Головна Новини Децентралізація влади Доступ до публічної інформації Запобігання проявам корупції Безвізовий режим: запитання та відповіді

Рекомендації сільгоспвиробникам

 Інформаційна довідка

щодо державної підтримки тваринництва у 2020 році

постанова  Кабінету Міністрів України від07.02.2018 № 107

 (у редакції постанови КМУ 395 від 20.05.2020)

«Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції»

Напрями та алгоритми надання підтримки

1) Дотація за бджолосім’ї  надається на безповоротній основі фізичним особам та суб’єктам господарювання, які є власниками бджолосімей, за наявні в поточному році від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю. У разі наявності більше ніж 300 бджолосімей максимальний розмір дотації ставить 60 000 гривень одному отримувачу.

Крок 1. Підготувати для отримання дотації за бджолосім’ю документи:

копію ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;

копію рішення про державну реєстрацію потужності;

копію довідки про відкриття поточного рахунка, виданої банком (суб’єкти господарювання);

копію довідки або договору про відкриття рахунка в банку (фізичні особи);

копію паспорта громадянина України (фізичні особи);

довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у паперовій або електронній формі (суб’єкти господарювання);

копію звіту про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин (форма 24-сг) на останню звітну дату на момент подання документів (суб’єкти господарювання, які є юридичними особами);

довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи — підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).

Крок 2. Подати документи до 01 жовтня поточного року за місцезнаходженням пасіки до відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади (далі – органи місцевого самоврядування).

Крок 3. Отримати бюджетні кошти на рахунки відкриті у банку.

Звертаємо увагу: Підставою для внесення органами місцевого самоврядування до відомості на отримання дотації за бджолосім’ї є реєстрація потужності фізичної особи або суб’єкта господарювання, які є власниками бджолосімей, у державному реєстрі потужностей операторів ринку.

Для отримання державної реєстрації потужності операторів ринку подається заява до територіальному органу компетентного органу за адресою потужності (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016              № 39).

Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки (додаток) видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки (наказ Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 20.09.2000 № 184/82).   

2)Часткове відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів здійснюється на безповоротній основі суб’єктам господарювання за закуплені ними телиці, нетелі, корови молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, свинки та кнурці, вівцематки, барани, ярки, бджолині пакети, бджолині матки, сперму бугаїв і кнурів та ембріони великої рогатої худоби в період з     1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року в розмірі до 50 відсотків вартості (без податку на додану вартість), але не більш як:

за закуплені в Україні племінні телиці, нетелі, корови молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності вітчизняного походження у племінних заводів та племінних репродукторів або за ввезені в режимі імпорту -  31 500 гривень за одну голову;

за закуплені в Україні племінні свинки та кнурці у племінних заводів та племінних репродукторів або за ввезені в режимі імпорту - 10 000 гривень за одну голову;

за закуплені в Україні племінні вівцематки, барани, ярки у племінних заводів та племінних репродукторів або за ввезені в режимі імпорту -11 000 гривень за одну голову;

за закуплені у племінних заводів та  бджолорозплідників бджолині матки -          100 гривень за одну штуку, бджолині пакети - 500 гривень за одну штуку;

за закуплену у підприємств (об’єднань) з племінної справи у тваринництві ідентифіковану сперму бугаїв або за ввезену в режимі імпорту (за умови внесення плідників до Каталогу бугаїв молочних, молочно-м’ясних порід/Каталогу бугаїв м’ясних порід і типів з визначеною племінною цінністю) - 100 гривень за одну дозу з розрахунку не більше трьох доз на одну голову власного маточного поголів’я за період з 1  жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року або 300 гривень за одну дозу сексованої сперми з розрахунку не більше однієї дози на одну голову власного маточного поголів’я за період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року;

за закуплену у підприємств (об’єднань) з племінної справи у тваринництві сперму кнурів або за ввезену в режимі імпорту за умови, що плідники за результатами бонітування віднесені до плідників, які використовуються для відтворення стада  з якістю спермопродукції не нижче I класу, - 100 гривень за одну дозу з розрахунку не більше п’яти доз на одну голову власного маточного поголів’я за період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року;

за ембріони великої рогатої худоби - 500 гривень за одну штуку.

Крок 1.  Закупити для подальшого відтворення племінних тварин, бджіл, сперму та ембріони у період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року.

Крок 2. Підготувати для отримання часткового відшкодування документи:

заявку;

довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи,  у паперовій або електронній формі;

довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання копії відповідних платіжних документів, а також видаткових накладних, рахунків на оплату, ордерів на відправлення сперми, договорів купівлі-продажу худоби;

копію акта про передачу (продаж) і закупівлю худоби за договором (крім тварин, бджолопакетів та бджоломаток, що були ввезені в режимі імпорту), засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання;

копію звіту про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин (форма 24-сг) на останню звітну дату на момент подання документів (суб’єкти господарювання, які є юридичними особами);

копії племінних свідоцтв (сертифікатів) або сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання;

копії карток племінних кнурів (форма № 1-св), засвідчені підписом керівника суб’єкта господарювання, — для часткового відшкодування вартості сперми кнурів;

довідку про плідну пересадку ембріонів, видану підприємством (лабораторією) із трансплантації ембріонів, — для часткового відшкодування вартості ембріонів великої рогатої худоби;

відомість проведення штучного осіменіння маточного поголів’я, яка складається на підставі даних журналів штучного осіменіння (форми № 3-врх, № 4-св визначені відповідними інструкціями з ведення племінного обліку), засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання, — для часткового відшкодування вартості сперми бугаїв, кнурів;

письмове зобов’язання повернути до державного бюджету в місячний строк бюджетні кошти в разі зменшення поголів’я станом на 1 січня двох наступних років — для отримання часткового відшкодування вартості племінних тварин.

Для виплати часткового відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів, що були ввезені в режимі імпорту, додатково копії:

відповідного контракту;

рахунка-фактури (інвойсу), платіжних документів, сертифікатів;

митної декларації.

Крок 3. Подати протягом року до 10 жовтня до комісії Мінекономіки заявку та документи.

Крок 4. Не пізніше 10 грудня отримати бюджетні кошти на рахунки відкриті у банку.

Звертаємо увагу! У разі зменшення поголів’я закуплених тварин, вартість яких була частково відшкодована, станом на 1 січня двох наступних років одержані бюджетні кошти повертаються суб’єктом господарювання до державного бюджету в повному обсязі в установленому законодавством порядку.

У разі вибуття із стада станом на 1 січня двох наступних років окремих закуплених тварин, вартість яких була частково відшкодована, з причин, обумовлених набутими карантинними інфекційними хворобами або набутими з вини власника незаразними хворобами, до державного бюджету повертаються суб’єктом господарювання бюджетні кошти, що були виплачені як відшкодування за їх придбання.

3) Часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів надається суб’єктам господарювання на безповоротній основі в розмірі до 30 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість).

Частковому відшкодуванню підлягає вартість обладнання, побудованих та/або реконструйованих і прийнятих в експлуатацію у грудні минулого року та січні - вересні поточного року закінчених будівництвом об’єктів (черг та/або пускових комплексів) для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (зокрема водоплавної та індиків), доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції (молока, м’яса) та/або побічних продуктів тваринного походження, що належать до II і III категорій.

Крок 1.  Завершити у грудні 2019 року та січні – вересні поточного року етапи будівництва та реконструкції об’єкта.

Крок 2. Підготувати такі документи:

 заявку;

довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

типову форму № ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (для об’єктів, прийнятих в експлуатацію в поточному році, зокрема обладнання) — для часткового відшкодування вартості будівництва тваринницьких об’єктів;

типову форму № ОЗ-2 “Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів” — для часткового відшкодування вартості реконструкції тваринницьких об’єктів;

засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію кошторисної частини проектної документації;

довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у паперовій або електронній формі.

Крок 3. Подати до 15 жовтня поточного року комісії Мінекономіки

Крок 4. Отримати кошти на рахунки, відкриті у банку.

Звертаємо увагу! У разі будівництва та/або реконструкції придбаних тваринницьких об’єктів (черг та/або пускових комплексів) незавершеного будівництва частковому відшкодуванню підлягає лише вартість будівництва та/або реконструкції без урахування вартості об’єкта незавершеного будівництва до початку проведення робіт.

Відшкодовується вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію згідно з актами готовності до експлуатації (декларація/сертифікат), підтверджена актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ-1,   № ОЗ-2), які були передбачені проектно-кошторисною документацію.

4) Компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів - надається лише тим суб’єктам господарювання, які залучили у 2018 -2019 роках у банках, що підписали з Мінекономіки Меморандум про загальні засади співробітництва, кредити строком до 5 років, обсягом до 500 млн. гривень на один об’єкт у національній валюті для будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм та комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (зокрема водоплавної та індиків), доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції (молока, м’яса) та/або побічних продуктів тваринного походження, що належать до II і III категорій, у тому числі вартості обладнання згідно з проектно-кошторисною документацією (далі - об’єкти), та отримували таку компенсацію у 2018-2019 роках.

Компенсації підлягають фактично понесені витрати у грудні попереднього року та поточному році на будівництво та/або реконструкцію об’єктів на підставі поданих актів виконаних робіт, актів приймання-передачі обладнання та/або інших документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів, відповідно до умов кредитного договору.

Компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, здійснюється щомісяця в розмірі 25 відсотків фактично понесених витрат на будівництво та/або реконструкцію об’єктів згідно з кредитним договором.

У разі використання в поточному році на будівництво та/або реконструкцію об’єктів 30 відсотків і більше загального обсягу кредиту суб’єкту господарювання виплачується 25 відсотків залучених кредитних коштів на весь період кредитування за вирахуванням суми сплаченої компенсації.

Крок 1. Залучити починаючи з 2018 року в банку кредит не більше  500 млн гривень та бути отримувачем компенсації у 2018 – 2019 роках.

Крок 2. Підготувати оригінали та належним чином завірені копії документів:

документи, що підтверджують використання кредитних коштів на цілі, визначені в абзаці першому цього пункту, відповідно до умов кредитного договору;

довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у паперовій або електронній формі;

згоду про надання Мінекономіки інформації про суб’єкта господарювання, що становить банківську таємницю або містить персональні дані, за формою, визначеною уповноваженим банком.

Крок 3. Подати до уповноваженого банку, з яким укладено кредитний договір, заявку та підтвердні документи.

 Крок 4. Отримати кошти на поточний рахунок.

Звертаємо увагу!  Компенсація вартості об’єктів здійснюється щомісяця.  

У разі відчуження або використання протягом трьох років не за цільовим призначенням об’єктів, зокрема обладнання згідно з проектно-кошторисною документацією, профінансованих за рахунок банківських кредитів, суб’єкт господарювання повинен повернути одержані бюджетні кошти в установленому законодавством порядком.

5) Часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна  -  надається сільськогосподарським товаровиробникам - юридичним особам, (питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ними за попередній податковий (звітний) рік), новоутвореним сільськогосподарським товаровиробникам, які провадять господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, за результатами кожного окремого звітного періоду на безповоротній основі в розмірі до 30 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість), у тому числі вартості обладнання, побудованих та/або реконструйованих і прийнятих в експлуатацію у грудні минулого року та січні - вересні поточного року закінчених будівництвом об’єктів  (черг та/або пускових комплексів) зернофуражних сховищ, елеваторів, механізованих зерноскладів, зерноочисних та зерноочисно-сушильних пунктів, підприємств із виробництва кормових домішок та сумішей (комбікормів).

У разі будівництва та/або реконструкції придбаних об’єктів незавершеного частковому відшкодуванню підлягає лише вартість будівництва та/або реконструкції без урахування вартості об’єкта незавершеного будівництва до початку проведення робіт.

Відшкодовується вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію згідно з актами готовності до експлуатації (декларація/сертифікат), підтверджена актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (№ ОЗ-1,  № ОЗ-2), які були передбачені проектно-кошторисною документацію.

Звертаємо увагу! Сільськогосподарський товаровиробник, який має намір отримати часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна подає протягом року до 15 вересня Мінекономіки повідомлення за встановленою формою в електронному та паперовому вигляді.

Мінекономіки формує перелік сільськогосподарських товаровиробників, які мають намір отримати часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна, та розміщує його до 15 жовтня на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

Обладнання для зберігання та переробки зерна, вартість якого частково компенсована за рахунок коштів бюджетної програми (1201150) «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямами «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» і «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» не підлягає частковому відшкодуванню за напрямом «Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції».

Крок 1. Завершити у грудні 2019 року та січні – вересні поточного року будівництво, реконструкцію та прийняти в експлуатацію об’єкта із зберігання та переробки зерна.

Крок 2. Підготувати пакет таких документів:

заявку;

довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

засвідчену підписом керівника сільськогосподарського товаровиробника копію документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта із зберігання та переробки зерна;

типову форму № ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (для об’єктів, прийнятих в експлуатацію в поточному році, зокрема обладнання) - для об’єктів нового будівництва;

типову форму № ОЗ-2 “Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів” - для об’єктів реконструкції;

засвідчену підписом керівника сільськогосподарського товаровиробника копію кошторисної частини проектної документації;

довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у паперовій або електронній формі;

довідку, чинну на дату подання заявки, про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи, видану місцевим контролюючим органом, та розрахунок питомої вартості поставлених сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, який становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених  ним за попередній податковий (звітний) рік, завірений контролюючим органом за місцем основного податкового обліку сільськогосподарського товаровиробника.

Крок 3. Для отримання часткового відшкодування до 15 жовтня подати комісії Мінекономіки

Крок 4. Отримати кошти на поточний рахунок.

Звертаємо увагу! Сільськогосподарський товаровиробник, якому здійснюється часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна, у разі відчуження або використання протягом перших трьох років не за цільовим призначенням відповідних об’єктів із зберігання та переробки зерна повинен повернути одержані бюджетні кошти в установленому законодавством порядку.

Після затвердження наказом Мінекономіки Форм заявок та відповідних документів для нарахування та виплати підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, їх буде розміщено на сторінці департаменту офіційного веб-сайту облдержадміністрації за посиланням: http://www.mk.gov.ua/ua/oda/pidrozidyly/apk/financy_pidtymka/.

Довідки за телефонами департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації: (0512) 37 78 05, 37 74 02, 37 78 35.

 ДО  УВАГИ  СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ ТА БДЖОЛЯРІВ.

       Для українських аграріїв залишається актуальним питання: як захистити культурні рослини від шкідників та при цьому не зашкодити бджолам? Майже 80% рослин запилюються перехресним методом – за допомогою комах (бджоли, оси, метелики). Без інтенсивного запилення за допомогою бджіл не можливо отримати високі урожаї таких культур, як ріпак, соняшник, гречка та плодових дерев. Вважають, що бджоли забезпечують 30% урожайності культур.

      У зв'язку із недопущенням випадків отруєнь та загибелі бджіл від застосування засобів захисту рослин на посівах с/г культур згідно ст. 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

      Всі роботи із пестицидами проводять у ранкові та вечірні години за відсутності масового льоту бджіл, при цьому авіаобробки виключаються. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають із вулика. Обробки сг культур повинні здійснюватися тільки препаратами, офіційно дозволеними «Переліком  пестицидів та агрохімікатів дозволених в Україні». Порушення законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

      Провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за  місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських  радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил. Згідно яких фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.

      З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку повинен видаватися ветеринарно-санітарний паспорт.  

     Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку: вивезти пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім'ї в зимівник.

     Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах.   

    Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл.  Для складання акта проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити ветеринарний лікар господарства чи району, де сталося отруєння, представники господарства, сільської ради, інші зацікавлені особи.  

     Законодавчу силу при визначені причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів.  

     Співпраця агровиробників та пасічників є не лише запорукою збереження екологічно безпечного середовища, але й важливим фактором підвищення урожайності та економічного потенціалу галузі в цілому, тому поважайте працю один одного.

 

 

        До відома сільгоспвиробників та бджолярів Єланецького району !!!

    26 травня о 10.00 год. у форматі   відео  -Zoom https//www.zoom.us відбудеться онлайн семінар на тему “Взаємодія пасічників з аграріями  з питань  мінімалізації кількості  випадків ,пов’язаних  із загибеллю бджіл»

Підключення до конференції відбудеться  у форматі Zoom за посиланням https//www.zoom.us/5022345774?pwd=cjVvWWw5R1FIL2hnNjNOSk92NF10QT09.

Ідентинфікатор  конференції : 502 234 5774

Пароль :8pTsFW

Бути готовим  до співбесіди (проблемні питання,пропозиції,побажання)

          Запрошуємо до участі  в онлайн семінарі .

 ЗДЕШЕВЛЕННЯ КРЕДИТІВ ДЛЯ АГРАРІЇВ – 2020

 

Уряд підтримав зміни до постанови Кабінету Міністрів України від  03.03.2020 №202 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів»(далі – Постанова). Це дозволяє розширити коло суб’єктів господарювання АПК та створює рівний доступ до отримання державної підтримки за залученими в банках кредитами.

Тепер всібез винятку суб’єкти господарювання агропромислового комплексу - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи – підприємці зможуть звернутися до банківських установ, які підписали з Мінекономіки Меморандум про загальні засади співробітництва(далі – уповноважені банки)та залучати кредитні ресурси, плата за які буде здешевлюватися державою.

Аграрії мають можливість отримати компенсацію за сплачені у поточному році відсотки за користуванням кредитами у розмірі 1,5 облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами, зменшеними на5 відсоткових пунктів.

Учасниками програми стануть суб’єкти господарювання АПК, які залучили:

- короткострокові кредити для покриття виробничих витрат;

- середньо- і довгострокові кредити для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, здійснення витрат, пов’язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об’єктів сільськогосподарського призначення, а також для будівництва і реконструкції виробничих об’єктів(у тому числі сховищ для зберігання овочів, фруктів та ягід).

Компенсація здійснюється уповноваженим банком щомісяця, виходячи із суми фактично сплачених позичальником уповноваженому банку відсотків за користування кредитом за відповідний період.

Також зазначаємо що, відповідно до умов Постанови, діятиме обмеження в компенсаційних коштах на суб’єкт:

- для позичальників та пов’язаних із ними осіб, які провадять діяльність у галузях тваринництва – 15 млн гривень;

-  для інших таких суб’єктів та пов’язаних із ними осіб – не більше 5 млнгривень.

Наразі Мінекономіки продовжується робота з підписання Меморандуму про загальні засади співробітництва з банківськими установами. Перелік таких банків поновлюється та на сьогодні нараховуєбільше 20 установ.

З переліком можна ознайомитись за посиланням http://www.mk.gov.ua/ua/oda/pidrozidyly/apk/financy_pidtymka/.

Просимо якомога ширше висвітлити зазначену інформацію серед сільгосптоваровиробників району, або громади шляхом оприлюднення в друкованих засобах масової інформації, на вебсторінках, мережі Internet та інформативних стендах органів місцевого самоврядування.

Більш вичерпну інформацію щодо державної  підтримки аграріїв шляхом здешевлення кредитів, можна отримати за телефонами департаменту:(0512) 377805, 377402, а також на сторінці департаменту офіційного сайту облдержадміністрації та соціальної мережі Facebook.

 

 

Галузь бджільництва –в пріоритеті держави

Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації повідомляє, що поточного року надаватиметься бюджетна дотація за бджолосім’ї юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізичним особам – підприємцям (у тому числі сімейним фермерським господарствам) та фізичним особам, що провадять діяльність у галузі бджільництва.

На дотацію може претендувати бджоляр, який має ветеринарно-санітарний паспорт пасіки та зареєстрований в реєстрі потужностей операторів ринку.

Проєктом порядку надання державної підтримки передбачено дотацію в розмірі 200 гривень за бджолосім’ю у разі наявності від 10 до 300 бджолосімей.

Для отримання дотації за бджолосім’ї документи подаються за місцезнаходженням пасіки до відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Процедура узаконення бджолосімей надає чимало вигод фермеру:

Шанс відшкодування збитків

Якщо пасіка зареєстрована, то відповідний документ точно фіксує кількість бджолосімей. Якщо вулики із їх мешканцями не занесені до реєстру, то на юридичному рівні їх немає. А значить у випадку крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин довести розміри шкоди та претендувати на відшкодування збитків буде мегаскладною місією.

Спрощені умови реалізації продукції

Щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєстрували бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру при наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.

Можливість запобігти падежу

Пасічники несуть значні втрати через загибель бджолосімей внаслідок використання аграрними господарствами неякісної агрохімії. У разі реєстрації пасіки її власник попереджається не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації, органи місцевого самоврядування. Цей момент прописаний у ст. 37 Закону України «Про бджільництво». У разі отруєння бджіл на полях, їх власник зможете пред'явити агровиробнику претензії, у суді довести обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку.

Отримання фінансової підтримки

Для бджоляра важливо зареєструвати власну пасіку та дотримуватись належних санітарно-гігієнічних норм, оскільки це запорука якості товару та його безпечного функціонування. Також пасічники можуть об'єднуватись у кооперативи, що дозволить надавати послуги по запиленню для агропідприємств, отримувати належний юридичний захист та підтримку на ринку збуту.

Якщо бджоляр має реєстраційні документи на пасіку, може претендувати на державну підтримку, гранти міжнародних організацій та ін.

Реєструємо пасіку

По-перше, потрібно написати заяву на ім'я голови сільської, районної, міської ради, форма  (Додаток 1).

У заяві вказати особисті дані (ПІБ, адреса, телефон), фактична кількість бджолосімей та адреса розташування пасіки.

Віднести її до сільської, районної чи міської ради і зареєструвати. Голова ради або її помічник заносить дані у спеціальну книгу реєстрацій. Усе! Ваша пасіка зареєстрована.

Для отримання реєстрації пасіки

Наступним кроком у  реєстрації пасіки є акт лабораторних досліджень.

Для цього:

1. Потрібно зібрати підмор з вуликів по 10 шт з кожного. Для невеликої пасіки до 50 бджолосімей рекомендуємо дослідити від 3-х до 10 бджолосімей. Для більшої пасіки — не менше 50% від усієї кількості бджолосімей.

2. Підмор відноситься до територіального органу Держпродспоживслужби. Там же пасічник отримує супровідний лист для лабораторії. У документі вказано: вид дослідження, який матеріал відправляється на дослідження і в якій кількості, кому належить матеріал, можливий діагноз (кліщ, вароатоз, нозематоз).

3. Далі підмор разом із супровідним листом  треба віднести у лабораторію. Оплачуєте дослідження і чекаєте результатів. Зазвичай вони готові наступного дня. Результати дослідження надходять до територіального органу Держпродспоживслужби.

4. Інспектор, який готує  ветеринарно-санітарний паспорт, призначає дату обстеження пасіки для складання Акту. У призначений час привозите його на свою пасіку (або компенсуєте йому витрати на приїзд). Спеціаліст складає Акт обстеження пасіки.

5. Далі інспектор виписує ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, в якому робить відмітку про дослідження. Така відмітка в паспорті робиться 2 рази/рік. Тобто 2 рази на рік потрібно здавати підмор на лабораторні аналізи.

Форма паспорта і порядок його видачі затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.09.2000 №184/82.

Щодо реєстрації потужностей

Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.
          Відповідно до ст. 25 Закону України  «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»  та  Порядку  проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 39 від 10.02.2016, для державної реєстрації потужності оператор ринку подає до територіального органу Держпродспоживслужби за адресою потужності заяву та згоду на обробку персональних даних (Додаток 2, 3).

Заява про державну реєстрацію потужності може бути подана в паперовому або електронному вигляді. Подання заяви в електронному вигляді здійснюється з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа у порядку, встановленому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та  Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Заява подається оператором ринку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності, оператор ринку зобов’язаний подати (надіслати) до територіального органу Держпродспоживслужби заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).

Як бачимо, немає нічого складного у процедурі реєстрації пасіки. Зате бонусів, яких надає узаконення бджолосімей, значно більше. А значить і пасічник спокійний за смугастих підопічних! 

Відслідковуйте новини на сайті департаменту в соціальній мережі Facebook! Телефони для довідок: (0512)  37 74 02, 37 78 05.

 

(Додаток  1)

 

 

Голові сільської/селищної, ОТГ ради

____________________

 

Пасічника ______________________,

адреса проживання,

контактний телефон

 

 

ЗАЯВА

Прошу Вас зареєструвати належну мені пасіку у кількості ____ бджолосімей.

 

Пасіка розташована за адресою _______________________________________.

 

 

Дата підпис П.І.Б.

                                                                                        

(Додаток 2)

 

                                                                                                                 Додаток 1

до Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього інформації заінтересованим суб'єктам (пункт 2.1)

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

_________________________________________________________________

 (найменування територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів)

 

 

ЗАЯВА

про державну реєстрацію потужності

 

1. Найменування або прізвище, ім'я, по батькові оператора ринку:

____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________
2. Номер телефону оператора ринку: ____________________________________

3. Адреса електронної пошти оператора ринку: ___________________________

4. Адреса потужності оператора ринку: __________________________________

____________________________________________________________________
 (індекс, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку)

5. Керівництво оператора ринку (одноосібний керівник або члени колегіального органу управління), контактні дані: ______________________

 

______________________________________________________________________________________________________________________

 (посада, прізвище, ім'я та по батькові, номер телефону, адреса електронної пошти)

 

____________________________________________________________________________________________________________________________    (посада, прізвище, ім'я та по батькові, номер телефону, адреса електронної пошти)


______________________________________________________________________________________________________________________________ (посада, прізвище, ім'я та по батькові, номер телефону, адреса електронної пошти)

6. Вид діяльності, що планується здійснювати з використанням потужності

(кожен вид діяльності, який планується здійснювати, позначається символом "V" у відповідній графі):

з/п

Вид діяльності, що планується здійснювати з використанням потужності

 

1

Діяльність, пов'язана з харчовими продуктами, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C і залишатися придатними для споживання людиною, а саме:

1.1

первинне виробництво

 

1.2

транспортування

 

1.3

зберігання

 

1.4

реалізація

 

2

Діяльність закладів громадського харчування за категоріями:

2.1

стаціонарна потужність (ресторан, бар, кафе, піцерія тощо)

 

2.2

рухомі та/або тимчасові потужності

 

3

Виробництво харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження

 

4

Роздрібна торгівля харчовими продуктами

 

5

Інший вид діяльності

5.1

первинне виробництво

 

5.2

змішування та пов'язані з цим процедури

 

5.3

обробка (переробка)

 

5.4

наповнення

 

5.5

пакування

 

5.6

відновлення та інші зміни стану об’єкта

 

5.7

зберігання

 

5.8

транспортування

 

5.9

реалізація

 

Цією заявою підтверджую, що потужність не буде використовуватись для виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження, які вимагають отримання експлуатаційного дозволу.

"___" ______ 20__ року

            (дата підписання заяви)

___________________________        __________        _______________________                                                                                                              

 (посада оператора ринку                    (підпис)                (ініціали та прізвище)

 або уповноваженої ним особи)                                                             

 

Примітка. Персональні дані, вказані в заяві про державну реєстрацію потужностей, захищаються та обробляються відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" з метою розгляду зазначеної заяви згідно із законодавством.

 

Додаток 1 до Заяви про державну реєстрацію

від ____________________________

____________________________________

____________________________________

 

 

 

(Додаток  3)

 

ЗГОДА
на обробку персональних даних

та оприлюднення в державному реєстрі потужностей операторів ринку

 

(Відповідно до статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України  «Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам» від 10 лютого 2016 року № 39)

Я, ______________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

(___ __________ 19___ року народження, паспорт серія ____ № _____________,

виданий ____________________________________________________________),

відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” з метою винесення інформації до державного реєстру операторів ринку даю згоду на:

обробку моїх персональних даних з первинних джерел, зокрема відомостей щодо паспортних даних, відомостей про зареєстроване або фактичне місце проживання, відомостей щодо реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, ідентифікаційних даних в електронному вигляді.

____ _____________ 20__ р.                                                 _________________

(підпис)

 

 

 

 

 Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Повідомляємо, що постановою Уряду від 19 лютого 2020 року № 109 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого     2017 року № 77» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/77-2017-%D0%BF), визначено напрями державної підтримки на 2020 рік, одним із яких є державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Механізм і напрями надання підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції визначено проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107», затвердження якого очікується найближчим часом.

Відповідно до проєкту постанови, поточного року передбачається надання фінансової підтримки галузі за такими напрямами:

1) Дотація за наявні бджолосім’ї - надаватиметься на безповоротній основі юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та фізичним особам, які є власниками бджолосімей, за наявні в поточному році від 10 до 300 бджолосімей, у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю.

2) Відшкодування вартості закуплених племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів - надаватиметься юридичним особам та фізичним особам-підприємцям (далі – суб’єктам господарювання) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності за закуплені ними вітчизняні або імпортовані племінні тварини, бджоли, сперму та ембріони у розмірі – до 50 % вартості, але не більше ніж:

за племінні телиці, нетелі, корови  – 31 500 грн за голову;

за племінні свинки та кнурці – 10 000 грн за голову;

за племінні вівцематки, барани, ярки – 11 000 грн за голову;

за сперму бугаїв/кнурів – 100 грн за дозу (не більше 3-х доз на голову ВРХ та  5 доз на голову свиней), сексована – 300 грн за дозу не більше 1-ї дози на голову;

бджоли – бджолопакети – 500 грн, бджоломатки – 100 грн;

за ембріони ВРХ  – 500 грн за одну штуку.

3) Відшкодування вартості тваринницьких об'єктів -  надаватиметься юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам-підприємцям у тому числі сімейним фермерським господарствам, що провадять діяльність у галузі тваринництва у розмірі – до 30 % вартості (без урахування податку на додану вартість).

4) Компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів - надаватиметься тільки тим суб’єктам господарювання, які отримували таку компенсацію у 2018 - 2019 роках у розмірі 25 % обсягу залучених кредитних коштів на період кредитування до 5 років.

! Звертаємо увагу, що проєктом Порядку надання державної підтримки галузі тваринництва на поточний рік не передбачено виплату спеціальної бюджетної дотації за вирощування молодняка великої рогатої худоби!

Інформацію щодо державної підтримки аграрної галузі пропонуємо відстежувати на сторінці департаменту офіційного вебсайту облдержадміністрації за посиланням: http://www.mk.gov.ua/ua/oda/pidrozidyly/apk/ та в рубриці «Державна підтримка» Інформаційно-аналітичного порталу АПК Мінекономіки за посиланням: https://agro.me.gov.ua/ua/pidtrimka

 

До уваги аграріїв !

Сільськогосподарське виробництво безпосередньо залежить від примх природи. Тому таке явище, як загибель посівів сільгоспкультур нерідко трапляється в господарській діяльності агропідприємств.

Коли настає надзвичайна ситуація регіонального характеру, для часткової компенсації збитків можуть виділятися кошти                                з  Державного резервного фонду. Доводимо:

Алгоритм

отримання коштів з резервного фонду

 бюджету у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру,

 яка завдала шкоди посівам

1.   Сільгосптоваровиробник

У    разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам, або призвела до їх загибелі, а сільгосптоваровиробник претендує на отримання компенсації з резервного фонду державного бюджету йому потрібно надати до райдержадміністрації:

- обґрунтування необхідності та обсягів додаткових коштів (довідку про збитки, які виникли внаслідок стихії, довідки з Держстату по с/г підприємству щодо посіву, середній ціні реалізації в попередньому році та валові збори                   і урожайність за останні  5 років по пошкоджених с/г культурах, довідку від гідрометеорологічного центру про надзвичайну ситуацію);

- акт обстеження посівів. Оскільки порядку документування факту загибелі посівів у жодному нормативно-правовому акті не визначено, то він складається у довільній формі, при цьому зазначається назва підприємства, загальна площа посіву чи посадки сільськогосподарськиїх культури, фаза розвитку, площа загибелі (пошкодження, %) культури та в наслідок якої надзвичайної ситуації. Акт скріпляється підписами членів комісії, до складу якої можуть входити як працівники сільгосппідприємства (керівник, агроном, (головний) бухгалтер, бригадир), так і представники інших організацій, зокрема страхової компанії (якщо посіви були застраховані), органів місцевої влади, на території якої знаходяться відповідні посіви, та залученими за згодою представниками державних установ;

- документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування - пояснення заявника про причини непроведення страхування);

- перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціального характеру, та інших заходів.

2.   Райдержадміністрація.

Відповідно до Порядку райдержадміністрація на підставі результатів засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, та матеріалів сільгосптоваровиробників узагальнює розміри завданих збитків і готує звернення в облдержадміністрацію, до якого додаються усі підтверджуючі матеріали сільгосптоваровиробників.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 11 Порядку кошти із резервного фонду бюджету суб’єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб’єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Нормативно-правова база за посиланнями:

- постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 «Порядок використання коштів резервного фонду бюджету»

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/415-2002-%D0%BF

- постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368 «Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-%D0%BF

- наказ Міністерства внутрішніх справ України від 04.09.2014 № 905 «Про затвердження Вимог до переліку та змісту документів для надання експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1193-14

                    До відому сільгоспвиробників всіх форм власності!

                         Державний аграрний реєстр

У шести областях України стартував  пілотний  проект  Аграрного реєстру.  

Інструмент сприятиме створенню прозорої системи земельних відносин. Він покликаний зробити взаємодію між державою та сільськогосподарським виробником простою, доступною, зручною та простежуваною.

Поки проект впроваджується в Київській, Черкаській, Одеській, Львівській, Волинській і Миколаївській областях. Після пілотної фази, аналізу роботи та усунення усіх недоліків проект буде поширено на всю територію України.

Запуск Реєстру передбачено Указом Президента № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». За допомогою Аграрного реєстру заплановано спростити доступ до банківського фінансування; запровадити програми таргетованої державної підтримки, оцінювати їх ефективність, також цей інструмент сприятиме виправленню помилок у Держгеокадастрі.

Сервіс працюватиме за принципом «єдиного вікна». Після реєстрації Реєстр надаватиме користувачу інформацію про нього з Державного земельного кадастру, Реєстру юридичних та фізичних осіб; речових прав; тварин, зокрема: земельні ділянки у власності та користуванні, зареєстровані тварини тощо. Планується, що Реєстр буде доповнено функціоналом замовлення державних послуг, які необхідні для ведення сільського господарства.

«Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник зможе ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією  Вже зараз пілотний проект може допомогти аграріям у ключових речах. У першу чергу, відслідковувати всю інформацію про своє господарство в трьох реєстрах: речових прав, юридичних осіб і реєстрі тварин. У своєму особистому кабінеті агровиробник буде бачити, скільки в нього є землі, чи не зникла земельна ділянка, чи не з'явився у його ділянок новий власник, тощо».

В подальшому за планова  створити додаткові функції та сервіси послуг в особистому кабінеті користувача, щоб можна було зробити заявку на отримання дозвільних документів, замовити будь-які довідки та реєстри про себе, повідомляти Держгеокадастр чи інші реєстри про помилки. У перспективі є намір передбачити функцію знаходження активностей по відношенню до будь-яких ділянок, юридичної особи зареєстрованого користувача і т. д .

Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.

Реєстр важливий не лише для агровиробників, а й для держави. Він допоможе зробити державну підтримку ефективнішою. Держава краще розумітиме, як підтримка впливає на галузь, окремий регіон, певну категорію виробників. Це дозволить  диверсифікувати ресурси і зосередитися їх на тих проблемних питаннях, де підтримка матиме найбільший ефект.

Шановні аграрії ! Ви можете  зареєструватися самостійно за допомогою ЕЦП – зайти на сайт www.ar.gov.ua вказавши номер мобільного телефону та електронну пошту.

  Ліцензія на право зберігання пального
Формат: PDF | Добавлен: 24/08/2020 14:33:16
346Kb Скачать скачать

  


  Захистимо бджоли від негативного впливу пестицидів

Пасічникування - досить важка і клопітка робота, задля досягнення певного результату потрібно пройти шлях далеко не один рік, і на цьому шляху трапляється безліч різноманітних перешкод. Одним із найбільших каменів спотикання на шляху пасічників є отруєння бджіл пестицидами .

Трудність вирішення цієї проблеми полягає в тому, що щорічно промисловість випускає все нові хімічні препарати, а токсичність їх для бджіл далеко не однакова.    

 З метою зведення до мінімуму негативної дії пестицидів на людей та довкілля систематично ведуться роботи щодо їх вдосконалення. До застосування не допускаються препарати без всебічного вивчення дії на теплокровних тварин, корисних комах, мікрофлору ґрунту.

      Для уникнення можливого негативного впливу пестицидів на людину і навколишнє середовище сільськогосподарські підприємства повинні суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними.

       Асортимент пестицидів,  застосування їх,  норми, кратність обробок повинні відповідати “Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні”, доповненням до “Переліку” та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені постановами Міністерства охорони здоров’я та Мінекобезпеки.     

        Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту  для обробки сільськогосподарських рослин, згідно з ст. 37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

  Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при швидкості вітру до 3-4 м/с, як виняток, у похмурі і прохолодні дні допускається проведення обробок у денні години; не допускають обробку квітучих медоносів під час масового льоту бджіл. Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносіями потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння при мінімальних висхідних повітряних потоках шляхом обприскування наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивести не менш ніж на 5 км від оброблюваних ділянок або ізолювати їх на термін до п’яти діб в залежності від внесеного препарату.

Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з Законами України (ст. 21 Закону України “Про захист рослин”).

Особи, які працюють з пестицидами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск і посвідчення на право роботи з пестицидами.   

                Оскільки, господарства сповіщають населення про місце і час обробок пестицидами через сільську раду, то власники пасіки повинні зареєструватись в сільській раді на території якої вона знаходиться Перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок.  

Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки є єдиним документом, що свідчить про реєстрацію пасіки, він підтверджує факт, що власником пасіки є саме ви, а також те, що бджоли на пасіці є здоровими з щорічними відмітками. Також доказом того, що ви є власником пасіки, слугує довідка з сільської ради із зазначенням точної адреси та кількості бджолиних сімей. 

Звертаюсь як до сільськогосподарських товаровиробників, так і до власників бджолосімей- пасічників. Розумійте один одного. Звичайно, бджола- це Господня муха.  . Але і виробництво сільськогосподарської продукції, її реалізація  , зокрема і за кордон,- дають нашим громадянам роботу, зміцнюють економічно нашу державу, роблять її рівправним бізнес-партнером у світовому співтоваристві.

 Стихійне лихо під назвою «амброзія» стосується всіх.

Зарості амброзії полинолистої – неабияка проблема Єланнецького району.

З року в рік посилюється актуальність боротьби з амброзією . Збільшення засмічених земель очевидно , амброзія сьогодні не тільки на полях, вона зростає в населених пунктах, на узбіччях доріг , на пустирях, навколо шкіл і дитячих садів. Поширення її на величезних територіях в усьому світі в даний час розглядається як біологічне забруднення.

Стихійне лихо під назвою «амброзія» стосується всіх . Аграрії терплять збитки через зниження врожайності сільськогосподарських культур і неможливості використовувати засмічені амброзією землі за призначенням. Вчені створюють генно-модифіковані сорти сільськогосподарських культур, що володіють стійкістю до гербіцидів, і пропонують у боротьбі з амброзією використовувати гербіциди суцільної дії. Медицина б'є на сполох з приводу масовості алергічних захворювань, спровокованих амброзією. Через свою виняткову  шкодочинність, негативний вплив на здоров’я людей амброзія  посідає  одне з перших місць серед злісних бур’янів. Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію (підвищення температури, сльозотечу, кон’юктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом або сінною пропасницею. У період цвітіння від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми. Лікувальний процес від алергії що спричинений амброзією довготривалий Населення обурюється бездіяльністю тих, хто причетний до цієї біологічної катастрофи, але села « потопають» в амброзії.

Закликаємо керівників всіх підприємств , юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана із землею, жителів сіл та селищ а не бути байдужими до проблем боротьби амброзією та проводити заходи з її ліквідації Тільки спільними зусиллями можна локалізувати вогнища, знизити концентрацію пилку в повітрі, а значить і алергічні захворювання і поступово зменшити поширення такого злісного карантинного бур'яну як амброзія полинолиста.

На  територіях  населених  пунктів бажано  застосовувати механічний метод  боротьби. На землях з високими і дуже високими санітарно-гігієнічними  вимогами (землі навколо житлової забудови, громадських будівель, тваринницьких ферм, парки, сквери, стадіони, спортивні майданчики,  школи, дитячі садки і інші території )  виключено  застосування гербіцидів. Тут амброзія  знищується шляхом виполювання,  ручного  видалення або скошування.

    На присадибних ділянках та клумбах найефективніше виривати рослини амброзії полинолистої. Чим менша рослина, тим легше проводити  цю процедуру.

      Шановні  жителі Єланецького району ,  згідно  з Правилами  благоустрою власники (користувачі, балансоутримувачі) об’єктів благоустрою зобов’язані:

      Знищувати   систематично   і  своєчасно  амброзію полинолисту   на   прилеглих   і    закріплених    територіях підприємств,   установ   та   організацій  усіх  форм  власності,  приватних житлових  будинків  та присадибних ділянок,  а також  на прилеглій території до їх ділянок.        

Невиконання Правил  благоустрою  , які є обов’язковими для усіх фізичних і юридичних осіб,  є порушенням статті 152 Кодексу України про адміністративні  правопорушення.  Це  є підставою для  притягнення   порушників до  адміністративної  відповідальності  з  накладенням  штрафу  на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( від 340 грн. – 1360 грн. ) і на посадових осіб , громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( від 850 грн. – 1700 грн. )

 

 

Упрапвління АПР.

Пам’ятка
Реєстрація похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

1
Одним з нововведень в законодавстві у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, на сьогоднішній день, є реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Так, 25 березня 2015 року набрав чинності Закон   України   «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення», відповідно до якого нотаріусів уповноважено здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).
Нотаріусу надано можливість проводити державну реєстрацію:
·          речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право;
·          права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією похідного від нього речового права на таку земельну ділянку.
Також, Закон доповнено статтею 4², яка визначає особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського                 призначення
2
право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року.
Відтепер державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку державним реєстратором або нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.
Для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку cільськогосподарського призначення, набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку подається заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Окрім того, така реєстрація може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, у разі наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.
Слід зазначити, що з набранням чинності          05 квітня 2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» замість державного мита, відтепер сплачується адміністративний збір, який справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації    прав.    Зокрема   для   юридичних   осіб встановлено такі розміри на 2015 рік:
1) за державну реєстрацію речових прав щодо об’єктів нерухомого майна площею:
·                     до 500 квадратних метрів – 365,40 грн., що становить 0,3 мін. з/п;
3
·                     понад 500 квадратних метрів – 730,80 грн., що становить 0,6 мін. з/п;
·                     понад 5000 квадратних метрів – 1705,20 грн., що становить 1,4 мін. з/п.
2) іншого речового права на нерухоме майно, крім права оренди землі, встановлено Збір який складає 25 відсотків від розміру Збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
3) обтяження права на нерухоме майно визначено Збір у розмірі – 85,26 грн.,
4) за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки -73,08 грн.
5) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у т.ч. виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, Збір сплачується у розмірі 48,72 грн.
Також окрім Збору заявником сплачуються кошти за отримання витягу з Державного реєстру прав.
У випадках встановлених Законом адміністративний збір та плата за надання витягу підлягає поверненню, у наступних випадках:
·                     коли заявником заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відкликається, адміністративний збір та плата за надання витягу з Державного реєстру підлягає поверненню;
·                     коли заявнику відмовляється у державній реєстрації прав та їх обтяжень, повертається плата за надання витягу з Державного реєстру прав, а адміністративний збір поверненню не підлягає.
 
4
Звертаємо увагу, що заява про державну реєстрацію речових прав не приймається державними реєстраторами у разі відсутності документа, що підтверджує оплату .
Крім того, для проведення державної реєстрації заявником разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Державна реєстрація речових прав проводиться на підставі:
     1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
     2) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
     3) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації. 
Додатково повідомляємо, відповідно до законодавства вищезазначений перелік документів є невичерпним.
 
Виходячи з викладеного, з метою державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, заявник може звертатись як до державних реєстраторів так і до нотаріусів незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.
 
5
Для проведення державної реєстрації заявник подає державному реєстратору одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо іншого речового права, сплачує кошти за отримання витягу з Державного реєстру прав та кошти за послуги з державної реєстрації іншого речового права визначені статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
 
За додатковою інформацією звертайтесь на телефон «гарячої лінії» відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щопонеділка з 14.00 год. до 16.00 год. за телефоном 34-01-06.
 
Дана пам’ятка розроблена для аграріїв та громадського суспільства Миколаївської області, не встановлює норм права, а носить лише інформаційний характер.
 
Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області
Управління державної реєстрації
Миколаїв 2015

 
 
 
 
 
 

 

 Алгоритм отримання коштів з резервного фонду бюджету у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам, або призвела до їх загибелі

Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, затверджено Постановою КМУ від 29.03.2002 № 415 (далі – Порядок)

Коли настає надзвичайна ситуація регіонального характеру для часткової компенсації збитків можуть виділятися кошти з Державного резервного фонду.

 Сільгосптоваровиробник.

У    разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам, або призвела до їх загибелі, а сільгосптоваровиробник претендує на отримання компенсації з резервного фонду державного бюджету йому потрібно надати до райдержадміністрації:

- обґрунтування необхідності та обсягів додаткових коштів (довідку про збитки, які виникли внаслідок стихії, довідки з Держстату по с/г підприємству щодо посіву, середній ціні реалізації в попередньому році та валові збори і урожайність за останні   5 років по пошкоджених с/г культурах, довідку від гідрометеорологічного центру про надзвичайну ситуацію);

- акт обстеження посівів. Оскільки порядку документування факту загибелі посівів у жодному нормативно-правовому акті не визначено, то він складається у довільній формі, при цьому зазначається назва підприємства, загальна площа посіву чи посадки сільськогосподарськиїх культури, фаза розвитку, площа загибелі (пошкодження, %) культури та в наслідок якої надзвичайної ситуації. Акт скріпляється підписами членів комісії, до складу якої можуть входити як працівники сільгосппідприємства (керівник, агроном, (головний) бухгалтер, бригадир), так і представники інших організацій, зокрема страхової компанії (якщо посіви були застраховані), органів місцевої влади, на території якої знаходяться відповідні посіви, та залученими за згодою представниками державних установ;

- документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування - пояснення заявника про причини непроведення страхування);

- перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, заходів, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціального характеру, та інших заходів.

2. Райдержадміністрація.

Відповідно до Порядку райдержадміністрація на підставі результатів засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, та матеріалів сільгосптоваровиробників узагальнює розміри завданих збитків і готує звернення в облдержадміністрацію, до якого додаються усі підтверджуючі матеріали сільгосптоваровиробників.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 11 Порядку кошти із резервного фонду бюджету суб’єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб’єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.