Головна Новини Децентралізація влади Доступ до публічної інформації Запобігання проявам корупції Безвізовий режим: запитання та відповіді

Єланецький відділ обслуговування громадян Новоодеського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

 

Про фіксований сільськогосподарський податок

         З прийняттям незалежності сільськогосподарські підприємства в Україні оподатковувались в Україні на загальних підставах. До липня 1997 року вони мали єдину пільгу щодо податку на прибуток в частині прибутку, який було отримано від виробництва продукції сільського господарства та продуктів переробки.  На той час з боку держави підтримка сільськогосподарських товаровиробників була обмеженою, мали місце дефіцит кредитних ресурсів і зростаючий рівень податкового навантаження, що призводило до погіршення діяльності сільськогосподарських підприємств.

         До 2004 року особами, які визначались згідно з Законом № 320-XI як сільськогосподарські товаровиробники були – фізичні або юридичні особи, які займалися виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власної виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. З 2004 року сільськогосподарським товаровиробником вважається – юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції чи розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках, водозбірниках) і її переробкою на власних чи орендованих потужностях, в тому числі особисто виробленої продукції на давальницьких умовах і здійснює операції щодо її постачання.

         Фіксований сільськогосподарський податок – це загальнодержавний податок, який застосовується поряд із загальною (традиційною) системою оподаткування. Сільськогосподарські товаровиробники мають право на самостійний вибір системи оподаткування: загальна чи альтернативна.

         Першочерговий варіант фіксованого сільськогосподарського податку, який діяв з 1999 по 2004 роки заміняв 12 податків, зборів (обов’язкових платежів). Так, нарахування внесків до державних цільових фондів, фонду оплати праці мали найвище податкове навантаження, а їх включення до фіксованого сільськогосподарського податку створювало передумови до підвищення та регулярної виплати заробітної плати працівникам підприємства. Але значна економія платників цього податку мала й інший бік – це зниження рівня соціального захисту працівників, які були задіяні в галузі сільського господарства. Лише 68% грошових коштів надходило до Пенсійного фонду від сплати фіксованого сільськогосподарського податку до 2004 року, а компенсацію втрат Фонду держава не забезпечувала. Наслідком цього стала наявність 2,5 млн працівників, які втратили право на страховий стаж цих років та частину доходів, які б мали отримати за системою пенсійного забезпечення.

         Починаючи з 2004 року платники фіксованого сільськогосподарського податку збір на обов’язкове державне пенсійне страхування визначали окремо за спеціальною ставкою від об’єкта оподаткування і сплачували за всіх працівників протягом 2005 – 2006 у розмірі 20% загальної ставки (20% від ставки 32%). У 2007 – 40%, у 2008 – 60%, у 2009 – 80%, з 2010 і в наступних роках – у повному обсязі.

         Таким чином, відповідно до законодавства України  з 01.01.2004 року страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуються до стажу роботи до 01.01.2004 року – в порядку та на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше. Наймані працівники, які працювали у страхувальників, які сплачували фіксований сільськогосподарський податок не відрізняються від працівників, які працювали у страхувальників спрощеної та загальної системи оподаткування.

 

 

 

Запитання – відповіді у зв’язку із оновленням Звіту про ЄСВ за звітні періоди з серпня 2018 року (№ 1)

 

За серпень 2018 року необхідно надавати нову форму Звіту про ЄСВ - відповідно до наказу Міністерство фінансів України своїм наказом від 15.05.2018 № 511 (далі наказ 511, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.06.2018 № 692/32144).

 

Про переведення працівника

У таблиці 5 додатку 4 Звіту про ЄСВ відображайте лише дані про переведення працівника на постійну посаду, про яке зазначаєте у трудовій книжці. Не плутайте переведення працівника із тимчасовим переведенням чи виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Працівника тимчасово переведено на іншу посаду. Чи заповнювати таблицю 5 додатку 4?

 

Ні, якщо тимчасово переводять працівника, таблицю 5 додатку 4 формувати НЕ потрібно.

Інша ситуація, якщо працівника переводять на постійну посаду. За таких обставин необхідно заповнити два рядки:

·        у першому зазначте дату звільнення з обійманої посади;

·        у другомудату початку роботи за новою посадою.

Працівник працював на підприємстві на посаді бухгалтера. З 15.08.2018 його перевели на посаду заступника головного бухгалтера. Як це показати у таблиці 5 додатку 4?

 

Необхідно заповнити два рядки. У першому зазначити поточну посаду працівника, у реквізиті 11 – дату закінчення роботи за цією посадою. У другому рядку зазначити нову посаду працівника і дату початку роботи на новій посаді у реквізиті 11 (див. зразок).

Зразок заповнення таблиці 5 додатку 4

 

 

 

Як у таблиці 5 додатку 4 відобразити, що працівник виконує обов’язки іншого працівника?

 

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи – це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігають робоче місце (посаду) (Інструкція щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», затверджена наказом Держкомітету СРСР з праці та соцпитань, Мінфіну СРСР, ВЦРПС від 14.05.1982 № 53-ВЛ).

Враховуючи, що працівник виконуватиме обов’язки колеги тимчасово і запис до трудової книжки про це не вносять, про переведення не йдеться. Відповідно, заповнювати таблицю 5 додатку 4 не потрібно.

Необхідно відображати у таблиці 5 додатку 4 переведення працівника на інше підприємство?

 

Так, необхідно. При цьому відомості про переведення формуються як при звільненні. Підстава (реквізиті 17) - пункт 5 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП), тобто переведення працівника на інше підприємство – це одна з форм припинення трудових відносин, а не переведення в розумінні статті 32 КЗпП. Новий роботодавець має показати прийом працівника за переведенням.

 

Відомості про посаду працівника

У таблиці 5 додатку 4 Звіту з ЄСВ дані щодо посади працівників зазначаються у нових реквізитах:

·        12 «Професійна назва роботи»;

·        13 «Код ЗКППТР» (код загальносоюзного класифікатора професій, посад і тарифних розрядів);

·        14 «Код класифікатора професій»;

·        15 «Посада» - відповідає запису у трудовій книжці.

Заповнити реквізити 12-14 допоможе Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держкомітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (далі Класифікатор професій). Професійна назва роботи – п’ята графа Класифікатора професій.

Якщо у Класифікаторі професій немає коду КЗППТР, реквізит 13 заповнювати не треба.

Найменування посади, на яку прийняли працівника, немає у Класифікаторі професій. Чи буде помилкою, якщо у графі 15 «Посада» таблиці 5 додатку 4 зазначити фактичну посаду працівника згідно зі штатним розписом, а у графі 12 «Професійна назва роботи» – найближче за посадовими обов’язками (аналог) найменування роботи із Класифікатора професій?

 

Роботодавець має право використовувати похідні слова до базових професійних назв робіт. Їх містить Додаток В Класифікатора професій.

Серед них: бригадний, віце-, гірничий, головний, груповий, дільничний, заступник, змінний, помічник, провідний, районний, стажист (щодо професійних назв робіт розділів «Професіонали» та «Фахівці» на час проходження стажування зі збереженням коду базової професійної назви роботи), старший, молодший, учень (щодо професійних назв робітників середньої кваліфікації на час проходження первинної професійної підготовки особами, яких прийнято на роботу), черговий, перший, другий, третій, четвертий, п’ятий.

При застосуванні похідних слів у професіях, необхідно використовувати відповідні галузеві випуски Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

У такому разі у реквізиті 12 необхідно зазначати базову назву професії відповідно до Класифікатора професій, а розширену – у реквізиті 15.

У штатному розписі є посади: заступник начальника управління начальник відділу та начальник сектору адміністратор. За класифікатором це дві різні професії, які не можна об’єднати в одну. Як заповнити таблицю 5 додатку 4? 

 

В описаній ситуації необхідно застосовувати похідні слова. Для цього необхідно використовувати Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Зауважуємо, що керівник підприємства (установи, організації) несе відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок (п. 4 постанови КМУ «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301). За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках – іншу відповідальність.

Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника. Записи в ній беруть до уваги під час призначення пенсії, виплат за вислугу років та інших пільг. Найменування робіт, професій або посад заповнюйте відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій та відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики та Мін’юсту від 29.07.1993 № 58.

Керівники підприємств мають стежити, аби у кадровій документації (трудові книжки, накази, штатні розписи тощо) назви посад записували відповідно до Класифікатора професій.

Наприклад, від професійної назви роботи «Бухгалтер» (код КП 3433, Код ЗКППТР 20281) можна утворювати похідну «Бухгалтер-касир» із кодом КП 3433.

Але потрібно визначити, чи то бухгалтер із дипломом спеціаліста (код КП 2411.2, Код ЗКППТР 20281) чи касир (код КП 4211, Код ЗКППТР 22921) або бухгалтер-касир торговельної зали. Отже, якщо посада складається із двох посад, беремо за основу першу посаду як похідну.

Як заповнити реквізит 15 «Посада» таблиці 5 додатку 4 для зовнішнього сумісника? 

 

Якщо сумісник не надав трудової книжки, посаду такого працівника визначають за кадровими документами. Тобто зазначають посаду із трудового договору, наказу про приймання працівника на роботу, штатного розпису.

Як заповнювати таблицю 5 додатку 4, якщо уклали з фізособою цивільно-правовий договір про надання послуг або виконання робіт? Чи заповнювати реквізити 12-15?

 

Ні, не заповнювати реквізити 12 «Професійна назва роботи», 13 «Код ЗКППТР», 14 «Код КП», 15 «Посада», якщо укладено цивільно-правовий договір із фізичною особою про надання послуг або виконання робіт.

Виконання робіт чи надання послуг за договорами цивільно-правового характеру не зумовлює виникнення трудових відносин між замовником (підприємством) та особою, що їх виконує (надає). Трудову книжку на таку особу не ведуть, тому і записів про надання послуг або виконання робіт до неї не вносять.

Чи заповнювати графи 12-15 таблиці 5 додатку 4, коли необхідно сформувати відомості про початок/закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустки для догляду за дитиною віком від трьох до шести років), якщо у звітному місяці професійну назву роботи і посаду працівниці не змінювали?

 

Ні, не заповнювати. Реквізити 12, 13, 14, 15 заповнювати, лише коли приймають працівника на роботу, звільняють його або змінюють посаду.

 

Підстава для подання таблиці 5 додатку 4

У реквізиті 16 таблиці 5 додатку 4 зазначають подію-підставу, через яку формується таблиця 5 додатку 4. Наприклад, «Наказ № 56 від 10.08.2018».

Яким документом підтвердити початок відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами в таблиці 5 додатку 4 у реквізиті 16 «Документ-підстава про початок роботи та відпустку, кінець трудових або цивільно-правових відносин, переведення на іншу посаду»: листком непрацездатності (зазначити номер) чи іншим?

 

Попри те, що право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами засвідчують листком непрацездатності, підставою надати її є наказ. Тому, якщо надається працівниці відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, необхідно у реквізиті 16 зазначити наказ.

У таблиці 5 додатку 4 у реквізиті 16 «Документ-підстава про початок роботи та відпустку, кінець трудових або цивільно-правових відносин, переведення на іншу посаду» зазначати номер відповідного наказу і дату його створення чи достатньо лише номера?

 

У таблиці 5 додатку 4 у реквізиті 16 необхідно зазначити назву документа (наприклад, наказ), його дату і номер.

 

Виправляємо у трудовій книжці неправильні або неточні записи.

https://goo.gl/yVDtyz

Автор :Білова Наталя, експерт з питань оплати праці (e-mail: ot@id.factor.ua)

Попри усі заяви нормотворців про скасування трудової книжки, зараз вона, як і раніше, залишається важливим трудовим документом про трудовий шлях працівника. А тому роботодавець має не допустити «ляпи» у цьому трудолітописі. Ви або ваш працівник виявили помилку після внесення запису до трудової книжки? У цій статті ми розповімо вам, як сааме виправляють неправильні або неточні записи у трудовій книжці.

Записи у трудовій книжці беруть до уваги при призначенні пенсії, здійсненні виплат за вислугу років, а також при призначенні інших «трудових» пільг. Тому неправильних або неточних записів у трудовій книжці бути не повинно. А якщо раптом помилка все ж таки закралася в записи цього важливого документа? Як її виправити в умовах, коли про такі коригуючі ситуації так мало сказано в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58 (далі — Інструкція № 58)? Розбераємося.

Хто і як може виправити помилку? Насамперед запам’ятайте: виправляти помилки, зроблені в записах у трудових книжках працівників, можуть тільки роботодавці, які такі неточні записи допустили. Про це попереджає п. 2.6 Інструкції № 58.Якщо установа, яка зробила неправильний або неточний запис, ліквідована, то відповідний запис вносить і засвідчує печаткою її правонаступник. Немає правонаступника? Тоді виправляючий запис робить організація вищого рівня, якій підпорядковувалась установа. Її не існує? Отже, виправлення вносить облархів, держархів (п. 2.8 Інструкції № 58).

Новий роботодавець зобов’язаний тільки посприяти працівнику вирішити проблему, що виникла. Виправлені відомості повинні повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. Не можете знайти цей наказ/розпорядження? Тоді пошукайте інші документи, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. А ось на показання свідків не розраховуйте — вони не можуть бути підставою для виправлення раніше внесених записів (п. 2.9 Інструкції № 58).

Увага! Забороняється закреслювати раніше внесені неточні або неправильні записи в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» трудової книжки.

Спосіб виправлення даних у трудовій книжці шляхом закреслювання припустимо використовувати (у разі необхідності) тільки при коригуванні відомостей, наведених на титульному аркуші. А ось для виправлення записів у внутрішньому блоці трудової книжки п. 2.10 Інструкції № 58 передбачено свою спеціальну процедуру.

Порядок виправлення неточностей у записах трудової книжки на прикладах.

 

Приклад 1. У графі 3 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки запис не відповідає змісту наказу про прийняття на роботу (припустилися помилки при внесенні запису).

Як виправити? Для виправлення неточного (неправильною) запису в розділі «Відомості про роботу» трудової книжки зазначте:— у графі 1 — черговий номер, наступний за порядком за номером останнього запису;— у графі 2 — дату внесення змін;— у графі 3 — номер запису, який є недійсним, а потім — текст правильного запису. Тобто графу 3 почніть фразою: «Запис за № таким-то недійсний», а продовжте коректним варіантом запису: «Прийнятий за такою-то професією (посадою)»;— у графі 4 — дату і номер наказу (розпорядження) роботодавця про прийняття на роботу, запис з якого неправильно внесено до трудової книжки. Утім, на практиці інколи зустрічаються випадки, коли раніше внесений неточний або неправильний запис у трудовій книжці виправляють двома окремими рядками під окремими порядковими номерами. Тобто спочатку в першому рядку під одним порядковим номером зазначають: «Запис за № таким-то недійсний», а в наступному окремому рядку під наступним порядковим номером наводять правильний запис.

Проте такий підхід неприйнятний.

Річ у тому, що норми Інструкції № 58 приписують виправляти помилкові записи в розділі «Відомості про роботу» трудової книжки за допомогою саме одного запису під одним порядковим номером. Тобто графу 3 розпочинають фразою: «Запис за № таким-то недійсний», а потім після крапки запис продовжують правильним формулюванням. Іншого способу виправлення Інструкція № 58 не передбачає. Наведемо зразок заповнення трудової книжки в цьому випадку (рис.1).

 

https://i.factor.ua/cache/image/real/99/99a84a7f4ac4f793e3cb47c582d79021.png

Рис. 1. Порядок виправлення некоректного запису в розділі «Відомості про роботу» трудової книжки

Приклад 2. У наказі про прийняття на роботу (від 11.08.2017 р. № 70-ос) найменування посади не відповідає штатному розпису. Помилку виявлено після внесення відомостей про прийняття на роботу до трудової книжки працівника. Видано наказ (від 17.08.2017 р. № 71-ос) про внесення змін до пункту наказу, у якому неправильно зазначено назву посади або професії працівника. Уносимо зміни до трудової книжки працівника.

Як виправити? У цьому випадку виправлення запису у трудовій книжці здійснюють так. Зазначте:— у графі 1 — черговий номер, наступний за порядком за номером останнього запису;— у графі 2 — дату внесення змін;— у графі 3 — зазначають «Запис за № таким-то недійсний», а продовжують коректним варіантом запису: «Прийнятий за такою-то професією (посадою)», де й зазначають правильне найменування посади;— у графі 4 — дату і номер уточнюючого наказу (розпорядження) роботодавця. Наведемо зразок заповнення трудової книжки в цьому випадку (рис. 2).

 

 

 

 

https://i.factor.ua/cache/image/real/92/92a457b03d844bd40ad46373272c1178.png

Рис. 2. Порядок виправлення неправильного запису у трудовій книжці при неправильному найменуванні посади

Приклад 3. У графі 1 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки порушено нумерацію записів. Після запису № 8 від 22.02.2017 р. йде інший запис з тим же № 8, але вже від 14.08.2017. Як виправити? Почнемо з того, що порядок виправлення таких помилок Інструкцією № 58  не встановлено. На нашу думку, потрібно діяти так. Зазначте:— у графі 1 — правильний порядковий номер (у цій ситуації — № 9);— у графі 2 — дату внесення виправлень;— у графі 3 — номер запису, який є недійсним (у цій ситуації — № 8 від 14.08.2017 р.), а потім — текст правильного запису;— у графі 4 повторіть дату і номер наказу (розпорядження) роботодавця. Наведемо зразок заповнення трудової книжки в цьому випадку (рис. 3).

 

https://i.factor.ua/cache/image/real/f5/f59484812040f96f6a89c92f348476e6.png

Рис. 3. Порядок виправлення запису у трудовій книжці при їх помилковій нумерації

Приклад 4. У графі 2 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки проставлено неправильну дату прийняття на роботу (переведення, звільнення). Як виправити? На жаль, і в цьому випадку Інструкція № 58 не дає відповіді кадровикам, як виправити таку помилку. На нашу думку, слід діяти так. Зазначте:— у графі 1 — черговий номер, наступний за порядком за номером останнього запису;— у графі 2 — дату внесення виправлень;— у графі 3 — спочатку напишіть: «Запис за № таким-то недійсний», а потім повторіть запис про прийняття на роботу із зазначенням тут же в тексті правильної дати прийняття;— у графі4 — дату і номер наказу (розпорядження) роботодавця, на підстав і якого спочатку у трудовій книжці було зроблено запис. Тобто повторіть тут реквізити наказу з неправильного запису. Наведемо зразок заповнення трудової книжки в цьому випадку (рис. 4).

 

https://i.factor.ua/cache/image/real/29/29c1606610900ab42975c8c796e69f68.png

Рис. 4. Порядок виправлення запису у трудовій книжці при виправленні дати прийняття на роботу

Приклад 5. У графі 4 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки зазначено неправильні реквізити наказу про прийняття на роботу (переведення, звільнення). Як виправити? Порядок виправлення такої помилки не прописано в Інструкції № 58. На наш погляд, слід діяти так. Зазначте:— у графі 1 — черговий номер, наступний за порядком за номером останнього запису;— у графі 2 — дату внесення виправлень;— у графі 3 — номер запису, який є недійсним, потім — текст правильного запису. Тобто у графі 3 напишіть: «Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)»;— у графі 4 — правильні реквізити наказу. Наведемо зразок заповнення трудової книжки в цьому випадку (див. рис. 5).

 

https://i.factor.ua/cache/image/real/57/579fa0a01f4ca9c2dfc41adeee52a3c8.png

Рис. 5. Порядок виправлення запису у трудовій книжці при коригуванні реквізитів «кадрового» наказу

Приклад 6. Неправильний запис у трудовій книжці виявлено після оформлення звільнення працівника, тобто коли запис про звільнення вже засвідчено підписом керівника установи / спеціаліста кадрової служби і печаткою установи / кадрової служби. Як виправити? Почнемо з того, що виправний запис повинен зробити той роботодавець, яким унесено до трудової книжки працівника неправильний запис (див. п. 2.6 Інструкції № 58). Тому якщо на момент виявлення неправильного запису працівник уже працює в нового роботодавця, такий виправний запис може бути внесено до трудової книжки працівника тільки після його звільнення від цього роботодавця, коли книжка опиниться на руках у працівника. У цьому випадку дійте так:

1) знову впишіть до трудової книжки у вигляді заголовка найменування установи-роботодавця;

2) унесіть виправляючий запис у порядку, передбаченому п. 2.10 Інструкції № 58 (див. вище);

3) засвідчіть виправляючий запис підписом керівника установи / фахівця кадрової служби і печаткою установи / кадрової служби, тобто в такому ж порядку, як ви засвідчили запис про звільнення працівника.

Наведемо ще один зразок заповнення трудової книжки за умови, що помилку у записі про звільнення виявлено одразу роботодавцем, який здійснив цей запис (рис. 6)

 

https://i.factor.ua/cache/image/real/1b/1b086fa6b411d0e888a56d0ad622d1c4.png

Рис. 6. Порядок виправлення запису у трудовій книжці після запису про звільнення

Також зазначимо про виправлення записів у трудових книжках у разі поновлення працівника на колишній роботі за рішенням суду та зміну формулювання причини звільнення. Так, у разі поновлення працівника на колишній роботів судовому порядку після запису про незаконне звільнення необхідно зробити такий запис: «Запис за № таким-то є недійсним. Поновлений на попередній роботі». А ось при зміні формулювання причини звільнення зазначають: «Запис за № таким-то є недійсним. Звільнений…» і наводять нове формулювання (наприклад, «Запис за № 8 є недійсним. Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпПУкраїни»). У графі 4 у наведених випадках роблять посилання на наказ про поновлення працівника на роботі або про зміну формулювання причини звільнення, який видають на виконання рішення суду. Ще один випадок коригування запису про звільнення — затримка видачі працівнику трудової книжки з вини роботодавця. У цьому випадку згідно з п. 4.1 Інструкції № 58 днем звільнення вважається день видачі трудової книжки. Що з цього випливає? А те, що про новий день звільнення роботодавцю доведеться видати наказ і внести запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення потрібно визнати недійсним у порядку, установленому п. 2.10 Інструкції № 58. Слід також додати, що за наявності у трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без унесення до неї запису, визнаного недійсним (п. 2.10 Інструкції № 58).

 

Як виправляють помилки в розділах «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення»? В такому ж порядку, як і в розділі «Відомості про роботу», тобто за процедурою, передбаченою п. 2.10 Інструкції № 58. Це загалом випливає із зазначеної норми.

Висновки:

— Помилки, яких припустилися в записах трудових книжок, виправляє той роботодавець, який припустив такі неточні записи.

— Виправлення неправильних записів у розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» трудової книжки недопустимо здійснювати шляхом закреслювання.

— Спосіб виправлення записів у внутрішньому блоці трудової книжки залежить від характеру помилки, якої припустилися.

 

Роз’яснення щодо відмінностей між трудовим договором та договором за ЦПХ. 

 

 

Трудовий договір укладається згідно  Кодексу законів про працю. Трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За трудовим договором працівника приймають на посаду, включену до штатного розпису підприємства для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Робота виконується постійно. Працівникові гарантується заробітна плата, установлені законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст.115 КЗпП).

Договори цивільно-правового характеру (договір підряду, договір про надання послуг, інші договори) укладаються згідно із  Цивільним кодексом України.

За договорами цивільно-правового характеру виконавець (на відміну від працівника, який прийнятий за трудовим договором) не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, самостійно організовує свою роботу (якщо іншого не передбачено цивільно-правовим договором) і виконує її на власний ризик. Питання використання матеріалів та інструментів, необхідних для надання послуг або виконання робіт, визначається умовами цивільно-правового договору. Законодавство про працю на такі відносини не поширюється.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносити від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. За підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати.

Тобто цивільно-правовий договір найчастіше укладають, коли робота або послуга носять разовий характер. При укладенні цивільно-правових договорів замовник, як правило, повинен виконувати тільки ті обов’язки, що покладені на нього цим договором.

Отже, за наявності ознак, притаманних трудовим відносинам, укладається трудовий договір, а за наявності ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правові договори. 

 

 ПРО СПЛАТУ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

 

 

Фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску (п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» - далі Закон № 2464-VI).

Водночас відповідно до частини четвертої цієї статті фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

ФОП, яка набула статус пенсіонера за віком та отримує відповідно до закону пенсію, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.

Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для такої категорії платників Законом № 2464-VI не передбачено, то місяць, у якому така особа набула право на пенсію за віком, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.

Слід зазначити, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина  2 ст. 9 Закону № 2464-VI).

 

 

 

 

 

 

Про розмір прожиткового мінімуму та перерахунок пенсій з 01.07.2018 року

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» змінені показники прожиткового мінімуму з 01 липня 2018 року.

Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум становить:

-         для дітей віком до 6 років – 1559 грн;

-         дітей віком від 6 до 18 років – 1944 грн;

-         працездатних осіб – 1841 грн;

-         осіб, які втратили працездатність – 1435 грн.  

  З 01.07.2018 року прожитковий мінімум на одну особу становить 1777 грн.  

Проте мінімальна заробітна плата та мінімальний розмір пенсії станом на 01.07.2018 не змінюються.

Зазначимо, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Підвищення прожиткового мінімуму вплине:

-         на індексацію зарплати ( з 01.07.2018 у межах 1841 грн);

-         аліменти (не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку – до 6 років не менше 779,5 грн (1559 *50%); від 6 до 18 років 972 грн (1944 *50%);

-         виплати по безробіттю – не більше чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (максимальна сума – 7364 грн (1841*4));

-         декретні – 100% середньомісячного доходу жінки на місяць, але не менше 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (мінімальна сума – 460,25 грн (1841*25%));

-         допомога одиноким матерям – різниця між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на 1 особу за попередні 6 місяців (до 6 років максимальний розмір допомоги 1559 грн, від 6 до 18 – 1944 грн, від 18 до 23 (якщо дитина навчається на стаціонарі) – 1841 грн);

-         допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів – різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на 1 особу за попередні 6 місяців, максимальний розмір – діти до 6 рокі – 779,5 грн, від 6 до 18 – 972 грн;  

-         на розмір надбавки донорам відповідно до Закону України «Про донорство крові та її компонентів», виходячи із розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць 1777.00 грн. – розмір надбавки з 01.07.2018 – 177,70 грн.

- на розмір щомісячної адресної допомоги відповідно до постанови КМУ № 265, з розрахунку 1435.00 грн для всіх категорій пенсіонерів, крім тих, що:

o   отримують пенсію за віком/за вислугу років при повному/неповному стажі, якщо в даних про інвалідність наявна інформація про  1,2 або 3 групу інвалідності;

o   отримують пенсію у разі втрати годувальника;

o   отримують пенсію по інвалідності;

o   отримують соціальну пенсію для інвалідів 1,2 та 3 групи; та дітям-інвалідам;

o   жінки, пенсії яким призначені згідно п.7-2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058.

- Збільшено обмеження максимального загального розміру пенсії з 13730 грн. до  14350 грн.

  

Начальник відділу                                               Л. М. Заритова

 

Про облік відомостей  військовослужбовців                                              

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI Пенсійний фонд України повідомляє, що протягом п’яти років, починаючи з 11.10.2017 року, військові частини й органи, які виплачують грошове забезпечення, відповідно до законодавства, подаватимуть, у разі їх відсутності, до Пенсійного фонду України персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 по 31 грудня 2016 року, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового й начальницького складу, поліцейським у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Відповідну норму прописали в п. 3 р. 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

До того ж передбачено, що військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового й начальницького складу періоди служби з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року  зараховуватимуть до страхового стажу, у порядку, визначеному КМУ, за рахунок коштів Держбюджету.

На виконання цих норм Мінсоцполітики розробило проект постанови КМУ, яким затвердить вказані порядки.

Військові частини та органи, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення подаватимуть Звіт про персоніфіковані відомості до територіальних органів ПФУ у такі строки:

-         за період з 01.07.2000 по 31.12.2003 – не пізніше ніж 01.10.2018;

-         за період з 01.01.2004 по 31.12.2007 – не пізніше ніж 01.10.2019;

-         за період з 01.01.2008 по 31.12.2011 – не пізніше ніж 01.10.2020;

-         за період з 01.01.2012 по 31.12.2015 – не пізніше ніж 01.10.2021;

-         за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 – не пізніше ніж 01.10.2022.

Територіальні органи ПФУ зараховують відповідні періоди служби до страхового стажу на підставі реєстру застрахованих осіб, якщо в ньому є необхідні для обчислення страхового стажу відомості щодо грошового забезпечення та сплати страхових внесків.

У разі відсутності в реєстрі застрахованих осіб відомостей щодо грошового забезпечення страховий стаж обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, виданої військовою частиною чи органом, який виплачує грошове забезпечення

Начальник  відділу                                                       Л.М.Заритова

 

Сезонні працівники

Літо – час сезонних робіт та наймання сезонних працівників. Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує 6 місяців (п. 1 Указу № 310).

 

Список сезонних робіт

Галузь

Роботи

1

Лісова промисловість і лісове господарство

добування живиці, барасу і ялинкової сірки, заготівля пньового осмолу, заготівля лика, лісокультурні роботи – підготовка ґрунту, посів і садіння сісц, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках; лісозахисні та протипожежні роботи – боротьба із шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів; заготівля насіння; збирання і переробка харчових продуктів лісу; польові лісовпорядні роботи

2

Торф'яна промисловість

підготовчі роботи; добування, сушіння та збирання торфу; ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах

3

Сільське господарство

Робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин; робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських інкубаторних станціях

4

Переробні галузі промисловості

Робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції; робота на підприємствах цукрової галузі промисловості; первинне виробництво

5

Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку

Роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочивальників у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку

6

Транспортно-дорожній комплекс

Авіаційні роботи в сільському та лісовому господарстві

 

     Список сезонних робіт та галузей є вичерпним, тож із працівником може бути укладено трудовий договір на виконання сезонної роботи, якщо робота відповідає таким вимогам:

-          не може виконуватися протягом всього року в результаті природних та кліматичних умові тому виконується протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців;

-          є у списку Сезонних робіт.

Звісно літо – це не єдино пора року, яку можна вважати сезоном для найму сезонних працівників. Наприклад, якщо санаторно-курортний заклад спеціалізується виключно на наданні послуг зимового відпочинку, для нього сезоном буде якраз зима. Але, якщо такий заклад працює весь рік або більше 6 місяців на рік, права наймати саме сезонних працівників у нього немає. У разі невиконання однієї із зазначених умов така робота не може вважатися сезонною й працівник не є сезонним. У цьому разі, якщо роботодавець та працівник бажають укласти трудові відносини на певний строк,  доведеться зазначати іншу поважну причину для цього (ст. 23 КЗпП).

У Списку сезонних робіт не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників – іде мова лише про виконувану роботу. Тому на кожному підприємстві встановлюється у колективному договорі або іншому локальному нормативному документі (наказі, розпорядженні тощо) перелік професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також заплановану тривалість, дату початку та закінчення таких робіт. Звісно, що фактичні строки трудових відносин із кожним працівником визначатимуться наказом про їх прийняття на роботу і про звільнення.

У момент укладання трудового договору на сезонні роботи необхідно дотримуватися вимог, передбачених ст. 3 – 6 Указу № 310:

-          працівник повинен бути попереджений про сезонний характер роботи, і ця умова (строкові трудові відносини і причина цього) обов’язково зазначається в наказі про прийняття на роботу;

-          строк трудового договору із сезонним працівником не повинен перевищувати тривалості сезону (6 місяців);

-          випробний термін для сезонних працівників не встановлюється.

Трудові договори з сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, т.я. укладаються на визначений строк, що встановлюється за згодою сторін (п.2 ч.1 ст. 23 КЗпП) та на період виконання певної роботи (п.3 ч.1 ст.23 КЗпП) (лист Мінсоцполітики від 03.02.2003р. №06/2-4/13).

Сезонні працівники мають право працювати як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, адже на них поширюються загальні правила, встановлені КЗпП, а особливих норм, які виключали б таку можливість немає.

Про укладання строкового трудового договору із сезонним працівником необхідно подавати повідомлення органу ДФС згідно з Постановою № 413.

Звільнення сезонних працівників відбувається після закінчення строку дії договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. Заява працівника в цьому випадку не потрібна, крім випадків, коли розірвання строкового трудового договору відбувається достроково з ініціативи працівника (ст. 39 КЗпП). За загальним правилом, день звільнення – це останні робочий день працівника. Отже, звільняти сезонного працівника треба в останній день трудових відносин, який був зазначений у наказі про прийняття на роботу. Звільнення наступного дня після закінчення трудового договору з причини такого закінчення матиме негативні наслідки для роботодавця.

 

Про сплату мінімального страхового внеску

За статтею 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон 1058-IV) страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій ніж мінімальний страховий.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не менш ніж мінімальний страховий внесок.

Мінімальний страховий внесок – це сума грошових коштів, визначена шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на місяць, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, на розмір страхового внеску, установлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) для окремих категорій застрахованих осіб (п.4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663).

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою за мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, звертаємо Вашу увагу, що здійснити доплату може особа, яка перебувала в трудових відносинах зі страхувальником, або провадила підприємницьку діяльність. Періоди перебування на обліку в центрі зайнятості, у відпустці по догляду за дитиною – не є трудовими відносинами, та відповідно доплата до мінімального страхового внеску за такі "неповні" місяці не провадиться.

      Законом установлено у 2018 р. мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01.01.2018 р. — 3 723 грн., у зв’язку з цим зміниться максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, яка визначається як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

         Тобто максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2018 р. — 55 845 грн. Відповідно максимальна сума ЄСВ у 2018 р. — 12 285,9 грн.

Категорія платника

Строк сплати

Мінімальний страховий внесок

Звітний період

Звіт

за місяць, грн

за квартал, грн

за рік, грн

ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування

До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

(19 квітня,

19 липня,

19 жовтня,

 19 січня)

819,06

2 457,18

9 828,72

Календарний рік

(до 10 лютого року, наступного за звітним періодом)

Звіт за формою № Д5

ФОП, які обрали загальну систему оподаткування


До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

(19 квітня,

19 липня,

19 жовтня,

 19 січня)

819,06

2 457,18

9 828,72

Календарний рік

(до 10 лютого року, наступного за звітним періодом)

Звіт за формою № Д5

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність

До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

(19 квітня,

19 липня,

19 жовтня,

 19 січня)

819,06

2 457,18

9 828,72

Календарний рік

(до 1 травня року, наступного за звітним періодом)

Звіт за формою № Д5

Члени фермерського господарства

До 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок

(19 квітня,

19 липня,

19 жовтня,

 19 січня)

819,06

2 457,18

9 828,72

Календарний рік

(до 1 травня року, наступного за звітним періодом)

Звіт за формою № Д5

         Звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

         Базою нарахування єдиного внеску є заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю та пологами, винагорода.

Боржникам-приватним підприємцям особливо слід пам’ятати про те, що одним з джерел погашення боргів перед державою є особисте майно приватного підприємця, що ставить під загрозу добробут власної сім'ї. Також у відповідності до статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" до боржників-підприємців та посадових осіб підприємств-боржників вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.

У разі ухилення боржника від добровільного погашення податкового боргу органи Державної фіскальної служби звертаються до суду.

Відповідно до чинного законодавства єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовя'заннями, окрім заборгованості по заробітній платі.

 

 

 “Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України”

З часу запровадження веб - портал електронних послуг Пенсійного фонду України постійно змінюється. Нині електронний ресурс дає можливість усім зацікавленим громадянам в режимі он-лайн вирішувати питання з мінімальною витратою часу, коштів, сил і постійно контролювати дані, які впливають на розмір пенсії, переглядати діючу пенсійну справу.

На порталі все логічно пов’язано і структуровано, що дозволяє пересічному громадянину без спеціальних знань та навичок легко розібратися у цій системі. Крім того, всі його послуги безкоштовні. Слід зауважити, що значну зацікавленість електронний сервіс викликає у людей похилого віку. І це неважко пояснити, пенсіонери – користувачі, не виходячи з дому можуть отримати інформацію щодо умов, розміру, порядку призначення, перерахунку та виплати своєї пенсії. Також, на сайті можна ознайомитись із формами заяв, необхідних для призначення, перерахунку та виплати своєї пенсії, отримання допомоги на поховання та заповнити їх, користуючись наданими інструкціями. Користуючись послугами сайту можна подати звернення до органів Фонду та отримати ґрунтовну відповідь. Зручність користування складається в тому, що зовсім не обов’язково їхати до територіального управління Фонду, все можна робити вдома зекономлений час і гроші використати на інші важливі справи.

Активними користувачами веб- порталу є й працюючі громадяни нашої області, оскільки для них тут також передбачено чимало можливостей. Користувачі веб-порталу мають доступ до різноманітної інформації про себе як застрахованої особи, зокрема щодо сум заробітної плати та сум, утриманих з неї внесків, про тривалість свого страхового стажу, як одного з визначальних чинників при призначенні пенсії. Працюючі мають змогу дізнатись, яку заробітну плату офіційно нараховує роботодавець та чи зараховується страховий стаж в повному обсязі.

 На сьогодні, завдяки порталу електронних послуг можна одер­жати відповідь на ці та багато інших запитань. Пенсія прийде непомітно, але тоді вже буде запізно звертатись до архівних документів та вирішувати проблеми із колишнім роботодавцем. А завдяки веб-порталу зручно щомісячно переглядати свої дані, щоб оцінити ситуацію і у разі необхідності вжити відповідних заходів. Тобто є можливість виправити ситуацію скажімо у 30, а не у 60 років, коли вдень із вогнем не знайдеш тих підприємств-одноденок, на яких колись працювали. Таким чином, як показує досвід, портал - це дуже зручно, особливо коли не всі страхувальники оформлюють працівників легально та мають місце випадки виплати заробітної плати “в конвертах”. Власне з’явилась можливість заздалегідь контролювати своїх роботодавців і дбати про свої соціальні гарантії та майбутню пенсію. Звертаємо увагу, що       з 1 січня 2016 року пенсія  призначається лише за даними персоніфікованого обліку.

Для реєстрації на WEB-порталі електронних послуг необхідно особисто звернутись до управління Пенсійного фонду України за місцем проживання з паспортом і ідентифікаційним кодом і написати заяву, згідно якої вам буде призначено код для реєстрації.