нову якість життя безпосередньо на місцях. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

«Я мав свого часу велику честь представляти Концепцію реформи децентралізації влади – у квітні 2014 року. Ми почали непростий, але необхідний шлях для проведення децентралізації і формування сильного місцевого самоврядування. І ми маємо позитивний результат. У старій системі все вирішували центральні органи влади, а сьогодні рішення приймають місцеві громади. До 2014 року громадяни були виключені з прийняття рішень. А сьогодні ми сконцентрували ресурси на місцевому рівні, і кожна громада має можливості, які дозволяють не просити у Києва, а відбудовувати власні міста та селища», – сказав Володимир Гройсман.

Він зазначив, що інвестиції в якість життя – це не тільки про економіку, а й про культуру та розвиток креативних індустрій. Так, Глава Уряду нагадав, що в Україні реалізується проект «Малі міста – великі враження». Минулого року він проходив у пілотному режимі. Цього року ця практика буде поширена й посилена. Деталі цієї роботи представив Міністр культури України Євген Нищук.

«Чим ми сильні? Серед іншого – креативними індустріями. Українці надзвичайно креативні, і нам потрібно створити середовище, в якому ці індустрії могли б розвиватися – не тільки у великих містах, а й у маленьких, – сказав Володимир Гройсман. – Україна – це не просто місце на карті, а велика 45-мільйонна країна».

 

«Українці не дозволять згорнути реформу», - В’ячеслав Негода про п’ять років децентралізації

Президентська виборча кампанія дещо затьмарила інші важливі в державі процеси. Тим часом 1 квітня виповнилося п’ять років початку децентралізації в Україні. Цю реформу називають однією з найуспішніших, разом із тим її супроводжує шквал критики. За роз’ясненнями Opinion звернувся до В’ячеслава Негоди, першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України.

 Пане В’ячеславе, відправна точка децентралізації – розпорядження Кабміну від 1 квітня 2014 року «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні». Що зроблено за п’ять років?

Перші результати реформи навіть перевершили сподівання. Попри величезний спротив недругів, оцінок скептиків, вона задовго до завершення стала найрезультативнішою. Остаточну оцінку зможемо зробити тоді, коли зуміємо повністю реалізувати поставлені завдання. Що вдалося зробити з часу старту реформи? Якщо коротко – те, що ніколи ніхто не робив в Україні. Навіть міжнародні партнери зізнаються: український кейс децентралізації може стати одним із найуспішніших у Європі.

Концепція, про яку ви згадали, чітко окреслила проблеми, які має вирішити реформа. Наприклад, надмірна подрібненість територіальних громад і як наслідок – неспроможність у повному обсязі виконувати повноваження органів місцевого самоврядування. Уявіть громаду, де живе 50, 100 чи 200 людей, переважно літнього віку, молодь виїхала, бо роботи немає. Бюджети великої частини місцевого самоврядування були глибоко дотаційними і переважно кошти йшли лише на зарплату апарату місцевої ради. За що ремонтувати зношену інфраструктуру, надавати якісні соціальні послуги, забезпечувати сталий розвиток громад? Та й управлінський рівень на місцях бажав бути кращим. Що робити? Залишити все, як є, як кричали окремі політикани, бо, мовляв, реформа вбиває село? Звісно, ні. Краще було б, якби реформу провели одразу з відновленням незалежності України, але цього не сталося, проблеми лише накопичувалися. І величезним кроком вперед стала злагоджена позиція всіх гілок влади – президента, уряду і парламенту – щодо необхідності впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади і децентралізації владних повноважень та ресурсів. Тому і результати хороші.

Першим кроком реалізації Концепції стала фіскальна децентралізація. Місцеві бюджети зросли з 68,6 млрд грн у 2014 році до 234 млрд грн у 2018-му – у 3,5 рази! Без урахування трансфертів. Величезний ресурс відкрив можливості місцевому самоврядуванню належно дбати про розвиток територій і не ходити по міністерствах, адміністраціях із простягнутою рукою. А далі постало питання ефективного і відповідального управління таким ресурсом. Повернімося до громади, де живе 100 людей: чи здатен апарат місцевої ради управляти бюджетом, наприклад, в обсязі 10 млн, освітою, медициною, соціальною сферою? Для початку треба могти сформувати бюджет, не кажучи вже про необхідність підготовки якісних проектів та програм розвитку. Такі громади не мали належної спроможності й не могли ефективно працювати, бо весь їхній досвід – здебільшого видача довідок.

Тому уряд розпочав процес муніципальної консолідації – формування спроможних громад, опираючись на закон про добровільне об’єднання територіальних громад. Але мало ухвалити закон – необхідно, щоб він виконувався. А для цього ми мали пояснити і місцевому самоврядуванню, і мешканцям громад, для чого потрібна реформа, для чого створювати об’єднані громади і які переваги такі громади отримають. Важливо, щоб люди розуміли суть реформи. Бо від цього залежала їхня підтримка та усвідомлені рішення про об’єднання. Тому в кожній області за підтримки міжнародних донорських організацій ми створили спеціальні підрозділи. Спершу це були офіси реформ, потім вони трансформувалися в центри розвитку місцевого самоврядування – така мережа експертів, фахівців у сферах фінансів, місцевого самоврядування, просторового розвитку та інших. Вони відвідують громади, проводять роз’яснювальну роботу, надають експертну допомогу щодо всіх процедур об’єднання в громаду. І процес пішов. Більше 4 тис. місцевих рад об’єдналися у 884 об’єднані територіальні громади з більшими повноваженнями і ресурсним забезпеченням для їх виконання.

Крім фінансів, на рівень спроможних громад держава передає землі сільськогосподарського призначення. Уже 646 ОТГ отримали в комунальну власність 1450,8 тис. га таких земель, і цей процес триватиме. Це також потужний ресурс для розвитку їхніх територій.

Усі чутки про те, що децентралізація знищить село, закриє школи і ФАПи, людям доведеться за десятки кілометрів їхати за різними довідками, реформа спростувала. Бо школи якщо десь і закрили, то тільки тому, що там навчалося по кілька учнів у класі, і за таких умов вони не могли отримати конкурентну освіту. Натомість формується новий освітній простір, опорні школи із сучасним технічним забезпеченням та кваліфікованим персоналом. Педагоги отримали можливість підвищити кваліфікацію, отримали більшу зарплату і комфортні умови для праці, а учні, крім належно обладнаних класів і сучасного навчального обладнання, – можливість займатися в різноманітних гуртках, чого в дрібних селах майже не було. Вони охочіше відвідують такі школи і, звісно, отримують якіснішу освіту. Починаючи з 2016 року, створено 778 опорних шкіл, близько 1300 філій. 331 опорна школа створена в об’єднаних громадах.

За програмою президента України з розвитку сільської медицини чітко прораховано спроможну мережу первинної меддопомоги в сільській місцевості – 4223 амбулаторії, і більше п’яти сотень – спорудження нових. Близько 30 таких амбулаторій уже введено в експлуатацію. До червня відкриють ще 382. Запроваджуються послуги телемедицини в сільській місцевості, за допомогою якої сімейний лікар може зв’язатися з тим чи іншим лікарем у районі чи області і проконсультуватися. Держава закуповує для сільських амбулаторій службові автомобілі.

Щодо довідок, то, по-перше, їх видають старости села. По-друге, в громадах створюються сучасні Центри надання адмінпослуг, плюс вони забезпечують віддалені робочі місця адміністраторів по території громади або впроваджують так званий мобільний ЦНАП. В об’єднаних громадах створено 125 таких центрів. І в цьому році планується ще не менше сотні. Громадам надає підтримку програма «U-LEAD з Європою». За час здійснення реформи ніхто не скаржився на проблеми з видачею довідок. Навпаки, з допомогою ЦНАП вдалося не тільки наблизити послуги (коли хто думав, що навіть паспорт можна замовляти й отримувати у своєму селі чи містечку без поїздок у район чи облцентр за закордонним?), але й значно покращити якість таких послуг.

А що зробити не вдалося і чому?

Якщо щось одразу і не вдавалося, то це тимчасове явище. Зрештою, реформа ще не завершена. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював новий етап децентралізації. Його тверда позиція – вона має стати незворотною, формування спроможних громад і передача їм повноважень та ресурсів мають завершитися не пізніше середини 2020 року. Це потрібно для того, щоб перевагами децентралізації скористалися всі люди, які живуть у селах і містах, щоб вони мали однакові можливості самореалізації і комфортні умови життя.

Тож попереду багато роботи. Необхідно затвердити нову територіальну основу для діяльності органів влади на рівні громад і районів. Маємо завершити передачу повноважень виконавчої влади органам місцевого самоврядування. Треба чітко розмежувати повноваження між різними рівнями органів влади і місцевого самоврядування. Серед завдань на найближчу перспективу – забезпечити співмірність обсягу фінансового ресурсу новим повноваженням місцевого самоврядування і стандартизувати видатки на галузеві делеговані повноваження. Новий етап децентралізації передбачає і приведення системи служби в органах місцевого самоврядування відповідно до сучасних стандартів. Необхідно також розмежувати посади службовців місцевого самоврядування та виборних посадових осіб. І, звісно, маємо забезпечити підвищення рівня професійної компетентності службовців місцевого самоврядування.

Виходячи з того, що ефективне місцеве самоврядування тримається на трьох китах – повноваженнях, ресурсах і відповідальності, то маємо зробити ще один важливий крок – запровадити єдину державну політику нагляду і контролю за законністю діяльності посадових осіб та органів місцевого самоврядування, як передбачають Європейська хартія місцевого самоврядування і Конституція України. Досвід об’єднаних громад чітко демонструє, що маємо удосконалити систему виборів до рад громад, районних і обласних рад, виборів старост. Жителі населених пунктів прагнуть пропорційного представництва у радах об’єднаних громад, а ті зі свого боку – у районних та обласних радах.

Парламент досі не ухвалив кілька ключових законів. Зокрема, про засади адміністративно-територіального устрою та зміни до закону про регулювання містобудівної діяльності (щодо права територіальної громади на планування всієї своєї території). У чому причина зволікань?

Без необхідної законодавчої основи реформа рухатися не зможе. Є набагато більше законопроектів, які очікують ухвалення парламентом. Чимало в процесі підготовки. Але децентралізація завжди мала високу підтримку серед народних депутатів цього скликання. Результати реформи, про які сказано, – зокрема заслуга і Верховної Ради. Хотілося б, щоб закони ухвалювалися швидше, але країна живе не лише децентралізацією.

Як триває процес формування ОТГ: динаміка, тенденції, статистика?

Дещо уповільнився. Кажу про 2018 рік. З одного боку, це очікувана ситуація з огляду на наближення чергових місцевих виборів у 2020 році. З іншого, попередній склад ЦВК періодично влаштовував «сюрпризи», чим блокував оголошення перших виборів до ОТГ. А ще воєнний стан, введений через агресію РФ, унеможливив проведення виборів у 45 ОТГ минулого року. Вибори відбулися тільки у 77 ОТГ, замість 123, як передбачало рішення ЦВК. Також здійснювалося блокування окремими облдержадміністраціями в наданні висновків щодо створення ОТГ і направлення відповідних подань до ЦВК, неприйняття перспективних планів та змін, у чому чимала «заслуга» частини й облрад, частина райдержадміністрацій мобілізувалися проти децентралізації. Ці та інші фактори не давали впевненості громадам, що хотіли об’єднатися, в підтримці з боку обласних органів влади, ЦВК. Але якщо для порівняння, першими створилися 159 ОТГ у 2015 році, через рік – ще 207, у 2017-му – 299 ОТГ. Усього, нагадаю, створено 884 ОТГ, з яких 78 очікують рішення ЦВК про призначення перших місцевих виборів.

Хто справді хотів об’єднатися на добровільних засадах, давно це зробив. Є ті, хто бажає об’єднатися чи приєднатися до вже наявних об’єднаних громад або міст обласного значення, але наштовхується на опір тих, хто не бачить своїх інтересів у такому об’єднанні.

Не сприяють формуванню нових ОТГ і прийдешні вибори. Зрештою, ніхто не казав, що втілювати реформу буде легко. Так чи інакше, у 2020 році чергові місцеві вибори відбудуться на новій територіальній основі громад. Це означає, що з 1 січня 2021 року все населення України проживатиме у спроможних громадах. Очевидно, ті громади, що не об’єднаються доти на добровільних засадах, будуть сформовані в адміністративний спосіб, бо реформа не може тривати вічно. Більше того, держава зобов’язана створити для всіх однакові умови для розвитку. Вже люди запитують про те, чому в сусідній громаді збудували дорогу, відкрили ЦНАП, закупили комунальну техніку, а в нас усе без змін? У 96 районах ще не створено жодної ОТГ і практично нічого не змінюється на краще. Але поки що. Люди прагнуть змін, і якщо хтось на місцях не поспішає їх втілювати, намагаючись зберегти для себе посаду, то невдовзі цю ситуацію має виправити закон.

Мінрегіон щомісяця моніторить процес децентралізації та реформування місцевого самоврядування. Усе-таки процес реформи триває. На місцях продовжують розглядати можливості та перспективи створення нових спроможних громад. За результатами соцдосліджень, проведених у 2018 році за підтримки програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні», 58 % населення країни, порівняно з 19 % у 2015 році, вважають, що реформа місцевого самоврядування потрібна. А 61 % жителів ОТГ відзначають покращення якості послуг у громадах.

Чи можуть президентські та парламентські вибори 2019 року, а разом з ними ймовірне переформатування влади, вплинути на подальший хід децентралізації?

Результатом будь-яких демократичних виборів буде переформатування часткове чи суттєве в органах влади. Дуже важливо реформу децентралізації продовжити і досягти поставлених урядом цілей, сформульованих у Концепції і в подальших рішеннях уряду та президента України.

Чи можливо повернути все назад і забрати у громад, у місцевого самоврядування ресурси і повноваження? На жаль, поки що так, змінивши закон. І в нашій недалекій історії це вже було, коли поступово відбувалася масштабна централізація, яка давала можливість закріпачити місцеве самоврядування і тримати його слухняним. Щоб цього не сталося, досягнення децентралізації необхідно закріпити в Конституції. Це не робиться помахом чарівної палички і потребує чимало часу, зусиль і злагодженої роботи всіх гілок влади. Але я далекий від думки, що український народ дозволить комусь згорнути децентралізацію.

 

Прем’єр-міністр про подальші плани розбудови громад: Кошти є, потрібно інвестувати у всебічний розвиток людини

Започаткована п’ять років тому реформа децентралізації дозволила передати на місця десятки мільярдів гривень, які сьогодні потрібно ефективно інвестувати у всебічний розвиток людини – в тому числі, в освіту, сферу культури, спортивну інфраструктуру. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.

Одним з питань засідання стала оцінка запровадження програм розбудови в Україні мережі спортивних об’єктів. Як відомо, з 2016 року 10% коштів Державного фонду регіонального розвитку виділяються саме на будівництво та оновлення об’єктів спортивної інфраструктури. І минулого року обсяг асигнувань склав 600 млн грн, погоджені 137 проектів. Додатковий ресурс надали громади.

«Важливо, аби місцеве самоврядування не стояло осторонь проблем, – сказав Володимир Гройсман. – Іноді я чую: для чого нам фінансувати спорт і культуру, будемо краще туї висаджувати. Ні, це не так. Головне – інвестувати в людину». 

Глава Уряду наголосив, що масовий спорт – це нові стадіони, нові спортивні зали, об’єкти спортивного призначення. Це також імідж країни – як з огляду на участь українських спортсменів у змаганнях, так і з огляду на можливості проведення змагань в Україні. «За останні роки зроблено немало, але можемо зробити більше. Для цього потрібно дотримуватися чіткої пріоритезації», – додав він і запропонував поставити громадам завдання опрацювати програму розбудови стадіонів біля шкіл: за принципом розбудови дитячих садків та скорочення черги до дошкільних закладів. Стадіони, на переконання Прем'єр-міністра, стануть осередками здорового способу життя, передусім серед дітей та молоді.

 27.02.19

ЦВК може призначати перші вибори в об’єднаних громадах областей, де діяв воєнний стан

Центральна виборча комісія підтвердила, що може в межах чинного законодавства призначати перші вибори у 45 об’єднаних громадах в тих областях, де у грудні минулого року діяв воєнний стан.

Про це ЦВК повідомила у офіційному листі Мінрегіону.

«Питання щодо можливості призначення відповідних перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах на 2019 рік буде вирішуватись Центральною виборчою комісією згідно з вимогами Закону та Порядку», - йдеться у листі.

У ЦВК зазначили, що дату проведення перших місцевих виборів, а також дату початку виборчого процесу таких виборів Комісія визначає після закінчення періоду дії воєнного стану.

Нагадаємо, воєнний стан, який діяв у 10 регіонах України, закінчився два місяці тому – 26 грудня 2018 року.

Станом на 27 лютого, загалом в Україні на призначення перших виборів чекають 74 об’єднані громади.

 

26.01.2019

Переваги децентралізації мають відчути 100% українців, – Володимир Гройсман

Уряд розпочинає новий етап децентралізації, щоб донести всі переваги реформи до 100% українців. Про це в ефірі телеканалу «Інтер» сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він зазначив, що сама ідея реформи, закладена ще у 2014 році, стосувалася зміни ситуації на місцевому рівні.

«Свого часу я ініціював зміни, аби в першу чергу змінити ситуацію на місцях і дати можливість мерам, місцевим радам мати кошти і повноваження вирішувати проблеми людей і розвивати території. Все, що ми зараз бачимо в громадах, – нові школи, садочки, дороги, новий транспорт, освітлення, нові клуби, стадіони – це результат децентралізації. Реформа була покликана на те, аби покращити життя людей в конкретній громаді, – сказав Володимир Гройман. – 68% громадян України живуть в умовах реформи, а 32% поки що не мають можливості отримати всі переваги децентралізації – з різних причин. Нам потрібно зробити так, аби 100% України, 100% громадян отримували нові можливості, нові кошти».

Глава Уряду наголосив, що захист реформи – в тому числі шляхом її закріплення в Конституції також важливий. «Друге завдання – захистити реформу. Це завдання нового етапу. По ньому Уряд затвердив новий план дій до 2020 року».

Довідково

У середу, 23 січня, Кабінет Міністрів України в рамках посилення можливостей місцевого самоврядування ініціював перехід до нового етапу реформи децентралізації, який передбачає закріплення вже набутих успіхів і формування спроможних громад, зміну територіального устрою, чітке розмежування повноважень та функцій контролю різних рівнів управління, а також активний розвиток форм місцевої демократії, коли жителі можуть висловити свою думку з різних питань не від виборів до виборів, а повсякчас. Метою нового етапу є запровадження і закріплення змін до 2020 року – аби провести місцеві вибори вже на новій законодавчій та територіальній основі. Зараз в Україні сформовано 876 спроможних громад, місцеві бюджети зросли на порядок – до майже 234 млрд грн. У власність громад передано 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення.

Новий етап передбачає формування 100 спроможних районів і 1600-1800 спроможних громад, закріплення фінансової самодостатності місцевого самоврядування, формування ефективної системи управління, упорядкування системи державного контролю без дублювання функцій.

 

 14.01.19

Чи зможе парламент ще цього скликання прийняти зміни до Конституції щодо децентралізації?

Асоціація об’єднаних територіальних громад  звернулася до Верховної Ради України з пропозицією терміново  розглянути законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації) № 2217-а.

Асоціація приєднується до позиції Президента України, Прем’єр-міністра, інших  асоціацій органів місцевого самоврядування, які висловились про необхідність якнайшвидшого внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

Об’єднані територіальні громади консолідовані в прагненні продовження процесів децентралізації, успішного реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади.

Час та суспільство вимагають якісних, глибинних та системних змін, які забезпечать відхід від централізованої моделі управління в державі, посилення  спроможності місцевого самоврядування та побудову ефективної системи територіальної організації влади в Україні, враховуючи принципи субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.

Закріплення положень щодо децентралізації державної влади в Україні та посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування в Конституції України – це єдиний спосіб гарантувати незворотність успішного завершення реформи.

Асоціація об’єднаних територіальних громад наполягає на необхідності прискорення реформи місцевого самоврядування з тим, щоб чергові місцеві вибори у 2020 році відбулися на новій територіальній основі, щоб органи місцевого самоврядування отримали нові повноваження та відповідні ресурси для забезпечення ефективного розвитку громад на принципах, закладених в Європейській хартії місцевого самоврядування.

Звернення до Голови Верховної Ради України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Звернення до Президента України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Звернення до Прем’єр-міністра України (ЗАВАНТАЖИТИ)

Як повідомлялося, асоціації органів місцевого самоврядування та експерти звернулися до Верховної Ради України з пропозицією вже найближчого пленарного тижня розглянути законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації) № 2217-а.

 11.12.18

Молодь необхідно активніше залучати до розбудови громад та країни, - Володимир Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за залучення молоді до розбудови країни та впровадження спеціальних предметів патріотичного виховання дітей у школах. Про це Глава Уряду сказав під час зустрічі з лауреатами Премії Кабінету Міністрів України.

Премія є однією із складових урядової підтримки талановитих юнаків та дівчат, її розмір становить 50 тис. грн. Нагороду присуджують за активну участь у правозахисній та політичній діяльності, розвитку місцевого самоврядування, у національно-патріотичному вихованні, волонтерській діяльності, захисті територіальної цілісності України, розвитку соціально відповідального бізнесу, культурно-мистецькій та науковій діяльності.

Звертаючись до нагороджених, Володимир Гройсман наголосив, що у кожного є свій шлях і бачення майбутнього. «Але головне: ви не стоїте осторонь всіх процесів, які відбуваються в державі, – зазначив Глава Уряду. – Наші реформи – це не просто зміни. Це заснування нової української держави».

Він також звернув увагу, що зараз треба уніфікувати роботу з молодіжними організаціями, підтримувати їх. «А патріотичне виховання потрібне не поза школою, а в рамках шкільної освіти. Ми готові направляти кошти на впровадження нових програм та предметів», – сказав Прем’єр-міністр.

 05.12.18

  Вибори в ОТГ у 10 областях, де діє воєнний стан, будуть проведені по його завершенню, - Андрій Парубій

Виступаючи на Форумі місцевого самоврядування у середу, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій повідомив, що під час обговорення питання щодо запровадження воєнного стану відбулася дискусія з приводу того, як проводити вибори в тих десяти областях, де діятиме воєнний стан. За його словами, «усі учасники обговорення спільно зійшлися на тій позиції, що було би правильно, аби вибори пройшли незалежно від воєнного стану».

Андрій Парубій поінформував учасників Форуму, що було проведено консультації з Центральною виборчою комісією, з Комітетами верховної Ради України, з юридичним відділом Парламенту, спільним розумінням яких є те, що «на жаль, на сьогодні це неможливо зробити, бо процес проведення виборів вже був перерваний». «І, фактично, він не може вже повернутися в цю саму точку, він має починатися з початку. Я думаю, що не буде будь-яких труднощів і проблем, що ЦВК після завершення терміну, який визначений і Указом Президента, і Верховною Радою України, по завершенню воєнного стану буде розпочато процес, і в найближчий період вибори в громади у тих 10 областях, де був оголошений воєнний стан, будуть оголошені і проведені у відкритий демократичний спосіб, щоб ми не поставили під будь-який сумнів юридичні підстави і право вибору, і право конкуренції під час проведення цих виборів», - підкреслив Голова Парламенту.

12.11.18 

Децентралізація має стати незворотною – Президент

Президент Петро Порошенко під час Ради регіонального розвитку наголосив, що впровадження реформи децентралізації довело її економічну та політичну ефективність, і тому вона має стати незворотною.

«Децентралізація, як і інші важливі реформи, про які тут сьогодні будемо детально говорити, має стати точно незворотною. Не можна будь-кому дати навіть маленький шанс на реванш. Чотири роки поступового впровадження довели її економічну та політичну ефективність для громад та громадян», - наголосив Глава держави.

«Її ефективність зайвий раз переконує нас в тому, що наступному поколінню українців ми передамо успішну європейську Україну. Саме так і станеться, якщо лише не дамо передати країну до рук реваншистів, популістів, які атакуватимуть країну у виборчому циклі 2019-2020 років. Але я впевнений, мудрий український народ зробить відповідальний вибір, який гарантуватиме сталий розвиток територій, громад», - додав Президент.

Глава держави наголосив, що реформа децентралізації здійснювалась для того, щоб наблизити владу до людей, скоротити відстань від людини, яка має реальний фінансовий ресурс для вирішення проблем, до громади. «Хоча ця реформа ще далека до завершення, вона належить до числа тих, позитивні результати яких суспільство вже точно помітило. Поклали дорогу, відремонтували школу, зробили освітлення в сілі, селищі або місті, сміття почали нарешті вивозити не лише в містах, але і селах, водогін полагодили, майданчик спортивний зробили – це, здавалося б прості речі, хвалитися цими речами в двадцять першому столітті якось аж ніяково. Але давайте чесно казати, ці проблеми не вирішувалися десятиліттями. В провінції ще донедавна здавалося, ніби час завмер на початку дев’яностих», - зауважив Петро Порошенко.

За його словами, зміни почали відбуватись у 2014 році, адже у передвиборчій президентській програмі одним із основних ключових елементів діяльності передбачалась децентралізація. Глава держави наголосив, що децентралізація – це не лише перерозподіл грошей на місця, на задоволення самих невідкладних потреб громад, але і прийняття політичних та владних рішень, а також чіткий розподіл відповідальності між центральною і місцевою владою. «І суспільство повинно точно знати за що з кого питати, бо в багатьох громадах ми вже бачимо ознаки змін», - зауважив він.

«Держава забезпечила різноманітні механізми стимулювання відродження регіонів, починаючи від фіскальних інструментів, завершуючи правом спрощеного об’єднання навколо міст обласного значення та міжмуніципального співробітництва», - підкреслив Президент.

12.11.18 

Президент доручив регіональній владі підготувати плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки

Президент Петро Порошенко під час Ради регіонального розвитку доручив представникам регіональної влади розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки.

«Необхідно подолати спорадичність і певний хаос в реалізації політики розвитку регіонів. Тому ставлю регіональній владі завдання розробити плани перспективного розвитку територій на 2019-2021 роки, обговорити їх із суспільством і громадами, і прийняти їх на рівні громад. Кожна територія повинна визначити свої переваги і пріоритети, на основі яких на ваших дорожніх картах і з’являться першочергові об’єкти, які і будуть маркерами розвитку», - наголосив він.

Глава держави додав, що кожен член громади повинен мати можливість володіти інформацією про те, що буде зроблено у 2019, 2020 та 2021 році і куди підуть зароблені кошти громади.

«Наявність таких перспективних планів із затвердженими громадою проектами, механізмами фінансування в рази підвищить інвестиційні перспективи територій. І виграє той, хто буде першим», - сказав він. Президент зауважив, що і держава знайде можливість співфінансувати багато із цих проектів. «Тому, закликаючи вас до ухвалення планів розвитку, ми не зазіхаємо на кошти місцевого самоврядування. Це кошти, які ви будете самі визначати як використовувати. Навпаки – пропонуємо фінансову допомогу в реалізації особливо значимих проектів. Підставимо державне плече», - сказав Глава держави.

 

Володимир Гройсман виступає за внесення змін до Конституції в частині децентралізації

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман виступає за внесення змін до Конституції України, які б остаточно закріпили право громад на об’єднання і визначення розвитку територій. Про це він сказав під час наради, присвяченій питанням перебігу децентралізації в Україні.

«Зараз потрібен новий інструмент продовження децентралізації. Нам потрібно оновити Концепцію реформування місцевого самоврядування, затверджену в 2014 році. І наше завдання – бути ініціатором процесу змін до Конституції в частині розподілу повноважень, субсидіарності тощо», - сказав Прем’єр-міністр.

 08.11.18

У Мінрегіоні наполягають, що місцеві вибори-2020 мають пройти на новій територіальній основі

Місцеві вибори у жовтні 2020 року мають пройти на новій територіальній основі та на умовах покриття всієї території України об’єднаними тергромадами. Про це під час наради у Прем’єр-міністра України щодо реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Ми напрацювали чіткі цілі і завдання подальшої реалізації реформи місцевого самоврядування до 2020 року. Але починати їх виконувати необхідно вже зараз. Серед першочергових – прийняття вже до кінця року ЗУ №8051 «Про засади адміністративно-територіального устрою України», максимальне стимулювання подальшого об’єднання тергромад або приєднання, зокрема, до міст обласного значення. У 2019 році – провести одночасні вибори до ВРУ та в останніх добровільно об’єднаних громадах. З паралельним прийняттям адміністративного рішення про об’єднання громад згідно перспективних планів. Це дозволить сформувати перспективні плани об’єднання громад з повним покриттям ОТГ території України», — зазначив Геннадій Зубко.

За його словами, здійснення цього комплексу заходів дозволить наступного, 2019 року – провести укрупнення районів в межах існуючих областей та здійснити розподіл відповідних повноважень між органами влади базового, районного та обласного рівня. До кінця 2020 року має відбутися повна інституційна реорганізація органів виконавчої влади в укрупнених районах.

 08.11.18

Глава Уряду про продовження децентралізації: Зовні всі «за» реформу, а під килимом починаються ігри, настав час посилити реформу

Започаткована Урядом України реформа децентралізації потребує активного і поглибленого продовження, адже точка неповернення змін ще не пройдена і є процеси, які становлять загрозу досягненню поставленим раніше цілям. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань посилення реформи.

«Я пам’ятаю, як в 2014 році говорили, що через реформу країна розвалиться. Як бачимо – ні! Вдала реформа децентралізації – це нові можливості і згуртованість країни. І зараз досягнутий результат треба захищати, - сказав Володимир Гройсман. - Ми бачимо приклади супротиву реформі - з боку обладміністрацій, райадміністрацій. Вони штучно стримують процес. Є й рішення судів зупинити об’єднання громад… Тож настав час з новою силою продовжити процес децентралізації».

Глава Уряду наголосив, що свого часу – в 2014 році - взяв на себе лідерство у впровадженні реформи. «І зараз треба дати новий поштовх реформи і захистити її. Зовні всі «за». Але під килимом починається гра, - зазначив Володимир Гройсман. - Децентралізацію не спинити. Я продовжу лідерство в цьому процесі і зроблю все, аби захистити бажання людей об’єднуватися».

 05.11.2018

 До 2020 року Україна має завершити процес об’єднання громад, - Зубко

 

На сьогоднішній конференції представники ОТГ, бізнесу і міжнародних фондів одноголосно підтримали ідею щодо 100% покриття об’єднаними громадами території України до 2020 року. Отримала також підтримку ідея переходу з 2019 року на адміністративне рішення щодо об’єднання. І вона може бути реалізована тільки з прийняття парламентом  законопроекту «Про засади адміністративно-територіального устрою України». Про це під час другої щорічної конференції партнерів DOBRE «Стратегічний розвиток та інвестиції» наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Без цього закону ми не можемо далі рухатись. Без цього закону країна залишається в адміністративній системі, яка не дозволяє розбудовувати інфраструктуру, необхідну для  якісного життя кожного українця. І тому я звертаюсь до кожного лідера громади з проханням попрацювати з вашими народними депутатами і переконати їх в необхідності підтримки надважливого закону. За ним — майбутнє України і розвиток громад. Вже створено 838 об’єднаних громад, і ми ставимо собі завдання разом з вами до 2020 року завершити процес об’єднання», — зазначив Геннадій Зубко.

Він підкреслив, що цього року стоїть конкретне завдання – завершити створення перспективних планів. «Ми розраховуємо, що в цих планах буде приблизно 1400 — 1450 ОТГ. Наразі їх — 1206», — розповів Зубко.

 29.10.2018

Повноваження і фінанси на місця ми передали, але контроль ще треба вдосконалювати, - Володимир Гройсман

Уряд та парламент працюють злагоджено в реалізації децентралізації. І наступним кроком має бути впорядкування нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Я перейшов працювати з місцевої в центральну владу на запрошення Прем’єр-міністра Яценюка саме як фахівець з питань регіональної політики. До того ж мав успішний восьмирічний досвід управління містом. Тоді за підтримки прем`єра нам вдалося закласти фундаментальні речі, які дають свій результат. Ми сформували основний пакет змін, які потрібно зробити. Після президентських виборів я знайшов підтримку і в особі глави держави. Почали впроваджувати цю глобальну реформу, а потім загорілися очі і у депутатів. Сьогодні ми працюємо злагоджено», - сказав Володимир Гройсман.

Серед питань, які ще потрібно вирішити Прем’єр-міністр назвав упорядкування державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування.

«Чи є проблеми? Так, безумовно. Ми передали фінанси та повноваження на місця, але контроль ще не є досконалим. Він має бути не зайвим та надмірним, а балансуючим. І якщо нам тепер вдасться усі ці три фактори врегулювати між собою, процес стане ще якіснішим», - зазначив Володимир Гройсман.

 24.10.18

Районний рівень змінюватиметься не тому, що так комусь хочеться, а тому, що цього вимагає час, - Сергій Шаршов

Група народних депутатів зареєстрували законопроект «Про створення, ліквідацію та зміну меж районів Полтавської області» (№9204). Основні його положення обговорили під час дебатів DESPRO на тему: «Навіщо громадам об’єднуватись?», що пройшли 23 жовтня в Полтаві.

Автори законопроекту пропонують створити на Полтавщині замість 25 існуючих районів 4 нових, укрупнених районів на основі створених госпітальних округів: Полтавський, Кременчуцький, Лубенський, Миргородський райони.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що існуючий районний рівень стає неефективним «через фактичну відсутність чи істотне зменшення його функцій. Майже всі повноваження, які належали до компетенції районних рад, перебирають на себе об’єднані громади… Це створює соціальну напругу та непрості відносини між районною владою та новоствореними громадами».

«Мабуть, вже усі зрозуміли, що районний рівень має і буде змінюватися. В ході децентралізації РДА та обласні ради, особливо там, де значна частина територій і населення вже у об’єднаних громадах, дійсно втрачають більшість повноважень і ресурсів, - прокоментував Сергій Шаршов, генеральний директор Директорату з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону. - Отже існуючий районний рівень стає усе менш ефективним. І держава має запропонувати варіант вирішення цього питання. Народні депутати - автори законопроекту № 9240 запропонували один з варіантів зміни районного рівня. Він ще обговорюватиметься і доопрацьовуватиметься, виходячи в тому числі і з ваших зауважень. Але очевидно одне – вирішувати це питання треба швидко і без популізму, оперуючи цифрами і спираючись на існуючу ситуацію з формуванням спроможних громад».

На думку урядовця, реформування районного рівня дозволить, по-перше, розмістити в регіонах підрозділи органів державної влади не хаотично, як зараз, а логічно. А по-друге, - уникнути дублювання функції районів і громад. «На рівні районів мають вирішуватися лише ті місцеві питання, які громадам самотужки вирішувати складно, наприклад: збір, утилізація та переробка сміття, надання медичних послуг вторинного рівня, будівництво та ремонт доріг, створення центрів безпеки тощо», - вважає Сергій Шаршов.

Нагадаємо, у Мінрегіоні запевняють, що районний рівень треба реформувати, але точно не ліквідувати.

 24.10.18

Децентралізація вже незворотна, - Володимир Гройсман

Процес децентралізації вже незворотній. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Кабінету Міністрів, презентуючи результати діяльності Уряду за 9 місяців 2018 року.

«Децентралізація продовжується. Зокрема, створено вже більше 800 об’єднаних, самодостатніх громад, у яких живе близько 7 млн людей. Отже процес вже незворотній. Так, треба децентралізацію підсилювати і є ще багато технічних питань. Але загалом ця реформа є успішною», - сказав Прем’єр-міністр.

Нагадаємо, 10 жовтня Центральна виборча комісія прийняла рішення про призначення на неділю, 23 грудня 2018 року, перших виборів у 125 об’єднаних територіальних громадах. Загалом після проведення цих виборів в Україні діятиме вже 830 добровільно об’єднаних територіальних громад.

 

ЦВК призначила вибори у 12 ОТГ Миколаївщини

12 жовтня 2018 року Центральна виборча комісія призначила перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

Про це повідомив координатор громадського спостереження ОПОРИ за виборами у Миколаївській області Дмитро Баштовий.

Вибори пройдуть у неділю, 23 грудня і охоплять 12 громад Миколаївщини. Так, відповідно до постанови № 156 від 12 жовтня 2018 року, виборчий процес розпочнеться 3 листопада у наступних об’єднаних громадах: Лоцкинська сільська ОТГ(Баштанський район), Березнегуватська селищна ОТГ та Висунська сільська ОТГ(Березнегуватський район), Новомар’ївська сільська ОТГ(Братський район), Калинівська сільська ОТГ(Єланецький район), Вільнозапорізька сільська ОТГ, Софіївська сільська ОТГ та Новобузька міська ОТГ(Новобузький район), Сухоєланецька сільська ОТГ(Новоодеський район), Мигіївська сільська ОТГ(Первомайський район), Горохівська сільська ОТГ та Снігурівська міська ОТГ(Снігурівський район).

За інформацією Асоціаціїї міст України, також, призначено 26 додаткових виборів у ОТГ. Виборчий процес у цих громадах розпочинається 3 листопада. Дата виборів призначена на 23 грудня 2018 року.

«Асоціація міст України вітає таке рішення Центральної виборчої комісії! З проведенням перших виборів 23 грудня завершиться процедура створення для 125 ОТГ,  у яких  проживає більше мільйона громадян. Вже з нового року вони зможуть відчути новий рівень життя, адже ці громади почнуть працювати за новими правилами, спрямовуючи ресурси у підвищення якості послуг для своїх жителів. Ці можливості надає децентралізаційна реформа, послідовним прибічником та активним учасником якої є наша Асоціація», ‒ сказав, коментуючи рішення ЦВК, Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.  

 

Чи об’єднуватимуть об’єднаних: нові критерії спроможності громад

Йде до завершення процес створення спроможних громад на усій території України. Приблизно 4500 місцевих рад створили майже 1000 об’єднаних громад. Але близько 6500 і досі не беруть участі у реформі. Вже зрозуміло, що не далі як наступного року усі необ’єднані громади добровільно чи адміністративно об’єднаються чи доєднаються до ОТГ. Така ж доля може чекати і деякі дрібні об’єднані громади, створені не за перспективним планом і всупереч методиці формування громад, якщо нові пропозиції Уряду до зміни критеріїв спроможності стануть офіційними.

Ми спробували проаналізувати урядові пропозиції останніх днів, щоб громадам, об’єднаним і необ’єднаним, було зрозуміліше, до чого їм готуватися.

 Не об’єднатися не вийде

Головна теза у виступах представників уряду, а також народних депутатів і представників офісу Президента – уся територія України вже наступного року, до місцевих виборів, має бути покрита спроможними громадами. Хоча зрозуміло, що маються на увазі потенційно спроможні громади. Бо зробити одразу усі громади спроможними, звичайно, неможливо, а от змоделювати об’єднання, спроможні до розвитку – більш реальне задання.

Тим не менш, кожна сільська, селищна, міська рада в Україні вже наступного року буде у складі об’єднання – факт, з яким вже ніхто не сперечається.

 Об’єднаних теж об’єднуватимуть?

З сотень визнаних спроможними об’єднаних громад далеко не всі реально спроможні. У минулі роки рішення про їхню спроможність були більше політичними, ніж об’єктивними. Це факт, який визнають і в Уряді. Саме тому, майбутнє об’єднання, скоріше за все, торкнеться і якоїсь частини створених ОТГ.

Давайте розбиратися, яким ОТГ варто готуватися до добровільного чи адміністративного укрупнення і чому.

 Нові критерії спроможності

В Уряді планують змінити методику формування спроможних громад, уточнивши критерії цієї спроможності. Поки це лише пропозиції, але громадам варто б було на них уже зважати.

Чинна методика передбачає, що «спроможна територіальна громада — територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні … забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці».

Там же згадується, що, крім міст обласного значення і районних центрів, ОТГ можуть утворюватися і навколо населеного пункту, яке «має відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеня, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку)».

Зараз ці критерії планують доповнити. По-перше, є пропозиція встановити мінімальну кількість населення для створення ОТГ. Пропозиція — в ОТГ має проживати не менше 5 тисяч осіб. Однак навряд чи цей критерій буде жорстким, особливо для тих вже об’єднаних громад, де відхилення від цього показника невелике, а інші критерії — в нормі.

Щодо інших критеріїв.

Спроможними пропонують визнавати лише ті громади, індекс податкоспроможності яких не менше 0,3. Тобто в спроможній ОТГ розмір податку на доходи фізичних осіб на одну людину має складати не менше 30% від загального показника по країні.

Також в Уряді пропонують визнавати спроможними громади, частка місцевих податків та зборів у власних доходах якої не менше 10%.

Інфраструктура як критерій спроможності 

Чотирирічний досвід роботи об’єднаних громад свідчить — навіть якщо громада має усю необхідну для надання послуг інфраструктуру, це ще не означає, що вона спроможна надавати усі ці послуги якісно. І навпаки, якщо громада не має, скажімо, власного ЦНАП, це теж не завжди значить, що вона неспроможна надавати якісні адміністративні послуги.

Буває наприклад так, що громада має десяток загальноосвітніх шків, у більшій половині з яких вчиться менше 50 учнів. Вартість навчання цих учнів величезна, а якість – далеко не найвища. Є також громади, де застарілі бібліотеки працюють чи не в кожному селі, але туди ніхто не ходить. Існують навіть випадки, коли ОТГ не забирає на свій баланс навчальні, культурні чи медичні заклади, що є на її території. Їхнє фінансування досі здійснюється через район. Чи можна назвати такі громади спроможними?..

Але буває й так, що громада, не маючи власного ЦНАП, чи лікарні, надає ці послуги жителям якісно через співробітництво з сусідньою громадою, що має цю інфраструктуру.

Саме тому в Уряді вирішили, що при перегляді перспективних планів формування громад необхідно зважати ще й на оптимальність мережі об’єктів надання послуг, на те, щоб послуга була максимально якісною, а не лише максимально наближеною.

У Мінрегіоні вже спільно з іншими міністерствами і з усіма облдержадміністраціями інвентаризують мережу закладів надання послуг по всій країні: освіти, медицини, соціальних послуг, культури, спорту, безпеки тощо. В Уряді хочуть до кінця року змоделювати бачення, як зробити цю мережу закладів ефективною. І в майбутньому надавати державну підтримку лише тим закладам, які до цієї мережі увійдуть.

Ця оптимальна модель має корелюватися з майбутніми уточненими та допрацьованими перспективними планами формування громад.

Що в підсумку 

Чи всі з уже створених ОТГ відповідають критеріям спроможності, про які заговорили в Уряді? Звичайно, ні. Тому таким громадам варто вже зараз чесно собі у цьому зізнатися і сформувати варіанти свого подальшого розвитку. Робити це краще спільно з обласними держадміністраціями, які надалі одноосібно відповідатимуть за створення перспективних планів формування громад області (після прийняття законопроекту №2189).

Чи є ще час для консультацій, обговорень і пошуків оптимальних моделей об’єднання громад? В Мінрегіоні вважають, що так. Там розуміють, що механічне укрупнення неспроможних громад автоматично не призведе до їх спроможності, треба приймати виважені, прораховані і узгоджені рішення, які наблизять якісні послуги до людей, створять однакові можливості для соціально-економічного розвитку кожної громади в країні. А для цього зусиль лише Мінрегіону замало – необхідна співпраця усіх учасників реформи: органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, уряду, місцевих державних адміністрацій та міжнародних партнерів…

 

24.12.19

20 висновків про проект змін до Конституції

Центр політико-правових реформ дав свої висновки до законопроекту Президента України Володимира Зеленського № 2598 «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)».

 

Автор: Ігор Коліушко, експерт з питань конституційного та адміністративного права


Висновок перший. Законопроект загалом відповідає поставленим завданням і приводить конституційне регулювання адміністративно-територіального устрою України, місцевого самоврядування та територіальної організації виконавчої влади до цілей визначених Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, затвердженої Кабінетом Міністрів України 01.04.2014 року. Проте посилання на дану Концепцію в пояснювальній записці до Законопроекту відсутнє.

Висновок другий. Проект не був оприлюднений і представлений для обговорення громадськості до внесення його Президентом у Верховну Раду.  Очевидно, через це в Законопроекті містяться недоліки юридичної техніки, зокрема неоднозначні за своїм змістом та незрозумілі за призначенням норми.

Висновок третій. Назва законопроекту «щодо децентралізації влади» не зовсім коректна. Даними змінами створюються лише умови для децентралізації. Власне децентралізація має здійснюватися подальшими законами та їх виконанням. Тому краще і точніше назвати Законопроект згідно з назвою Концепції, на реалізацію якої він готувався і ухвалюватиметься – «щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади».

Висновок четвертий. Законопроект вносить до пункту 16 статті 92 зміни, які означають, що виключно законами визначається адміністративно-територіальний устрій і правовий статус адміністративно-територіальних одиниць. Це правильна норма, але незрозуміло, чому вона вноситься в пункт 16, а не в пункт 13, який встановлює, що виключно законами визначається територіальний устрій України. При цьому пункт 13 не вилучається. Так, територіальний устрій поняття ширше, ніж адміністративно-територіальний, але все, що може бути регульоване законом, якраз і складає обсяг поняття адміністративно-територіальний устрій. Адже законами не регулюються розташування гірських хребтів чи русел річок. Конституційний Суд в одному з рішень сказав, що пункт 13 про територіальний устрій «означає, що правовий режим адміністративно-територіальних одиниць як окремих складових адміністративно-територіального устрою України повинен визначатися законами України.» (Рішення КСУ №11-рп/2001).

Ще одне застереження стосується дискусій про те, що відтепер законом можна буде встановити особливості для певних адміністративно-територіальних одиниць. По-перше, це можна зробити й сьогодні на основі пункту 13. Так вже було, наприклад, із запровадженням військово-цивільних адміністрацій у двох областях України. По-друге, це можливо робити лише з врахуванням інших положень Конституції України, зокрема щодо унітарності нашої держави (стаття 2). По-третє, інакше в Конституції поступити неможливо. У вище згаданому Рішенні Конституційний Суд зазначив, що регулювання територіального  устрою виключно законами «є однією з важливих гарантій єдності й цілісності державної території України». Якщо цих положень у статті 92 не буде, то це означатиме можливість регулювання статусу адміністративно-територіальних одиниць підзаконними актами та рішеннями органів місцевого самоврядування.

Висновок п’ятий. Абсолютно правильно, відповідно до давно обговорених напрямків реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади Законопроект запроваджує інститут префектів. Але при цьому недоречно виключає їх зі складу виконавчої влади. Це випливає із непотрібних змін до пункту 12 статті 92, пункту 9 статті 116, а також явно вказується в частинах 1-2 статті 118. По-перше, це не відповідає теорії та зарубіжному досвіду. За характером виконуваних повноважень, за способом призначення і належністю до державної служби, очевидно, префекти повинні відноситися до виконавчої влади. Можливо, даними формулюваннями автори Законопроекту роблять спробу конституювати так звану «президентську вертикаль», як часто, абсолютно не відповідно до права, називають у нас сьогодні місцеві державні адміністрації. В цьому контексті такі формулювання породжують загрозу надмірного посилення влади Президента України. Префекти повинні належати до виконавчої влади. Те що їх призначає Президент за поданням Кабінету Міністрів нічого не змінює. До прикладу, Президент так само призначає суддів за поданням Вищої ради правосуддя, але це не означає, що судді не належать до судової влади, а являють якусь «президентську вертикаль».

Висновок шостий. Недоліком Законопроекту, проте не критичним, можна вважати нерозмежованість статусів префектів областей і префектів округів. У принципі, це можна буде зробити в законі, але не настільки глибоко, як вартувало б. Без сумніву, є логіка в призначенні префектів областей Президентом за поданням Уряду. Президент як гарант суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина має потребу і можливість взаємодіяти з префектами областей. Але щодо взаємодії з префектами округів, як і з головами РДА сьогодні, він не має і не матиме насамперед можливості. Тому в нас часто якість кадрових рішень щодо призначення на посади голів РДА була низькою. Ефективнішим рішенням може бути визначення у Конституції, що префектів округів призначає Кабінет Міністрів, перед ним вони відповідальні і він скасовує в разі потреби їхні рішення.

Висновок сьомий. Є застереження щодо визначення у Законопроекті повноважень префектів. Цьому присвячена стаття 119. Її пункт 4 надає префекту повноваження вносити Президенту подання про зупинення дії ухваленого органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає Конституції та створює загрози… Але ж частина друга статті 144 в редакції Законопроекту визначає, що «дію актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє префект з одночасним зверненням до суду». По-перше, незрозуміло коли префект має зупиняти сам, а коли вносити подання Президенту. По-друге, якщо й шукати тут логіку і розмежовувати ці випадки, то вона виходить алогічна – коли дрібні порушення, префект діє оперативно сам, а коли великі загрози, то вносить подання Президенту і держава очікує на його реагування. Тому пункт 4 у статті 119 має бути змінений або вилучений.

Загрозливим є пункт 5 частини першої статті 119. Він встановлює, що префект «здійснює інші повноваження, визначені законами України». На основі такої норми в законах можна надати йому стільки повноважень, що для місцевого самоврядування вже не залишиться місця. Такі юридично невизначені норми шкідливі в Конституції, вони породжують як мінімум бажання невиправдано перерозподіляти повноваження... Даний пункт міг би формулюватися таким чином, що префект може мати інші наглядові та координаційні повноваження, визначені законом. Оскільки саме для цього запроваджується інститут префектів.

Висновок восьмий. Запропонована Законопроектом назва нової адміністративно-територіальної одиниці субрегіонального рівня – округ – є дуже невдалою через поширене вживання цього терміну в якості родового поняття різноманітних територіальних утворень – військовий округ, госпітальний округ, освітній округ, прокурорський округ, виборчий округ … Це призводитиме до плутанини у вживанні всіх цих термінів. Крім того стане неможливо використовувати абревіатури, оскільки і область і округ починаються на букву «о». Цих труднощів можна легко уникнути, назвавши цю адміністративно-територіальну одиницю властивою їй історичною назвою – повіт. Це відповідало б історичним традиціям як Східної України, так і Західної. За результатами обговорення на круглих столах в більшості областей України термін «повіт» був підтриманий як основний варіант. Іншим історичним варіантом назви АТО субрегіонального рівня може бути «округа», але вона також має недоліки.

Висновок дев’ятий. У частині першій статті 133 Законопроекту всупереч пропозиціям експертів не вводиться поняття «регіон», з подальшим визначенням у цій статті, що регіонами України є Автономна Республіка Крим та області. Це не дозволяє легалізувати та визначити для вживання в законодавстві терміни регіон, регіональний, та однозначно їх розуміти. Хоча про це багато років пишеться в науковій та експертній літературі. В Україні вживаються терміни регіональна політика, регіональний розвиток, але кожен раз їх треба конкретно визначати, пояснюючи що саме мається на увазі. У зарубіжній теорії та літературі важливе місце займає регіональне самоврядування, а в Україні часто неправильно розуміється зарубіжне законодавство і наукова література через невизначення у нас терміну «регіон».

Крім того, наприклад, сьогодні неможливо зареєструвати нову політичну партію, оскільки в Законі про політичні партії сказано, що рішення про створення політичної партії «має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, … зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим». Коректніше в подібних випадках оперувати терміном «регіон», який охоплює і області, і АРК. При цьому, звичайно, самі терміни АРК і області не зникають із вжитку.

Висновок десятий. Некоректною є норма в частині другій статті 133 Законопроекту, що «територію України складають громади». Територія України визначена і закріплена міжнародними договорами, вона існувала і була визначеною до народження ідеї запровадити громади. Територія України пов’язана з суверенітетом України і не може залежати від внутрішніх адміністративно-територіальних реформ. Крім того, таке формулювання може призвести до логічного висновку, що територія Чорнобильської зони, військових полігонів, великих заповідних територій тощо не належить до території України, оскільки там немає громад. Або ще загрозливіше – оскільки на окупованих територіях АРК і Донбасу не функціонують громади за українським законодавством, хтось може стверджувати, що вони не відносяться до території України. Очевидно, що породжувати таких проблем непотрібно. Тим більше, що не зрозуміло яка мета переслідувалася включанням цієї норми в Конституцію. Все, що потрібно врегулювати є в інших нормах – громади як АТО , хто їх утворює, змінює, називає тощо…  Насправді все повинно бути навпаки – територія України, як первинно існуюча і базова для існування країни категорія, може ділитися чи поділятися на адміністративно-територіальні одиниці, а не складатися з них. Крім того, такий запис у Законопроекті створює загрозу невідповідності статті 157 Конституції України.

Висновок одинадцятий. Ще одна некоректна норма – положення про те, що «декілька суміжних громад становлять округ», частина третя статті 133. Це також невластиво адміністративно-територіальному поділу країни на субрегіональному рівні. Субрегіональні адміністративно-територіальні одиниці не виникають природним чином, як поселення, наприклад, а створюються державою. Тому територія країни ділиться на адміністративно-територіальні, військові, госпітальні, освітні та інші округи для відповідних потреб державного управління. Крім того, зважаючи на значення слова «суміжні», тобто такі, що мають спільну межу, знаходяться при межі, такий запис вимагатиме утворювати дуже маленькі округи, оскільки громади, які не є між собою суміжні, не зможуть за цією нормою належати до одного округу. Можливо, в цьому і була причина конструювання такої норми. Це підтверджує і слово «декілька» на початку. Але для потреб організації ефективного державного управління на всій території країни, територія України має бути поділена приблизно на 125 повітів чи округів. До складу більшості з них входитиме 10-12, а часом і більше 20 громад. Звичайно, в більшості таких АТО далеко не всі громади будуть суміжні між собою. Отже, цю норму необхідно вилучити з тексту законопроекту, оскільки вона суперечить завданням реформи, визначеним у Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Висновок дванадцятий. Частина третя статті 140 Законопроекту встановлює, що громада є юридичною особою. Це вірно теоретично і відповідає досвіду більшості європейських країн на захід від України. Проте для нашого пострадянського права це нова і досить радикальна зміна. Сьогодні в нас поняття юридичної особи визначається Цивільним кодексом у статті 80 – це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. На цій нормі спекулювали так звані «реєстратори громад», в своїй антисуспільній діяльності, спрямованій на розколювання та дестабілізацію ситуації в багатьох громадах України. Цитоване визначення цивільного законодавства не враховує випадку громада – юридична особа. Тому багато громадян України не розуміють цієї пропозиції в Законопроекті і бояться її. Усунути ці проблеми можна, виклавши цю частину в редакції: «Громада є юридичною особою з особливим статусом визначеним законом». У подальших законах і змінах до Цивільного кодексу можна буде врегулювати це нове для нашої правової системи явище.

Висновок тринадцятий. У частині першій статті 140 Законопроекту сказано, що місцеве самоврядування здійснюється громадою «безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб», а в частині 5 цієї статті в переліку органів місцевого самоврядування відсутній голова громади, незважаючи на те, що згідно частини першої статті 144 голова громади відповідно до закону ухвалює акти, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Сукупність  цих норм породжує проблеми для практики. Можливо, на думку авторів Законопроекту посадові особи в частині першій 140 статті з’являються на позначення саме голів громад, проте це значно ширший термін, він охоплює і посадових осіб органів місцевого самоврядування. Крім того, саме наявність повноваження видавати акти має бути ознакою органу влади чи місцевого самоврядування, а не колегіальність чи одноособовість. Мабуть, автори Законопроекту вирішили відтворити радянське розуміння поняття органу влади, коли саме – колегіальний спосіб ухвалення рішень був ознакою органу влади, не було тоді одноособових органів влади. Проте в європейському адміністративному просторі це не так. І ми давно мали б легалізувати одноособові органи влади, раз ми їх створюємо за європейським взірцем. Отже, і голова громади, і префект мають визнаватися відповідно органом місцевого самоврядування та органом виконавчої влади. Відтак згадка про посадових осіб у частині першій статті 140 та частині другій статті 144 мають бути вилучені, а голова громади доданий до переліку органів місцевого самоврядування в частині п’ятій статті 140.

Висновок чотирнадцятий. У частині першій статті 141 Законопроекту визначається, що право голосу на місцевих виборах обмежується новою нормою «які постійно проживають на території громади». Як це буде встановлюватися, які критерії постійного проживання? В Україні є мільйони людей, які зареєстровані в одній громаді, а реально живуть в іншій. Тисячі людей взагалі ніде не зареєстровані. Така норма не відповідає європейським тенденціям щодо надання права голосу на місцевих виборах всім хто має відношення до життя громади, навіть іноземцям, як правило, тим хто проживає, чи володіє нерухомістю, чи є почесним громадянином міста тощо. В окремих західних країнах є можливість мати кілька місць проживання. І це робиться саме для  надання можливості активної участі особи у житті кількох територіальних громад, де особа має життєві інтереси.  Отже, доцільно не записувати таке неоднозначне визначення в Конституцію, а віддати це на регулювання законом.

Висновок п’ятнадцятий. Законопроект передбачає прямі вибори окружних (повітових) рад. Сьогодні більшість експертів не бачать достатнього обсягу самоврядних повноважень для формування і утримання окружних рад. А представники самоврядування в громадах побоюються, що в разі їх наявності знову почнеться перетягування каната повноважень між радами громад і округів. Проте в перспективі ситуація може змінитися, тому в Конституції є сенс говорити про представницькі органи на цьому рівні. На нашу думку, добрим є варіант з непрямими виборами цих рад, який був у попередньому варіанті Законопроекту. Проте такий спосіб формування органу місцевого самоврядування не відповідає статті 71 Конституції України. Отже, вихід можна шукати в зміні статусу окружних (повітових) рад. Якщо їх назвати не органами місцевого самоврядування, а органами міжмуніципального співробітництва, то суперечності з статтею 71 не буде. Або передбачити утворення координаційних рад на рівні округу (повіту) з числа делегованих туди депутатів рад громад, не називаючи їх окружними радами.  Формування цих рад з числа депутатів рад громад суттєво здешевить їх утворення та функціонування і усуне конкуренцію з їх боку стосовно рад громад.

Висновок шістнадцятий. Положення  частини п’ятої статті 141 Законопроекту про однорічний термін повноважень голів обласних і окружних рад та вибори їх на ротаційній основі були логічними в попередньому варіанті цього Законопроекту, де пропонувалися непрямі вибори цих рад, тобто депутатство в цих радах мали поєднувати вибрані депутати рад громад. Тепер, коли передбачаються прямі вибори і обласної і окружної рад такі норми виглядають сумнівними.

Висновок сімнадцятий. Частиною другою статті 144 Законопроекту встановлюється право префекта зупиняти дію акту органу місцевого самоврядування та ще й їхніх посадових осіб з одночасним зверненням до суду. Так, дійсно, повинно бути, коли в Україні сформується корпус гарантовано правослухняних префектів і найбільша загроза порушення законодавства виходитиме від органів місцевого самоврядування. Але якщо станеться так, що префекти більше порушують закон, зловживають своїми повноваженнями, неправомірно тиснуть на місцеве самоврядування? В цьому випадку префект не повинен мати права самостійно зупиняти дію акта, а має лише звертатися в суд, який вирішить чи зупиняти його дію в якості забезпечення позову. Але такий розвиток подій потребуватиме нових змін у Конституцію. Тому пропонується відкласти це визначення на регулювання законом, сформулювавши частину другу статті 144 таким чином: «Дію актів органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє суд, а у випадках встановлених законом – префект одночасно із зверненням до суду».

Крім того, категорично не варто поширювати це право префекта на посадових осіб органів місцевого самоврядування (звичайно, мається на увазі, що голова громади є органом місцевого самоврядування). Це і перевантажить префектів, і створить надмірну можливість для них втручатися в діяльність місцевого самоврядування.

Висновок вісімнадцятий. Законопроект знову, як і той що вносився Президентом Порошенком у 2015 році, передбачає наділення Президента правом достроково припиняти повноваження органів місцевого самоврядування у разі ухвалення ними акту, що не відповідає Конституції та створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці. Як і тоді це право маскується під рішення Конституційного Суду та Верховної Ради, хоча насправді зупинка повноважень органу місцевого самоврядування та призначення тимчасового державного уповноваженого виконувати функції цього органу відбувається одномоментно за рішенням Президента. І в 2015 році, і тепер ці норми викликають чималу тривогу. Є підстави побоюватися, що можливі серйозні зловживання такими повноваженнями.

Висновок дев’ятнадцятий. Якщо ж ці повноваження Президента все ж залишати, то їх варто суттєво скоригувати. По-перше, префект повинен вносити подання не про зупинку акта (це він робить самостійно або робить суд в якості забезпечення позову), а про зупинку повноважень органу місцевого самоврядування, який ухвалив неконституційне рішення, яке створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці. Президент, відповідно в цьому випадку має не акт зупиняти, а видавати указ про зупинення повноважень органу місцевого самоврядування з одночасним зверненням до Конституційного Суду. Конституційний Суд має перевіряти не акти місцевого самоврядування (це принижує авторитет Конституційного Суду, опускає його до рівня префекта округу), а перевіряти указ Президента на конституційність, тобто на наявність конституційних підстав для його видання. Такий підхід, по-перше, суттєво спрощує конституційне регулювання цих процесів, а по-друге, чітко показує суспільству хто приймає рішення, а хто його лише перевіряє. При такому підході непотрібно вносити зміни до статті 150 Конституції.

Висновок двадцятий. Не видно переконливих аргументів для ускладнення і виписування двох варіантів дій у дев’ятій частині статті 141 Законопроекту. 180 днів вистачило б для всіх випадків призначення позачергових виборів. Це ж не пізніше, швидше можна. Тому варто вилучити останні рядки про варіант передбачений статтею 144 і 120 днів. Тим більше, що коли повноваження припиняються у зв’язку з неконституційними діями органу місцевого самоврядування, то рекомендується навпаки не поспішати з виборами, щоб ситуація переосмислилася громадою. А тут вибори чомусь прискорюються.


Всі інші положення Законопроекту, не згадані в цьому Висновку (зокрема – вилучення переліку областей, вилучення спеціального статусу Севастополя і можливості спеціального статусу інших міст, двозначне поняття слова «громада», 4-річний термін повноважень органів місцевого самоврядування), підтримуються експертами ЦППР.

Всі альтернативні редакції, запропоновані у цьому Висновку, можна подивитися в порівняльній таблиці, яка додається.

Таким чином, хоча законопроект і досягає цілей, але в разі його ухвалення в такій редакції, породить чимало проблем і загроз. Тому він потребує доопрацювання. Найпростіше і найшвидше це можна зробити, якщо Президент організує оперативну комунікацію авторів цього законопроекту, провідних конституціоналістів і експертів з питань реформи місцевого самоврядування і за  результатами спільного опрацювання оперативно внесе новий варіант законопроекту на заміну зареєстрованому.

Інший варіант - після висновку Конституційного Суду, Верховна Рада може внести до Законопроекту поправки і повторно відправити його на висновок Конституційного Суду. Краще внести зміни пізніше, ніж внести їх неякісно.

І, звичайно, Законопроект потребує широкої комунікації. Насамперед потрібний діалог з його авторами. Не виключено, що якихось глибинних їхніх задумів ми просто не зрозуміли.