Головна Новини Децентралізація влади Доступ до публічної інформації Запобігання проявам корупції Безвізовий режим: запитання та відповіді

Роз'яснення з правових питань

 

05.09.2019

Податкова знижка на навчання

Якщо одним із пунктів Ваших видатків є витрати на навчання, то згідно статті 166 Податкового кодексу України, Ви можете повернути собі частину грошей у вигляді податкової знижки.

Держава зобов’язується відшкодувати витрачені кошти на оплату навчання в дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної середньої освіти,  професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Оформити податкову знижку може сам студент (якщо він має офіційний заробіток з якого сплачує податки) або його член сім’ї першого ступеня спорідненості (мати, батько, дружина/чоловік).

Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:

  • мати громадянство України та ІПН (ідентифікаційний код);
  • не бути приватним підприємцем;
  • розмір річної заробітної плати повинен бути вище суми податкової знижки (враховується заробітна плата із вирахуваннями ЄСВ, обов’язкових страхових Накопичувального фонду та до недержавного пенсійного фонду);
  • оформити знижку необхідно до кінця податкового року, наступного за звітним. Наприклад, у 2019 році податкова знижка буде враховувати витрати понесені на навчання в 2018 році, а в 2020 році за 2019 рік.

Відшкодування розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.

Розмір податкової знижки складе 18 % від вартості навчання. Під час розрахунку відшкодування враховуються фактичні витрати понесені в звітному році (до 2018 року повертались кошти лише за ті семестри, що входили до поточного року, наприклад, 4 місяці навчання у 2018 році вносились до декларації на 2018 рік, тоді інші відображалися б у декларації на 2019 рік).

Сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір загального оподаткованого доходу платника податку.

Розглянемо на прикладі, як розраховується податкова знижка на навчання.

Ваша заробітна плата за рік становила 66 тис. грн. З неї було стягнено ПДФО в розмірі 18 % (66 000*0,18 = 11 880 грн.). Вартість року навчання склала 32 тис. грн.

Далі проводяться наступні розрахунки:

66 000 – 32 000 = 34 000 грн.

34 000 * 0,18 = 6 120 грн.

11 880 – 6 120 = 5 760 грн. – розмір податкової знижки.

Щоб повернути витрачені кошти необхідно подати наступний перелік документів до Державної фіскальної служби за Вашим місцем реєстрації:

1.    Паспорт;

2.    ІПН (ідентифікаційний код);

3.    Декларацію про майновий стан і доходи;

4.    Довідку про заробітну плату (за формою № 3);

5.    Копію договору з навчальним закладом;

6.    Копії квитанцій (чеків, платіжних доручень) за навчання;

7.    Документи, що підтверджують ступінь споріднення (якщо за навчання сплачують батьки, то потрібно надати свідоцтво про народження дитини, якщо на податкову знижку претендує чоловік або дружина – свідоцтво про шлюб);

8.    Заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування.

Оформити податкову знижку можливо до 31 грудня року наступного за звітним (мається на увазі, що у 2019 році подаємо документи за 2018 рік).

Згідно статті 179 Податкового кодексу України у разі ухвалення Вам компенсації за навчання, кошти будуть переведенні на Ваш банківський рахунок протягом 60 днів після надходження пакету документів.

 

 

За додатковою інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с.м.т. Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.

 

 

20.08.19

 

Оформлення паспорта громадянина України вперше при досягненні  14 років

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України підрозділами Державної міграційної служби України (далі – ДМС) після досягнення 14-річного віку.

Для громадян, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт громадянина України вперше – адміністративна послуга безоплатна.

 

Як отримати послугу:

  • зібрати необхідні документи;
  • звернутися до територіального підрозділу ДМС України за зареєстрованим місцем проживання, або до відповідного центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)), центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ»;

У разі, коли особа не має місця проживання, за адресою якої вона може бути зареєстрована, та з певних причин не може або не бажає отримувати статус бездомної особи, або знята з реєстрації місця проживання, слід звернутися до територіального підрозділу ДМС України, центру надання адміністративних послуг, центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за останнім зареєстрованим місцем проживання або за фактичним місцем проживання.

Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, подає документи через уповноважену особу до територіального підрозділу ДМС за місцем розташування адміністрації відповідної установи або закладу.

Бездомна особа подає документи до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за місцем майбутньої реєстрації її місця проживання.

Тільки до територіального підрозділу ДМС:

·        оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку (без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями);

·        оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка має рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

·        повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;

·        оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;

·        відбування особою покарання в установах виконання покарань або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.

Якщо Ви маєте довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) - до територіального підрозділу ДМС, а також центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), центрів обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за місцем фактичного проживання, яке зазначене у довідці;

Якщо на момент подання документів Ви втратили довідку ВПО, у заяві про втрату паспорта обов'язково зазначаєте обставини втрати документа та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районний, районний у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, яким видано згадану довідку, з метою подальшої перевірки цієї інформації працівником територіального підрозділу ДМС.

Якщо Ви не отримували довідку ВПО та маєте зареєстроване місце проживання на території Донецької або Луганської області де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, документи, необхідні для оформлення паспорта необхідно подавати до будь-якого територіального підрозділу ГУДМС України в Донецькій області та відповідно УДМС України в Луганській області, який здійснює свої повноваження.

Якщо Ви проживає на тимчасово окупованій території України АР Крим або м. Севастополь документи, необхідні для оформлення паспорта Ви можете подавати до будь-якого територіального підрозділу ДМС, а також центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), центрів обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ» за місцем звернення.

  • отримати паспорт у місці, де подавалася заява.

 

Подача заяви

Заява-анкета заповнюється працівником ДМС, адміністратором ЦНАП або працівником центру обслуговування «Паспортний сервіс» ДП «Документ».

 

Необхідні документи

  • свідоцтво про народження;
  • оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);
  • посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
  • довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
  • документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

про місце проживання — довідку органу реєстрації встановленого зразка;

про народження дітей — свідоцтва про народження дітей;

про шлюб і розірвання шлюбу — свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

про зміну імені — свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

  • довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (за наявності)

Видані компетентними органами іноземної держави документи засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України та документа, що підтверджує сплату платежу) повертаються особі або її законному представнику/уповноваженій особі після оформлення заяви-анкети.

 

Транслітерація

Внесення до заяви-анкети та у подальшому у паспорт написання складових імені «прізвища» та «імені» здійснюється українською мовою та латинськими літерами відповідно до Таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженою постановою КМУ від 27.01.2010 №55.

За необхідності написання прізвища або/та ім'я латинськими літерами відповідно до написання у раніше виданих на ім'я особи документах, під час оформлення заяви-анкети подається письмова заява та документ, що підтверджує зазначений факт, а саме:

  • паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий, дипломатичний паспорт, проїзний документ дитини (діючі або строк дії яких закінчився);
  • документ, що підтверджує факт народження, зміни імені (у тому числі у разі укладення або розірвання шлюбу), виданого компетентним органом іноземної держави та легалізованого в установленому порядку;
  • раніше видані паспорта на ім'я дитини/батьків (або одного з них)/одного з подружжя, у тому числі в паспортах для виїзду за кордон, виданих іноземними державами, якщо дитина/батьки/один з подружжя є іноземцями.

 

Термін розгляду заяви

Паспорт, який оформлюється вперше, видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.

У випадках оформлення паспорта вперше особам, які досягли 18-річного віку, у зв'язку із проведенням процедури встановлення особи строк оформлення паспорта продовжується до двох місяців (пункт 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України).

 

Результат отримання послуги

Видача паспорта громадянина України у формі картки

Строк дії документа, що є результатом отримання послуги:

  • особам віком від 14 до 18 років паспорт громадянина України у формі картки видається зі строком дії 4 роки;
  • особам, яким виповнилося 18 років, паспорт громадянина України у формі картки видається зі строком дії 10 років.

Підстави для відмови у наданні послуги:

  • Відсутність громадянства України.
  • Стосовно видачі паспорта звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку, або представник особи, який не має документа, що підтверджує його повноваження як законного представника;
  • Особа вже отримала паспорт (для осіб, яким до 16.06.2017 виповнилося 16 років - паспорт зразка 1994 року)
  • Особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення та видачі паспорта;
  • Дані, отримані з Реєстру, не підтверджують інформації, наданої особою або її законним представником;
  • Особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

 

Строк звернення до територіального підрозділу ДМС України

Не пізніше ніж через місяць після досягнення 14 років звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання .

 

Відповідальність за порушення міграційного законодавства України
Проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, проживання без реєстрації – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( Стаття 197 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»).

.

Акти законодавства, що регулюють надання послуги:

  • Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»

 

За додатковою інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с.м.т. Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.

 

07.08.2019 

Одноразова натуральна допомога «Пакунок малюка»

Нормативно-правова база:

·        Конвенція про права дитини від 20.11.1989

·        Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року N 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету"

·        Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти"

·        Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 427 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства"

·        Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 453 "Про затвердження Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року"

·        Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 512 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка"

·        Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"

Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" — набір необхідних речей для новонародженої дитини. Допомога "пакунок малюка" є одноразовою безповоротною адресною соціальною допомогою сім'ям.

Суб’єкти отримання допомоги

Право на отримання допомоги "пакунок малюка" мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.

Отримувач допомоги "пакунок малюка" - мати, батько, родичі, патронатний вихователь новонародженої дитини.

Якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною, допомога "пакунок малюка» надається батьку або родичам такої дитини, або патронатному вихователю, які доглядатимуть за нею.

Якщо батьки, родичі відмовилися від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділенні), допомога "пакунок малюка" надається патронатному вихователю, який здійснюватиме догляд за новонародженою дитиною.

Вартість одноразової натуральної допомоги

Вартість одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" без урахування витрат на закупівлю товарів, робіт та послуг, пов'язаних з комплектуванням пакунків і доставки їх до пологових будинків (відділень) усіх форм власності, становить не більш як 5 тис. гривень ( пункт Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 512 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка"). Отримання допомоги “пакунок малюка” не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.
Вартість отриманої допомоги “пакунок малюка” не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Фінансування здійснюється відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року N 256 та Постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 23 квітня 2014 року № 117.

Набір необхідних речей для новонародженої дитини

Деталізований перелік дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги «Пакунок малюка» при народженні дитини визначено Наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини".

Підстави відмови

Підставами відмови у наданні допомоги є:

1.    Відмова від новонародженої дитини у пологовому будинку (відділенні) усіх форм власності (далі - пологовий будинок).

2.    Відбування матір'ю покарання у місцях позбавлення волі та подальшого перебування новонародженої дитини в будинку дитини при установі виконання покарань.

3.    Смерть новонародженої дитини в пологовому будинку.

Порядок надання допомоги

Видача отримувачу допомоги "пакунок малюка" проводиться у пологовому будинку працівником, уповноваженим головним лікарем.

Факт передачі допомоги "пакунок малюка" фіксується в акті приймання-передачі згідно з додатками, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка".

Відомості обліку видачі допомоги "пакунок малюка" згідно з додатком 3, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" підписуються головним лікарем пологового будинку та щомісяця до 5 числа подаються до місцевих структурних підрозділів з питань соціального захисту населення для подальшого подання обласним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення. Копії відомостей обліку видачі допомоги "пакунок малюка" залишаються у пологовому будинку.

Допомога "пакунок малюка" видається отримувачам допомоги "пакунок малюка" під час виписки новонародженої дитини з пологового будинку.

Патронатному вихователю може бути видано допомогу "пакунок малюка", якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження. Якщо на день виписки новонародженої дитини у пологовому будинку була відсутня допомога "пакунок малюка", місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення на підставі заяви отримувача допомоги "пакунок малюка" звертається до обласного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для забезпечення отримувача такою допомогою.

Обласний структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом 14 робочих днів передає місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення таку допомогу для її видачі отримувачу допомоги "пакунок малюка". Місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів забезпечує безпосередню видачу допомоги "пакунок малюка".

Отримувачі допомоги "пакунок малюка" можуть відмовитися від отримання допомоги на підставі особистої письмової заяви відповідно до абзацу 3 пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка".

Джерело: Довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid»  https://wiki.legalaid.gov.ua.

За додатковою інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с.м.т. Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.

 

  

17.07.2019

Компенсація за невикористану відпустку

 

Право на відпустку, і відповідно, нa компенсацію за невикористану відпустку мaють громадяни України, щo перебувaють y трудових відносинах з підприємствами, устaновами, організаціями незалежно вiд форми власності aбо якi працюють у фізичної особи зa трудовим договором.

Але грошова компенсація виплачується не за всі види невикористаних відпусток. Наприклад, згідно cт. 24 Закону про відпустки компенсується невикористана звичайна щорічна відпустка а також додаткова відпустка працівникам, щo мають дітей .

Щорічна відпустка — це:

01) щорічна основна відпустка (зг. cт. 6 Закону пpо відпуcтки);

02) щорічна додаткова відпустка зa роботу зi шкідливими тa небезпечними умовами праці (cт. 7 Закону про відпустки);

03) щорічна додаткова відпустка зa особливий характер праці (cт. 8 Закону прo відпустки).

04) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (зокрема, щорічна додаткова відпустка за стаж держслужби, щорічна додаткова відпустка за стаж служби в органах місцевого самоврядування).

Додаткова відпустка працівникам, щo мають дітей, — цe соціальна відпустка, що надається:

01) жінці, що працює і має два абe більшe дітей до 15 років, aбo дитину-інваліда, або ж що усиновила дитину;

02) самотній матері;

03) батьку, що виховує дитяти без матері (у тoму числі в рaзі тривалого перебування матерi в лікувальній установі);

04) особі, що узяла дитину під опіку, aбo одному з приймальних батьків.

Компенсація за невикористану відпустку згiдно законодавству виплачується в таких випадках:

·       за бажанням працівника (Заміна відпустки грошовою компенсацією);

·        звільнення працівника;

·        переведення працівника нa роботу в інше підприємство;

·        смерть працівника (компенсацію виплачують спадкоємцям).

Незалежно від вигляду невикористаної відпустки, за наявності підстав грошова компенсація виплачується зa всі періоди невикористаної відпустки, тобто виплата компенсації не має терміну давності.

Причому, якщо працівникові встановили випробувальний термін, то у разі звільнення за результатами випробування працівникові належить виплатити компенсацію (тобто приблизно за 1-4 дні відпустки).

Розраховувати на отримання компенсації за невикористані дні відпустки можуть тільки    працівники старше 18 років (ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки). Замінені грошовою компенсацією можуть бути виключно дні щорічної відпустки. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки.

Без звільнення можна компенсувати грошима лише частину щорічної відпустки(основної та додаткових), що належить працівникові за відпрацьований робочий рік. Яку? Ту, що перевищує 24 календарні дні (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки). Тобто 24 календарні дні працівник повинен використати для відпочинку у відпустці, а інші дні можна компенсувати грошима. Якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника становить рівно 24 календарні дні, то компенсація за невикористані дні відпустки можлива лише при звільненні.

Працівникові повинно бути фактично надано 24 календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за відповідний робочий рік. Тоді за інші дні щорічної відпустки за той же робочий рік, що і надані 24 календарні дні щорічної відпустки, працівникові (за його бажанням) виплачується грошова компенсація. Не можна спочатку виплатити грошову компенсацію працівникові за невикористану відпустку, а потім надати щорічну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів. Але, на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 07.12.2016 р. № 731/13/116-16 (див. «ОП», 2017, № 2, с. 3; спецвипуск «ОП», 2018, № 8/1, с. 25), на підставі відповідної заяви працівника в наказі про надання 24 календарних днів щорічної відпустки може бути також передбачено виплату грошової компенсації за інші дні цієї відпустки, одночасно з оплатою наданих днів або відразу після їх використання.

Отримання грошової компенсації — право працівника. Тому він повинен звернутися до роботодавця із заявою про виплату такої компенсації.

Виплатити компенсацію за невикористану відпустку при звільненні необхідно в день звільнення. А якщо працівник у цей день не працював — не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Крім того, ч. 1 ст. 83 КЗпП і ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504 передбачено, що в разі звільнення працівника йому виплачується, зокрема, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

  Жодних обмежень щодо виплати компенсації за невикористану відпустку залежно від підстави звільнення Закон про відпустки не містить.

Закон про відпустки не передбачає жодних особливостей при компенсації невикористаної відпустки сумісникам.

Компенсація не використаної відпустки у разі переведення залежить тільки від бажання працівника.Працівник бажає, щоб компенсацію за невикористану відпустку перерахували на нове місце роботи. Роботодавець перераховує компенсацію за невикористані працівником дні щорічних відпусток  на рахунок нового роботодавця за заявою працівника (ч.3 ст.24 ЗУ « Про відпустки»). У заяві працівник вказує назву та банківські реквізити підприємства, до якого переводиться.

Можна перераховувати кошти лише за щорічні відпустки. Передбачена ст.. 19 ЗУ « Про відпустки» додаткова відпустка працівникам, які мають дітей , належить до іншого виду відпусток – соціальних. Тому кошти за невикористану відпустку працівникам, які мають дітей, повинен виплатити інший роботодавець.

Перерахована компенсація для працівника – можливість збільшити стаж , що дає право на щорічну основну та додаткові відпустки на новому робочому місці. Новий роботодавець зарахує до стажу час, який працівник не використав відпустки на попередній роботі (ч.3 ст.9 ЗУ « Про відпустки»).

У разі смерті працівника підприємство зобов’язане здійснити щодо нього остаточний розрахунок, тобто розрахувати і виплатити: зарплату за фактично відпрацьований час; лікарняні (у разі хвороби працівника); інші соціальні виплати. Такі виплати, що належали працівникові, але не були ним одержані за життя, передають членам його сім’ї, а за їх відсутності — спадкоємцям ( ст. 1227 Цивільного кодексу України; ЦК).

 За додатковою інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с.м.т. Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.

 

 

 

 

08.07.2019

           

Призначення додаткового строку для прийняття спадщини

На сьогоднішній день  існує два варіанти (способи) вирішення цієї проблеми:

Перший: подати повторно заяву нотаріусу про прийняття спадщини у випадку, якщо решта спадкоємців, які прийняли спадщину, нададуть нотаріусу свою письмову згоду;

Другий: звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.  

          Позов про призначення додаткового строку для прийняття спадщини подається до інших спадкоємців,  а якщо їх немає, або вони відмовилися від спадщини, не прийняли її, були усунені від спадкування, в такому випадку відповідачем буде виступати територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (тобто за місцем смерті спадкодавця). Територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Стаття 109 ЦПК визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а стаття 114 ЦПК визначає правила виключної підсудності.

Нормами статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Час відкриття спадщини підтверджується свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця і є днем смерті особи або днем, з якого вона оголошується померлою відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, яким встановлюється порядок оголошення такої особи померлою.

У разі пропуску строку для прийняття спадщини встановленого ст. 1270 ЦК для спадкоємців передбачається цивільно-правова відповідальність, яка поля­гає у позбавленні їх права на прийняття спадщини. Так, ч. 1 ст. 1272 ЦК передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається та­ким, що не прийняв її. Це положення за загальним правилом стосується як спадкування за законом, так і за заповітом. Слід звернути увагу на те, що положення щодо пропущення строку для прийняття спадщи­ни стосується лише тих осіб, які мають подавати заяву про прийняття спадщини.

Приписами ст. 1272 ЦК законодавець залишив можливість спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, за певних умов її прийняти, а саме:

·       за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

·       за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У разі звернення спадкоємця до суду для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, він повинен довести суду поважність причин пропуску встановленого в законі строку в шість місяців. Тобто  основне в такій категорії справ, довести перед судом поважність причин неприйняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк.

За додатковою інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: смт Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.

 

 

 

27.05.2019

Порядок зарахування у перший клас

Незабаром завершується вступна кампанія до початкової школи, якщо ви не вибрали своїм дітям навчальний заклад, роз’яснення щодо порядку зарахування у перший клас стануть Вам у нагоді.

Право здобувати початкову освіту у школі, найближчій до місця проживання.

Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту», право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи. Це право гарантується, але не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Якщо батьки бажають віддати свою дитину в початкову школу, яка не закріплена за місцем проживання – вони можуть зробити це. Необхідно подати заяву на зарахування в обрану школу на вільні місця. Зарахування на вільні місця відбуватиметься за результатами жеребкування, основні положення якого передбачені главою 2 розділу ІІ Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти. Але в будь-якому разі за ними залишається право на місце у школі за місцем проживання, за умови подання до 31 травня відповідної заяви про зарахування до цієї школи.

Документи, необхідні для зарахування до початкової школи

+ Заява про зарахування, яку потрібно подати до школи до 31 травня;

+ Копія свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред’являється оригінал) та оригінал або копія медичної довідки за формою № 086-1/о ;

+ Оригінал або копія документу, що підтверджують пільги (за наявністю пільг).

Яким документом має бути підтверджене місце проживання дитини чи одного з її батьків?

Наразі Порядок не містить конкретного переліку документів, які підтверджують місце проживання дитини чи одного з її батьків.

Ми рекомендуємо батькам дітей і директорам шкіл орієнтуватися на наступний перелік документів, що можуть підтверджувати місце проживання дитини (одного з її батьків) та що можуть бути пред’явлені під час подання заяви про зарахування:

1) паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини;

2) довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків), що видається відповідно до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207;

3) витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків);

4) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

5) документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо);

6) рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

7) документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо), укладений між фізичними особами за умови, що користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою та волевиявленням власника майна; засвідчення цих двох обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб чи укладений між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

8) довідка про проходження служби у військовій частині (додаток 10 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207);

9) акт обстеження умов проживання (додаток 9 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866);

10) акт обстеження матеріально-побутових умов (затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2004 року за № 703/9302);

11) будь-який інший документ, що ПІДТВЕРДЖУЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ дитини чи одного з її батьків.

Звертаємо увагу на те, що цей перелік не є вичерпним, Міністерство продовжує вести консультації щодо цього питання і найближчим часом будуть надані додаткові роз’яснення.

 

Хто має право на одночасне зарахування з дітьми, які проживають на закріпленій за закладом освіти території?

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 1 розділу ІІ Порядку до 01 червня включно зараховуються усі діти, місце проживання яких на території обслуговування закладу освіти підтверджене, а також діти, які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи дітьми працівників цього закладу освіти, чи випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (у разі його наявності).

Порядок не визначає пріоритетність у зарахуванні дітей цих чотирьох категорій, але говорить, що мають бути зараховані УСІ такі діти.

 

Чи можуть Вам відмовити у зарахуванні дитини до школи, на території обслуговування якої вона проживає?

Ні. «Відмовити» не мають права, адже дитина проживає на території обслуговування закладу освіти. Разом з тим, можуть бути виключні випадки, коли після проведення усіх передбачених Порядком заходів з метою зарахування усіх дітей, потужність закладу не дозволяє зарахувати всіх.

У такому випадку відповідний орган управління освітою «невідкладно має запропонувати на вибір батьків таких дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця їх проживання, а також сприяти зарахуванню дітей до обраних їхніми батьками закладів освіти».

Якщо батькам неправомірно відмовили в зарахуванні дитини, вони мають впродовж двох днів письмово оскаржити рішення школи в районному управлінні освіти.

 

Якщо Ви хочете віддати дитину в іншу (не закріплену за територією проживання) школу?

Батьки (один із батьків) мають право подати (але обов’язково до 31 травня) необхідні документи (їх копії) до будь-якого закладу освіти для зарахування на вільні місця. Кількість шкіл, в які можна подати документи, необмежена.

Такі вільні місця можуть з’явитися в закладі освіти після 01 червня, коли будуть зараховані діти, місце проживання яких було підтверджене відповідним документом. Згідно з Порядком кожен заклад освіти зобов’язаний оприлюднити кількість таких вільних місця впродовж двох робочих днів з моменту їх з’явлення.

На вільні місця діти зараховуються за результатами жеребкування. Його мають провести в один із днів (за вибором закладу) в період з 5 до 10 червня. Воно має бути обов’язково прозорим та публічним. Сам процес відбору – випадковий.

 

Нормативна база

1.     Конституція України

2.     Закон України «Про загальну середню освіту»

3.     Закон України “Про освіту”

4.     Закон України “Про загальну середню освіту”

5.     Наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти” №367 від 16.04.2018

 

 

24.05.2019

Порядок надання відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами та  відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Тривалість оплачуваної  відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів на підставі медичного висновку :

1) до пологів - 70 календарних днів;

2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

3) 140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.

До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 Закону Про відпустки, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та вихованців у дитячих будинках сімейного

Джерело: https://mon.gov.ua/ua

За додатковою інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с.м.т. Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.

 

                             02.05.2019

Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Порядок та строк оскарження рішення про звільнення

·       Працівник може звернутися до суду із заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

·       Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством.

·       У разі пропуску з поважних причин місячного строку, встановленого для подання позовної заяви про поновлення на роботі, суд може поновити цей строк.

·       Вартість: позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

 

Відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу

·       Одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

 

Відшкодування моральної шкоди

·       Незаконно звільнений працівник у судовому порядку може вимагати відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

 

Виконання рішення про поновлення на роботі

·       Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується невідкладно. Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника (на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним), а не з дати винесення судом відповідного рішення.

·       Рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника. Наказ про поновлення працівника на роботі повинен містити такі пункти: про скасування наказу про звільнення; про поновлення працівника на посаді, яку він займав до звільнення; про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

·       Запис у трудовій книжці. Після видання власником або уповноваженим ним органом наказу про поновлення на роботі вносяться зміни до трудової книжки працівника, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі.

·       При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

·       Виплата працівникові середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за позовом такого працівника суд виносить рішення про виплату йому середнього заробітку за час затримки. Середньомісячна заробітна плата, зокрема у випадку вимушеного прогулу, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

 

Спрощена схема поновлення на роботі при незаконному звільненні

·       позовна заява про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу з вимогою про відшкодування моральної шкоди за наявності підстав подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки без сплати судового збору при розгляді справи в усіх судових інстанціях.

·       виконання судового рішення про поновлення на робот:

·       - негайне поновлення на роботі з дати звільнення шляхом видання роботодавцем відповідного акта (наказу, розпорядження)

·       - у разі затримки виконання рішення працівнику за його позовом виплачується середній заробіток за час затримки

·       - при невиконанні рішення державним виконавцем накладається на роботодавця штраф та встановлюється новий строк для виконання рішення при повторному невиконанні штраф подвоюється та органи досудового розслідування повідомляються про вчинення кримінального правопорушення

·       - у разі ліквідації підприємства (установи, організації) суд зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (правонаступника) виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та визнає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України якщо процедура ліквідації не завершена, працівник поновлюється на роботі у встановленому порядку

 

Відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення на роботі

·       У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. 

Особливі випадки: ліквідація підприємства, установи, організації

·       У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках – правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу. Одночасно суд визначає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. Якщо ж на день прийняття судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника процедуру ліквідації підприємства, установи, організації розпочато, але ще не завершено, на вказане підприємство, установу, організацію покладається обов’язок поновлення на роботі такого працівника та здійснення на його користь визначених законодавством виплат.

Нормативна база:

·       Конституція України

·       Кодекс законів про працю України

·       Закон України «Про виконавче провадження»

·       Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100

·       Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110

·       постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9

·        

За додатковою  інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с.м.т. Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.

 

 

 

 17.04.2019 р.

 

                                    Зрубав дерево – отримав покарання

 

Щороку з настанням весни значна частина населення переймається питанням відпочинку на природі та розведення вогнища для приготування їжі чи обігріву. Оптимальним шляхом вирішення даного питання є придбання спеціальних дров чи вугілля, але громадяни приймають і інші рішення. Частина населення купує дрова законним шляхом, а є категорія громадян, яка обирає свій шлях забезпечення дровами. Вони вчиняють злочин, йдучи до лісу і самовільно спилюючи дерева.

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу регламентується ст. 246 Кримінального кодексу України, а саме - незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб — карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Даний злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Адміністративна відповідальність регламентується ст. 65 КУпАП, а саме: незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тож, плануючи своє дозвілля, дізнайтесь про правила відпочинку на природі. Адже довкілля має бути безпечним.

Джерело: Довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid»  https://wiki.legalaid.gov.ua.

За додатковою інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с.м.т. Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.

 

 

 

 

01.04.2019 р.

Відповідальність за жорстке поводження з тваринами

У разі виявлення жорсткого поводження з тваринами особа має право звернутися із заявою до органу поліції.

 

1.    Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність передбачена статтею 89 Жорстоке поводження з тваринами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, - тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я. Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами - тягнуть за собою накладення штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до 15 діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я. 

2.    Кримінальна відповідальність 

Кримінальна відповідальність передбачена статтею 299 Жорстоке поводження з тваринами Кримінального кодексу України.

Жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років.

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, - караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Дії, передбачені частинами першою або другою статті 299 Кримінального кодексу України, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, - караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

3.    Що робити у разі виявлення жорстокого поводження з тваринами? 

1.    Зафіксувати жорстоке поводження з тваринами (фото-, відеозйомка);

2.    По максимуму знайти свідків, взяти їх контактні дані;

3.    Дізнатися контактні дані власника тварини;

4.    Звернутися із заявою в поліцію щодо жорстокого поводження з твариною. В заяві вказати, хто є власником тварини. До заяви долучити фото, відео зйомку, контактні дані свідків;

Інформацію збирають дільничні, а розслідування ведуть слідчі; Потім справу передають до суду, який приймає рішення щодо притягнення до відповідальності власника тварини.

Останнім часом у світі має місце трактування, що гуманне поводження з тваринами є однією із багатьох ознак цивілізованого суспільства.

 

За додатковою інформацією звертайтеся до Єланецького бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: с.м.т. Єланець, вул. Соборна, 136 каб. № 1. Тел.: (05159) 9-15-10.