Головна Новини Децентралізація влади Доступ до публічної інформації Запобігання проявам корупції Безвізовий режим: запитання та відповіді

Загальні питання

  Макет_ЮВВ_1
Формат: PNG | Добавлен: 15/11/2017 15:45:08
2096Kb Скачать скачать
  Макет_ЮВВ_2
Формат: PNG | Добавлен: 15/11/2017 15:45:39
2619Kb Скачать скачать
  Макет_ЮВВ_4
Формат: PNG | Добавлен: 15/11/2017 15:46:55
4872Kb Скачать скачать
  Макет_ЮВВ_3
Формат: PNG | Добавлен: 15/11/2017 15:46:15
2507Kb Скачать скачать






 Комюніке

загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!»

 З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

 У рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами. Поширення правових знань у рамках проекту сприятиме залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

 Офіційна назва проекту: загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!».

 Скорочена назва проекту: ЯМП!

 Англійська назва проекту: «I HAVE THE RIGHT!»

 Хештег проекту: #ЯМП!

 Мета проекту: підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян.

 Ціль проекту: інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб.

 Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

 Тривалість проекту: 3 роки (2017–2019 рр.).

 Старт проекту: відбувся 7 червня 2017 року. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України.

 13.09.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення презентувати Національній раді реформ при Президентові України загальнонаціональний проект «Я МАЮ ПРАВО!» та звернутися до Президента з ініціативою оголосити 2018 рік роком реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!».

 Проект впроваджується відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України       від  13 вересня 2017 року №638-р «Про реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!» у 2017-2019 роках» та наказу Міністерства юстиції України від 16 серпня 2017 року №2611/5 «Про реалізацію проекту «Я маю право!».

 Охоплення проекту: всі міста України, включаючи віддалені селища, у тому числі ті, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

Важливий елемент проекту: створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

 

Офіційний веб-сайт проекту: prаvo.minjust.gov.ua

 

Єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

 Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.

 

Повідомлення проекту у 2017 році:

 Не знаєш, як вирішити спір?

Забирають бізнес? Відбирають майно?

Вимагають хабара за іспит чи навчання?

Як оформити договір оренди землі?

Як оформити виплату субсидій?

Не сплачуєш аліменти? Наслідки.

 

Цільові аудиторії проекту:

Широкий фокус громадяни України, права яких потребують захисту.

 

Спеціальні цільові аудиторії, які визначено на 2017 рік на підставі повідомлень:

·        Громадяни, в яких виникає потреба вирішити спір

·        Власники бізнесу та майна

·        Студенти

·        Аграрії та селяни

·        Громадяни, які мають право на субсидію

·        Особи, які мають право на аліменти

 

Буклети ЯМП:

 

  ЯМП!_буклет_антирейдерство
Формат: PDF | Добавлен: 13/10/2017 09:53:38
186Kb Скачать скачать
  ЯМП!_буклет_студенты
Формат: PDF | Добавлен: 13/10/2017 09:55:09
196Kb Скачать скачать
  ЯМП!_буклет_субсидии
Формат: PDF | Добавлен: 13/10/2017 09:55:43
974Kb Скачать скачать
  ЯМП!_буклет_досудове
Формат: PDF | Добавлен: 13/10/2017 09:54:51
184Kb Скачать скачать
  ЯМП!_буклет_аренда
Формат: PDF | Добавлен: 13/10/2017 09:54:10
1990Kb Скачать скачать
  ЯМП!_буклет_аліменти
Формат: PDF | Добавлен: 15/11/2017 11:18:58
1638Kb Скачать скачать

 Єланецьке бюро правової допомоги інформує:

У зв’язку із великою кількістю скарг громадян стосовно порушення їх прав з земельних питань, працівниками системи безоплатної правової допомоги розроблено відповідні інформаційні матеріали:

  • умови передачі земельних ділянок орендатором в суборенду;
  • буклет «Відчуження земельної ділянки у державну чи комунальну власність»;
  • буклет «Договір емфітевзису»;
  • буклет «Норми розміщення господарських будівель біля житлового будинку»;
  • Кейс 3;
  • Кейс 4;
  • Методичні рекомендації ВМЦ.
  Відчуження земельної ділянки у державну чи комунальну власність
Формат: PDF | Добавлен: 22/08/2017 16:26:31
452Kb Скачать скачать
  Умови передачі земельних ділянок орендатором в суборенду
Формат: PDF | Добавлен: 22/08/2017 16:24:43
301Kb Скачать скачать
  Буклет «Договір емфітевзису»
Формат: PDF | Добавлен: 01/09/2017 11:05:33
713Kb Скачать скачать
  Буклет «Норми розміщення господарських будівель біля житлового будинку»
Формат: PDF | Добавлен: 01/09/2017 11:06:40
776Kb Скачать скачать
  Кейс 3 Земля
Формат: PDF | Добавлен: 01/09/2017 11:07:13
886Kb Скачать скачать
  Кейс 4 Земля - Покрокові інструкції
Формат: PDF | Добавлен: 01/09/2017 11:07:47
1070Kb Скачать скачать
  Методичні рекомендації ВМЦ
Формат: PDF | Добавлен: 01/09/2017 11:08:19
1497Kb Скачать скачать

       Презентація показників діяльності Єланецького бюро  правової                                                                          допомоги за ІI квартал 2017 року

 

За період з 01 квітня по 30 червня  2017 року за ІI квартал Єланецьким бюро правової допомоги  було зареєстровано 115 звернень клієнтів, 106 особам було надано правову консультацію, 9 із них написали звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

В результаті розгляду письмових заяв про надання БВПД було прийнято 8 рішень про надання БВПД та надано 8 наказів штатним працівникам (представництво клієнта в суді або оформлення процесуальних документів). По 1 письмовому зверненню, в результаті перевірки належності особи до вразливої категорії - належність особи не підтверджено.

В звітному кварталі клієнти зверталися частіше з наступних питань: соціального забезпечення – 14, спадкового – 12,  сімейного – 20,  трудового – 2, адміністративного – 5, земельного – 20, договірного – 10, житлового  – 0, іншого цивільного права – 17, з питань виконання судових рішень – 9, з інших питань – 6 та з не правових питань – 0.

Щодо клієнтів, яким було надано БВПД, то за звітний квартал найбільше позитивних рішень було прийнято по малозабезпеченим особам (середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму) – 1, та ветеранам війни – 6, діти позбавлені батьківського піклування – 1.

 

вул. Соборна 136, смт.Єланець, 55501, Україна
Контактний телефон: (05159) 9-15-10
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103

 За гідність та людські права в Україні!

Публічна позиція команди системи безоплатної правової допомоги стосовно конкурсу на посаду директора Координаційного центру з надання правової допомоги.

Повага до гідності, прозорість, відкритість та незалежність – це ті цінності, які система безоплатної правової допомоги виборювала впродовж останніх п’яти років. Ми піднялися з нуля, зневіри і правової пітьми. Ми здобули суспільну довіру і право на життя під час Революції Гідності, коли були чи не єдиною державною інституцією, яка підтримала активістів, забезпечивши їм негайний захист, чесних адвокатів, зрештою, захистивши їхнє право захищати свої права. Право на свободу думки, людську гідність і свободу вибору передусім.Ми ростемо, і в нас вірить все більше людей. Ми збудували команду, найбільшою цінністю якої є взаємна довіра і командний дух. Це наша унікальна організаційна культура, і персональна мотивація сотень із нас, великої команди системи безоплатної правової допомоги в Україні, члени і членкині якої щодня йдуть на роботу з тим, аби захищати права наших клієнтів – сотень тисяч українців.

  Нині ми бачимо небезпеку у тому, що наші здобутки намагаються перекреслити і знищити, для того, вірогідно, аби й надалі тримати людей у громадах в атмосфері безправ’я і зневіри в собі.

  Так, 31 травня відбулися співбесіди з кандидатами на посаду директора Координаційного центру з надання правової допомоги. Детально про те, як відбувалися співбесіди, та всі колізії проведення цього конкурсу – у публічній позиції наших партнерів, членів Всеукраїнської громадської платформи розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні.

  Громадська платформа створена 2014 року з метою всебічного сприяння розвитку та незалежного контролю за системою безоплатної правової допомоги в Україні. Представники Громадської платформи брали участь як члени конкурсних комісій в усіх проведених в рамках системи публічних конкурсах впродовж останніх років. Утім, до конкурсу на посаду директора Координаційного центру її представники не були допущені навіть попри офіційне звернення. Публічну позицію з приводу цього, як і щодо процедури конкурсу, озвучила її голова – правозахисниця та громадська діячка Лариса Денисенко.

Переглянути публічну позицію Громадської платформи розвитку системи безоплатної правової допомоги можливо за посиланням: (https://www.facebook.com/larysa.denysenko/posts/10210855180910118)

 

  Ми поділяємо позицію Громадської платформи щодо порушених базових принципів проведення відбору, нерівних умов для кандидатів, незбалансованого складу конкурсної комісії, відсутності визначених компетенцій та, відповідно, незрозумілої системи оцінювання кандидатів.

  На наше переконання, те, у який спосіб відбувся конкурс – нівелює наші цінності, підриває довіру до цієї системи, зрештою, позбавляє сотні тисяч наших клієнтів права на справедливість, це – наруга над людською гідністю.

  Система безоплатної правової допомоги в Україні – інституція, яка служить громадянам України, фінансується коштами платників податків цієї країни і звітує громадськості. Ми не можемо і не маємо права бути ні на йоту непрозорими і дозволити поламати те, довіру до чого так непросто здобули. Вважаємо цю боротьбу нашою особистою Революцією Гідності, заради мільйонів громадян, яким служимо. Ми переконані, що суспільна довіра є необхідною умовою для розвитку системи безоплатної правової допомоги. Тільки відкритий, неупереджений, об’єктивний конкурс на посаду директора Координаційного центру, визнаний провідними громадськими організаціями та міжнародними партнерами, є базовою передумовою ефективного розвитку системи, яка базується на європейських цінностях.

Звертаємось до Міністерства юстиції України та Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо:

·        - анулювання результатів проведеного конкурсу;

· зміни порядку призначення директора Координаційного центру з надання правової допомоги з переданням відповідних повноважень Кабінетові Міністрів України;

· проведення нового, об’єктивного і прозорого конкурсу із паритетною участю правозахисних громадських організацій та міжнародних партнерів, зокрема, за прикладом проведення конкурсу на посади керівників бюро правової допомоги;

 

· початку публічної професійної дискусії з метою підвищення незалежності системи безоплатної правової допомоги та мінімізації політичного впливу на неї з подальшим прийняттям відповідних рішень Урядом України.

 

  Всеукраїнський тиждень права
Формат: RAR | Добавлен: 09/12/2016 11:39:05
367Kb Скачать скачать

 

ЄЛАНЕЦЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ІНФОРМУЄ:

 

Відповіді на найбільш часті питання щодо запровадження ЄС безвізового режиму для України.

 

1.    Усі рішення схвалені. Коли очікувати запровадження ЄС візового режиму для України?

6 квітня 2017 року Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. За внесення України до списку держав, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосував 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів. Таким чином у близькому майбутньому громадяни України отримають змогу подорожувати до європейського простору без попереднього оформлення віз.

Рішення про запровадження безвізового режиму буде опубліковано та набере чинності через 20 днів після публікації в «Офіційному журналі ЄС»(цей час є об’єктивно необхідним для повідомлення прикордонних служб держав-членів ЄС про запровадження безвізового режиму поїздок громадян України).

2. Якими будуть умови безвізового режиму для громадян України?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення.

 Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Перевірити сукупний строк перебування особи в ЄС можна за наступним посиланням: http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-andvisas/bordercrossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

У разі, якщо особі необхідно перебувати в ЄС більш тривалий час, їй необхідно буде оформити візу.

 Безвізовий режим також не означатиме права на проживання чи на працевлаштування в ЄС.

3. Якщо мені необхідно перебувати довше, ніж 90 днів.

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому. У разі необхідності більш тривалого перебування на території Шенгену, громадянин України повинен звернутись до консульства відповідної країни з метою оформлення візи належного типу.

Якщо про те, що сукупний строк Вашого перебування може перевищити 90 днів протягом 180 днів, стало відомо до початку поїздки, Вам необхідно якнайшвидше звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, залежно від випадку, оформлення візи необхідного типу.

Якщо про ризик перевищення дозволеного строку стало відомо післяпочатку подорожі, Вам необхідно невідкладно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації таврегулювання Вашого міграційного статусу.

У виключних випадках термін перебування може бути подовжено,наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха,виникнення інших непереборних обставин.

4. Якщо я перевищив дозволений термін перебування 90 днів в одній здержав Шенгенської угоди.

Перевищення дозволеного строку перебування може стати причиною внесення громадянина до переліку осіб, яким заборонено в’їзд до країн

Шенгену, що слугуватиме причиною відмови у в’їзді до держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому, а також підставою для примусового повернення такого громадянина до України.

5. Що потрібно для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони?

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенського простору, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт (http://dmsu.gov.ua/posluhy/dokumenti-dlya-vijizdu-za-kordon ).

Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.

Громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний) зможуть в’їжджати на територію ЄС лише за наявності шенгенської візи.

6. Чи мають право прикордонні служби держав-членів ЄС вимагати додаткові документи?

Під час в’їзду до Шенгенського простору громадянину України потрібно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на цей термін перебування і намір повернутися до місця постійного проживання. Такими документами можуть слугувати підтвердження бронювань готелю, запрошення друзів чи родичів, зворотні квитки тощо.

Крім цього, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника  транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

7. Якщо я подорожую з дитиною?

В рамках правил безвізових поїздок до Шенгенського простору кожна особа, включаючи дітей незалежно від віку, повинна мати окремий паспорт. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Відтак, залежно від кожного особистого випадку, можуть знадобитися додаткові документи – свідоцтво про народження, згода обох або одного з батьків, свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання особи безвісти відсутньою або померлою тощо.

8. Чи надаватиме безвізовий режим право на роботу, навчання тощо?

Новий порядок поїздок надаватиме право на безвізовий в’їзд лише з приватною метою: туризм, відвідання друзів чи родичів, пошук бізнес партнерів, відвідання семінарів, конференцій тощо.

Безвізовий режим не надаватиме права на господарську, комерційну діяльність, працевлаштування, роботу за контрактом і т.п.

9. У мене є сумніви, чи потрібна мені віза. Що робити?

Якщо є сумніви, чи потрібна віза у Вашому особистому випадку, радимо перед поїздкою проконсультуватися з консульською посадовою особою держави, до якої Ви маєте намір подорожувати.

10. Чи буде шенгенська віза (багаторічна) дійсна для в’їзду до ЄС після запровадження безвізового режиму з Україною?

Так, громадяни, які мають дійсні шенгенські візи, зможуть в’їжджати натериторію ЄС протягом усього строку їхньої дії.

11. До яких країн українські громадяни зможуть в’їжджати без віз після запровадження безвізового режиму з Євросоюзом?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

12. Чи зможуть громадяни з паспортами старого зразка (не біометричними) в’їжджати до Шегенської зони після запровадження безвізового режиму?

Громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, також можуть в’їжджати на територію ЄС.

13. Чи діятиме надалі Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз після запровадження безвізового режиму?

Так, Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз застосовуватиметься і після запровадження безвізового режиму, зокрема щодо оформлення віз особам, які користуватимуться паспортами старого зразка.

14. Чи припинять своє існування угоди про малий прикордонний рух між Україною та сусідніми країнами після запровадження безвізового режиму?

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

15. Що дасть українським громадянам запровадження ЄС безвізового режиму?

Позитивні зміни для українських громадян після запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок (до 90 днів протягом 6 місяців) до Шенгенської зони, за наявності «біометричного» паспорта:

Забезпечить мобільність та знищить «лінію розподілу» між Україною та ЄС, яка наразі створена завдяки складним процедурам оформлення віз.

Сприятиме розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеоохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співробітництву в економічній, політичній, науковій, культурно- гуманітарній та інших сферах.

Сприятиме подальшій успішній інтеграції України в європейське співтовариство. Дасть змогу побачити на власні очі, що насправді являє собою Європа, якими є європейські принципи і цінності, а також переконатися у моделі соціального устрою, за якою має розвиватися Україна.

16. Як запровадження ЄС безвізового режиму для України сприятиме подальшій візовій лібералізації з іншими країнами?

Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме провисоку довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.

Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян.

17. Чи матимуть право здійснювати подорожі до Європи без віз громадяни України, які постійно проживають на території тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО?

Так, громадяни України, які постійно проживають на територіях тимчасово окупованих АР Крим та ОРДЛО, як і решта громадян України матимуть право користуватися перевагами безвізового режиму з ЄС на загальних умовах, оформивши біометричний паспорт України та дотримуючись інших відповідних вимог для безвізових подорожей.

 

 

Пам’ятка для осіб, які бажають виїхати з України за правилами безвізового режиму.

 

1. Наявність біометричного паспорту (паспорт із чипом, на якому міститься фотографія особи, підпис та відбитки пальців).

2. Якщо у Вас немає біометричного паспорту, але є діюча віза, нею можна користуватись до завершення строку її дії.

3. Перед перетином кордону у Вас перевірятимуть:

• документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини);

• відсутність Вас у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС (відсутність заборони

в’їзду на певний термін до країни-члена ЄС у зв’язку з порушенням візового режиму:

нелегальна праця в країнах ЄС, порушення строків виїзду з країн ЄС, наявність вироку

суду щодо особи у країнах ЄС та передача для відбування покарання до країни

громадянства);

• чи не становите загрози для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та

міжнародних відносин (відсутність осіб у пошукових базах Інтерполу, Європолу, особи, які

останнім часом подорожували до Сирії або Ірану);

• у разі відсутності біометричного паспорту – наявність чинної візи.

4. Прикордонні служби можуть відмовити у в’їзді на територію відповідної країни у разі,

якщо громадянин України не зможе надати їм інформацію про мету в’їзду або в разі відсутності

у нього фінансових засобів. Тому рекомендується підготувати відповідні документи:

• щодо мети поїздки:

Для робочих поїздок (відряджень)

- запрошення на зустріч

- інший документ, який підтверджує ділові відносини

- квиток на захід, якщо метою поїздки є його відвідування;

Для туризму або приватних поїздок:

- бронювання проживання або запрошення

- зворотний квиток (не потрібний, якщо подорожуєте автомобілем)

- маршрут або план поїздки

• підтвердження достатності фінансових засобів для перебування в ЄС і для повернення

в Україну або здатність отримати такі засоби законним чином (кредитні картки,

фінансові гарантії запрошуючої сторони, сплачене проживання та квитки, готівкові

кошти).

5. Безвізовий в’їзд даватиме право відвідати країну ЄС лише з приватною метою: туризм,

відвідання друзів чи родичів, пошук бізнес партнерів, відвідання семінарів, конференцій тощо.

6. Безвізовий режим не надає права на проживання, ведення господарської чи комерційної

діяльності, працевлаштування, роботу за контрактом і т.п.

7. Основне правило: перебувати у країнах ЄС не більше 90 днів на кожні 180 днів у році.

Безвізовий режим поширюється на такі країни: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія,

Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург,

Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія,

Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

 

 

 

Дізнатися більше про безвіз можна на інформаційній платформі всеукраїнської кампанії про безвізовий режим з країнами Європейського Союзу:

 

http://openeurope.in.ua

 

 

 Уряд затвердив концепцію реформи фінансування

системи охорони здоров'я.

 30 листопада 2016 року на засіданні Уряду було схвалено концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я, яку розробили МОЗ за підтримки Мінфіну та незалежних громадських експертів.  Кабмін схвалив низку проектів нормативних актів.  Серед них: зміни до положення про державний реєстр лікарських засобів, зміни до порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ і рішення про розподіл резерву коштів медичної субвенції з держбюджету місцевим бюджетам у 2016 році.

"Не секрет, що система охорони здоров'я перебуває в коматозному стані. Останні спроби її реформувати – це був крок до знищення системи охорони здоров'я. Сьогодні реформа охорони здоров'я – пріоритет", - сказав прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи засідання уряду.

Гройсман підкреслив, що реформу потрібно проводити спільно з парламентом та органами місцевого самоврядування.

Однією з основних причини низької якості охорони здоров’я в Україні є неефективне витрачання коштів. Загальна площа всіх медичних закладів в Україні можна порівняти з площею Естонії. Всі ці заклади наразі мають утримуватись, ремонтуватись та опалюватись коштом платників податків. Застаріла модель фінансування медицини передбачала спрямування бюджетних коштів на утримання медичної інфраструктури, а не на відшкодування фінансових ризиків громадян у разі хвороби. Тобто по суті фінансувалися приміщення, незалежно від того, чи були там пацієнти, замість того, щоб фінансувати саме медичні послуги.

Одним з пріоритетів Уряду є проведення реформи системи охорони здоров'я та виведення української медицини на європейський рівень. Завдяки змінам у підходах до фінансування охорони здоров'я МОЗ та Мінфін ініціювали системну реформу всієї галузі. Головна мета в цьому напрямку – покращення якості медичних послуг, підвищення заробітних плат медикам, запровадження страхової медицини, збільшення автономії лікарень тощо.

Суть реформи полягає в тому, що державі потрібно задекларувати гарантований пакет медичних послуг, дати можливість цей пакет закуповувати в тих, кого обере сам громадянин. Тобто, держава оплачуватиме контракт з тим лікарем, якого обере пацієнт замість оплати мережі лікарів і зобов’язання пацієнта ходити до лікаря за географічним принципом. Отже, лікарі будуть зацікавлені надати якомога більш якісні послуги, щоб їх обрали громадяни.

Впровадження цієї моделі не потребуватиме додаткових видатків. Це не призведе до підвищення податків, оскільки кошти братимуть з загального бюджету, який зараз передбачений на утримання системи охорони здоров’я.

«Громадяни самі обирають тих, у кого держава повинна купити послуги. У цьому полягає принцип «гроші йдуть за пацієнтом. Це означає, що буде більша конкуренція в сфері охорони здоров’я. А це в свою чергу, сприятиме покращенню послуг та зменшенню їх вартості. Державні кошти будуть використовуватись більш ефективно, а люди отримають більш якісний медичний захист», - зазначив Міністр фінансів Олександр Данилюк під час спільного брифінгу з МОЗ.

Змінено принцип фінансування: замість пустих приміщень, кошти виділяються для більш якісні послуги.

Збільшено витрати на охорону здоров'я у 2017 році майже на 26% (на 18,2 млрд грн) до 88,7 млрд грн.

Зa рахунок збільшення фінансування уперше покрито 100-відсоткову потребу в ліках для тяжкохворих. Це, зокрема, стосується онкохворих, інфікованих на ВІЛ/СНІД, а також тих, хто страждає діабетом. Для цього Уряд збільшив видатки на централізовану закупівлю ліків до 5,9 млрд грн, що майже на 2 млрд грн більше, ніж передбачено в бюджеті цього року. Це врятує життя тисячам людей.

Збільшено бюджетні видатки на закупівлю ліків дозволить залучити кошти Глобального фонду. Таким чином, загальний ресурс на ліки складе майже в 9 млрд грн – рекордну цифру для нашої країни.

Крім того, у 2016 році збільшено видатки на 35 млн грн для закупівлі систем імплантаційногослухопротезування, а у 2017 році  передбачено на такі цілі ще 75 млн грн.

Також у проекті держбюджету на 2017 рік закладено 500 млн грн на компенсацію вартості ліків (реімбурсацію) ліків для трьох категорій хронічно хворих громадян – що страждають на серцево-судинні захворювання, діабет і астму.

Окрім того, Уряд збільшив заробітну плату лікарів приблизно на 40% для підтримки їх мотивації, збільшив незалежність медичних закладів та максимально децентралізує управління медичними закладами.

Для українців безкоштовними будуть послуги раннього виявлення та діагностики хвороб, лікування та направлення до спеціаліста. На наступний рік у проекті Бюджету закладено 62 млрд гривень на охорону здоров’я. Нацслужба буде оплачувати гарантований безкоштовний пакет медпослуг, які будуть надавати сімейні лікарі та інші заклади первинної медичної допомоги – поліклініки й амбулаторії, вже з другого півріччя 2017 року.

Наразі МОЗ України підготував календарний план впровадження реформи на 2017 рік.               Після його затвердження Урядом покроковий план буде оприлюднено для широкого загалу.

           Із січня 2017 року в Україні стартував перший етап медичної реформи, який полягає в зміні фінансування первинної ланки медичної допомоги.

Перетворення, які відбуватимуться в галузі протягом 2017 року, будуть поетапними та запроваджуватимуться разом з інформуванням лікарської та пацієнтської спільноти.

Протягом першого півріччя медична галузь працюватиме в штатному режимі, а переважна більшість підготовчої роботи відбуватиметься на рівні МОЗ України, уряду, парламенту та регіональних управлінь охорони здоров’я, громад та медичних закладів.

Зокрема, підготовка галузі до впровадження реформи в першому півріччі 2017 р. передбачає:

1. Доопрацювання нормативної бази щодо реформування, зокрема, двох законів та низки наказів МОЗ;

2. Адаптація міжнародних протоколів лікування для первинної ланки;

3. Формування гарантованого переліку послуг (у зв’язку зі збільшенням видатків бюджету на медицину у 2017 р. середня вартість обслуговування пацієнта на первинці буде переглянута у бік збільшення);

4. Затвердження на рівні уряду складу та меж госпітальних округів;

5. Впровадження у лютому 2017 р. референтного ціноутворення;

6. Впровадження реімбурсації ліків з квітня 2017 р.;

7. Розробка та впровадження першого компоненту електронної охорони здоров’я – реєстру пацієнтів, лікарів, медичних закладів.

Запровадження нової моделі фінансування охорони здоров’я на принципах медичного страхування буде відбуватись поступово - до 2020 року. В результаті українська медицина перейде до принципу «гроші ходять за пацієнтом» і стара модель державної медицини буде переведена на ринкові рейки. Це модель, де здоров'я кожного громадянина застраховано, а лікар чи лікарня отримують адресний дохід за роботу з конкретним пацієнтом.

 

 

 

 

 

 

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

Сьогодні, 21 грудня, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну  вторинну правову допомогу. Тож найближчим часом коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розшириться за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

§        по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;

§        по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

§        по-третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Це стало можливим завдяки тому, що сьогодні Верховна Рада України внесла такі зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577):

«У частині першій статті 14:

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;»;

б) доповнити новими пунктами 2ˡ і 2² такого змісту:

«2ˡ) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

«2²) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;»;

в) у пункті 9 слова «на правові послуги, передбачені пунктами 1– 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом» замінити словами «на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

г) доповнити новим пунктом 9ˡ такого змісту:

«9ˡ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу;».

«Координаційний центр з надання правової допомоги дякує народним депутатам України Ігорю Алексеєву, Андрію Помазанову та Русланові Сидоровичу, депутатській фракції “Народний фронт”, Комітетові з питань правової політики і правосуддя за внесення та підтримку відповідної поправки (988) до тексту проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (реєстраційний номер 5180 від 23.09.2016), прийнятого Верховною Радою України у першому читанні 03.11.2016, у другому читанні та в цілому в редакції Комітету (тобто з урахуванням даної поправки) 21.12.2016. Також дякуємо Кабінету Міністрів України, Міністерству юстиції України, Міністерству фінансів України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі за принципову підтримку прийнятих змін», - директор Координаційного центру Андрій Вишневський.

 

ЗУ «Про вищу раду правосуддя» набере чинності з дня його опублікування.

 Розклад роботи Єланецького бюро правової допомоги:
Понеділок – Пятниця з 08.00 – 17.00

Адреса:

  вул. Соборна, 136, каб. №1.

  смт. Єланець , 55501 , Україна

 (05159) 9-21-67

 kotenko.ira@inbox.ru yelanets@legalaid.mk.ua

 
Працівники бюро:

1. Котенко Ірина Олександрівна – заступник начальника Єланецького бюро правової допомоги;

2. Вакаренко Сергій Валерійович – головний спеціаліст бюро.

 

 

 До уваги жителів Миколаївської області!

 

    В області почали працювати уповноважені голови Національної поліції України з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності. До завдань уповноважених входить:

·       контроль за дотриманням прав і свобод людини працівниками поліції при забезпеченні заходів з підтримання публічної безпеки та порядку, під час виявлення та розкриття злочинів, запобігання адміністративним і кримінальним правопорушенням та протидії злочинності, досудового розслідування кримінальних правопорушень, виконання інших завдань, покладених на поліцію;

·    контроль за роботою органів і підрозділів поліції з питань охорони осіб, затриманих за підозрою в учиненні кримінальних правопорушень, осіб, стосовно яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та засуджених осіб, їх доставляння під час досудового слідства, проведення з ними слідчих дій, розгляду справ у судах, забезпечення виконання постанов суду про адміністративний арешт.

Уповноважені знаходяться за адресою:

 54030, м.Миколаїв, вул. Артилерійська, 4. Громадяни можуть звертатися у прийомні дні: вівторок з 14.00 до 18.00, четвер з 14.00 до 18.00, також зателефонувати на номери:

(0512) 50-15-08, (050) 359-10-24 або направити своє звернення електронною поштою на адресу: uzpl_mykolaiv@police.gov.ua

  1. Кабмін підтримав ініціативу Мін’юсту щодо розширення проекту «Шлюб за добу» на всю Україну

Кабінет Міністрів України у ході свого засідання підтримав розроблений Міністерством юстиції проект розпорядження, який забезпечив можливість розширення пілотного проекту «Шлюб за добу» на всю Україну.

Проект розпорядження шляхом поширення пілотного проекту на територію інших населених пунктів, зокрема сіл, дасть можливість максимально наблизити відповідну адміністративну послугу до споживачів, створивши при цьому сприятливі умови для її отримання.

Метою даної ініціативи є творення сприятливих умов для отримання фізичними особами адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану задля реалізації гарантованого державою права на шлюб.

Нагадаємо: послуга з реєстрації шлюбу за спрощеною процедурою у скорочений термін «Шлюб за добу» нині діє у 20 населених пунктах. Даним сервісом з моменту запуску 29 липня 2016 року скористалися 5 630 пар.